Рішення № 43185207, 16.03.2015, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2015 р. Справа № 923/145/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Джафаровій М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора м.Херсона в інтересах держави в особі

позивача: Державної екологічної Інспекції у Херсонській області, м. Херсон

до товариства з обмеженою відповідальністю "Гримат Групп", м. Херсон

про стягнення 1288627 грн.

За участю прокурора - Кущ В.Г., службове посвідчення № 016126 від 10.04.2013 року;

та представників сторін:

від позивача - Оржинська Е.І., представник, дов. від 02.02.2015р.;

від відповідача - Вермієнко Н.П., директор, наказ №1 від 02.08.2010 року; Обуховська Н.С., представник, дов. від 09.02.2015 року;

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Прокурор м. Херсона в інтересах держави в особі Державної екологічної Інспекції у Херсонській області (позивач) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Гримат Групп" (відповідач), яким просить стягнути 1288627 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок забору підземної води без спеціального дозволу на користування надрами.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на положення ст. 121 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 29, 49, 54 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.37, 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру".

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з зазначених у позовній заяві підстав.

Прокурор підтримує позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просить суд відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

В період 03-13.06.2014 р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області відповідно до ст. 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі Закон №1264-91) та на підставі наказу про здійснення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 26.05.2014 р. №520 здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ "Гримат Групп". Відповідно до довідки ЄДРПОУ серії АА №598738 від 05.07.2012 року видами діяльності товариства за КВЕД є: розведення свійської птиці; допоміжна діяльність у тваринництві; виробництво м'яса свійської птиці; виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів.

Під час здійснення державного контролю позивачем виявлено зокрема відсутність дозволу на спеціальне користування надрами (підземна вода) від артезіанських свердловин підприємства, вода з яких фактично використовується для виробничих потреб, що є порушенням ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра.

За результатами перевірки складений акт перевірки від 13.06.2014 р. В акті, зокрема зазначено, що водопостачання об'єктів товариства здійснюється з власних артезіанських свердловин №9-171 (глибина 65 м.), №9-187 (глибина 60 м.), №9-213 (глибина 57 м.), (смт. Горностаївка) №9-202 (глибина 65 м.), (с. Каїри) на підставі дозволу на спеціальне водокористування № Укр. 9.10 Хрс. від 23.09.2013, терміном дії до 01.10.2017. Паспорт на артезіанську свердловину в наявності. Перевіркою встановлено, що артезіанська свердловина №9-202 розташована в с. Каїри не експлуатується в зв'язку з тим, що вирощування свійських птиць на території не здійснюється. Відповідно до дозволу на спеціальне водокористування Укр. 9.10 Хрс. метою водокористування є господарсько-питні та виробничі потреби.

Попередній дозвіл на спеціальне водокористування був виданий 08.10.2010 р. за Укр.6481 ХРС та діяв до 01.10.2013 р.

За результатами перевірки державною екологічна інспекцією з'ясовано, що товариство звітувало про забір підземних вод за період з 2011 р. по 2014 р.:

У період з 01.09.2011 по 31.12.2011-1,4 тис. куб. м. підземної води;

У період з 01.01.2012 по 31.12.2012 - 13,2 тис. куб. м. підземної води;

У період з 01.01.2013 по 31.12.2013 - 7,6 тис. куб. м. підземної води;

У період з 01.01.2014 по 01.04.2014 - 1,9 тис. куб. м. підземної води.

При цьому дозвіл на спеціальне користування надрами (видобування підземних вод) підприємством не оформлено, що є порушенням ст.ст. 16, 19,23 кодексу України «Про надра».

Таким чином, видобування підземних вод здійснено за відсутності спеціального дозволу на користування надрами.

Вказане порушення зафіксовано в розділі 6 акту перевірки (аркуші 6 та 7). Встановлено, що ТОВ «Гримат Групп» у період із 01.09.2011 по 01.04.2014 з артезіанських свердловин забрано 24,1 тис. куб.м підземних вод, в тому числі для виробничих потреб, а саме забезпечення сільськогосподарських потреб підприємства (розведення свійської птиці).

З урахуванням викладеного, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Ситнік М.В. складено протокол про адміністративне правопорушення № 5063 за ст. 82КУпАП відносно генерального директора ТОВ «Гримат Групп» Вермієнко Н.П., у зв'язку із порушенням особою права державної власності на надра, а саме спеціальний дозвіл на користування надрами (підземна вода) відсутній. Із прийнятим рішенням Вермієнко Н.П погодилась про що свідчить факт не оскарження прийнятого рішення та добровільна сплата штрафу.

02.09.2014 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Ситнік М.В. із додержанням п.9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів виконано відповідний розрахунок розміру відшкодування збитків.

Відповідно до даних розрахунку сума збитків, заподіяних державі унаслідок здійснення забору підземних вод із артезіанських свердловин у період із 01.09.2011 по 01.04.2014 склала 1 288 627 грн.

На підставі п. «г» ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 5-7 Господарського процесуального кодексу України Державною екологічною інспекцією у Херсонській області на адресу відповідача 05.09.2014 направлено претензію про відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про надра, яку відповідачу вручено 12.09.2014.

Проте, до теперішнього часу ТОВ «Гримат Групп» в добровільному порядку вказану суму збитків, заподіяних державі внаслідок забору підземної води без спеціального дозволу на користування надрами - не відшкодовано.

У зв'язку з цим прокурор звернувся до суду з даним позовом про відшкодування відповідачем збитків у сумі 1288627 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України, використання води - це процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб; водокористування - це використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів); забір води -це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно із ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

За приписами п. 6 ч. 3 ст. 110 та ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України, відповідальність за порушення водного законодавства у вигляді відшкодування збитків, завданих внаслідок такого порушення, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України, несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідальність осіб, винних у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, передбачена також і у ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Звертаючись з позовом у даній справі прокурор зазначив, що відповідач в порушення вимог ст. ст. 44, 49 Водного кодексу України та ст.ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра здійснив самовільний забір підземних прісних вод з артезіанської свердловини без дозволу на користування надрами, внаслідок чого заподіяв державі збитки в розмірі 1288627 грн.

З'ясуванням документальних доказів у справі судом встановлено відсутність факту порушення законодавства, за яке передбачена така відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 10.02.2014 р. укладено договір оренди землі несільськогосподарського призначення площею 0.3013 га., яка знаходиться на території Горностаївської селищної ради, відповідно до якого відповідачеві передана зазначена земельна ділянка для обслуговування комплексу нежитлових будівель за адресою: вул. Набережна, 3, смт. Горностаївка.

10.02.2014 р. відповідачем укладено договір оренди землі несільськогосподарського призначення площею 9.6609 га., яка знаходиться на території Горностаївської селищної ради, відповідно до якого відповідачеві передана зазначена земельна ділянка для обслуговування комплексу нежитлових будівель за адресою: вул. Леніна, 1 "б", 1 "в", вул. Перемоги , 1 "б", 1 "г", 2 "а" в смт. Горностаївка.

В Акті перевірки зазначено, що відповідно до листа Держземагенства у Горностаївськсму районі Херсонської області від 23.01.2014р. №127 відповідач є землекористувачем, оскільки має в користуванні 159.02га земельних ділянок на території Горностаївської селищної ради.

З вищенаведеного вбачається, що ТОВ «Гримат Групп» є землекористувачем та здійснює видобування підземних вод в межах земельних ділянок, які орендує на території Горностаївської селищної ради. Змістом Акту перевірки не встановлено, що артезіанські свердловини, які експлуатуються підприємством знаходяться поза межами земельних ділянок, які орендуються.

Відповідно до Дозволу № Укр 6481-ХРС від 08.10.2010р. зі строком дії до 01.10.2013р.. виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, яким товариству було дозволено здійснювати водокористування на господарсько-побутові та виробничі потреби товариства зі встановленим лімітом забору та використання води з підземних джерел 65,2тис.м на рік.

Дозволом № Укр 9.10 ХРС від 23.09.2013р. зі строком дії до 01.10.2017р.. виданим Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської облдержадміністрації, товариству дозволено здійснювати водокористування на господарчо-питні та виробничі потреби товариства зі встановленим лімітом забору та використання води з підземних джерел 45,7тис.м" на рік.

Як вбачається з Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ «Гримат Групп» від 03-13.06.2014р. та звітів за формою 2-ТП, наданих Херсонським обласним управлінням водних ресурсів із супровідним листом вих..№17-04/3-729 від 22.08.2014р. (додано до позову прокурором) забір та використання підземних вод здійснено відповідачем у перевіряємому періоді у відповідності до дозволів на спеціальне водокористування (з дотриманням мети водокористування та лімітів).

На сторінці 7 Акту перевірки зазначено, що відповідно до звітів по формі 2-ТП (водгосп) відповідач фактично використав за 2011р. - 10,3тис.м підземної води (у т.ч. 1,7 тис.м3 - на госппитні потреби, і 8,6 тис.м3 - на виробничі потреби), за 2012р. - 13,2 тис.м3 (у т.ч. 4,5 тис.м3 - на госппигні потреби і 8,7 тис.м3 - на виробничі потреби), за 2013р. - 7,6 тис.м3 (у т.ч. 0,8тис.м3 - на госппигні потреби і 6,8 тис.м3 - на виробничі потреби) при ліміті забору та використання підземних вод 65.2 тис.м3 на рік.

За 1 кв. 2014 року відповідач фактично використав підземної води 1,9 тис.м3 (у т.ч. 0.2 тис.м3 - на госппитні потреби і 1,7 тис.м3 - на виробничі потреби) при ліміті забору та використання води з підземних джерел 45,7 тис.м3 на рік (у т.ч. 3,4 тис.м3 - на господарсько-питні потреби і 42.3 тис.м3 - на виробничі потреби).

Відповідно до п.9 «Пропозицій щодо можливості погодження умов та отримання дозволу на спеціальне водокористування» №391/03 від 28.08.2013р., наданих Причорноморським ДРГП «Південно-Українська гідрогеологічна експедиція», яка належить до сфери управління Держгеонадра України, артезіанські свердловини ТОВ «Гримат Групи» облаштовані насосом марки ЕЦВ 6, продуктивністю 6 м3 на годину. Тобто, продуктивність водозаборів відповідача становить 144м3 на добу (6 м3 х 24 години =144 м3), що не перевищує 300 м3. Окрім того, на сторінці 7 Акту перевірки зазначено, що ТОВ «Гримат Групп» воду з артезіанських свердловин №9-171, 9-187, 9-213 використовує на виробничі потреби, а саме - на розведення свійської птиці, що співпадає з метою водокористування, визначеною в Дозволах на спеціальне водокористування, наданих підприємству №Укр 6481-ХРС від 08.10.2010р. та №Укр 9.10 Хрс від 23.09.2013 р.

Таким чином, ТОВ "Гримат Групп" є землекористувачем, здійснює видобування підземних прісних вод в межах наданих йому в користування земельних ділянок для власних господарсько-побутових потреб, продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 м3/добу, що звільняє його від обов'язку отримувати дозвіл на спеціальне користування надрами та свідчить про необґрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України про надра, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Згідно зі ст. 6 Кодексу України про надра, корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного і місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

Відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994р., підземні прісні води відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення. Визначення корисних копалин як копалин загальнодержавного чи місцевого значення поширює на них відповідний режим правового регулювання.

Статтею 19 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються в користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 21 зазначеного Кодексу передбачено, що надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя населення.

Разом з тим, статтею 23 Кодексу України про надра, в редакції чинній на момент проведення позивачем перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, передбачено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Стаття 23 Кодексу України про надра не конкретизує без яких саме спеціальних дозволів землевласники і землекористувачі мають право видобувати підземні води, а відтак, таке право не обумовлюється наявністю будь-яких дозволів. Разом з цим, зазначеною статтею чітко передбачено, що без дозволу можуть видобуватись і підземні води, які згідно постанови КМУ № 827 від 12.12.1994р. "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення" відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення, правове регулювання використання яких міститься і в Кодексі України "Про надра".

При цьому, реалізація землекористувачами або землевласниками права видобувати підземні води без спеціального дозволу, передбаченого статтею 23 Кодексу України про надра, можлива за наявності певних умов: по-перше, при наявність права на земельну ділянку, по-друге, при видобуванні води з метою її використання для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, по-третє, за умови неперевищення ліміту видобування підземних вод (не більше 300 м. куб. на добу).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відповідно до договорів оренди є користувачем земельних ділянок, на яких розташовані свердловини підземних вод, які належать відповідачу.

Крім того, об'єм добутих відповідачем підземних прісних вод для виробничих потреб за період з 01.09.2011 р. по 01.04.2014р. не перевищив максимально допустимий об'єм видобутої води, встановлений ст. 23 Кодексу України про надра.

Разом з цим, судом з'ясовано, що в звітах про використання води відповідач зазначав про використання води на господарсько-побутові та виробничі потреби.

Видобування підземних вод позивачем здійснюється на власні виробничі потреби, що не суперечить та не є ширшим від поняття „господарських потреб", які реалізуються відповідачем у процесі його господарської діяльності, у тому числі у сфері виробництва. Що стосується посилання прокурора щодо відмінності у поняттях господарсько-побутові потреби та виробничі потреби із посиланням на термінологію міждержавного стандарту "ГОСТ 17.1.1.04-80. Классификация подземных вод по целям использования", то ним не враховано факту відсутності у вказаному документі терміну "господарсько-побутові потреби".

Таким чином, встановивши факт дотримання відповідачем всіх умов, передбачених ст. 23 Кодексу України про надра, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог з огляду на недоведеність факту здійснення відповідачем правопорушення шляхом користування надрами без відповідного на те дозволу, оскільки відповідач здійснював спеціальне водокористування на підставі вищезазначених дозволів на спеціальне водокористування.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (постанова від 22.07.2013 р. № 914/49/13, від 28.10.2013 р. № 917/955/13, від 24.12.2014 р. № 922/2610/14).

Крім того, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 р. по справі № 821/2243/1410 год. 53 хв. відмовлено в задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Херсонській області до ТОВ "Гримат Групп" про зупинення виробництва шляхом заборони розведення свійської птиці, оскільки судом не встановлено факту порушення відповідачем природоохоронного законодавства із-за відсутності дозволу на спеціальне користування надрами (підземна вода), зафіксованого актом перевірки, який є підставою звернення прокурора до суду з даним позовом.

Враховуючи вищенаведене в задоволенні позову має бути відмовлено.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, про відсутність правового підгрунття для здійснення прокурором представництва інтересів держави в господарському суді в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області, оскільки відповідно

До ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави у випадках, визначених законом, у тому числі в судових органах.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рн/99 прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує у позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує на орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до вимог ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень, або загрози порушень інтересів держави.

Статтею 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, яке затверджено Указом Президента України від 13.04.2011 № 454, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі -Міністр).

Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції» № 995 від 14.09.2011 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної екологічної інспекції у тому числі й Державну екологічну інспекцію у Херсонській області.

Згідно п. 1 Положення про Державну екологічну інспекції у Херсонській області, яке затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 04.11.2011 № 429, та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 р. за № 1347/20085 й наказом Державної екологічної інспекції України № 136 від 12.12.2011 Державна екологічна інспекція у Херсонській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекція України і їй підпорядковується.

Згідно приписів вищевказаних нормативних документів органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, що виникають в галузі охорони навколишнього природного середовища та його органи на місцях є Державна екологічна інспекція у Херсонській області.

Використання ТОВ «Гримат Групп» природних ресурсів без отримання спеціального дозволу на користування надрами порушує встановлений державою порядок користування надрами, також невідшкодування збитків, які завдано державі самовільним використанням природних ресурсів, призводить до недоотримання бюджетами різних рівнів грошових коштів, що в свою чергу ставить під загрозу інтереси держави.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст.20 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХИ (далі-Закон) при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Водночас 26.10.2014 набули чинності ряд положень нового Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-УП, а саме підпункти 3,5,8,9,12,20,42,49,63,67 пункту 5 розділу XII та розділ XIII, останні положення набувають чинності через 6 місяців з моменту офіційного опублікування, тобто з 26.04.2015.

Відповідач не звернув уваги, що підпункт 16 пункту 5 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-УП, набуває чинності тільки з 26.04.2015, отже твердження, що органи прокуратури позбавлені функцій та прав щодо здійснення нагляду за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища І безпідставні.

Враховуючи викладене, прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області обґрунтовано .

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У пункті 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. зазначено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Згідно підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлені в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73080 грн.).

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" з 01 січня 2015 року розмір мінімальної заробітної плати встановлений в сумі 1218 грн.

Прокурором м. Херсона заявлено позов про стягнення з відповідача 1288627 грн. Отже, сума судового збору з урахуванням підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", яка підлягала сплаті при зверненні з позовом становить 25772 грн. 54 коп.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" органи прокуратури при здійснені своїх повноважень від сплати судового збору звільняються.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, то позивач повинен сплатити судовий збір в доход Державного бюджету України у розмірі 25772 грн. 54 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1.В задоволенні позову відмовити.

2.Стягнути з Державної екологічної Інспекції у Херсонській області (73026, м. Херсон, пров. Козацький, 10, код ЄДРПОУ 37959779) на користь держави в доход Державного бюджету (р/р 31215206783002, МФО 852010, код за ЄДРПОУ 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, банк ГУДКСУ у Херсонській області) 25772 грн. 54 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.03.2015 р.

Суддя Л.І. Александрова