Рішення № 43186017, 17.03.2015, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" березня 2015 р.Справа № 921/109/15-г/11

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

Розглянув справу

за позовом: Приватного підприємства "Шляхрембуд-Управління", вул. Промислова, 2, с. Дзвиняч, Заліщицький район, Тернопільська область

до відповідача: Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, Тернопільська область

про стягнення заборгованості в сумі 118 580 грн. 90 коп..

За участю представників сторін

Позивача: Авдєєнко В.В. - представник;

Відповідача: Юськевич Є. В. - юрисконсульт 1 категорії юридичного відділу

Суть справи: Приватне підприємство "Шляхрембуд-Управління", вул. Промислова, 2, с. Дзвиняч, Заліщицький район, Тернопільська область звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль про стягнення заборгованості в сумі 118 580 грн. 90 коп..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору купівлі-продажу від 22 серпня 2013 року та договору поставки від 12 листопада 2013 року, а саме, не здійснив повної оплати за поставлений товар, в наслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 118 580 грн. 90 коп..

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03 лютого 2015 року порушено провадження у справі та розгляд даної справи призначено на 24 лютого 2015 року. В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 10 березня 2015 року.

10 березня 2015 року на адресу господарського суду Тернопільської області від відповідача надійшли заперечення на позов № 06-2/403 від 10.03.2015 р., в яких відповідач заперечив щодо позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем в супереч вимог договорів не надано документи, що підтверджують належну якість товару. Тому, відповідач вважає зобов"язання з оплати поставленого товару в силу п. 4.3. договорів не наступили. Разом з тим, відповідач надав копію платіжного доручення № 323 від 25.09.2013 р., копію платіжного доручення № 333 від 01.10.2013 р. та копію виписки по рахунку від 28.09.2013 р.

В судовому засіданні 10 березня 2015 року оголошено перерву до 17 березня 2015 року відповідно до ст. 77 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 17 березня 2015 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задоволити. Окрім того, позивач зазначив, що даний товар не належить до "Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні".

Представник відповідача в судовому засіданні 17 березня 2015 року заперечив щодо позовних вимог подавши відповідні пояснення № 06-2/445 від 17.03.2015 р.. Стверджує, що зобов"язання з оплати поставленого в силу п. 4.3. договору купівлі-продажу від 22.08.2013 р. та договору поставки від 12.11.2013 р. не наступили, але наступлять через 30 днів з моменту передачі документів, що підтверджують належну якість поставленого товару.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши доводи сторін, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

22 серпня 2013 року та 12 листопада 2013 року між приватним підприємством "Шляхрембуд-Управління" /надалі Постачальник/ та філією "Заліщицька ДЕД" Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" /надалі Покупець/ було укладено договір купівлі-продажу та укладено договір поставки, відповідно до умов яких Постачальник зобов"язується поставити та передавати у власність Покупцю, а Покупець зобов"язується прийняти і оплатити товари: асфальтобетонна суміш, чорний і білий щебінь та пісок /надалі - Товар/ (п. 1.1. договорів).

Відповідно до п. 4.1. договорів розрахунки за поставлений Товар проводиться шляхом: оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником отримання від Постачальника рахунку на оплату Товару та підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару і передачі документів, зазначених п. 4.2. договорів.

Згідно п. 4.2. договорів до рахунку додаються: документи, що підтверджують належну якість Товару (сертифікат або паспорт якості), видаткові накладні, податкові накладні та інші первинні документи. Передбачені для даного виду Товару чинним законодавством. В разі ненадання зазначених цим пунктом договору документів Постачальник зобов"язується відшкодувати спричинені Покупцю збитки (витрати).

Відповідно до п. 4.3. договорів Покупець зобов"язується розрахуватись з Постачальником за отриманий Товар не пізніше ніж через 30 днів з моменту отримання від Постачальника документів, зазначених в п. 4.1., п. 4.2. договорів, проте в будь-якому випадку лише після отримання повного розрахунку від Постачальника на відповідні цілі.

