Постанова № 43185924, 14.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 квітня 2014 року м. Київ №826/11897/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) про визнання незаконними і скасування податкових повідомлень-рішень від 24.04.2013 №0004002270, №0003992270,

в с т а н о в и в:

Позов обґрунтовано помилковістю висновків перевірки, результати якої і спірне гро-шове нарахування не відповідають вимогам податкового законодавства щодо порядку фор-мування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ та наданим до перевірки фінансово-господарським документам по взаємовідносинам з ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс", ТОВ "Віннерком", ТОВ "Сан Енд Фан", ТОВ "Рейтар", які, за твердженням позивача, підтвер-джують правильність визначення податкових зобовязань з податку на прибуток і ПДВ.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов з наведених підстав.

Відповідач заперечень чи інших матеріалів до судового засідання не надав, явку свого представника - не забезпечив, у зв'язку з чим і згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС суд продовжив розгляд без відповідача та в письмовому провадженні.

В ході письмового провадження від представника відповідача надійшли письмові заперечення, в яких він просить відмовити в позові з підстав нікчемності правочинів між позивачем і ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс", ТОВ "Віннерком", ТОВ "Сан Енд Фан", ТОВ "Рейтар", які не спрямовані на реальне настання правових наслідків. У зв'язку з цим відпові-дач стверджує про недійсність первинних документів, що не можуть бути прийняті до уваги.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ДПІ проведено невиїзну позапланову документальну перевір-ку позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та ПДВ в частині відображення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс", ТОВ "Віннерком", ТОВ "Сан Енд Фан", ТОВ "Рейтар" за весь період відно-син, за результатами якої відповідачем складено акт від 10.04.2013 №215/1-22-70-35076670.

На підставі даного акта відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 24.04.2013 №0003992270, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 453512 грн. (у т.ч.: основний платіж - 302341 грн., штраф - 151171 грн.);

- від 24.04.2013 №0004002270, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 746511 грн. основного платежу.

Спірне грошове нарахування здійснено за порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК та неправомірне включення витрат на придбання товарів у ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс", ТОВ "Віннерком", ТОВ "Сан Енд Фан", ТОВ "Рейтар" до складу валових витрат, а сплаченого у ціні цих товарів ПДВ до складу податкового кредиту з ПДВ, у результаті чого занижено податок на прибуток на 746511 грн. (у т.ч.: за ІІ кв. 2011р. у сумі 709827 грн., за ІІ-ІІІ кв. 2011р. у сумі 24332 грн., за ІІ-IV кв. 2011р. у сумі 12352 грн.) та ПДВ на 302341 грн. (у т.ч.: за липень 2011р. у сумі 21600 грн., за грудень 2011р. у сумі 280741 грн.).

Згідно з актом перевірки зміст порушень полягає у тому, що операції позивача із вказаними контрагентами не мають реального характеру і вчинені з метою надання вигоди третім особам, в обґрунтування чого відповідачем зроблено посилання на "транзитні" актів органів ДПС про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс", ТОВ "Сан Енд Фан", про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Рейтар", про результати зустрічної звірки ТОВ "Віннерком", а також на постанову старшого слідчого СВ ДПІ у Вишгородському районі від 19.12.2012 у кримінальному провадження №32012000000000008 та на протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 26.10.2012.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкового повідомлення-рішення.

Під витратами відповідно до пп.14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподат-кування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення плат-ником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ве-дення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податково-го) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здій-нення операцій з придбання товарів та послуг (пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК).

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату това-рів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податко-вою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається вихо-дячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням това-рів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримува-чу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, формування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ обумовлено здійс-ненням господарюючим суб'єктом операцій з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) в межах господарської діяльності і реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вірно встановлено перевіркою, позивачем відображено в податковому обліку з податку на прибуток і ПДВ результати фінансово-господарських відносин з ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс", ТОВ "Віннерком", ТОВ "Сан Енд Фан", ТОВ "Рейтар" та задекларовано у складі валових витрат 4597909 грн. (у т.ч.: в 2 кв. 2011р. у сумі 3086203 грн., в 3 кв. 2011р. у сумі 108000 грн., в 4 кв. 2011р. у сумі 53706 грн.) і в складі податкового кредиту з ПДВ 302341 грн. (у т.ч.: за липень 2011р. у сумі 21600 грн., за грудень 2011р. у сумі 280741 грн.).

1) Так, перевіркою встановлено і підтверджується матеріалами справи, що між позива-чем (Покупець) та ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" (Продавець) укладено ряд наступних господарських договорів купівлі-продажу товарів сільськогосподарського призначення.

Договір купівлі-продажу від 01.08.2011 №01-08-11, за умовами якого позивачем придбавається товар (засоби захисту рослин та/або мікродобрив, та /або міндобрив, та /або насіння) на умовах відстрочки платежів до 30.12.2011, асортимент, кількість та ціна товару визначаються у додатках до договору та/або накладних, документах на відпуск товару; при цьому згідно додатків №1 та №2 до договору предметом поставки за договором є карбомід загальною вартістю 174800,16 грн. та 349600,32 грн. відповідно.

На підтвердження виконання умов договору позивачем до перевірки і до суду надано: видаткові накладні від 01.08.2011 №РН-0000538 на суму 174800,16 грн. (у т.ч. ПДВ - 29133,36 грн.), від 02.08.2011 №РН-0000539 на суму 349600,32 грн. (у т.ч. ПДВ - 58266,72 грн.), податкові накладні від 01.08.2011 №96 на суму 174800,16 грн. (у т.ч. ПДВ - 29133,36 грн.) та від 02.08.2011 №97 на суму 349600,32 грн. (у т.ч. ПДВ - 58266,72 грн.).

Договір купівлі-продажу від 03.08.2011 №03-08-11, за умовами якого позивач придбаває товар - сільськогосподарську техніку - на умовах відстрочки платежів до 30.11.2011, асортиментом, кількістю та ціною згідно додатків до договору ат /або накладних документах на відпуск товару; згідно додатку №1 до договору вартість товару - сівалки зернової NINA 400 у кількості 1 шт. - становить 128000 грн.

На підтвердження виконання умов договору позивачем до перевірки і до суду надано: видаткову накладну від 03.08.2011 №РН-0000516 на суму 128000 грн. (у т.ч. ПДВ - 21333,33 грн.), податкову накладну від 03.08.2011 №33 на суму 128000 грн. (у т.ч. ПДВ - 21333,33 грн.).

Договір купівлі-продажу від 04.08.2011 №04-08-11, за умовами якого позивач придбаває сільськогосподарську техніку на умовах відстрочки платежів до 30.11.2011, асортимент, кількість та ціна товару визначаються у додатках до договору та/або накладних документах на відпуск товару; згідно додатку №1 поставці підлягає сівалка зернова NINA 400 у кількості 1 шт. вартістю 131214 грн.

На підтвердження виконання умов договору позивачем до перевірки і до суду надано: видаткову накладну від 04.08.2011 №РН-0000521 на суму 131214 грн. (у т.ч. ПДВ - 21869 грн.), податкову накладну від 04.08.2011 №37 на суму 131214 грн. (у т.ч. ПДВ - 21869 грн.).

Договір купівлі-продажу від 05.08.2011 №05-08-11, за умовами якого позивач прид-баває на умовах відстрочки платежів до 30.11.2011 сільськогосподарську техніку, асортимен-том, кількістю та ціною товару, визначеними у додатках до договору та/або накладних документах на відпуск товару; згідно додатку №1 до договору товаром визначено сівалку зернову NINA 400 у кількості 1 шт. та вартістю 128820 грн.

На підтвердження виконання умов договору позивачем до перевірки і до суду надано: видаткову накладну від 05.08.2011 №РН-0000522 на суму 128820 грн. (у т.ч. ПДВ - 21470 грн.), податкову накладну від 05.08.2011 №38 на суму 128820 грн. (у т.ч. ПДВ - 21470 грн.).

