Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
17 лютого 2015 р. № 820/20850/14
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан. В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхівання від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення витрат по виплаті та доставці пенсій,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення витрат по виплаті та доставці пенсій у розмірі 3005,95 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в період з 01.06.2014р. по 31.10.2014р. управління ПФУ в м. Сєвєродонецьку, Луганської області здійснювало виплату пенсії (в т.ч. витрати на її доставку) та інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві громадянам отримавшим травму в країнах СНД. Загальна сума витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності та втраті годувальника (в т.ч. витрати на її доставку) внаслідок нещасного випадку на виробництві за період червень 2014р. - жовтень 2014р. вказаним особам, отримавших травму в країнах СНД, становить 3005,95грн. Фонд не відшкодовує понесені ПФУ витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та не підписує щомісячні акти звірення осіб, яким призначено таку пенсію.
У судове засідання представник позивача не прибув, був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надав клопотання, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити, а справу розглядати без участі представника позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що Відділення Фонду не згодне з адміністративним позовом УПФУ в повному обсязі з огляду на наступне. З 01 квітня 2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили витрату працездатності» № 1105-Х1V від 23.09.2009 р. Відповідно до п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 21 зазначеного Закону у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються із страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому (ст. 28 вищезазначеного Закону). До взаємозаліку відділенням не приймаються витрати УПФУ по потерпілих, зазначених в позовній заяві, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, оскільки всі зазначені особи отримали ушкодження здоров'я за межами України, про що свідчать акти відповідної форми, складені за результатами нещасних випадків або професійних захворювань вищезазначених осіб. Акти про нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання повинні відповідати вимогам законодавства, яке діяло на момент нещасного випадку або встановлення професійного захворювання. Акти про нещасний випадок на виробництві стосовно вищевказаних громадян складені з грубим порушенням норм законодавства, а витрати по потерпілому ОСОБА_4 взагалі не підпадають під дію Закону № 1105 (оскільки він затверджений 08.08.2001 р. підприємством іншої держави), відділення Фонду немає правових підстав для прийняття до взаємозаліку і відшкодування УПФУ витрат по виплаті та доставці пенсій по інвалідності по зазначеним особам. В зв'язку з чим, просив відмовити в задоволення позову.
Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області за період з 01.06.2014 року по 31.10.2014 року виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_1 каліцтво якому заподіяно на підприємстві, розташованому на території СНД, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві за № 27 від 09.12.1982 р. та довідкою МСЕК за № 062662; ОСОБА_2 каліцтво якому заподіяно на підприємстві, розташованому на території СНД, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві б/н від 23.05.1984 та довідкою МСЕК за № 0005723; ОСОБА_3каліцтво якому заподіяно на підприємстві, розташованому на території СНД, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві б/н від 08.12.1991 та довідкою МСЕК за № 0010862; ОСОБА_4 каліцтво якому заподіяно на підприємстві, розташованому на території СНД, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві за № 1 від 08.08.2001 та довідкою МСЕК за № 099796; ОСОБА_5 каліцтво якій заподіяно на підприємстві, розташованому на території СНД, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві б/н від 17.11.1978 та довідкою МСЕК за № 011356 та витрачено кошти на їх доставку на загальну суму 3005, 95 грн.
УПФУ в м. Сєвєродонецьку помісячно складено списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання копії яких подано до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.
Вищевказані виплати увійшли до актів щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.06.2014 р. по 31.10.2014 р.
Акти разом зі списками осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання направлялися позивачем до ВВДФССНВВПЗУ в м. Сєвєродонецьку для погодження.
Відповідачем витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, виплачені за період з 01.06.2014 р. по 31.10.2014 . ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, до відшкодування не були прийняті, про що ним складено списки осіб, яким призначені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що не прийняті до заліку Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області за червень - жовтень 2014 року.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, є одним із видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п.4 ст.25 Основ за цим видом страхуванням надаються, зокрема, наступні види соціальних послуг та матеріального забезпечення: відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
В силу ст.6 Основ, ст.58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і ст.6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страховиками є цільові страхові фонди, зокрема з пенсійного страхування та страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а саме - Пенсійний фонд України та Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Згідно з ч.4 ст.26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Аналогічне правило закріплено п.5 ч.1 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, встановлений ст.21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та п.4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. № 5-4/4 (далі - Порядок). До вказаного переліку входить сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, щомісячна цільова грошова допомога на прожиття та сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
13 березня 1992 року між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав (в тому числі Російською Федерацією і Україною) підписано Угоду про гарантії прав громадян у сфері пенсійного забезпечення, в преамбулі якої визначено, що держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.
Відповідно до умов Угоди пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають (стаття 1); всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення (стаття 3); призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання; для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою (стаття 6); при переселенні пенсіонера в межах держав-учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера (стаття 7).
Таким чином, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався на території будь-якої з держав-учасниць СНД або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР, виплачується особі за законодавством тієї держави-учасниці Співдружності, на території якої вона проживає.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на Угоду про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, від 09.09.1994 р., оскільки дана угода не регулює питання пенсійного забезпечення, а стосуються порядку відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, складові якої наведені в ст.1195 Цивільного кодексу України, ст.ст.28 і 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (втрачений внаслідок втрати чи зменшення професійної працездатності заробіток, одноразова допомога, відшкодування моральної шкоди, додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо).
З огляду на викладене, судом встановлено, що витрати УПФУ в м. Сєвєродонецьку в Луганській області, пов'язані з виплатою і доставкою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 пенсій по інвалідності внаслідок нещасних випадків на виробництві, що сталися з ними на території Росії, як в період її входження до складу СРСР, так і в період входження до складу СНД, підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків як належного страховика від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Щодо доводів відповідача про невідповідність документів, на підставі яких призначено пенсію ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 вимогам чинного законодавства, суд вказує на наступне.
Згідно ст. 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Спеціальним порядком, який регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" є Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", до заяви про призначення пенсії додаються перелік документів, в т.ч. акт про нещасний випадок на виробництві (форма Н-1), акт про розслідування нещасного випадку (аварії) (форма Н-5), акт розслідування професійного захворювання (форма П-4) і виписка з акту огляду МСЕК.
Оскільки, потерпілими ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 надано всі необхідні для призначення пенсії документи, зокрема, акти про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом форми Н-1, довідки МСЕК, копії яких наявні в матеріалах справи, їм позивачем призначено пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.
Суд зауважує, що до повноважень управління Пенсійного Фонду України належить тільки прийняття вже оформлених документів про нещасний випадок та призначення на підставі цих документів пенсій по інвалідності.
Відтак доводи представника відповідача про невідповідність документів, на підставі яких призначено пенсію ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, вимогам чинного законодавства, суд вважає необґрунтованими, оскільки такі порушення при складанні акта не можуть впливати на право фізичної особи отримувати пенсію по інвалідності, підтверджену висновками МСЕК, отриману внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Оскільки, відповідачем не надано доказів прийняття до заліку (відшкодування) понесених позивачем витрат на виплату та доставку пенсій по пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за період з 01.06.2014 року по 31.10.2014 року в сумі 3005,95 грн., отже, зазначена сума має бути стягнутою з відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно стягнення коштів з відповідача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 94, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності - задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна, 34, ідентифікаційний код 25938871) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9, ідентифікаційний код 21792459) витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності та по втраті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.06.2014 року по 31.10.2014 року в розмірі 3005,95 грн. (три тисячі п'ять гривень 95 копійок).
3. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Рубан В.В.
Судове рішення № 43185340, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 17.02.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/20850/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: