Постанова № 43185532, 18.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/3144/14

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року по справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Первомайському районі Миколаївської області про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив стягнути з відповідача суму виплачених пенсій з липня по вересень 2014 року у розмірі 856,23 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що витрати, понесені управлінням у зв`язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва та пенсії у зв`язку з втратою годувальника, який помер від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, клопотань від усіх осіб які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не надходило, колегія суддів відповідно до ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач за період липень - вересень 2014 року виплатив пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у зв'язку з втратою годувальника, який помер від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за особовими справами потерпілих: - ОСОБА_1, який отримав травму в травні 2002 року, працюючи в складі тимчасового трудового колективу за договором підряду на підприємстві ЗАТ ОІК м. Дніпропетровськ. За рішенням суду був складений акт від 30.05.2005 форми Н-1 про нещасний випадок. ОСОБА_1 до Фонду документів для формування справи про страхові виплати не надавав; - ОСОБА_2, дружині ОСОБА_3, який загинув на шахті "Гірська" в м. Горьке, Ворошиловоградської області 26.04.1980 року. На момент загибелі чоловіка ОСОБА_2 працювала, що підтверджується записом в трудовій книжці.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи у липні-вересні 2014 року УПФУ були виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв`язку з втратою годувальника, який помер від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за особовими справами потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в сумі 856,23 грн. Позивач, за вказаний період, включив в акти щомісячної звірки витрати по особовим справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання та пенсій з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Зазначені витрати не були прийняті Фондом до відшкодування, оскільки, як вбачається з протоколів розбіжностей за липень 2014 року, серпень 2014 року, вересень 2014 року (а.с. 9-11), в зв`язку з відсутністю в ФССНВ особової справи потерпілого на виробництві ОСОБА_1 ВВДФССНВ не може прийняти до відшкодування суму виплаченої йому пенсії в розмірі 135,41 грн. в тому числі основний розмір пенсії-135,41 грн. Акт Н-1 у потерпілого було складено з порушенням закону. Для вирішення цього питання йому було пропоноване звернутись до виконавчої служби м. Дніпропетровська. В зв`язку з відсутністю в ФССНВ особової справи загиблого в наслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3, а також враховуючи те, що дружина потерпілого ОСОБА_2 на момент його смерті працювала, що підтверджується записом в трудовій книжці, копія якої знаходиться в пенсійній справі УПФУ, і не мала права на отримання страхових виплат, ВВД ФСС НВ не приймає до відшкодування суму виплаченої пенсії дружині потерпілого в розмірі 150,00 грн. в тому числі основний розмір пенсії - 150, 00 грн.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відділення виконавчої дирекції Фонду не мало правових підстав приймати до заліку витрати Управління ПФУ по відшкодуванню пенсії, у зв'язку з не сформованістю особової справи потерпілого ОСОБА_1 та оскільки ОСОБА_2 на час загибелі чоловіка ОСОБА_3 працювала та не знаходилась на його утриманні.

Проте, такі висновки не узгоджуються з вимогами діючого законодавства.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Основи)) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (стаття 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд, що також передбачено статтею 21 Закону № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі-Закон №1105-XIV), яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналогічне правило закріплене частиною другою статті 24 Закону № 1105-XIV, відповідно до пункту 5 якої якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Згідно з абзацом другим пункту 4 Порядку відшкодування витрат, розробленого та затвердженого ПФУ і Фондом відповідно до Закону № 1105-XIV та законів України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та «Про пенсійне забезпечення», відшкодуванню Фондом підлягають, зокрема, виплачені суми основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Таким чином, витрати, понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (у тому числі й пенсії особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, або пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР), підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Отже, висновок суду першої інстанції, про відсутність у Фонду обов'язку з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв`язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що посилання суду першої інстанції, як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог на не сформованість особової справи потерпілого ОСОБА_1, та оскільки ОСОБА_2 на час загибелі чоловіка ОСОБА_3 працювала та не знаходилась на його утриманні є безпідставним, оскільки правомірність призначення пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в установленому законом порядку відповідачем не оскаржувалась, а вищенаведені данні можуть бути підставою лише для оскарження правомірності призначення пенсії, а не суми заборгованості з відшкодування виплат.

У зв'язку із наведеним позовні вимоги щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв`язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є законними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року - скасувати.

Ухвалити по справі нову постанову, якою позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області - задовольнити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Первомайському районі Миколаївської області на користь управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області витрати на виплату і доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв`язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання з липня 2014 року по вересень 2014 року включно у сумі 856,23 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик