Постанова № 43184754, 03.03.2015, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2015 р. Справа №818/3568/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,

представника позивача - Кіріченко Р.М.,

представника відпоідача - Федорченко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/3568/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський машинобудівний завод"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумський машинобудівний завод» (далі по тексту - позивач) звернулося до суді із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - ДПІ у м. Сумах, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.11.2014 року:

- №0003742203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 191631грн. за основним платежем та на 95815грн.50коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0003752203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 82523грн. за основним платежем та на 41261грн.50коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0003792203 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 40931грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 20465грн.50коп.;

- №0003782203 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13558грн.

Свої вимоги мотивує тим, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту планової виїзної перевірки від 11.11.2014 року №4472/2203/34933255/55, в якому встановлено порушення підприємством пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 191 631грн., а також порушення пп.192.1.1 п.192.1, п.192.3 ст.192, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого платником податків занижено суму від'ємного значення за липень 2012 року на суму 96081грн., завищено суму бюджетного відшкодування на 40931грн., занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на 82523грн. за листопад 2012 року, та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного періоду за грудень 2013 року на суму 13558грн. Проте, позивач не погоджується з такими висновками контролюючого органу, оскільки здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та основних засобів у ТОВ «Аратта», ТОВ «Техноінструменткомплект», ТОВ ПКФ «Інтерпромресурс», ТОВ «Альянс-Д», ТОВ «Торгівельнопромислове підприємство «Спектр», ТОВ «Орбіта-Софт», ТОВ «Аратта-Інвест», ТОВ «Мечелспецсталь», ТОВ «Укрметавтоматика» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку (платіжними дорученнями, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував (т.2,а.с.119-120,т.3,а.с.36), пояснивши, що під час проведення планової виїзної перевірки на підставі результатів, викладених в актах перевірок та актах про неможливість проведення зустрічних звірок підприємств-контрагентів позивача, згідно з якими не підтверджується реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, встановлено відсутність об'єктів оподаткування за ланцюгом постачання, що свідчить про порушення ТОВ «Сумський машинобудівний завод» пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України. Крім того, позивачем завищено податковий кредит у розмірі 13836грн., в т.ч. за лютий 2013 року в сумі 7283грн., за березень 2013 року в сумі 6553грн. за рахунок того, що ТОВ «Сумський машинобудівний завод» не відображено коригування податкового кредиту при поверненні попередньої оплати за сільськогосподарську продукцію від Агрофірми «Лан» (код 30811351), що суперечить пп.192.1.1 п.192.1, п.192.3 ст.192, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України. В задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 22.09.2014 року до 04.11.2014 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Сумський машинобудівний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 року до 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року до 31.12.2013 року, за результатами якої оформлено акт від 11.11.2014 року №4472/2203/34933255/55 (т.1, а.с.9-83).

Під час перевірки відповідач дійшов висновку про порушення суб'єктом господарювання пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у зв'язку з оформленням безтоварних господарських операцій з ТОВ «Аратта», ТОВ «Техноінструменткомплект», ТОВ ПКФ «Інтерпромресурс», ТОВ «Альянс-Д», ТОВ «Торгівельнопромислове підприємство «Спектр», ТОВ «Орбіта-Софт», ТОВ «Аратта-Інвест», ТОВ «Мечелспецсталь» та ТОВ «Укрметавтоматика», а також пп.192.1.1 п.192.1, п.192.3 ст.192 п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України внаслідок не відображення коригування податкового кредиту при поверненні попередньої оплати за сільськогосподарську продукцію від Агрофірми «Лан» (код 30811351), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 191 631грн., в т.ч. за 2012 рік на суму 125 079грн. (у т.ч. за три квартали 2012 року у сумі 112408грн.), за 2013 рік у сумі 66552грн.; заниження суми від'ємного значення за липень 2012 року на суму 96081грн., завищення суми бюджетного відшкодування на 40931грн., в т.ч. за вересень 2012 року на суму 1594грн., за жовтень 2012 року на суму 9381грн., за листопад 2012 року на суму 12196грн., за березень 2013 року на суму 7283грн., за квітень 2013 року на суму 6553грн., за вересень 2013 року на суму 3924грн.; заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на 82523грн. за листопад 2012 року, та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного періоду за грудень 2013 року на суму 13558грн.

Відповідно до висновків, викладених у Акті перевірки, ДПІ у м. Сумах не визнає можливим включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, сформованих по взаєморозрахункам з ТОВ «Аратта», ТОВ «Техноінструменткомплект», ТОВ ПКФ «Інтерпромресурс», ТОВ «Альянс-Д», ТОВ «Торгівельнопромислове підприємство «Спектр», ТОВ «Орбіта-Софт», ТОВ «Аратта-Інвест», ТОВ «Мечелспецсталь» та ТОВ «Укрметавтоматика», а також вважає безпідставним включення до витрат вартості товарно-матеріальних цінностей та основних засобів, отриманих від перелічених контрагентів, обґрунтувавши це безтоварністю господарських операцій між вказаними суб'єктами господарювання (п.3.1.2, п.3.2.2, п.3.2.3 розділу 3 акта перевірки).

Підставою для таких висновків є посилання відповідача на: акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 23.01.2013 року №127/224/32746211 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аратта» з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ «Ангстрем Континеталь» за період липень 2012 року»; акт ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 22.02.2013 року №891/226/35543656 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Техінструменткомплект» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «Ривс», ТОВ «Матадор», ПП «АТМ», ТОВ «Феріт-Д» за період з 01.01.2012 року до 31.12.2012 року»; акт ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 27.09.2013 року №255/2201/37070597 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ПКФ «Інтерпромресурс» за березень-жовтень 2012 року, грудень 2012 року»; акт ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 28.03.2013 року №1944/22-710/31944175 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Альянс-Д» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств при придбанні товарів (робіт, послуг) та подальшої реалізації товарів та послуг або їх використання у власній господарській діяльності за період 01.01.2010 року-31.01.2013 року»; акт ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 13.02.2013 року №394/22.5-19/32627197 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ТПП «Спектр»; акт ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 26.07.2013 року №142/221/30457891 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Орбіта-Софт» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Старт-Д» за періоди квітень, травень, липень-жовтень 2012 року»; акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 27.09.2013 року №1195/04-63-22-03/38360681 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Аратта Інвест» з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість при документальному підтвердженні господарських відносин продажу товарів (робіт, послуг) ПАТ «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» та їх придбання за липень 2013 року, їх реальності та повноти відображення в обліку»; акт ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 07.11.2013 року №495/3-22-08/38453606 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мечелспецсталь» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2013 року до 30.09.2013 року» та акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 18.07.2014 року №746/04-62-22-3 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрметавтоматика» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий-листопад 2013 року» (т.2, а.с.127-210).

На підставі зазначеного Акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.11.2014 року: №0003742203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 191631грн. за основним платежем та на 95815грн.50коп. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0003752203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 82523грн. за основним платежем та на 41261грн.50коп. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0003792203 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 40931грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 20465грн.50коп.; №0003782203 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13558грн.(т.1, а.с.84-88).

Досліджуючи обставини, з якими закон пов'язує наявність або відсутність в діях суб'єкта господарювання податкового правопорушення, суд виходить з такого.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Вимога щодо реальної зміни майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції та підтвердження її первинними документами бухгалтерського обліку кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІІ цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, приписами п.198.1 ст.198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Системний аналіз правових норм, якими регулюються правовідносини, що є предметом судового дослідження, вказує, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Не можуть бути включені до складу валових витрат та податкового кредиту витрати на придбання товарів (робіт, послуг) не підтверджені дійсними розрахунковими, платіжними та іншими документами. Документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару, зокрема є податкова накладна.

Для віднесення відповідних сум до складу валових втрат та податкового кредиту в розумінні ПК України не передбачається умова відслідкування та контролю платником податку (добросовісним набувачем товару, послуг та ін.) реальної сплати цих сум до бюджету контрагентом, а тим більше контрагентів безпосереднього контрагента суб'єкта господарювання. Чинним законодавством на сторону в господарському зобов'язанні не покладено обов'язок з'ясування обставин сплати податків та зборів контрагентом.

До того ж суб'єкт господарювання (добросовісний учасник угод та господарських операцій) не наділений можливістю контролю (навіть за власною ініціативою) за сплатою податків іншими суб'єктами підприємницької діяльності. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання як платник податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ст.61 Конституції України). Зазначена обставина (недобросовісність учасника угоди щодо сплати податків та зборів) не є підставою для позбавлення платника податку права на відображення в складі валових витрат та податкового кредиту понесені витрати на придбання товарів (послуг), якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження понесених витрат та фактичного здійснення господарських операцій.

Недобросовісність учасників господарських правовідносин в ланцюгу постачання товарів (послуг) не може слугувати підставою для притягнення до юридичної відповідальності суб'єкта господарювання, яких виконав зобов'язання по правочинам та по сплаті податку на додану вартість в ціні придбаного товару.

Зазначена правова позиція, зокрема, викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.2010 року за позовом ПП "Армавір" до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 19.11.2010 у справі за позовом ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" до Кременчуцької ОДПІ, від 31.01.2011 року за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ, а також у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі "Булвес" проти Болгарії. Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Аратта», ТОВ «Техноінструменткомплект», ТОВ ПКФ «Інтерпромресурс», ТОВ «Альянс-Д», ТОВ «Торгівельнопромислове підприємство «Спектр», ТОВ «Орбіта-Софт», ТОВ «Аратта-Інвест», ТОВ «Мечелспецсталь», ТОВ «Укрметавтоматика» були укладені договори постачання продукції (паковок сталевих, секцій, труб сталевих, різців прохідних, підрізних, відрізних та різьбових, мітчиків, полотен машинних, свердлів, пластин, сплавів, ключів трубних, клейм, ножів до фр.Торц., індикаторних голівок,мікрометрів,борфрезів, кулачків до патронів, тощо), необхідної для виробництва машинного та насосного обладнання.

В період, що перевірявся, на підставі зазначених договорів між позивачем та ТОВ «Аратта», ТОВ «Техноінструменткомплект», ТОВ ПКФ «Інтерпромресурс», ТОВ «Альянс-Д», ТОВ «Торгівельнопромислове підприємство «Спектр», ТОВ «Орбіта-Софт», ТОВ «Аратта-Інвест», ТОВ «Мечелспецсталь», ТОВ «Укрметавтоматика» здійснювались господарські операції, розрахунки за якими проводились в безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (т.1, а.с.88,91, 94, 97,100,103,107,110,113,117,120,123,126,130,133, 136, 139, 143, 146,149, 152, 155, 158, 162, 165, 168,171,174,176,179,182,185,188,192,196,199,202,205,208,212,215,218, 221, 224, 227, 230, 233, 236, 239, 242, 246, 249, т.2, а.с.2,5,8, 11,14,17,21,25-26,33-34,41,45,49,53,57,61,64, 67,70, 74,76,82,86,90,94-95, 99,102-103,108).

На підтвердження реальності укладених угоди та виконання господарських операцій позивач надав до суду відповідні первинні документи: видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-прийняття робіт (послуг) на перевезення вантажу (т.1, а.с.89-250, т.2, а.с.1-111,227,230,236-242, т.3, а.с.9-20).

В подальшому, придбана у постачальників продукція була використана позивачем у власній господарській діяльності для виробництва запчастин для насосів та агрегатів насосних, реалізованих підприємством іншим суб'єктам господарювання за відповідними договорами (т.1, а.с.212-226).

За наявності всіх необхідних відповідно до ПК України первинних документів (податкові накладні, платіжні документи та ін.), що підтверджують право на витрати, і за відсутності доказів, які заперечують реальність господарських операцій, платник податків не може бути позбавлений права на формування витрат, які враховуються під час визначення об'єкта оподаткування. Недобросовісність контрагента (несплата податків до бюджету та ін.) не може слугувати підставою для притягнення до юридичної відповідальності суб'єкта господарювання, яких виконав зобов'язання по правочинам та по сплаті податку на додану вартість в ціні придбаного товару.

При цьому, суд не погоджується із посиланнями представника відповідача на обов'язкову наявність письмових договорів щодо постачання продукції між ТОВ «Сумський машинобудівний завод» та його контрагентами, оскільки за загальним правилом, визначеним ст. 208 Цивільного кодексу України, угоди між юридичними особами повинні укладатись у письмовій формі. Проте в силу ст. 218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Недодержання простої письмової форми, якщо такий наслідок не передбачений прямо законом, не тягне за собою його недійсність. В законах прямо не передбачено недійсності договору купівлі-продажу у разі укладення його в усній формі, такий договір не визнаний судом недійсним, тому, в силу презумпції правомірності правочину, закріпленої в ст. 204 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу, укладений в спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, що дозволено ст. 181 Господарського кодексу України, є правомірним.

Отже, оскільки відповідачем (суб'єктом владних повноважень), на якому в адміністративному судочинстві лежить тягар доказування правомірності своїх дій та рішень, не надано спростувань реального характеру здійснюваних позивачем господарських операцій, що були обумовлені діловою метою, доводи ДПІ у м. Сумах про безтоварність здійснених господарських операцій між позивачем та ТОВ «Аратта», ТОВ «Техноінструменткомплект», ТОВ ПКФ «Інтерпромресурс», ТОВ «Альянс-Д», ТОВ «Торгівельнопромислове підприємство «Спектр», ТОВ «Орбіта-Софт», ТОВ «Аратта-Інвест», ТОВ «Мечелспецсталь», ТОВ «Укрметавтоматика», є бездоказовими.

Зі змісту додатку №4 до акту від 11.11.2014 року №4472/2203/34933255/55 вбачається (т.2, а.с.121-122), що під час проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Сумський машинобудівний завод» платником податків надавалися, в т.ч. договори, акти виконаних робіт, банківські та касові документи, рахунки-фактури, подорожні листи, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, товарні накладні, вантажно-митні декларації, розрахунки коригувань, книга реєстрації довіреностей, чеки, авансові звіти, тощо.

Разом з тим, в самому акті перевірки відсутні посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність фактів порушень товариством податкового законодавства.

Таким чином, відповідач не здійснював фактичне дослідження товарності/безтоварності господарських операцій позивача шляхом всебічного аналізу первинних документів, а дійшов висновку щодо нікчемності правочинів на підставі припущень інших структурних підрозділів податкової служби щодо можливих порушень податкового законодавства контрагентами контрагентів позивача у ланцюгах постачальників.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши суми податку на додану вартість в ціні отриманих товарів, одержав податкові накладні, складені належним чином, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності віднесення до податкового кредиту таких сум податку на додану вартість.

На думку суду, позиціонування вказаних обставини в контексті доктрини превалювання суті господарських операцій над її формою та презумпції правомірності дій платника податків, як порушення податкового законодавства, в даному випадку не ґрунтується на приписах чинного законодавства та є надуманим.

Отже, судження ДПІ у м. Сумах про сумнівність господарських операцій базуються на припущеннях, які не доведені належними та допустимими доказами. Позивач надав первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання на підставі цивільно-правових угод послуг (товарів) для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку та реальне використання послуг (товару) в господарській діяльності.

Таким чином, висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій базуються на припущеннях, які не доведені належними та допустимими доказами, а відповідач при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень діяв не на підставі, не в спосіб, що передбачені законами України, та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Вищенаведене в сукупності є підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.11.2014 року №0003742203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 191631грн. за основним платежем та на 95815грн.50коп. за штрафними (фінансовими) санкціями; податкового повідомлення-рішення від 24.11.2014 року №0003752203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 82523грн. за основним платежем та на 41261грн.50коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкового повідомлення-рішення від 24.11.2014 року №0003792203 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 27095грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 13547грн.50коп.

В іншій частині позовних вимог суд вважає необхідним відмовити, зважаючи на наступне.

Так, податковим повідомленням-рішенням від 24.11.2014 року №0003782203 ТОВ «Сумський машинобудівний завод» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13558грн. за грудень 2013 року, а податковим повідомленням-рішенням від 24.11.2014 року №0003792203 підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, в т.ч. і за березень 2013 року на 7283грн. та квітень 2013 року на 6553грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції відповідно завищеним сумам бюджетного відшкодування у розмірах 3641грн.50коп. та 3276грн.50коп. (т.1, а.с.84-85).

Підставою для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 13558грн. та зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 11.11.2014 року №4472/2203/34933255/55, щодо порушення позивачем пп.192.1.1 п.192.1, п.192.3 ст.192, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України.

Зокрема, пунктом 192.1 ст.192 ПК України встановлено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Згідно з п.192.3 ст.192 ПК України результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби.

Оскільки ТОВ «Сумський машинобудівний завод» завищено податковий кредит на загальну суму 13836грн., в т.ч. за лютий 2013 року в сумі 7283грн., за березень 2013 року в сумі 6553грн., за рахунок того, що підприємством згідно з банківськими виписками №МЗ-00000080 від 14.02.2013 року (призначення платежу - повернення коштів за с/г продукцію Агрофірмі «Лан» код 30811351) на загальну суму 38700грн., сума ПДВ 6450грн.), №МЗ-0000096 від 21.02.2013 року (призначення платежу - повернення коштів за с/г продукцію Агрофірмі «Лан» код 30811351) на загальну суму 5000грн., сума ПДВ - 833грн.33коп., №МЗ-0000112 від 01.03.2013 року (призначення платежу - повернення коштів за с/г продукцію Агрофірмі «Лан» код 30811351) на загальну суму 39316грн.85коп., сума ПДВ - 6552грн.81коп., були повернуті грошові кошти в лютому 2013 року на загальну суму 43700грн. та в березні 2013 року на загальну суму 39316грн.85коп. (т.3, а.с.3-8,42-47), проте у податковій звітності платника податків дані операції не відображалися в рядку 16 розрахунку коригування, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.11.2014 року №0003782203 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13558грн. за грудень 2013 року та податкового повідомлення-рішення від 24.11.2014 року №0003792203 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, в т.ч. і за березень 2013 року на 7283грн. та за квітень 2013 року на 6553грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно завищеним сумам бюджетного відшкодування у розмірах 3641грн.50коп. та 3276грн.50коп., задоволенню не підлягають.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги наведене та те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, відповідно до вимог статті 71 КАС України не довів правомірність своїх рішень, суд вважає вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи, що позов задоволено частково, то відповідно до вимог ч.3 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету на користь ТОВ «Сумський машинобудівний завод» понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 143грн.30коп.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський машинобудівний завод" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.11.2014 року №0003742203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 287446грн.50коп., в тому числі на 191631грн. - за основним платежем та на 95815грн.50коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.11.2014 року №0003752203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 123 784грн.50коп., в тому числі на 82523грн. - за основним платежем та на 41261грн.50коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.11.2014 року №0003792203 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 27 095 грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 13 547грн.50коп.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський машинобудівний завод" (40034, м. Суми, пр-т М. Лушпи, 29, кв.120) судовий збір в сумі 143 грн.30коп. (сто сорок три грн. тридцять коп.)

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 10.03.2015 року.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова