Ухвала суду № 43185826, 18.03.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 р.Справа № 2а-6262/10/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж", Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2015р. по справі № 2а-6262/10/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів треті особи Фонд державного майна України

про визнання податкового повідомлення - рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Теплоенергомонтаж" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові №0000890822/0 від 20 жовтня 2006 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові №0000890822/0 від 20 жовтня 2006 року в частині донарахування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 92655 грн. (дев'яносто дві тисячі шістсот п'ятдесят п'ять гривень).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Податковий орган, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на винесення постанови без повного і загального з'ясування обставин, якими сторони обґрунтували свої вимоги і заперечення, а також інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцію з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів проведено виїзну планову перевірку ВАТ "Теплоенергомонтаж" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 року по 30.06.2006 року, за результатами якої складено акт про результати виїзної планової перевірки ВАТ "Теплоенергомонтаж" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 року по 30.06.2006 року від 13.10.2006 року №1842/47-0/00120980.

У п.3.1.5 акту перевірки (з питання правильності нарахування та сплати частини прибутку (доходу), що підлягає відрахуванню до загального фонду Державного бюджету України) податковим органом зазначено, що позивачем в порушення ст.72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" та постанови КМ України від 30.03.2004 р. №405 по рядку 21 декларацій з податку на прибуток за період II квартал 2004р. та III квартал 2004р., не проведено відрахування частини прибутку (доходу) за період, що перевірявся, у сумі 185310 грн., у тому числі: за II квартал 2004 р. - 148430 грн., за III квартал 2004 р. -36880 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 20.10.2006 року №0000890822/0, яким визначено податкове зобов'язання ВАТ "Теплоенергомонтаж" за платежем "частина прибутку (доходу) господарських організацій (у статутних фондах яких є державна частка), що вилучається до бюджету" в сумі 277965,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 185310,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 92655,00 грн.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно донараховано позивачу зобов'язання за платежем "частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету", сума штрафних (фінансових) санкцій нарахована з порушенням приписів законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" господарські організації, зокрема, акціонерні, холдингові, лізингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності 2003 року та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році до загального фонду Державного бюджету України частину чистого прибутку відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах. Норматив і порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок і норматив відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році затверджено постановою Кабінету Міністрів України №405 від 30.03.2004.

Згідно з п.2 вказаного Порядку, господарськими товариствами та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), провадяться відрахування частини прибутку (доходу) у розмірі 15 відсотків чистого прибутку, розрахованого згідно з правилами бухгалтерського обліку, відповідно до розміру цих часток (акцій, паїв).

Відповідно до п.3 Порядку, визначена відповідно до цих Порядку і нормативу частина прибутку (доходу) сплачується у строки, які встановлені для сплати податку на прибуток підприємств, і зараховується на відповідні рахунки з обліку надходжень до загального фонду Державного бюджету України, відкриті в органах Державного казначейства.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що інформацію щодо нарахування та сплати частини прибутку (доходу) відповідно до цих Порядку і нормативу господарські організації подають центральним та місцевим органам виконавчої влади, до сфери управління яких вони належать або які здійснюють функції з управління частками (акціями, паями), що належать державі у їх статутному фонді, та відображають у декларації з податку на прибуток.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що необхідною умовою для застосування положень ст.72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" є наявність у статутному фонді суб'єкта господарювання частини, що належить державі (акції, паї).

З матеріалів справи , що приватизація Державного Українського монтажного тресту

"Теплоенергомонтаж" здійснювалась шляхом корпоратизації відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993 року №210/93, ВАТ "Теплоенергомонтаж" створено відповідно до Наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 14.04.1994 року №99, у зв'язку з чим Фонд державного майна України наказом від 30.05.1995 року №124-ПРА затвердив план розміщення акцій ВАТ "Теплоенергомонтаж", що створене на базі державної власності шляхом випуску 245368 шт. акцій на загальну суму 12268400 тис.карб., з яких 73,99% акцій повинно бути продано громадянам України, а 26% у кількості 63795 шт. залишилось у власності держави.

Відповідно до Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 24.11.1997 року №1939-П, акції ВАТ "Теплоенергомонтаж" у кількості 637950 штук передано до статутного фонду державної акціонерної холдингової компанії "Енергобуд", яка створена згідно з наказом Фонду державного майна України від 02.10.1995 року №24-АТ.

На виконання Указу Президента України від 04.04.1995 року №282/95 "Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України" та наказу Фонду державного майна України від 15.02.1996 року №158, актом прийняття-передачі від 15.02.1996 року пакет акцій ВАТ "Теплоенергомонтаж" (код ЄДРПОУ - 00120980) в кількості 63795 штук, що становить 26,00% передано до статутного фонду Державної акціонерної холдингової компанії "Енергобуд" (лист Департаменту стратегії корпоративного управління Фонду Державного майна України від 11.10.2010 року №31-2-215).

Станом на момент виникнення спірних правовідносин Державна акціонерна холдингова компанія "Енергобуд" (код ЄДРПОУ - 23510755) обліковується в Реєстрі корпоративних прав держави, державна частка становить 94,4738%.

Відповідно до виписки з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку №003889 на 09 липня 2004 року, вих.№188/1 від 09 липня 2004 р. (реєстратор ТОВ "Квадро") державна акціонерна холдингова компанія "Енергобуд" володіє простими іменними акціями ВАТ "Теплоенергомонтаж" у кількості 637950 шт., частка у статутному фонді 20.229 %.

З матеріалів справи вбачається, що, відповідно до витягу від 20.09.2010 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, серед засновників (учасників) ВАТ "Теплоенергомонтаж" вказано Державну акціонерну холдингову компанію "Енергобуд", розмір внеску до статутного фонду - 191385,00 грн.

До того ж, відповідно до витягу від 20.09.2010 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Державна акціонерна холдингова компанія "Енергобуд" належить до сфери управління Фонду державного майна України; засновниками ДАХК "Енергобуд" є Міністерство енергетики та електрифікації України, Фонд державного майна України.

Таким чином, ДАХК "Енергобуд" є володільцем пакету акцій Відкритого акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж", переданого Державою, яка є власником таких акцій, до статутного фонду Державної акціонерної холдингової компанії "Енергобуд".

Відповідно до ст. 133 Господарського кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління, а також право оперативного використання майна.

Згідно з ч. 5 статті 22 Господарського кодексу України Держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Таким чином, у результаті передачі пакету акцій Відкритого акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" до Державної акціонерної холдингової компанії "Енергобуд" остання набула права господарського відання на зазначені акції, при цьому власником пакету акцій залишається держава, що свідчить про збереження у складі статутного фонду суб'єкта господарювання частки (акцій, паїв), що належать державі.

Відповідно ст. 145 Господарського кодексу України правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону. Згідно Закону України "Про приватизацію державного майна" відчуження державного майна можливе лише шляхом приватизації, тобто, заснування державою акціонерного товариства з передачею до статутного фонду державного майна не являється способом відчуження державного майна.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що у статутному фонді ВАТ "Теплоенергомонтаж" державі належить частка у розмірі 20.229 % (637950 акцій) на праві власності, якими володіє ДАХК "Енергобуд" на праві господарського відання, а тому позивач зобов'язаний відповідно до вимог ст.72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" сплачувати за результатами фінансово-господарської діяльності 2003 року та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році до загального фонду Державного бюджету України частину чистого прибутку відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах в порядку та розмірах, передбачених Порядком і нормативом відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №405 від 30.03.2004 року.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що акції ВАТ "Теплоенергомонтаж" Державній акціонерній холдинговій компанії "Енергобуд" не належать і знаходяться у володінні громадянина України ОСОБА_1 виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного Кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10.10.2007р. по справі 2-4982/07, яке набрало законної сили, визнано недійсним договір міни укладений між Державною акціонерною холдинговою компанією "Енергобуд" та ОСОБА_1, про передачу належних ДАХК "Енергобуд" 637950 акцій ВАТ "Теплоенергомонтаж".

Щодо правомірності нарахування позивачу штрафних санкцій відповідно до підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", колегія суддів зазначає наступне.

Порядок введення всіх видів податків і зборів, інших обов'язкових платежів в бюджети державні цільові фонди на час виникнення правовідносин був встановлений Законом України "Про систему оподаткування", згідно ст. 1 якого будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі.

Статтями 14 та 15 Закону України "Про систему оподаткування" визначено вичерпний перелік загальнодержавних, а також місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів) і в їх переліку відсутні такі податки (збори, обов'язкові платежі) як "частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучаються до бюджету", або "дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшов висновку, що частина чистого прибутку, яку повинні сплачувати до загального фонду Державного бюджету України акціонерні, холдінгові, лізингові компанії та інші суб'єкти господарювання відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутному фонді, не входить до системи оподаткування України та відповідно не є податком (збором, обов'язковим платежем), тобто зазначені платежі відносяться до податкових надходжень у розумінні ст. 9 Бюджетного кодексу України та не мають податкового режиму справляння, а тому донарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами є неправомірним.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж", Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2015р. по справі № 2а-6262/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 18.03.2015 р.