18.03.15
УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Чернігівської області
м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 67-28-47, 77-44-62
У Х В А Л А
18 березня 2015р. справа №11/90
За скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології гідроочищення»,
пров.Лабораторний,1, оф.177, м. Київ, 01133
Суб'єкт оскарження: Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління
юстиції у м. Києві, вул.Різницька,11-Б, м. Київ, 01011
на дії відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві
у справі №11/90
За заявою: Прокурора Чернігівської області (вул.К.Чорного,9, м. Чернігів) в інтересах держави про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Чернігівської області від 18 жовтня 2011 р. у справі №11/90:
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології гідроочищення»,
пров.Лабораторний,1, кім.177, м. Київ, 01133
До відповідача: Відділу освіти Ріпкинської районної державної адміністрації,
вул.Грициніна,23, смт.Ріпки, Чернігівської області
Про стягнення 61 062грн.00коп.
Суддя Н.Ю.Книш
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
Від скаржника: не з'явився
Від прокуратури: Рибалко Н.В. прокурор відділу прокуратури Чернігівської області
Від відповідача у справі: не з'явився
Від суб'єкта оскарження: не з'явився
Товариством з обмеженою відповідальністю «Технології гідроочищення» подано скаргу №223 від 15.12.2014р. на дії відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, в якій просить визнати недійсною постанову про відкриття виконавчого провадження від 14.11.2014р. ВП №45410990 на виконання наказу господарського суду Чернігівської області від 22.10.2014р. у справі №11/90 про стягнення з ТОВ «Технології гідроочищення» на користь ДПІ Міндоходів у Печерському районі м. Києва 913,50грн.
До вказаної скарги додано заяву №222 від 15.12.2014р. про поновлення строку для подачі скарги на дії ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві, в якій скаржник просить поновити строк для подачі скарги на дії ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві щодо визнання постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.11.2014р. ВП №45410990 на виконання наказу господарського суду Чернігівської області від 22.10.2014р. у справі №11/90 про стягнення з ТОВ «Технології гідроочищення» на користь ДПІ Міндоходів у Печерському районі м. Києва 913,50грн. недійсною.
Ухвалою від 15.01.2015р. суд поновив пропущений строк для подачі скарги та прийняв скаргу до розгляду.
Прокурор в судовому засіданні 15.01.2015р. надав клопотання про залучення документів до матеріалів справи, яке задоволено судом, документи долучені до матеріалів справи.
Прокурор в судовому засіданні 15.01.2015р. надав письмові заперечення №05/2/1-43-14 від 14.01.2015р. на скаргу ТОВ «Технології гідроочищення», які долучені до матеріалів справи. У вказаних запереченнях прокурор вважає, що скарга є безпідставною та підлягає відхиленню. Рішенням господарського суду Чернігівської області від 09.07.2014р. залишеним в силі ухвалою апеляційної інстанції від 16.09.2014р. з ТОВ «Технології гідроочищення» стягнуто в доход державного бюджету 913,50грн. судового збору за розгляд заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, господарським судом 22.10.2014р. видано наказ про стягнення з ТОВ «Технології гідроочищення» 913,50грн., який направлено на примусове виконання. Головним державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 14.11.2014р. Ухвалою ВГСУ від 10.11.2014р. зупинено виконання постанови КАГС від 16.09.2014р. до закінчення її перегляду в порядку касації. Прокурор стверджує, що про винесення цієї ухвали не міг знати ні стягувач ДПІ у Печерському районі, оскільки не є учасником провадження у справі №11/90, ні ВДВС Печерського РУЮ, яким прийнято до виконання наказ господарського суду Чернігівської області від 22.10.2014р., у зв'язку з цим, недійсність постанови про відкриття виконавчого провадження жодним чином не може бути пов'язана з винесенням судом касаційної інстанції ухвали про зупинення виконання рішення суду від 26.09.2014р. Крім того, прокурор зазначив, що оскаржувана постанова відповідає вимогам Закону, містить точний зміст виконавчого документу та дії, які належить вчинити відповідачу, доводи ТОВ «Технології гідроочищення» про обмеження строку на добровільне виконання рішення суду є безпідставними, оскільки останнє не зверталося до ВДВС з заявою в порядку ст.25 ЗУ «Про виконавче провадження» і на сьогоднішній день не сплатило до державного бюджету 913,50грн., незважаючи на те, що державним виконавцем протягом 2 місяців не вчинено жодних дій до примусового виконання рішення суду. Прокурор вважає, що такі дії ТОВ «Технології гідроочищення» свідчать про відсутність будь-якого бажання сплатити до державного бюджету кошти та виконати рішення суду взагалі. Крім того, прокурор звернув увагу, на те, що у резолютивній частині скарги ТОВ «Технології гідроочищення» міститься вимога щодо визнання постанови про відкриття виконавчого провадження недійсною та не ставиться вимога щодо визнання дій (бездіяльності) державного виконавця неправомірними або зобов'язання вчинити певні дії.
Від ТОВ «Технології гідроочищення» надійшли додаткові пояснення №17 від 26.01.2015р., в яких зазначено, що оскільки товариство отримало оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження лише 25.11.2014р. то термін добровільного виконання рішення суду був належним чином не узгоджений між сторонами та був для скаржника нереальним, що оскільки на даний час ВДВС у Печерському районі м. Києва юридично нічим не обмежений щодо нарахування витрат виконавчого збору, ТОВ «Технології гідроочищення» було змушене звернутися до господарського суду зі скаргою про визнання постанови про відкриття виконавчого провадження недійсною. Крім того, скаржник наголошує, що при прийнятті та виконанні наказу господарського суду Чернігівської області від 22.10.2014р. у справі №11/90 органом ВДВС невірно зазначено особу стягувача, що є додатковою підставою для визнання оскаржуваної постанови про порушення виконавчого провадження недійсною.
Від Вищого господарського суду України 26.01.2015р. надійшов запит №05-20/12 від 22.01.2015р., в якому просив надіслати на адресу ВГСУ справу №11/90 Господарського суду Чернігівської області за позовом ТОВ «Технології гідроочищення» до Відділу освіти Ріпкинської РДА про стягнення 61062,00грн. у зв'язку з необхідністю розгляду заяви першого заступника прокурора Чернігівської області №05/2/1-43-14 від 17.01.2015р. про поновлення виконання рішення суду.
Ухвалою від 27.01.2015р. суд зупинив розгляд скарги на дії відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві до розгляду Вищим господарським судом України заяви першого заступника прокурора Чернігівської області №05/2/1-43-14 від 17.01.2015р. про поновлення виконання рішення суду та до повернення матеріалів справи №11/90 до господарського суду Чернігівської області.
05.02.2015р. Вищим господарським судом України винесено ухвалу у справі №11/90, якою поновлено виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2014р. у справі №11/90. 17.02.2015р. матеріали справи №11/90 повернуті до господарського суду Чернігівської області.
Ухвалою від 26.02.2015р. суд поновив розгляд скарги на дії відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві та призначив розгляд скарги на 05.03.2015р. Копія вказаної ухвали була направлена на адреси скаржника, відділу освіти Ріпкинської РДА, ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 1400603364351, №1400603364378, №1400603364360.
Згідно ухвали від 05.03.2015р. розгляд скарги було відкладено на 18.03.2015р. об 11год.30хв.
Ухвала про відкладення розгляду скарги отримана 10.03.2015р.: ТОВ «Технології гідроочищення» згідно поштового повідомлення №1400603389397, відділом освіти згідно поштового повідомлення №1400603389290, відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві згідно поштового повідомлення №1400603389516.
Від ТОВ «Технології гідроочищення», відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві та від відділу освіти Ріпкинської районної державної адміністрації заяв та клопотань до суду не надходило. Повноважних представників вказані сторони в судове засідання не направили.