Договір купівлі-продажу від 10.03.2011 №10-03-11, за умовами якого позивач придбаває товар - засоби захисту рослин та/або мікродобрив, та/або міндобрив, та/або насіння - на умовах попередньої оплати асортиментом, кількістю та ціною згідно додатків до договору та/або видаткових накладних; у відповідності до додатку №1 поставці за цим договором підлягає насіння соняшнику "НК Бріо" кількістю 552 кг на суму 524400 грн. та насіння соняшнику "Арена" кількістю 500 кг на суму 475000 грн. (всього 999400 грн.).

На підтвердження виконання умов договору позивачем до перевірки і до суду надано: видаткову накладну від 10.03.2011 №РН-0000073 на суму 999400 грн. (ПДВ - 0 грн.), податкову накладну від 10.03.2011 №13 на суму 999400 грн. (у т.ч. ПДВ - 0 грн.).

Договір купівлі-продажу від 29.07.2011 №29-07-11, за умовами якого позивачем прид-баває товар - сільськогосподарську техніку, асортиментом, кількістю та ціною відповідно до додатків до договору та/або накладних документів на відпуск товару, на умовах відстрочки до 30.11.2011; згідно додатку №1 предметом договору визначено сівалку зернову NINA 400 у кількості 1 шт., вартістю 129600 грн.

На підтвердження виконання умов договору позивачем до перевірки і до суду надано: видаткову накладну від 29.07.2011 №РН-0000465 на суму 129600 грн. (у т.ч. ПДВ - 21600 грн.), податкову накладну від 29.07.2011 №109 на суму 129600 грн. (у т.ч. ПДВ - 21600 грн.).

Крім того, як зазначено в акті перевірки і підтверджується наявними у справі копіями банківських виписок, грошові розрахунки між позивачем і ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" за вищевказаними договорами проведено у повному обсязі.

2) Перевіркою встановлено і підтверджується матеріалами справи, що між позивачем (Покупець) та ТОВ "Сан Енд Фан" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу від 28.12.2011 №28/12, згідно з яким позивач придбаває товар - сільськогосподарську техніку, на умовах попередньої оплати, асортиментом, кількістю та ціною згідно додатків до догово-ру та/або накладних документів на відпуск товару; згідно додатку №1 предметом поставки є сівалка зернова NINA 400 у кількості 12 шт. (ціна за одиницю - 112500 грн.), загальною вартістю 1620000 грн.

На підтвердження виконання умов договору позивачем до перевірки і до суду надано: видаткові накладні від 28.12.2011 №РН-0000030 на суму 540000 грн. (у т.ч. ПДВ - 90000 грн.), від 29.12.2011 №РН-0000031 на суму 540000 грн. (у т.ч. ПДВ - 90000 грн.), від 30.12.2011 №РН-0000032 на суму 540000 грн. (у т.ч. ПДВ - 90000 грн.), а також податкові накладні від 28.12.2011 №47 на суму 540000 грн. (у т.ч. ПДВ - 90000 грн.), від 29.12.2011 №48 на суму 540000 грн. (у т.ч. ПДВ - 90000 грн.), від 30.12.2011 №49 на суму 540000 грн. (у т.ч. ПДВ - 90000 грн.).

Крім того, як зазначено в акті перевірки і підтверджується наявними у справі копіями банківських виписок, грошові розрахунки між позивачем і ТОВ "Сан Енд Фан" за вищевказаним договором проведено у повному обсязі.

3) Перевіркою встановлено і підтверджується матеріалами справи, що між позивачем (Покупець) і ТОВ "Віннерком" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу від 01.09.2011 №01-09-11, згідно з яким позивач придбаває товар - засоби захисту рослин та/або мікродоб-рива, та/або міндобрива, та/або насіння на умовах попередньої оплати, при цьому асорти-мент, кількість та ціна товару визначаються у додатках до договору та/або накладних доку-ментах на відпуск товару; згідно додатку №1 предметом договору є: диквалан у кількості 400л вартістю 21332 грн., листопад у кількості 280л вартістю 15400 грн., юстон у кількості 20л вартістю 833,40 грн., а також ламардор у кількості 16л вартістю 16140,80 грн.

