Постанова № 43184974, 27.02.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2015 року Справа № П/811/209/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Нагібіної Г.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Новоукраїнська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг у сумі 2509,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 2509,20 грн., що виник внаслідок несвоєчасної сплати податкового зобов'язання. Відповідачу направлялась податкова вимога, проте податковий борг залишився несплаченим.

Позивач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув, просив розгляд справи проводити у порядку письмового провадження(а.с.57).

Відповідач у судове засідання не прибула, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення рекомендованого відправлення (а.с.55), причин неявки не повідомила, заперечень проти позову не надав.

За приписами частини четвертої статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що позивачем надано заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження, а відповідач у судове засідання не з'явився без повідомлення про причини неприбуття, суд вирішив справу розглянути у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Абзацом першим пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Отже, законом передбачена можливість звернення фіскального органу до адміністративного суду з позовами про стягнення з фізичних та юридичних осіб податкового боргу.

Судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності 27.01.2011 року, припинену за власним рішенням 05.09.2014 року(а.с.5-6).

31.05.2012 року відповідачем до Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, на підставі якої 31.05.2012 року фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 видано свідоцтво про сплату єдиного податку серія НОМЕР_2(а.с.13).

Згідно обраної позивачем ставки податковим органом відповідачу нараховано єдиного податку за січень-серпень 2014 року у сумі 1948,80 грн.(8*243,60(а.с.7-9).

На підставі висновків акту перевірки №119/1700/НОМЕР_1 від 06.08.2014 року контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №000001191700 від 06.08.2014 року, яким відповідачу за порушення пункту 295.1 статті 295 ПК України донараховано грошове зобов'язання зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у сумі 1168,30 грн., отримане відповідачем особисто 12.08.2014 року(а.с.37-39).

На підставі висновків акту перевірки №207/1700/НОМЕР_1 від 25.11.2014 року контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00002071700 від 04.12.2014 року, яким відповідачу за порушення пункту 295.1 статті 295 ПК України донараховано грошове зобов'язання зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у сумі 609,00 грн., отримане відповідачем особисто 04.12.2014 року(а.с.18-19).

Крім того, відповідачу за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання нараховано пені у розмірі 4,10 грн. Описане підтверджується обліковими даними відповідача (а.с.40-44) та розрахунком суми податкового боргу(а.с.7).

Відтак, на момент звернення до суду податковий борг відповідача з податку на доходи фізичних осіб, складає 2509,20 грн.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлено Главою 1 Розділу XIV ПК України.

Згідно пункту 291.2 статті 291 Глави 1 Розділу XIV ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до пункту 291.3. статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 ПК України визначено, що друга група платників єдиного податку - фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Зі змісту підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПК України вбачається, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, на підставі якої органом державної податкової служби видається свідоцтво платника єдиного податку.

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи-підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (абзац 1 підпункту 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 ПК України).

Пунктом 295.1 статті 295 ПК України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Пунктом 122.1 статті 122 ПК України передбачено, що несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Суд зазначає, що звернення до податкового органу з заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування та отримання свідоцтва платника єдиного податку є фактом узгодження податкового зобов'язання з єдиного податку у встановленому розмірі.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідачу направлялась податкова вимога форми "Ф" від 15.08.2014 року №50-18 на суму 488,30 грн., що направлялась відповідачу для узгодження та отримана нею 19.08.2014 року(а.с.23).

Суд вважає, що податковим органом сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу, відтак позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Відповідачем доказів сплати податкового боргу, заперечень проти позову, до суду не надано.

Комп'ютерна програма "Діловодство спеціалізованого суду" інформації щодо оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги не містить, згідно пояснень позивача не оскаржувалась відповідачем у судовому порядку та не відкликалась.

Стосовно припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця станом на момент звернення з адміністративним позовом суд зазначає наступне.

Як вбачається зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.12.2014 року, підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 припинено 05.09.2014 року.

Даний факт не спростовує обов'язок сплати грошових зобов'язань чи погашення податкового боргу і не може бути достатньою підставою для відмови в позові, з огляду на положення абзацу 2 підпункту 65.10.8 пункту 65.10 статті 65 ПК, яким передбачено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов необхідно задовольнити повністю.

Частиною четвертою статті 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 3, 35, 71, 94, 128, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1(реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) суму заборгованості в розмірі 2509(дві тисячі п'ятсот дев'ять)гривень 20 коп. на користь держави в особі Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39483008).

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна