ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Заполовський В.В.
Суддя-доповідач:Моніч Б.С.
УХВАЛА
іменем України
"17" березня 2015 р. Справа № 277/1155/14-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Моніча Б.С.
суддів: Бондарчука І.Ф.
Хаюка С.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Відділу освіти Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Ємільчинського районного суду Житомирської області від "04" грудня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області, Відділу освіти Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату коштів ,
ВСТАНОВИВ:
10.11.2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати дії відповідачів щодо невиплати їй в повному обсязі коштів, передбачених ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.05.2014 року по 01.11.2014 року та зобов'язати відповідачів здійснити їй перерахунок та виплату вказаних коштів за період з 01.05.2014 року по 01.11.2014 року.
Постановою Ємільчинського районного суду Житомирської області позов задоволено частково.
Визнано дії управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_3 в повному обсязі коштів, передбачених ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та дії Відділу освіти Ємільчинської районної державної адміністрації щодо невиплати їй в повному обсязі коштів, передбачених ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 10.05.2014 року по 02.08.2014 року неправомірними.
Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської РДА провести перерахунок та виплату ОСОБА_3 недоплаченої грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 40% від мінімальної заробітної плати за період з 10.05.2014 року по 02.08.2014 року включно, за виключенням фактично отриманих нею сум за вказаний період.
Зобов'язано Відділ освіти Ємільчинської районної державної адміністрації здійснити перерахунок належної ОСОБА_3Д, доплати відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі двох мінімальних заробітних плат, розмір якої встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 10.05.2014 року по 02.08.2014 року включно, за виключенням фактично отриманих нею сум за вказаний період.
В решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області, звернулось до суду із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову якою у позові відмовити повністю.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 року апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації повернуто на підставі ч.3 ст. 189 КАС України.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Відділ освіти Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.
В своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Розглянувши справу в порядку письмового провадження в межах, визначених ст.195 КАС України колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з такого.
Встановлено, що позивач проживає та працює вчителем в ЗОШ І-ІІІ ст. в с. Рудня-Іванівка Ємільчинського району Житомирської області, віднесена до 3 категорії громадян, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні гарантованого добровільного відселення.
Позивач отримує доплату до заробітної плати, передбачену ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але у меншому розмірі, ніж визначено Законом, що підтверджується відповідною довідкою.
Згідно ст.39 вищевказаного Закону громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплати позивачу, передбаченої Законом № 796-XII, визначалися згідно постанови Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначеною постановою, всупереч вимогам Закону №796-ХІІ, який встановлює розмір доплати як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати або пенсії, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розмір доплати в твердій грошовій сумі та у розмірі до прожиткового мінімуму.
Згідно з п.п.5,6 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм; пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №936 від 20.09.05 (далі - Порядок), соціальні виплати, допомоги, передбачені за ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці, а тому підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності виступають в даних правовідносинах як суб'єкти владних повноважень на основі законодавства.
Керівники підприємств несуть персональну відповідальність за несвоєчасність подання розрахункових документів до уповноваженого органу та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів.
До 25 числа місяця, за який здійснюється нарахування, підприємства подають до уповноваженого органу документи щодо розрахункових витрат, пов'язаних з виплатою компенсацій та допомоги певних видів, за затвердженою Мінпраці формою та реєстр отримувачів компенсаційних виплат і допомоги певних видів, де зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, категорія, номер посвідчення, ідентифікаційний номер, відомості про отримані виплати, суму компенсацій та вид допомоги.
Уповноважений орган перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних "видатків, що проводяться в установленому законодавством порядку.
Таким чином, платником щомісячної доплати працюючому за роботу в зоні гарантованого добровільного відселення є Управління праці та соціального захисту населення, а фактично виплату проводить роботодавець.
Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п.1 Прикінцевих положень Закону) не було встановлено обмеження щодо застосування положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру вказаної виплати застосуванню підлягає саме ст.3 Закону №796-ХІІ, а не постанова КМ України за № 836 від 26.07.1996 року, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
На підставі викладеного судова колегія прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного судова колегія прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Відділу освіти Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Ємільчинського районного суду Житомирської області від "04" грудня 2014 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис) Б.С. Моніч
судді: (підпис) І.Ф.Бондарчук
(підпис) С.М.Хаюк
З оригіналом згідно: суддя _______ Б.С. Моніч
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу/відповідачам: Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області вул.Шевченка, 2,смт. Ємільчине,Ємільчинський район, Житомирська область,11202 Відділ освіти Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області вул. Блюхера,9,смт.Ємільчине,Ємільчинський район, Житомирська область,11200
4-третій особі: - ,
Судове рішення № 43185083, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.03.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 277/1155/14-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: