Рішення № 43185576, 11.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2015Справа №910/1132/15-г

За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАМЕД»

про стягнення 30 461,70 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Глотова С.О., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАМЕД» (далі - відповідач) про стягнення 30 461,70 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.01.2015 р. було порушено провадження у справі № 910/1132/15-г, розгляд справи призначено на 18.02.2015 р.

06.02.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

18.02.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 18.02.2015 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 26.01.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/1132/15-г позивач виконав.

У судове засідання 18.02.2015 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 26.01.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/1132/15-г відповідач не виконав.

За результатами розгляду клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив у задоволенні вищезазначеного клопотання, у зв'язку з його необґрунтованістю.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 18.02.2015 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 26.01.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/1132/15-г, розгляд справи було відкладено на 11.03.2015 р.

У судове засідання 11.03.2015 р. представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 11.03.2015 р. не з'явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

15.11.2013 р. між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації, далі - орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІАМЕД» (далі - орендар, відповідач) та Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (далі - підприємство, позивач) було укладено Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1413 (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 22.05.2013 р. № 346/9403 «Про затвердження переліку нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, право оренди яких виборюється на конкурсних засадах» та рішення конкурсної комісії з питань оренди майна територіальної громади міста Києва Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.08.2013 р. протокол № 21 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Приозерна, будинок № 2 літ. А для розміщення складу.

Відповідно до п. 2.1 Договору об'єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею: 136,20 кв.м., в т.ч. 1 поверх - 18,30 кв.м., підвал - 117,90 кв.м. згідно з викопіюванням з по поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору.

Згідно з пунктами 3.1 - 3.7 Договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженою рішенням Київради від 22.09.2011 р. № 34/6250. Розмір орендної плати згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору, за серпень 2013 р. становить: 8 100,00 грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції з попередній місяць, опублікованому у поточному місяці.

Крім орендної плати орендар сплачує компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, який за серпень 2013 р. складає 406,95 грн.

Розмір орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, відповідних цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Додатково до орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Орендна плата та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління (балансоутримувача), починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати та компенсації витрат підприємства є дата підписання Сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Орендна плата та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачуються орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця.

Згідно з п. 9.1 Договору він є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 15.11.2013 р. по 13.11.2016 р.

15.11.2013 р. між сторонами було підписано Акт приймання-передачі нерухомого майна.

03.10.2014 р. сторонами було укладено Додатковий договір про дострокове припинення Договору, відповідно до якого Договір вважається достроково припиненим і нарахування орендної плати припиняється з 24.06.2014 р.

24.06.2014 р. між сторонами було підписано Акт приймання-передачі нерухомого майна, яким орендар повернув позивачу орендоване майно.

Позивач у своєму позові зазначає, що відповідач неналежним чином виконував умови Договору та не сплачував орендну плату та інші платежі за Договором, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем по орендній платі в розмірі 18 649,11 грн. за період з 01.05.2014 р. по 23.06.2014 р. та по компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у розмірі 2 816,09 грн. за період з 01.01.2014 р. по 23.06.2014 р.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що за договором оренди орендаря може бути зобов'язано використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону. Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з розрахунком позивача та документами, наданими ним під час розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем обліковується у наступних розмірах: по орендній платі в розмірі 18 649,11 грн. за період з 01.05.2014 р. по 23.06.2014 р. та по компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у розмірі 2 816,09 грн. за період з 01.01.2014 р. по 23.06.2014 р.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача заборгованості за Договором у вищезазначених розмірах.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 18 649,11 грн. за період з 01.05.2014 р. по 23.06.2014 р. та по компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у розмірі 2 816,09 грн. за період з 01.01.2014 р. по 23.06.2014 р. підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 7 583,47 грн. та 3% річних в розмірі 1 413,03 грн.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 6.2 Договору за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством.

Відповідно до п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17 грудня 2013 року N 14 (далі - Постанова) пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Так, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", статтею 36 Закону України "Про телекомунікації", статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини. Наведене не виключає можливості покладення на боржника також і відповідальності, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України за невиконання грошового зобов'язання.

Враховуючи те, що Договір було достроково розірвано сторонами 24.06.2014 р., то 23.06.2014 р. має бути кінцевою датою для нарахування пені за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, так як починаючи з 24.06.2014 р. між сторонами вже не існувало договірних зобов'язань, а розмір та умови сплати пені не визначено спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини.

Судом здійснено перерахунок пені, з урахуванням скорегованого періоду її нарахування (в межах строку дії Договору) та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за неналежне виконання умов Договору в сумі 57,33 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивачем було допущено помилку при розрахунку розміру 3% річних, а відтак, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 1 171,15 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 - 85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАМЕД» (04211, м. Київ, вул. Приозерна, будинок 2; ідентифікаційний код: 21526737) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, будинок 51-А; ідентифікаційний код: 03366500) заборгованість по орендній платі та компенсації витрат за користування земельною ділянкою в загальному розмірі 21 465 (двадцять одна тисяча чотириста шістдесят п'ять) грн. 20 коп. та 3% річних в розмірі 1 171 (одна тисяча сто сімдесят одна) грн. 15 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАМЕД» (04211, м. Київ, вул. Приозерна, будинок 2; ідентифікаційний код: 21526737) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, будинок 51-А; ідентифікаційний код: 03366500) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 361 (одна тисяча триста шістдесят одна) грн. 10 коп.

Повне рішення складено 16.03.2015 р.

Суддя О.В. Нечай