Від Прокуратури Чернігівської області надійшли додаткові заперечення №05/2/1-43-14 від 16.03.2015р., в яких просив визнати доводи скарги ТОВ «Технології гідроочищення» неправомірними та відхилити скаргу, зазначивши, що відповідно до вимог ст.116 ГПК України накази про стягнення судового збору надсилаються до місцевих органів державної податкової служби, ст.20 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавчі дії проводяться державним виконавцем за місцезнаходженням постійно діючого органу юридичної особи або майна, таким чином наказ господарського суду Чернігівської області №11/90 від 22.10.2014р. направлено судом 27.10.2014р. до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві у повній відповідності до вимог чинного законодавства. В оскаржуваній постанові про відкриття виконавчого провадження від 14.11.2014р. державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві зазначено стягувачем ДПІ Міндоходів у Печерському районі м. Києва, разом з цим вірна назва податкового органу - ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, водночас, зміна порядку розміщення слів у назві податкового органу не може жодним чином свідчити про незаконність оскаржуваної постанови, у постанові вірно зазначено ідентифікаційний код юридичної особи - ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та його адреса.
Прокурор в судовому засіданні 18.03.2015р. надав клопотання про не здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.
Відповідно до ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Розглянувши скаргу та подані матеріали, вислухавши пояснення прокурора, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають суттєве значення для розгляду скарги по суті, господарський суд встановив:
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 09.07.2014 року у справі № 11/90 задоволено частково заяву прокурора Чернігівської області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Чернігівської області від 18 жовтня 2011 р. у справі №11/90. Рішення господарського суду Чернігівської області від 18.10.2011р. у справі №11/90 скасовано. Прийняти нове рішення, яким у позові товариству з обмеженою відповідальністю «Технології гідроочищення» до відділу освіти Ріпкинської районної державної адміністрації відмовлено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Технології гідроочищення» в доход державного бюджету 913грн.50коп. судового збору за розгляд заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2014р. рішення господарського суду Чернігівської області від 09.07.2014р. у справі №11/90 залишено без змін.
22.10.2014р. на виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 09.07.2014р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2014р. у справі №11/90 видано наказ.
Згідно ухвали Вищого господарського суду України від 10.11.2014р. прийнято до розгляду касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Технології гідроочищення» на постанову від 16.09.2014р. Київського апеляційного господарського суду у справі №11/90 та зупинено виконання оскаржуваного рішення до закінчення його перегляду в порядку касації.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2014р. рішення господарського суду Чернігівської області від 09.07.2014р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2014р. у справі №11/90 залишено без змін.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.
Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
В силу ст. 1 Закону, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.
Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.
Згідно ч. 3 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 17, 25, 26, 27, 32, 35, 38, 39 та інші Закону України «Про виконавче провадження» та в порядку, визначеному статтею 82 цього Закону.
Отже, оскарженню підлягають дії державного виконавця оформлені відповідною постановою.
Закон України «Про виконавче провадження», який є спеціальною нормою не передбачає можливість оскарження всього виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.03., стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.
Вимоги скаржника про визнання недійсною постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.11.2014р. ВП №45410990 обґрунтовані тим, що вказана постанова була направлена боржнику з порушенням строків визначених Законом України «Про виконавче провадження», що ухвалою ВГСУ від 10.11.2014р. було зупинено виконання рішення суду у справі №11/90, що органом ВДВС невірно зазначено особу стягувача у справі - ДПІ Міндоходів у Печерському районі м. Києва.
У відповідності до ст. ст. 19, 22, 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження», та пред'явлений на виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
У п.1 ч.1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Згідно ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Як свідчать матеріали справи, 11.11.2014р. до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві надійшла заява від 07.11.2014р. за №8504/9/26-55-17-06-09 від Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (вул.Лєскова, 2, м. Київ, код ЄДРПОУ 38748591) про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу господарського суду Чернігівської області №11/90 від 22.10.2014р. про стягнення з ТОВ «Технології гідроочищення» в доход Державного бюджету України 913,50грн. судового збору.
14.11.2014р. головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Ченківським О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №45410990) з виконання наказу господарського суду Чернігівської області №11/90 від 22.10.2014р. про стягнення з ТОВ «Технології гідроочищення» на користь держави суму в розмірі 913,50грн. Боржнику надано строк для самостійного виконання до 21.11.2014р.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Приписами ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №45410990 датована 14.11.2014. - п'ятниця, таким чином, наступним робочим днем для направлення постанови про відкриття виконавчого провадження в строки, встановлені чинним законодавством України, є 17.11.2014. - понеділок.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 14.11.2014. (виконавче провадження № 45410990) була надіслана ВДВС Печерського управління юстиції у м. Києві на адресу ТОВ «Технології гідроочищення» лише 24 листопада 2014 року простою кореспонденцією та отримана останнім 25.11.2014р.
Отже, в даному випадку державною виконавчою службою було порушено вимоги ст. 25 та ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» в зв'язку з тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 14.11.2014р. була надіслана боржнику з порушенням встановленого законодавством строку та не рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а направлена простою кореспонденцією, що підтверджується оригіналом конверту простого відправлення, наданому скаржником до матеріалів справи.
Проте, несвоєчасне направлення відповідачу постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 45410990 не є підставою для визнання вказаної постанови недійсною.
Так відповідно до ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
Отже скаржник не був позбавлений права подати відповідну заяву про відкладення виконавчих дій.
Що стосується посилання скаржника на існування ухвали Вищого господарського суду України від 10.11.2014р. про зупинення виконання рішення у справі №11/90, то суд зазначає наступне.
Згідно ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження.
Згідно ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, зокрема, у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Скаржником не подано доказів повідомлення органу державної виконавчої служби про наявність підстав для зупинення виконавчого провадження. В свою чергу державний виконавець приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження від 14.11.2014р. не знав і не міг знати про винесення ухвали Вищим господарським судом України від 10.11.2014р. про зупинення виконання рішення суду у справі №11/90, а отже діяв в межах Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи приписи, зазначених вище статей та також те, що до державної служби надійшла заява стягувача від 07.11.2014р. про виконання рішення суду і на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у державного виконавця була відсутня інформація про зупинення Вищим господарським судом України виконання рішення суду у справі №11/90 до закінчення його перегляду в порядку касації (оскільки жодна із сторін не подала таку інформацію), що встановлено під час розгляду скарги, суд приходить до висновку, що у державного виконавця не було жодних правових підстав не відкривати виконавче провадження, а навпаки був обов'язок, передбачений ст. 25 Закону.
Посилання скаржника на неправильне зазначення у постанові державного виконавця стягувача у справі також не приймається судом як підстава визнання постанови недійсною, оскільки відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій і саме ці органи пред'являють накази про стягнення судового збору до виконання до органів державної виконавчої служби. Супровідним листом №02-04/1784/14 від 27.10.2014р. наказ господарського суду Чернігівської області від 22.10.2014р. у справі №11/90 було надіслано ДПІ у Печерському районі м. Києва (м. Київ, вул.Лєскова,2). Згідно відомостей з ЄДР в реєстрі зареєстрована Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, ідентифікаційний код 38748591, місцезнаходження м. Київ, вул.Лєскова,2.
Зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження від 14.11.2014р. стягувачем - ДПІ Міндоходів у Печерському районі м. Києва, адреса м. Київ, вул.Лєскова, 2, код ЄДРПОУ 38748591- жодним чином не може вплинути на виконання наказу господарського суду Чернігівської області від 22.10.2014р. у справі №11/90 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Технології гідроочищення» (провулок Лабораторний буд.1, кім.177, м. Київ, р/р 26002275636400 в АТ «Укрсиббанк» м. Київ, МФО 351005, ідентифікаційний код 35634715) в доход державного бюджету (р/р 31217206783002 в ГУ ДКСУ у Чернігівській області, отримувач - УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030001, МФО 853592, код ЄДРПОУ 38054398) 913грн.50коп. судового збору за розгляд заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Виходячи з вищевикладеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ «Технології гідроочищення» про визнання недійсною постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.11.2014р. ВП №45410990 необґрунтовані і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.6, 11, 12, 25, 82 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В :
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Технології гідроочищення» у задоволенні скарги №223 від 15.12.2014р. про визнання недійсною постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.11.2014р. ВП №45410990 на виконання наказу господарського суду Чернігівської області від 22.10.2014р. у справі №11/90 про стягнення на користь держави 913,50грн. судового збору.
Суддя Н.Ю.Книш
Судове рішення № 43185240, Господарський суд Чернігівської області було прийнято 18.03.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 11/90. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: