Постанова № 43185311, 16.03.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2015 р. № 820/762/15

Харківський окружний адміністративний суд

головуючого судді - Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Кульчій А.М.

за участю:

представника позивача - Полтавець В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Казенного підприємство "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" про зупинення видаткових операцій шляхом накладення арешту на кошти, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Казенного підприємство "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" в якому просить суд зупинити видаткові операції КП "ЗРЕМЗ", код ЄДРПОУ 08326540 шляхом накладення арешту на його кошти в банках, у сумі 426255,08 грн., на наступних рахунках: №26056000017875, №26009475697800, №26043475697800 відкритих в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005; №26002707208920, №26005707208820, №2600752113, №26044720660320 відкритих в АТ "Райффайзен банк Аваль" м. Київ, МФО 380805, №26005060565770, №26057060534414 відкритих в ХГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Казенне підприємство "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" має податковий борг перед бюджетом в сумі 426255,08 грн., що виник внаслідок несплати узгодженого зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб та податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів. Податковим органом було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 135-25 від 06.05.2014 року, проте борг сплачено не було. На звернення ДПІ до керівника КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" щодо виділення майна для проведення предмета застави підприємством було надано відповідь з посиланням на ст.77 Господарського кодексу України та відмовою відповідача надавати майно для складання акту опису. Враховуючи не надання документів відповідно запитів податкового органу податковим керуючим було складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №358/25/08326540 від 15.12.2014 року. У зв'язку з тим, що платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених Податковим кодексом України, податковий орган відповідно до пп. 20.1.32 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Представник позивача в судове засідання прибув, адміністративний позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся судовими повістками з поштовим повідомленням, які направлялись за офіційним місцем знаходженням. Відповідно до ст.35 КАС України відповідач є належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання. Відповідач відзив на позов не надав, правом участі в судовому засіданні не скористався.

Беручи до уваги, що відповідач в судове засідання не прибув, причин неприбуття суду не повідомив, є належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" зареєстрований в якості юридичної особи 15.10.2003 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та перебуває як платник податків на обліку в ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області.

Згідно інформації з офіційного сайту Державного концерну "Укроборонпром", КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" є казенним підприємством, яке належить до сфери управління Міністерства оборони України та є учасником концерну.

Відповідач для здійснення розрахунків в безготівковій формі має відкриті розрахункові рахунки в банківських установах, про що свідчить інформаційна довідка, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до пп. 20.1.32 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Так, в адміністративному позові податковим органом зазначено, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 426255,08 грн. який складається з: земельний податок - 205103,25 грн., податок на додану вартість - 221151,83 грн. На підтвердження вказаних обставин податковим органом надано до суду облікову картку платника податку та податкові декларації.

У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області відповідно до ст.59 Податкового кодексу України на адресу відповідача сформовано податкову вимогу №06.05.2014 від 135-25 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с.11).

Судом встановлено, що з метою проведення опису майна для проведення предмета застави у відповідності з положеннями ст.89 розділу ІІ Податкового кодексу України ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області було надіслано керівнику КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" листи з проханням надати перелік ліквідного майна на суму боргу, зокрема № 1050/10/20-09-25-26 від 06.05.2014 р., №1650/10/20-09-25-26 від 31.07.2014 року, №2030/10/20-09-25-26 від 19.09.2014 року, №2653/10/20-09-25-26 від 15.12.2014 р., №2/10/20-09-25-26 від 05.01.2015 року.

Натомість, керівником КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" на вказані листи податкового органу надано відповіді, а саме : №369/17 від 20.08.2014 року, №441/17 від 10.10.2014 року, № 549/17 від 18.12.2014 року.

У вказаних листах, зокрема, зазначено, що КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" не має можливості надати перелік майна для проведення предмета застави, тощо, по-перше, казенне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями, у тому числі податковими, лише коштами що перебувають у його розпорядженні, по-друге, сума податкового боргу підприємства, що рахується в обліку ДПІ у Зміївському районі є спірною, отже не визначено суми предмету застави.

В подальшому податковим керуючим було складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №358/25/08326540 від 15.12.2014 року.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктом 89.1 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з абзацом першим пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Пунктом 91.1 статті 91 Податкового кодексу України передбачено, що керівник контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 91.3 статті 91 Податкового кодексу України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Відповідно до пункту 91.4 статті 91 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

З аналізу наведених норм встановлено, що контролюючий орган може здійснювати опис майна у податкову заставу.

Однак, Податковим кодексом України визначені також види майна, яке не може бути джерелом погашення податкового боргу, а відповідно і предметом податкової застави.

Відповідно до підпункту 87.3.5. пункту 87.3 статті 83 Податкового кодексу України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України.

Згідно з підпунктом 87.3.6. пункту 87.3 статті 83 Податкового кодексу України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. Загальнодержавне значення мають об'єкти та майно, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об'єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України: майно органів державної влади та органів місцевого самоврядування, майно Збройних Сил України (крім майна, щодо якого законом встановлено особливості приватизації), Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, сил цивільної оборони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, правоохоронних та органів доходів і зборів, що безпосередньо забезпечує виконання цими органами встановлених законодавством завдань, майно закладів охорони здоров'я системи екстреної медичної допомоги.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств органом, уповноваженим управляти державним майном казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод", є Державний концерн "Укроборонпром".

Відповідно до Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" до об'єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі належать: майно державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які входять до складу Державного концерну "Укроборонпром"; майно, передане в установленому порядку Державному концерну "Укроборонпром"; пакети акцій, що належать державі в статутних капіталах акціонерних товариств, що провадять діяльність в оборонно-промисловому комплексі, та передані в установленому порядку в управління Державного концерну "Укроборонпром".

Згідно ст. 4 Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" Державний концерн "Укроборонпром" (далі - Концерн) є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. До складу Концерну входять державні підприємства оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенні підприємства (далі - учасники Концерну), на основі фінансової залежності від одного або групи учасників Концерну, який виконує функції із забезпечення науково-технічного і виробничого розвитку, а також провадить інвестиційну, фінансову, зовнішньоекономічну та інші види діяльності.

Відповідно до п. 3 Статуту Державного концерну "Укроборонпром" учасниками Концерну є державні підприємства, зазначені у додатку до Статуту. Зокрема, до переліку державних підприємств - учасників Державного концерну "Укроборонпром" віднесено також Казенне підприємство "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" (08341806).

Згідно ст. 7 Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" у процесі управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі Концерн, зокрема: здійснює регулювання, контроль та координацію діяльності учасників Концерну; здійснює контроль за діяльністю учасників Концерну; веде облік об'єктів державної власності, що перебувають в управлінні Концерну, здійснює контроль за ефективним використанням та збереженням таких об'єктів; виявляє державне майно, яке тимчасово не використовується Концерном та його учасниками, та вносить пропозиції щодо його подальшого використання; забезпечує в установленому порядку проведення інвентаризації майна Концерну та його учасників, тощо.

Матеріалами справи підтверджено, що податковим органом на адресу Державного концерну "Укроборонпром" було надіслано звернення щодо прийняття відповідних рішень стосовно погашення боргу підприємства-боржника, а саме: лист №842/9/20-09-25-26 від 14.04.2014 року, лист № 2064/10/20-09-25-26 від 25.09.2014 року, лист №2226/10/20-09-25-26 від 22.10.2014 року, лист №114/9/20-09-25-26 від 17.01.2015 року, лист №212/10/20-09-25-26 від 30.01.2015 року.

Натомість, Державним концерном "Укроборонпром" на адресу контролюючого органу було надано відповіді, зокрема, у листі від 09.02.2015 року № UOP-2.2-1002 - зазначено, що Концерн не є ані органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод", ані органом місцевого самоврядування.

Проте, як зазначив тимчасово виконуючий обов'язки директора Департаменту економічної діяльності Міністерства оборони України в листі №2072/10/20-09-25-26 від 25.09.2014 року на звернення ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області, КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" не належить до сфери управління Міністерства оборони України, а відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 р. №993 "Деякі питання Державного концерну "Укроборонпром" передано до сфери управління ДК "Укроборонпром".

Також, у відповіді від 25.09.2014 року на звернення ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області, Фонд державного майна України зазначив, що Положенням про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства визначено, що підприємство складає пооб'єктні переліки майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, яке не підлягає приватизації та майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, за відповідними фондами. Зазначені переліки майна підприємство подає на затвердження до органу, уповноваженого управляти таким державним майном". За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємств органом, уповноваженим управляти державним майном казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод", є ДК "Укроборонпром". У зв'язку з наведеним Фондом державного майна України для вирішення питань виділення майна, запропоновано звернутися до ДК "Укроборонпром".

Отже, зважаючи на особливий статус майна відповідача, визначеного Законом України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі", суд вважає, що податковий орган не має права описувати таке майно в податкову заставу і в подальшому застосовувати наслідки недопущення податкового керуючого до перевірки його збереження.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Податковим кодексом визначено два поняття, які позначають арешт коштів на рахунках платника податків - власне арешт коштів, а також зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Аналіз норм Податкового кодексу України, а також чинного законодавства, що регулює банківську діяльність і порядок здійснення безготівкових розрахунків, дає підстави для висновку про тотожність зазначених понять для цілей регулювання податкових правовідносин.

Так, відповідно до частини другої статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму".

Отже, накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках в усіх випадках, крім тих, які випливають з норм Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Таким чином, з урахуванням змісту статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зупинити видаткові операції з підстав, передбачених Податковим кодексом України, можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків.

За таких обставин повноваження податкових органів щодо звернення до суду з вимогами як про накладення арешту на кошти платника податків (підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України), так і про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків (зокрема, передбачені нормами підпунктів 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, варто розуміти як право на звернення з вимогою про накладення адміністративного арешту на кошти платника податків, що перебувають на його рахунках у банку.

Проте, умовою застосування норми підпункту 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу, однак позивачем дана обставина не була підтверджена під час судового розгляду.

За таких обставин звернення ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області з даним адміністративним позовом про зупинення видаткових операцій шляхом накладення арешту на кошти Казенного Підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" є передчасним.

Розв'язуючи спір, суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За визначенням ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Звертаючись до суду, суб'єкт владних повноважень не надав доказів що у платника податків, який має податковий борг відсутнє майно, та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, що є обов'язковими умовами для накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача за приписами п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд зауважує, що суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не забезпечив належної реалізації владної управлінської функції, адже не подав до суду доказів вжиття передбачених законом дій з проведення перевірки складу та структури активів платника податків.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Означене завдання за правилом ч.3 ст.2 КАС України реалізується адміністративними судами шляхом перевірки чи прийняті суб'єктами владних повноважень рішення та чи вчинені суб'єктами владних повноважень дії або бездіяльність: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Оскільки судовим розглядом виявлено, що заявлена суб'єктом владних повноважень вимога порушує права та охоронювані законом інтереси платника податків, адже податковим органом висунуто вимогу про накладення арешту на розрахункові рахунки платника податків за відсутності жодної з законодавчо встановлених підстав, то в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Казенного підприємство "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" про зупинення видаткових операцій шляхом накладення арешту на кошти - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 20.03.2015 року.