Рішення № 43187518, 17.03.2015, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3794/14-ц

2-33/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 року м.Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Зінченка О. М. ,

при секретарях Денисенко Ю.С., Русанова Ю.А.,

представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Козинської селищної ради, ОСОБА_7, Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_9, треті особи ОСОБА_10, Обухівської районної державної адміністрації (в особі органу опіки та піклування) про скасування та визнання незаконним рішення селищної ради, реєстрації та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання права власності на житловий будинок,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів про скасування рішення виконавчого комітету селищної ради, реєстрації та визнання недійсним свідоцтва про право власності, обгрунтовуючи зазначила, що з 11.08.1988 року по 03.08.2006 року позивачка з відповідачем ОСОБА_7 перебували в зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають сина - ОСОБА_10. Позивачка та її син, третя особа у справі, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та проживають за даною адресою довгий час, але не були повідомлені про такі неправомірні дії відповідачів. Відмітки про зміну адреси реєстрації в паспорті позивачки та паспорті ОСОБА_10 відсутні. Спільно з позивачкою за вказаною адресою зареєстрована онука позивачки - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2. 14.05.2009р. Обухівським районним судом Київської області по справі № ц.с.2-460/09 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1, третьої особи відділу паспортної, реєстраційної та міграційної служби при Обухівському РВГУ МВС України в Київській області про усунення перешкод в користуванні власністю та зустрічному позову ОСОБА_1 до ОСОБА_7, третя особа, ОСОБА_10 про визнання житлового будинку спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності, зобов'язання не чинити перешкоди, визнано мирову угоду, якою встановлено факт права спільної сумісної власності подружжя в рівних частках - на 1/2 частину спірного майна за кожним (в тому числі самовільні добудови), яке набуте (створене) в шлюбі за спільні кошти подружжя, але умови даної мирової угоди відповідачем-2 по справі до цього часу не виконано. В липні 2014 року позивачці стало відомо, що рішенням виконавчого комітету Козинської селищної ради від 25.07.2011р. №10/7 «Про узаконення самовільно добудованих до житлового будинку споруд та оформлення права власності на будинок» було змінено поштову адресу житлового будинку з АДРЕСА_1, а також оформлено і в подальшому зареєстровано на імя відповідача-2 ОСОБА_7 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з узаконенням самовільно побудованих споруд Г- сарай, Д - сарай, над А - мансарда. Такі дії відповідачів фактично зробили неможливими виконання Ухвали Обухівського районного суду Київської області суду від 14.05.2009 року, порушили її право на 1/2 частина майна, яке було придбано та створено в період спільного сумісного проживання та за спільні кошти подружжя, а тому просить визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради, скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та реєстрацію права власності на даний будинок за ОСОБА_7, визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_7 право власності по 1/2 частині побудованих за час спільного сумісного проживання в шлюбі споруди та будівлі, а саме літ «Г»- сарай, літ «Д» - сарай, літ «А» - мансарда.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник уточнили свої позовні вимоги, та окрім первинно заявлених позовних вимог, просили суд визнати недійсним договір дарування житлового будинку, господарських споруд і будівель за адресою: АДРЕСА_1, укладений 24.06.2014 року між ОСОБА_7 та відповідачем ОСОБА_9, нотаріально посвідчений 24.06.2014 року за р.№ 2832, скасувати реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_9, визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_7 право власності по ? частині житлового будинку, господарських споруд і будівель, побудованих за час спільного сумісного проживання в шлюбі споруди та будівлі: літ «Г»- сарай, літ «Д» - сарай, літ «А» - мансарда. Первісні та уточнені позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач Виконавчий комітет Козинської селищної ради в судове засідання не з'явилися, направивши суду клопотання в якому заперечують щодо задоволення позову та просять слухати справу в відсутності їх представника.

Відповідач ОСОБА_7 та його представник ОСОБА_5 позовні вимоги не визнали та просив у задоволенні позову відмовити подавши до суду письмове заперечення.

Відповідач Реєстраційна служби Обухівського міськрайонного управління юстиції в судове засідання не з`явилась та на адресу суду подала клопотання про розгляд справи у відсутність.

Відповідач ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, його інтереси в суді представляє ОСОБА_5.

Третя особа ОСОБА_10 в судове засідання не з'явилася.

Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_12 в судове засідання не з`явилась

Третя особа Обухівська районна державної адміністрація, в особі органу опіки та піклування, в судове засідання не з`явилась та на адресу суду подала клопотання про розгляд справи у відсутність, зазначивши, що при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Суд вислухавши сторони та їх представників, перевіривши матеріали справи, встановив наступне.

11.08.1988 року ОСОБА_1 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб, який 03.08.2006 року розірвали, що підтверджується свідоцтвом про одруження та про розірвання шлюбу (т. 1 а.с. 12-13). Від даного шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_10.

Рішенням Виконавчого комітету Козинської селищної ради народних депутатів Обухівського району Київської області від 08.05.1979 року надано ОСОБА_7 в безстрокове користування земельну ділянку для будівництва житлового будинку в АДРЕСА_1 за рахунок вільних лишків держфонду.

02.01.1985 року Виконавчим комітетом Козинської селищної ради народних депутатів Обухівського району Київської області видано ОСОБА_7 свідоцтво про право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.

За час перебування у шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_7 за спільні сімейні кошти та спільною працею добудували будинок за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області по справі № ц.с.2-460/09 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1, третьої особи відділу паспортної, реєстраційної та міграційної служби при Обухівському РВГУ МВС України в Київській області про усунення перешкод в користуванні власністю та зустрічному позову ОСОБА_1 до ОСОБА_7, третя особа, ОСОБА_10 про визнання житлового будинку спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності, зобов'язання не чинити перешкоди, яке набрало законної сили 19.05.2009 року, визнано мирову угоду укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_7

Відповідно до п. 1.2 ухвали Обухівського районного суду Київської області по справі № ц.с.2-460/09 ОСОБА_7 зобов'язується протягом 2009-2010 років придбати у власність ОСОБА_1 однокімнатну квартиру, орієнтовно житловою площею 17-20 кв.м., в смт.Козин Обухівського району Київської області та подарувати 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 третій особі, ОСОБА_10.

Відповідно до п. 1.3 ухвали Обухівського районного суду Київської області по справі № ц.с.2-460/09 позивач за зустрічним позовом, ОСОБА_1, при виконанні затвердженої судом 14 травня 2009 року мирової угоди, зобов'язується відмовитись від будь-яких претензій стосовно житлового будинку АДРЕСА_1.

Умови ухвали Обухівського районного суду Київської області по справі № ц.с.2-460/09 ОСОБА_7 не виконав до цього часу, що не заперечувалось представником відповідача-2 у судовому засіданні.

Рішенням виконавчого комітету Козинської селищної ради від 25.07.2011 року №10/7 «Про узаконення самовільно добудованих до житлового будинку споруд та оформлення права власності на будинок» було змінено існуючому житловому будинку поштову адресу, а саме: з АДРЕСА_1, узаконено самовільно побудовані Г- сарай, Д - сарай, над А - мансарда. Загальна площа будинку становить 195,7 кв.м., житлова площа будинку становить 243,5 кв.м. Вказаний житловий будинок та споруди знаходяться на власній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1. В рішенні виконавчого комітету Козинської селищної ради від 25.07.2011 року №10/7 наявні виправлення особою ОСОБА_13, без зазначення її посади, загальної площі будинку на 243,5 кв.м., житлової площі будинку на 49,9 кв.м. (т. 1 а.с. 9).

11.08.2011 року Козинською селищною радою видано ОСОБА_7 свідоцтво на право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 взамін дублікату свідоцтва про право власності від 18.02.2008 року.

24.06.2014 року між відповідачем-2 по справі, ОСОБА_7, та відповідачем-4, ОСОБА_9 було укладено договір дарування житлового будинку з господарськими побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Київської області ОСОБА_12 24.06.2014 року за реєстровим № 2832 (т. 1 а.с. 170-171).

В договорі дарування житлового будинку від 24.06.2014 року, зокрема зазначалось, що житло, яке є предметом цього договору, на момент його укладення в спорі не перебуває, будь-які інші обтяження стосовно цієї нерухомості відсутні, неповнолітні та/або малолітні особи не зареєстровані та не проживають.

В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 172) в якій він стверджує, що відчужуваний житловий будинок не є спільною сумісною власністю, осіб, які б могли поставити питання про визнання за ними права власності на відчужуваний будинок, у тому числі й відповідно до статей 65, 74 та 97 Сімейного кодексу України, немає.

Судом встановлено, що позивачка проживає в житловому будинку АДРЕСА_1, з моменту укладення шлюбу з відповідачем-2 та зареєстрована в спірному будинку з 21.11.1997 року, спільно з позивачкою за вказаною адресою проживають син, ОСОБА_10, та внука, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а.с. 14).

Судом встановлено, що за адресою спірного будинку, а саме АДРЕСА_1, з 12.05.2009 року зареєстровано право власності на будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_14, що підтверджується витягом з Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів (т. 1 а.с. 221, 227).

Дослідивши всі обставини по справі суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 про скасування рішення виконавчого комітету селищної ради, реєстрації та визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору дарування та скасування реєстрації права власності, визнання права власності на житловий будинок підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.

Відповідно до ч. 1 ст61 СК України, об»єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно зі ст.63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Дружина та чоловік мають право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом, як щодо майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке є обєктом права спільною сумісної власності подружжя (ч.1 ст.64 СК України)

Відповідно до ст.68 ч.1, 2 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпорядження майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України.

Статею 69 СК України, передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ст.70 ч.1 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними, або шлюбним договором.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 369 ч. 1,2,4 ЦК України, свівласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчиненя правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена. Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

Відповідно до ст. 4 глави 1 розділу 2 наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» правочини щодо розпорядження майном, що є спільною сумісною власністю, підписуються всіма співвласниками цього майна або уповноваженими ними особами. При посвідченні правочинів щодо розпорядження спільним майном подружжя, якщо правовстановлюючий документ оформлений на ім'я одного з подружжя, нотаріус вимагає письмову згоду іншого з подружжя. Справжність підпису другого з подружжя на заяві про таку згоду має бути нотаріально засвідчена. Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п. 5 ст. 30 (делеговані повноваження) ЗУ «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням.

Згідно п. 10 ст. 30 (делеговані повноваження) ЗУ «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Відповідно до ст.16 ч.1 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст.393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

З врахуванням викладено суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування житлового будинку з господарськими побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, підлягають задоволенню, оскільки відчуження спірного будинку відбулось поза волею та бажанням ОСОБА_1, про яке вона навіть і нездогадувалась і яка є його співвласником і письмової згоди на вчинення данного правочину не надавала, також задоволенню підлягає і позовна вимога про визнання за ОСОБА_1 права власності на ? частину житлового будинку, господарських споруд і будівель, побудованих за час спільного сумісного проживання в шлюбі з ОСОБА_7 за спільні кошти подружжя, в тому числі на споруди та будівлі: літ. «Г» - сарай, літ. «Д» - сарай, літ. «А»-мансарда, що знаходяться на території присадибної земельної ділянки в АДРЕСА_1, так як даний будинок був добудований ОСОБА_1, та ОСОБА_7 в період шлюбу, а тому є їх спільною сумісною власністю, а тому ОСОБА_1 має право власності на ? частину житлового будинку з господарськими побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Так само задоволенню підлягає і позовна вимога про визнання за ОСОБА_7 права власності на ? частину житлового будинку, господарських споруд і будівель, що знаходяться на території присадибної земельної ділянки в АДРЕСА_1.

Також підлягає і задоволенню похідна позовна вимога про скасування реєстрації права власності ОСОБА_9 на нерухоме майно житловий будинок з господарськими побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки, відповідно до ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Суд вважає, що рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради № 10/7 «Про узаконення самовільно добудованих до житлового будинку споруд та оформлення права власності на будинок» від 25 липня 2011 року та свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САВ № 633498 на житловий будинок АДРЕСА_1, оформлене та видане Козинською селищною радою на ім`я ОСОБА_7 взамін дублікату свідоцтва про право власності від 18.02.2008 року порушують право власності позивачки на ? частину житлового будинку, господарських споруд і будівель, побудованих за час спільного сумісного проживання в шлюбі з ОСОБА_7 за спільні кошти подружжя, в тому числі на споруди та будівлі: літ. «Г» - сарай, літ. «Д» - сарай, літ. «А»-мансарда, що знаходяться на території присадибної земельної ділянки в АДРЕСА_1, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання їх незаконними та скасування підлягають задоволенню.

Зважаючи на закінчення розгляду справи та винесення рішення вжитті заходи забезпечення позову відполи тому їх необхідно скасувати.

Керуючись ст.ст. 15,60, 61, 212-214 ЦПК України, ст.ст. 60, 61, 63, 68, 69, 70 СК України, ст. ст. 16, 203, 216, 321, 368, 369, 391, 393 ЦК України, Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», ст. 30 ЗУ «Про місцеве самоврядування», суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради № 10/7 «Про узаконення самовільно добудованих до житлового будинку споруд та оформлення права власності на будинок» від 25 липня 2011 року.

Визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САВ № 633498 на житловий будинок АДРЕСА_1, оформлене та видане Козинською селищною радою на ім'я ОСОБА_7 взамін дублікату свідоцтва про право власності від 18.02.2008 року.

Визнати недійсним договір дарування житлового будинку з господарськими побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 24.06.2014 року між дарувальником ОСОБА_7 та обдарованим ОСОБА_9, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Київської області ОСОБА_12 24.06.2014 року за реєстровим № 2832.

Скасувати реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1, здійснене Обухівською реєстраційною службою на ім'я ОСОБА_7.

Скасувати реєстрацію права власності на житловий будинок №7, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, здійснене Обухівською реєстраційною службою на ім'я ОСОБА_9.

Визнати ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на 1/2 частину житлового будинку, господарських споруд і будівель, побудованих за час спільного сумісного проживання в шлюбі з ОСОБА_7 за спільні кошти подружжя, в тому числі на споруди та будівлі: літ. «Г» - сарай, літ. «Д» - сарай, літ. «А»-мансарда, що знаходяться на території присадибної земельної ділянки в АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_7, право власності на 1/2 частину житлового будинку, господарських споруд і будівель, побудованих за час спільного сумісного проживання в шлюбі з ОСОБА_1 за спільні кошти подружжя, в тому числі на споруди та будівлі: літ. «Г» - сарай, літ. «Д» - сарай, літ. «А»-мансарда, що знаходяться на території присадибної земельної ділянки в АДРЕСА_1.

Заходи забезпечення позову , у вигляді накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 Обухівського району Київської області , встановленні згідно ухвали Обухівського районного суду Київської області від 06 серпня 2014 року - скасувати.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги,особами які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засідання під час проголошення рішення з дня отримання копії цього рішення.

СуддяЗінченко О. М.