На виконання умов даних договорів Постачальником приватним підприємством "Шляхрембуд-Управління" відвантажено, а Покупцем філією "Заліщицька ДЕД" Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" отримано товар на загальну суму 239 436 грн. 90 коп., що підтверджується копією видаткової накладної № 0044 від 28 жовтня 2013 року на суму 17 725 грн. 00 коп., копією акту прийому-передачі від 28 жовтня 2013 року; копією видаткової накладної № 0035 від 25 вересня 2013 року на суму 31 211 грн. 90 коп., копією акту прийому-передачі від 25 вересня 2013 року; копією видаткової накладної № 0009 від 27 серпня 2013 року на суму 130 500 грн. 00 коп., копією акту прийому-передачі від 27 серпня 2013 року; копією видаткової накладної № 0047 від 06 грудня 2013 року на суму 60 000 грн. 00 коп., копією акту прийому-передачі від 06 грудня 2013 року.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем відповідно до умов договорів здійснено часткову оплату за поставлений товар в сумі 125 856 грн. 00 коп..

Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар в сумі 118 580 грн. 90 коп. підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків за 01.08.2013 р. - 01.12.2014 р. складено між приватним підприємством "Шляхрембуд-Управління" та філією "Заліщицька ДЕД" Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" і підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до господарського суду у відповідача існує заборгованість перед позивачем згідно договору купівлі-продажу від 22.08.2013 р. та договору поставки від 12.11.2013 р. в сумі 118 580 грн. 90 коп., яка підтверджена належними доказами та не спростована відповідачем.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За правилами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Заперечення відповідача про те, що строк оплати за договорами не настав, оскільки позивачем в порушення умов договорів не було передано документів, що підтверджують належну якість товару, оцінюються судом критично. Зокрема, позивачем до позову надано копії видаткових накладних, копії актів прийому-передачі товару, де зазначено, що у сторін претензій одна до одної немає, які підписані представниками та скріплені печатками підприємств, також надано копії листів № 21 від 28.10.2013 та № 24 від 06.12.2013 р., якими відповідно до п. 4.1. договорів надано відповідачу дані видаткові накладні на поставлений товар та акти прийому-передачі товару. Крім того, відповідачем частково сплачено суму за поставлений товар в розмірі 125 856 грн. 00 коп., що підтверджує погодження відповідачем ціни та якості товару. Разом з тим, товар приватного підприємства "Шляхрембуд-Управління" не належить відповідно до "Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні". Факт отримання товару відповідачем не заперечується. Претензій щодо якості поставлено товару філією "Заліщицька ДЕД" Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" не пред'являло Постачальнику.

Більше того, сторонами узгоджено, в разі ненадання зазначених пунктом 4.2. договорів документів Постачальник зобов"язується відшкодувати спричинені Покупцю збитки (витрати), а тому відповідач не позбавлений права звернутись до позивача про відшкодування збитків.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, всупереч умов договору купівлі-продажу від 22.08.2013 р., договору поставки від 12.11.2013 р. та вимог законодавства, відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару не виконав в повному обсязі, а тому, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основної заборгованості за вищезазначеними договорами в сумі 118 580 грн. 90 коп. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог - про стягнення заборгованості за поставлений товар, а відповідачем в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростовано, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає до задоволення в повному обсязі в сумі 118 580 грн. 90 коп..

У відповідності до вимог ст. 49 ГПК судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, Тернопільська область, ідентифікаційний код 31995099 на користь приватного підприємства "Шляхрембуд-Управління", вул. Промислова, 2, с. Дзвиняч, Заліщицький район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 38682405 - 118 580 грн. 90 коп. - основного боргу та 2 371 грн. 62 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття /підписання - 20 березня 2015 року/ через місцевий господарський суд.

Суддя А.М. Сидорук