Постанова № 43185016, 19.03.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 березня 2015 р. № 820/1271/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Гладкої А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Комунального закладу "Харківський санаторний навчально-виховний комплекс №1" Харківської обласної ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії Комунального закладу "Харківський санаторний навчально-виховний комплекс №1" Харківської обласної ради щодо відмови у наданні інформації на його запит за № 4 від 14.01.2015 року;

- зобов'язати Комунальний заклад "Харківський санаторний навчально-виховний комплекс №1" Харківської обласної ради вирішити його інформаційний запит за № 4 від 14.01.2015 року в повному обсязі.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що відмова у задоволенні його інформаційного запиту про надання публічної інформації № 4 від 14.01.2015 р. є неправомірною, оскільки це суперечить приписам Закону України "Про доступ до публічної інформації", що стало причиною неправомірного обмеження його права на доступ до публічної інформації та потребує судового захисту.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_3 проти позову заперечував, посилаючись на те, що запитана інформація не відноситься до публічної, а тому позивач не мав права вимагати від розпорядника надати будь-які пояснення чи обгрунтування, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що ФОП ОСОБА_1 звернувся до Комунального закладу "Харківський санаторний навчально-виховний комплекс №1" Харківської обласної ради з інформаційним запитом № 4 від 14.01.2015 року про надання публічної інформації, а саме:

- з якими суб'єктами господарювання відповідач укладав угоди на постачання продуктів харчування та продовольчої сировини на 2015 рік, а також які продукти харчування та за якими цінами за одиницю товару закуповує установа на 2015 рік;

- надати завірені належним чином копії договорів на закупівлю продуктів харчування та продовольчої сировини на 2015 рік з додатками до них;

- надати інформацію про те, що саме стало підставою для укладення договорів на постачання продуктів харчування та продовольчої сировини саме з тими суб'єктами господарювання, з якими вказані договори були укладені;

- надати інформацію, що саме стало обґрунтуванням для укладення договорів на постачання продуктів харчування та продовольчої сировини саме за тими цінами за одиницю товару, які були визначені в укладених між відповідачем та суб'єктами господарювання договорах про постачання продуктів харчування.

Листом № 37 від 19.01.2015 р. відповідач у задоволенні вище вказаного питання відмовив, з посиланням на те що вказані вище питання не є публічною інформацією, а тому не підпадають під дію Закону України "Про доступ до публічної інформації", з чим суд не погоджується, з огляду на наступне.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності відмови щодо вирішення інформаційного запиту позивача.

Так, відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Так, доступ до публічної інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію (ст. 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації", запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Статтею 13 Закону до розпорядників інформації, зокрема віднесено:

юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків.

З огляду на це, навчальні заклади є розпорядниками інформації відповідно до Закону, лише якщо їм було делеговано владні повноваження або якщо вони отримують бюджетне фінансування. У такому разі вони є розпорядниками в частині інформації щодо використання бюджетних коштів або стосовно виконання делегованих обов'язків.

Так, відповідач є юридичною особою, що фінансується, в тому числі, з бюджету, та відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону є розпорядником інформації щодо використання бюджетних коштів.

Згідно ст. 14 Закону, розпорядники інформації зобов'язані, зокрема, надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Як вбачається з доказів справи, запит позивача стосувався інформації про використання бюджетних коштів, а саме: які та з ким відповідач уклав угоди на поставку продуктів харчування на 2015 рік, за якими цінами закуповує вказані продукти харчування, що стало підставою для укладення договорів на постачання продуктів харчування саме з цими постачальниками та саме за цими цінами, а також надання копій укладених договорів.

Також, суд зазначає, що розпорядженням бюджетними коштами є взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету з огляду на положення п. 47 ч. 1 ст. 2 БК України.

Бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування укладення договору, придбання товару

Тобто, запитуючи вищезазначену інформацію позивач витребував саме інформацію про розпорядження бюджетними коштами.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону, не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Отже, відповідачем неправомірно обмежено доступ позивача до інформації, що є відкритою, оскільки вона не віднесена до жодного з видів інформації з обмеженим доступом.

Окрім того, в своєму листі відповідач як одну з підстав відмови в наданні позивачу запитаної інформації наводить твердження про те, що вказані відомості є конфіденційною інформацією.

Проте, відомості про витрати, що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету є інформацією про розпорядження бюджетними коштами. Дана інформація не може бути обмежена в доступі згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", тобто не є інформацією з обмеженим доступом. Доступ до такої інформації санкціонований законом і не потребую згоди особи.

Юридична особа чи фізична особа-підприємець не може віднести таку інформацію до конфіденційної через заборону, закріплену в законі. Це стосується відомостей про отримувача бюджетних коштів (ПІБ фізичної особи, найменування юридичної особи) умови отримання коштів (ціна, строки надання послуг, постачання товарів тощо) та копій відповідних документів. Отже, на запит має надаватися як інформація про відповідні витрати (наприклад, придбання товару), так і копій документів, згідно з якими здійснювалися відповідні витрати у тому числі копії договорів із суб'єктом господарювання.

Також, відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

За таких обставин, ненадання відповідачем копій укладених договорів на постачання продуктів харчування на 2015р., про вимогу надання яких зазначалося в інформаційному запиті також є незаконним.

А від так, суд не може погодитися, що відмова відповідача у вирішенні інформаційного запиту позивача є правомірною.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 73,08 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Комунального закладу "Харківський санаторний навчально-виховний комплекс №1" Харківської обласної ради що відмови у наданні інформації на запит фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за № 4 від 14.01.2015 року.

Зобов'язати Комунальний заклад "Харківський санаторний навчально-виховний комплекс №1" Харківської обласної ради вирішити інформаційний запит фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за № 4 від 14.01.2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ: ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 73,08 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20.03.2015 року.

Суддя Самойлова В.В.