Рішення № 43185811, 17.03.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2015 р. Справа№ 914/164/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Бобаку Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства (надалі - ПАТ) «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,

до відповідача Комунального підприємства (надалі - КП) «Трускавецьтепло» Трускавецької міської ради, м. Трускавець,

про стягнення 253698,25 грн.

За участю представників:

від позивача - Пац В.О. - представник,

від відповідача - не з'явився,

Суть спору: ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з КП «Трускавецьтепло» Трускавецької міської ради, м. Трускавець, 137363,51 грн. пені, 34993,32 грн. трьох відсотків річних та 81341,42 грн. інфляційних. Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем умов Договору № 13/3441-БО-21 від 28 грудня 2012 р. купівлі-продажу природного газу з Додатковою угодою № 1 від 19 серпня 2013 р., а також нормами ст.ст. 526, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 22, 193, 231 ГК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач подав клопотання про зменшення заявленої до стягнення неустойки з огляду на його скрутне матеріальне становище, спричинене несвоєчасними розрахунками бюджетних установ та організацій за поставлену їм теплову енергію. Крім цього, відповідачем заявлено клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з перебуванням представника на лікарняному.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення клопотання про зменшення розміру неустойки та відкладення розгляду справи заперечив, теж посилаючись на скрутне становище підприємства і закінчення строків розгляду справи.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає з огляду на закінчення строку розгляду справи, а також на ту обставину, що перебування одного представника на лікарняному не позбавляє відповідача можливості скерувати у судове засідання іншого представника або надіслати на адресу суду усі докази, які він вважає за необхідне, поштою.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в наявних у матеріалах справи ухвалах суду. У судовому засіданні, призначеному на 17.02.2015 р., оголошувалась перерва до 17.03.2015 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов"язання не допускається. Договір є обов'язковим до виконання сторонами. У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Між сторонами у справі 28 грудня 2012 р. укладено договір за № 13/3441-БО-21 купівлі-продажу природного газу з додатковою угодою № 1. У Додатковій угоді № 1 до Договору сторони погодили нову ціну газу з 01 липня 2013 р. Згідно з наявними у матеріалах справи Актами приймання-передачі природного газу, виписками по рахунку позивача, долученими до матеріалів платіжними дорученнями відповідача та листами щодо уточнення призначення здійснених платежів відповідач оплатив отриманий від позивача у січні - квітні та червні - грудні 2013 р. газ з порушенням строків, встановлених п. 6.1. договору. Відтак, позивачем, враховуючи положення п.п. 7.2., 9.3. Договору, ч. 1 ст. 259 та ст. 625 ЦК України, обґрунтовано заявлено до стягнення 136489,1 грн. пені, 34587,41 грн. трьох процентів річних та 81341,42 грн. інфляційних, нарахованих за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати спожитого відповідачем у січні - квітні та червні - грудні 2013 р. газу.

Решта позовних вимог в частині стягнення пені та трьох процентів річних задоволенню не підлягають, оскільки при їх обчисленні позивачем помилково враховувались дні фактичної сплати відповідачем заборгованості у періоди часу, за які він просить здійснити стягнення пені та трьох процентів річних. Наприклад, 25200 грн. заборгованості сплачено відповідачем 15.03.2013 р., проте на цю суму за 15.03.2013 р. позивачем нараховано пеню та три проценти річних тощо. Вказане є помилковим, оскільки у день сплати вищезгадана грошова сума уже була зарахована на рахунок позивача та грошове зобов'язання відповідача на суму 25200 грн. уже було виконаним. Такий висновок суду відповідає висновкам пленуму Вищого господарського суду України, викладеним у його постанові від 17.12.2013 р. № 14. Аналогічні помилки допущено позивачем щодо визначення періодів заборгованості по решті оплат відповідача.

При вирішенні спору у справі суд також виходить з того, що відповідачем протерміновано, встановлені договором строки оплати спожитого у січні-лютому 2013 р. газу, не дивлячись на підписання актів приймання-передачі природного газу лише 29.03.2013 р., з огляду на таке. Пунктом 3.4. договору встановлено обов'язок відповідача до 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, подавати позивачу підписані та скріплені печатками позивача та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу. Відтак, несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань з підписання та передачі актів приймання-передачі не може бути підставою для звільнення його від відповідальності за несвоєчасний розрахунок за спожитий ним природний газ. До того ж п. 6.1. договору не ставить у залежність настання строку оплати спожитого газу від дати підписання актів приймання-передачі спожитого газу. Такий висновок суду відповідає висновку Вищого господарського суду України, викладеному у його постанові від 11 липня 2013 р. у справі № 5021/1407/12.

Клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки підлягає задоволенню частково. Відповідно до п. 1 ст.233 ГК України, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Таким чином, майновий стан сторін, стан розрахунків та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.

Судом встановлено, що відповідачем порушено зобов'язання з оплати спожитого газу щонайбільше на дев'ять місяців, подекуди відповідачем оплачувався спожитий газ з простроченням платежів протягом місяця або двох місяців. Враховуючи, що відповідач є комунальним підприємством, яке поставляє теплову енергію, у тому числі й бюджетним організаціям, а також те, що сторонами у договорі збільшено період нарахування неустойки, порівняно з вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України, виходячи з принципу справедливості та розумності, беручи до уваги інтереси обох сторін, суд вважає за доцільне зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення з відповідача та обґрунтовано заявлена, на 50%. Такий висновок суду відповідає висновкам Львівського апеляційного господарського суду, викладений у його постанові від 21 липня 2014 р. у справі № 914/119/14. Відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 68244,55 грн. пені.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на відповідача також покладаються судові витрати пропорційно розміру зменшеної пені, оскільки спір у справі в цій частині виник внаслідок його неправильних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Трускавецьтепло» Трускавецької міської ради (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. М. Коцюбинського, 12, код ЄДРПОУ 37497024) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 68244,55 грн. пені, 34587,41 грн. трьох процентів річних, 81341,42 грн. інфляційних та 5048,36 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

5. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 20.03.2015 р.

Суддя Бортник О.Ю.