На підтвердження виконання умов договору позивачем до перевірки і до суду надано: видаткові накладні від 29.09.2011 №РН-0000062 на суму 45078,48 грн. (у т.ч. ПДВ - 7513,08 грн.), від 29.09.2011 №РН-0000061 на суму 19368,96 грн. (у т.ч. ПДВ - 3228,16 грн.), подат-кові накладні від 29.09.2011 №17 на суму 45078,48 грн. (у т.ч. ПДВ - 7513,08 грн.), від 29.09.2011 №16 на суму 19368,96 грн. (у т.ч. ПДВ - 3228,16 грн.).

Крім того, як зазначено в акті перевірки і підтверджується наявними у справі копіями банківських виписок, грошові розрахунки між позивачем і ТОВ "Віннерком" за вищевказа-ним договором проведено у повному обсязі.

4) Перевіркою встановлено і підтверджується матеріалами справи, що між позивачем (Покупець) та ТОВ "Рейтар" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу від 11.04.2011 №110411, згідно з яким позивач зобов'язується придбати товар (засоби захисту рослин та/або мікродобрива, та/або міндобрива, та/або насіння), асортиментом, кількістю та ціною згідно додатків та/або накладних документів на відпуск товару та на умовах попередньої оплати. У додатках до договору сторонами визначено конкретні найменування, кількість та вартість продукції.

Так, згідно додатку №1 вартість товару становить 1230768,11 грн. (у т.ч. ПДВ - 205128,02 грн.), згідно додатку №2 - 60480 грн. (у т.ч. ПДВ - 10080 грн.), згідно додатку №3 - 29706,24 грн. (у т.ч. ПДВ - 4951,04 грн.), згідно додатку № 4 - 1000676,16 грн. (у т.ч. ПДВ - 166779,36 грн.), згідно додатку №5 - 24829,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 4138,20 грн.), згідно додатку №6 - на суму 1005000 грн. (у т.ч. ПДВ - 167500 грн.), згідно додатку №7 - на суму 972000 грн. (у т.ч. ПДВ - 162000 грн.), згідно додатку №8 - на суму 1641134 грн. ( у т.ч. ПДВ - 273522,33 грн.), а всього - на суму 5964593,71 грн. (з них ПДВ - 994098,95 грн.).

На підтвердження виконання умов договору позивачем до перевірки і до суду надано:

- видаткові накладні: від 30.06.2011 №РН-0000034 на суму 1641134 грн. (у т.ч. ПДВ - 273522,33 грн.), від 28.06.2011 №РН-0000032 на суму 1005000 грн. (у т.ч. ПДВ - 167500 грн.), від 29.06.2011 №РН-0000033 на суму 972000 грн. (у т.ч. ПДВ - 162000 грн.), від 01.06.2011 №РН-0000031 на суму 24829,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 4138,20 грн.), від 01.06.2011 №РН-0000030 на суму 60480 грн. (у т.ч. ПДВ - 10080 грн.), від 26.05.2011 №РН-0000029 на суму 1000676,16 грн. (у т.ч. ПДВ - 166779,36 грн.), від 15.05.2011 №РН-0000028 на суму 29706,24 грн. (у т.ч. ПДВ - 4951,04 грн.), від 04.05.2011 №РН-0000025 на суму 226541,70 грн. (у т.ч. ПДВ - 37756,95 грн.), від 28.04.2011 №РН-0000024 на суму 156055,68 грн. (у т.ч. ПДВ - 26009,28 грн.), від 21.04.2011 №РН-0000023 на суму 320550,96 грн. (у т.ч. ПДВ - 53425,16 грн.), від 15.04.2011 №РН-0000022 на суму 367588,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 61264,80 грн.), від 11.04.2011 №РН-0000021 на суму 138910,97 грн. (у т.ч. ПДВ - 23151,83 грн.),

- податкові накладні: від 30.06.2011 №6 на суму 1641134 грн. (у т.ч. ПДВ - 273522,33 грн.), від 28.06.2011 №4 на суму 1005000 грн. (у т.ч. ПДВ - 167500 грн.), від 29.06.2011 №5 на суму 972000 грн. (у т.ч. ПДВ - 162000 грн.), від 01.06.2011 №3 на суму 24829,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 4138,20 грн.), від 01.06.2011 №2 на суму 60480 грн. (у т.ч. ПДВ - 10080 грн.), від 26.05.2011 №4 на суму 1000676,16 грн. (у т.ч. ПДВ - 166779,36 грн.), від 15.05.2011 №3 на суму 29706,24 грн. (у т.ч. ПДВ - 4951,04 грн.), від 04.05.2011 №1 на суму 226541,70 грн. (у т.ч. ПДВ - 37756,95 грн.), від 28.04.2011 №8 на суму 156055,68 грн. (у т.ч. ПДВ - 26009,28 грн.), від 21.04.2011 №7 на суму 320550,96 грн. (у т.ч. ПДВ - 53425,16 грн.), від 15.04.2011 №6 на суму 367588,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 61264,80 грн.), від 11.04.2011 №5 на суму 138910,97 грн. (у т.ч. ПДВ - 23151,83 грн.).

Крім того, як зазначено в акті перевірки і підтверджується наявними у справі копіями банківських виписок, грошові розрахунки між позивачем і ТОВ "Рейтар" за вищевказаним договором проведено у повному обсязі.

До суду позивач також надав копію укладеного між ним (Покупець) і ТОВ "Рейтар" (Продавець) договору купівлі-продажу від 11.04.2011 №11-04-11, згідно з додатком №1 до якого загальна вартість товару становить 1230768,11 грн. (у т.ч. ПДВ - 205128,02 грн.). Під час перевірки господарська операція за цим договором не досліджувалася, проте на ст. 19 акта перевірки зауважено, що коригуючим розрахунком від 16.10.2012 вх. №9063242842 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2012р. позивачем виключено зі складу податкового кредиту суми ПДВ, сформовані за рахунок податкових накладних від ТОВ "Рейтар" за квітень-травень 2011р. року у зв'язку із поверненням товару.

Суд зазначає, що вищевказані господарські договори в судовому порядку не оспорю-валися, недійсними (фіктивними) судом не визнавалися, зміст господарських зобов'язань з поставки (купівлі-продажу) товарів не суперечить вимогам національного законодавства, а складені на їх виконання фінансово-господарські документи містять необхідні дані, що під-тверджують факти господарських операцій та відповідають вимогам ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Дійсність вказаних документів підтверджується також тим, що ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс", ТОВ "Віннерком", ТОВ "Сан Енд Фан", ТОВ "Рейтар" в установленому порядку були зареєстро-ваними платниками ПДВ, тому зобов'язані були нараховувати ПДВ та згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК вправі були виписувати податкові накладні, які згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК є законною підставою для формування податкового кредиту.

Також суд зазначає, що перевіркою не встановлено відсутність документів бухгалтер-ського і податкового обліку, необхідних для підтвердження витрат та нарахування ПДВ по операціям з ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс", ТОВ "Віннерком", ТОВ "Сан Енд Фан", ТОВ "Рейтар", обов'язок ведення і зберігання яких покладено на позивача. Перевіркою не вста-новлено порушень в оформленні наданих до перевірки фінансово-господарських документів вимогам законодавства, а в ході розгляду справи таких порушень судом не встановлено.

На підставі додаткових письмових пояснень представника позивача від 12.09.2013 і доданих до них матеріалів, судом встановлено, що товари придбавалися позивачем з метою використання їх в межах власної господарської діяльності, до якої належать зокрема оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (основний вид діяльності), оптова торгівля хімічними продуктами (ліцензія Міністерства аграрної політики України АВ №468509 на період з 31.03.2009 по 31.03.2014). Так, у поясненнях представник позивача стверджує, що товари придбавалися позивачем у ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс", ТОВ "Віннерком", ТОВ "Сан Енд Фан", ТОВ "Рейтар" з метою виконання позивачем власних договірних зобов'язань перед СТОВ "Надія", ТОВ "Європейський лізинг", ПП ОСОБА_3, ФГ "Надія", ПОСП "Райдуга", ФГ "Агро Володимир", ТОВ "Агро Тандем", ФГ "Жито-3" та ін., на підтвердження чого представник позивача надав копії відповідних господарських договорів, складних на їх виконання актів виконаних робіт та податкових накладних.

Отже, як вбачається, вищевказані господарські договори з ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс", ТОВ "Віннерком", ТОВ "Сан Енд Фан", ТОВ "Рейтар" і складені на їх виконання первинні документи є належними і допустимими доказами по справі, які підтверджують про-ведення господарських операцій з придбання товарів відповідного найменування, кількості та вартості (з ПДВ). Під час розгляду справи відповідач не спростував належність, допус-тимість і достатність наданих позивачем доказів, тому в суду немає достатніх підстав для їх відхилення.

Висновки перевірки та заперечення відповідача суд вважає необґрунтованим, які не підтверджують достовірність зазначених в акті порушень і не спростовують правомірність декларування позивачем спірних валових витрат і податкового кредиту з ПДВ, враховуючи відсутність у відповідача належних доказів, які б підтверджували факти визнання судом недійсними вищезазначених господарських договорів між позивачем і ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс", ТОВ "Віннерком", ТОВ "Сан Енд Фан", ТОВ "Рейтар" та/або факти нікчем-ностість цих правочинів.

Так, ст. 204 ЦК встановлена презумпція правомірності правочину, згідно з якою пра-вочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У ст. 203 ЦК встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чиннос-ті правочину, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодав-ства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1);

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2);

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3);

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4);

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5);

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).

Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК є підставою недійсності правочину.

Частиною 2 ст. 215 ЦК визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійс-ним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Частиною 3 цієї статті визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встанов-лена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 234 ЦК встановлено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Згідно з ч. 2 цієї статті фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Частиною 2 ст. 228 ЦК встановлено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 цієї статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадя-нина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також, у ч. 3 ст. 228 ЦК передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповід-ності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Таким чином, невідповідність правочину вимогам ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК може бути підставою для визнання правочинів недійсними в судовому порядку. Відповідно до ч. 3 ст. 215, ч. 3 ст. 228, ч. 2 ст. 234 ЦК такі правочини є оспорювавними і можуть бути визнані судом недійсними, але не є нікчемними, тому належними і допустимими доказами по справі є судові рішення, що набрали законної сили, якими визнано недійсними (фіктивними) вище-зазначені господарські договори між позивачем і ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс", ТОВ "Віннерком", ТОВ "Сан Енд Фан", ТОВ "Рейтар".

У свою чергу порушення правочином публічного порядку може бути підставою для висновку про нікчемність правочину, тому належними і допустимими є докази, які підтвер-джують факт спрямованість правочину на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Під час перевірки відповідач не встановив фактів визнання правочинів недійсними і не надав до суду таких доказів під час розгляду справи судом. Також відповідач не встановив фактів і не надав до суду доказів спрямованості господарських договорів на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізич-ної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. При цьому, як зазначив суд раніше, вищезазначені господарські договори в судовому порядку не оспорювалися, недійсними (фіктивними) судом не визна-валися, зміст господарських зобов'язань з поставки (купівлі-продажу) товарів не суперечить вимогам національного законодавства.

Посилання відповідача на акти ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 13.11.2012 №4851/22-8/35060241, від 12.11.2012 №4855/22-4/37241245, акт Іванківської МДПІ в Київській області від 15.09.2011 №786/23/33011171, акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 09.11.2012 №988/22-9/36588555, копії яких представник відповідача надав до суду, суд відхиляє, оскільки вказані "транзитні" акти не є належними доказами визнання недійсними правочинів в судовому порядку (ч. 2 ст. 215 ЦК), а наведені в них обставини не свідчать про порушення публічного порядку (ч.ч. 1, 2 ст. 228 ЦК), а відтак не доводять факт нікчемності правочинів.

У зв'язку з цим твердження відповідача про недійсність або нікчемність правочинів між позивачем і ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс", ТОВ "Віннерком", ТОВ "Сан Енд Фан", ТОВ "Рейтар" є безпідставними і не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Посилання в акті перевірки на обставини взаємовідносин між ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" і ТОВ "Ріоба Селект", ТОВ "Виробнича Компанія "Балтекс", між ТОВ "Рейтар" і ТОВ "Фароза Інтер-Інвест Ком", між ТОВ "Сан Енд Фан" і ТОВ "Камеронплюс", суд не бере до уваги, оскільки позивач не був безпосереднім учасником цих господарських операцій, не відображав їх результатів у податковому обліку, тому не може нести відповідальність за можливі порушення податкової дисципліни цими суб'єктами господарювання.

Посилання відповідача в акті перевірки та надані до суду копії постанови старшого слідчого СВ ДПІ у Вишгородському районі майора податкової міліції Пономарчука Д.В. від 19.12.2012 у кримінальному провадження №32012000000000008 і протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 26.10.2012 є неналежними доказами по справі і не беруться судом до уваги, оскільки дані документи не стосуються взаємовідносин безпосередньо позивача із ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс", ТОВ "Віннерком", ТОВ "Сан Енд Фан", ТОВ "Рейтар", а також не є остаточними за своїм змістом і не віднесені п. 83.1 ст. 83 ПК до підстав для вис-новків під час перевірки. Також зазначені в постанові та в протоколі осбтавини не мають наперед встановленого й доведеного характеру, тобто не є юридичними фактами, позаяк обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні відсутній. При цьому факт порушення кримінального провадження №32012000000000008 не свідчить про відсутність реального спрямування укладених позивачем із ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс", ТОВ "Віннерком", ТОВ "Сан Енд Фан", ТОВ "Рейтар" правочинів чи відсутність господарських операцій і не спростовує правове значення складених за цими операціями первинних документів.

Інших аргументованих заперечень і доказів відсутності реальності господарських операцій та спростування доводів і доказів позивача відповідач не зазнав і не надав.

Таким чином, оцінюючи докази по справі, суд дійшов висновку, що подані позивачем до суду документи є належними і допустимими доказами, які відповідно ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК є прямим і достатнім підтвердженням фактів здійснення господарських операцій з придбання товарів у ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс", ТОВ "Віннерком", ТОВ "Сан Енд Фан", ТОВ "Рейтар" та підставою для віднесення спірних витрат у сумі 4597909 грн. (у т.ч.: в 2 кв. 2011р. на суму 3086203 грн., в 3 кв. 2011р. на суму 108000 грн., в 4 кв. 2011р. на суму 53706 грн.) до складу валових, а нарахованого і сплаченого на користь постачальників ПДВ у ціні товарів у сумі 302341 грн. (у т.ч.: за липень 2011р. у сумі 21600 грн., за грудень 2011р. у сумі 280741 грн.) до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Отже, враховуючи встановлені обставини і наведені мотиви, суд вважає вірними і переконливими доводи позивача про відсутність зазначених в акті порушень і правомірність декларування позивачем спірних сум валових витрат і податкового кредиту з ПДВ, оскільки такі доводи позивача відповідають приписам ЦК, ПК і в достатній мірі підтверджені наданими до суду доказами. Недостатність доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС покладає тягар доказування правомірності прийнятих рішень, тих обставин, які стали підставою для їх прийняття, та невірне застосування відповідачем норм податкового і цивільного законодавства, вказують на неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для визнання їх протиправними та скасування і задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 128, 138, 158-163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі".

2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 24.04.2013 №0004002270 та від 24.04.2013 №0003992270.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" судовий збір у сумі 2294 грн. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Поста-нова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встанов-леному ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко