Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2015 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді - Шимківа С.С.
суддів: - Бондаренко Н.В., Василевича В.С.,
секретар судового засідання - Демчук Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 13 січня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13 січня 2015 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з ОСОБА_4 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 550 (п'ятсот п'ятдесят) гривень, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з 01 грудня 2014 року і до досягнення повноліття.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Вважаючи рішення суду таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку.
Зазначає, що стягнення судом аліментів в твердій грошовій сумі з вказівкою в рішенні суду "не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку" не відповідає вимогам закону.
Вказує, що у своїй позовній заяві, з урахуванням заяви її представника про зменшення розміру позовних вимог, просила суд стягнути на її користь з відповідача на утримання сина ОСОБА_5 аліменти в розмірі 550 грн. щомісячно з подальшою індексацією починаючи із дати подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.
Пояснює, що суд першої інстанції, зробивши вказівку "але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку" у оскаржуваному рішенні, фактично вийшов за межі позовних вимог.
Просить суд змінити оскаржуване рішення, другий абзац резолютивної частини рішення викласти в такій редакції:
_______________
Справа № 569/19177/14-ц Головуючий в суді І інстанції - Рогозін С.В.
Провадження № 22-ц/787/527/2015 Суддя-доповідач - Шимків С.С.
"Стягнути із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 550 (п'ятсот п'ятдесят) гривень щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону починаючи із дати подання позовної заяви до суду, тобто з 01.12.2014 р., і до досягнення дитиною повноліття.".
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні з таких підстав.
Судом встановлено, що з 24 вересня 2006 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_1 від 24.09.2006 року (а.с. 3).
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_5, батьками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2 від 06.07.2009 року (а.с. 4).
Сімейні відносини між сторонами припиненні. Вони спільно не проживають. ОСОБА_4 в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із передбаченого законом обов'язку батьків утримувати дітей до їх повноліття, а також враховуючи нестабільний характер доходів відповідача, визначив розмір аліментів у твердій грошовій сумі, з якою відповідач погодився.
Вказаний висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Стаття 184 СК України передбачає можливість визначення розміру аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі.
Це відповідна (фіксована) сума коштів на утримання дитини, яка не є одноразовим платежем, а є твердою грошовою сумою визначеною судом на утримання дитини до її повноліття.
Згідно ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Постановляючи рішення, місцевий суд врахував зазначені в ст. 182 СК України обставини та прийшов до правильного висновку про задоволення позову, стягнувши з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 550 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Спростовуючи твердження апеляційної скарги стосовно необхідності вказівки у резолютивній частині оскаржуваного рішенні на подальшу індексацію аліментів, колегія суддів зазначає наступне.
Частина друга статті 184 СК України передбачає, що визначений судом у твердій грошовій сумі розмір аліментів, підлягає індексації відповідно до закону.
Оскільки, спеціального закону про індексацію аліментів не прийнято, а в Україні діє Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII, то розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, на підставі ч. 2 ст. 184 СК України, підлягає індексації за аналогією закону згідно п. 8 ст. 8 ЦПК України у порядку, передбаченому Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".
Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що за наявності підстав, визначених цим законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
Таким чином обов'язок проведення індексації розміру аліментів, який визначений судом у твердій грошовій сумі, прямо передбачений законом, а саме, положеннями ст. 184 СК України, що зобов'язує державного виконавця проводити таку індексацію автоматично, тобто без додаткового судового рішення, керуючись при цьому Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року за № 1078, з наступними змінами та доповненнями.
Отже, оскільки розмір аліментів підлягає індексації, згідно ст. 184 СК України та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", відповідна індексація проводиться автоматично на стадії виконання рішення суду про стягнення аліментів, а тому судом першої інстанції, стягуючи з відповідача аліменти без вказівки на їх індексацію, порушення чи неправильне застосування відповідних норм матеріального права допущено не було.
Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що стягнувши аліменти у твердій грошовій сумі, місцевий суд зайво зазначив у резолютивній частині рішення "але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку", оскільки це не передбачено положеннями ст. 184 СК України.
За таких обставин з резолютивної частини рішення підлягають виключенню слова "але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку".
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 13 січня 2015 року змінити.
Виключити з другого абзацу резолютивної частини рішення слова "але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку".
У решті - рішення суду залишити без зміни.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 121 грн. 80 коп. судових витрат за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання ним чинності.
Головуючий-суддя Шимків С.С.
Судді:
Бондаренко Н.В.
Василевич В.С
Судове рішення № 43188398, Апеляційний суд Рівненської області було прийнято 19.03.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 569/19177/14-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: