Рішення № 43189391, 04.03.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/372/14-ц

Провадження №2/761/96/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 березня 2015 року

Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Мальцева Д.О.при секретарі Кривошия О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_11 в інтересах малолітнього ОСОБА_10 до ОСОБА_3, треті особи прокурор Шевченківського району м. Києва, служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про вселення та усунення перешкоди у користуванні квартирою,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_11, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_10, звернувся до Шевченківського районного суд м. Києва із позовом до ОСОБА_3, третя особа служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, прокурор Шевченківського району м. Києва про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.12.1987р. на АДРЕСА_1 в м. Києві було видано ордер № 24956 на сім'ю у складі 5 чоловік у тому числі й ОСОБА_13, яка в подальшому змінила прізвище на ОСОБА_13.16 вересня 2010року ОСОБА_13 уклала шлюб з позивачем, а 29.11.2011р. у них народилась дитина ОСОБА_10. Дитина 06.12.2011р. був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 що підтверджується довідкою за формою № 3 КП «ЖЕК «Нива». ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_13 померла, що підтверджується сертифікатом про смерть № НОМЕР_1

Позивач зазначає, що станом на 10.07.2013р. у даній квартирі зареєстровано троє неповнолітніх ОСОБА_6, 2002р.народження, ОСОБА_12, 2004р.народження, та ОСОБА_10, 2011р. народження, що підтверджується довідкою ТОВ «Київградсервіс» № 1046 від 10.07.2013р.Відповідач не приймає позивача та перешкоджає йому користуватися житловою площею. У зв'язку із чим позивач звернувся до суду за захистом прав малолітнього.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідач та його представники у судовому засіданні заперечували проти позовних вимог. Письмові вимоги обґрунтовані тим, що малолітній ОСОБА_10 не є членом сім'ї відповідача, а тому не має право користуватися спірною житловою площею.

Прокурор у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Шевченківської у м. Києві державної адміністрації підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та його представників, думку прокурора, представника третьої особи, суд дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справ, 23 грудня 1987 року виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих гр.ОСОБА_7 видано ордер № 24956 на сім'ю, яка складається з п'ятьох осіб, й у тому числі ОСОБА_13, на право заняття квартири АДРЕСА_1

Після укладення шлюбу з відповідачем, ОСОБА_13 змінила прізвище на ОСОБА_13. Разом з ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані її діти: ОСОБА_6, 2002р.народження, ОСОБА_12, 2004р.народженя. Вказана обставина підтверджується довідкою за формою № 3 від 07.12.2011р. № 2369 та не заперечуються сторонами.

20 серпня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_3 розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу.

16 вересня 2010року ОСОБА_13 уклала шлюб з ОСОБА_11, який зареєстрований відділом реєстрації шлюбів Амак, Абуджа, Нігерія, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в шлюбі народився ОСОБА_10, що підтверджується свідоцтвом про народження.

ОСОБА_10 06.12.2011р. був зареєстрований у спірній квартирі. Що підтверджується довідкою форми № 3 КП «ЖЕК «Нива» № 2369 від 07.12.2011р. та довідкою адресно - довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України від 06.01.2015р. згідно яких дитина ОСОБА_10 17.07.2011р. вписана у талон матері для реєстрації.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_13 померла про що свідчить свідоцтво про смерть НОМЕР_1 зареєстровано в Центрі реєстрації Головнйи офіс Мушін, запис № 182 від 04.07.2012р.

Вирішуючи даний спір, суд приймає до уваги той факт, що позивач був поселений в спірну квартиру як член наймача квартири, а тому режим його проживання в спірному житловому приміщенні регулюється нормами ЖК.

Статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що діти - члени сім`ї наймача або власника житлового приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Відповідно до ст.64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач і члени його сім'ї.

Статтею 65 ЖК України встановлено, що наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Частиною 4 статті 9 ЖК України передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування житловим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Частиною 3 ст. 17 Закону України "Про охорону дитинства" батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятись від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватись від імені дитини порукою, видавати зобов'язання.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

Судом встановлено, що на час розгляду справи судового рішення про виселення дитини зі спірної квартири немає.

Таким чином, позивач, будучі зареєстрований в спірному житловому приміщенні за згоди наймача квартири, набув права користування цим житловим приміщенням.

До цього часу відповідач у встановленому законом порядку реєстрацію дитини в спірній квартирі не оспорювали. Таким чином, відповідачі визнавали за позивачем право користування спірною квартирою.

Між тим, судом встановлено, що відповідач перешкоджає дитині проживати та користуватися спірною квартирою, що підтверджується показами допитаних у судовому засідані свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, копією довідки Шевечнківського РУ ГУМВС України в м.Києві від 19.12.2013р. Крім цього, вказана обставина визнається й самим відповідачем, а тому у відповідності до положень ч.1ст.61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Враховуючи позицію відповідача при розгляді даної справи, який заперечував проти позовних вимог позивача, вимагаючи прийняти рішення про відмову в задоволенні позову, суд дійшов до висновку про те, що між сторонами дійсно виник спір і відповідачі перешкоджають дитині проживати та користуватися спірною квартирою.

З огляду на те, що відповідач відповідно до розпорядження Шевченківської районної місті Києві державної адміністрації від 12.09.2013р. № 543 «Про зміну договорів найму» вселився, а дитина з 2011р. зареєстрований в спірній квартирі в установленому законом порядку, відповідач не оспорював його реєстрацію в спірній квартирі, позивач був поселений в спірній квартирі як член сім`ї власника, і відповідач таким чином визнавав за позивачем право користування спірною квартирою, суд вважає, що дитина мають право користування спірним житлом, а тому вимоги про його вселення в спірну квартиру підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що відповідач, а ні під час розгляду даної справи, а ні до звернення позивача з даним позовом до суду, не звертався з позовом про визнання позивача таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням, таким чином визнавав за дитиною право користування спірним житлом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Між тим, відповідачі не надали суду жодного доказу на підтвердження своїх заперечень.

За таких обставин, суд вважає що всі заперечення відповідача є безпідставними, необґрунтованими та недоведеними, а тому не можуть бути прийняті судом до уваги при винесенні судом рішення у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства», ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», ст.ст.9, 64, 65 ЖК України, ст.ст.4, 10, 11, 57-60, 64, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ

Позов ОСОБА_11 в інтересах малолітнього ОСОБА_10 до ОСОБА_3, треті особи прокурор Шевченківського району м. Києва, служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про вселення та усунення перешкоди у користуванні квартирою - задовольнити.

Вселити малолітнього ОСОБА_10 до квартири АДРЕСА_1

Зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди малолітньому ОСОБА_10 у користуванні АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подачі скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.

.

Суддя