Постанова № 43184592, 17.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20812/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інтербанк» Кононця Вадима Валерійовича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Рубіж» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інтербанк» Кононця Вадима Валерійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Рубіж» (далі - Позивач, ТОВ «Фірма Рубіж») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інтербанк» Кононця Вадима Валерійовича (далі - Відповідач-1, Уповноважена особа Фонду), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Відповідач-2, ФГВФО) про:

- визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду щодо відхилення, неакцептування та невключення в Реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Інтербанк» вимоги ТОВ «Фірма Рубіж» на суму 31 787,53 грн.;

- визнання протиправними дій ФГВФО щодо затвердження Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Інтербанк» в частині затвердження вимог ТОВ «Фірма Рубіж» в розмірі 0,00 грн.;

- зобов'язання Уповноваженої особи Фонду акцептувати та включити до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Інтербанк» вимогу ТОВ «Фірма Рубіж» на суму 31 787,53 грн. як таку, що підлягає задоволенню згідно до 7 черговості, та подати на затвердження виконавчій дирекції Фонду зміни до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Інтербанк» пов'язані із акцептуванням та включенням до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Інтербанк» вимоги ТОВ «Фірма Рубіж» на суму 31 787,53 грн.;

- зобов'язання ФГВФО затвердити зміни до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Інтербанк», пов'язані із акцептуванням та включенням до Реєстру акцентованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Інтербанк» вимоги ТОВ «Фірма Рубіж» на суму 31 787,53 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем-1 необґрунтовано відмовлено в акцептуванні вимоги Позивача на суму 31 787,53 грн., оскільки розмір останньої підтверджено, зокрема, судовим рішенням, а вимога про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів подана у встановлений законом строк.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення.

У судовому засіданні повноважний представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.

Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Відповідач-2, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати в частині, виходячи з такого.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її, та прийняти нову постанову суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що рішенням Господарського суду м. Києва від 05.08.2013 року у справі №910/11313/13, яке набрало законної сили 20.08.2013 року, частково задоволено позовні вимоги ТОВ «Фірма Рубіж» до ПАТ «КБ «Інтербанк» про стягнення за договором підряду від 20.08.2012 року №2735 суми основного боргу у розмірі 27 502,07 грн., інфляційних витрат - 55,00 грн., трьох відсотків річних - 470,17 грн., пені - 2 040,11 грн., а також витрат зі сплати судового збору - 1 720,18 грн. Всього на суму 31 787,53 грн. На виконання зазначеного рішення судом наказ від 20.08.2013 року №910/11313/13.

Як вірно встановив суд першої інстанції, постановою Правління Національного банку України від 23.04.2014 року №234/БТ ПАТ «КБ «Інтербанк» віднесено до категорії неплатоспроможних. У подальшому рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 24.04.2014 року №31 в ПАТ «КБ «Інтербанк» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду.

На підставі постанови Правління НБУ віл 22.07.2014 року №432 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Інтербанк» виконавча дирекція ФГВФО рішенням від 23.07.2014 року №61 приписала розпочати процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Інтербанк». Відповідне повідомлення опубліковано в газеті «Голос України» 29.07.2014 року.

Крім того, Окружним адміністративним судом м. Києва встановлено, що ТОВ «Фірма Рубіж» 11.08.2014 року (вх. №69), тобто в установлений чинним законодавством строк, що не заперечується сторонами, подано Уповноваженій особі Фонду заяву від 31.07.2014 року №31/07 про визнання Позивача кредитором ПАТ «КБ «Інтербанк» на суму 31 787,53 грн. та включення вказаної вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Листом від 09.12.2014 року №1096 Уповноважена особа Фонду повідомила Позивача про те, що ПАТ «КБ «Інтербанк» було акцептовано вимогу з нульовим залишком, так як сума у розмірі 31 787,53 грн. не була нарахована на балансі, в зв'язку з відсутністю належним чином завірених первинних документів, а саме підписаних актів виконаних робіт (послуг).

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 3, 11, 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», прийшов до висновку про необґрунтованість відмови Відповідача-1 в акцептуванні вимог Позивача на суму 31 787,53 грн. з огляду на те, що розмір вказаної суми підтверджений наявними у матеріалах справи документами, у тому числі рішенням суду, яке набрало законної сили.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може повністю погодитися з огляду на наступне.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

При цьому частиною 8 вказаної статті Закону визначено, що керівними органами Фонду є адміністративна рада та виконавча дирекція. Приписи ст. 11 Закону закріплюють, що виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду. Виконавча дирекція Фонду складається з п'яти членів. Директор - розпорядник Фонду та його заступники входять до складу виконавчої дирекції Фонду за посадою.

Рішення виконавчої дирекції Фонду приймаються на засіданнях простою більшістю голосів за умови участі в засіданні не менше ніж чотирьох членів виконавчої дирекції. У разі рівного розподілу голосів голос директора - розпорядника Фонду є вирішальним.

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку, зокрема, визначає порядок складання та затверджує реєстр акцептованих вимог кредиторів.

Наведене свідчить, що до виключної компетенції виконавчої дирекції ФГВФО, яка є колегіальним органом, належить повноваження щодо затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 48 Закону уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Приписами ст. 49 Закону передбачено, що уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Аналогічні положення відтворені у затвердженому рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 05.07.2012 року №2 Положенні про виведення неплатоспроможного банку з ринку.

Системний аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що до повноважень уповноваженої особи Фонду належить вирішення питання щодо визначення суми заборгованості кожному кредитору та віднесення вимоги до певної черги погашення.

Водночас, оцінюючи висновки Відповідача-1 про зменшення суми акцептованих вимог ТОВ «Фірма Рубіж» до 0,00 грн., судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Тобто, набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва від 05.08.2013 року №910/11313/13 встановило факт заборгованості ПАТ «КБ «Інтербанк» перед ТОВ «Фірма Рубіж» на загальну суму 31 787,53 грн. за договором підряду від 20.08.2012 року №2735, у зв'язку з чим посилання Апелянта на неврахування судом першої інстанції обставин, що свідчать про неправомірність формування зазнаної суми, колегія суддів відхиляє.

Наведене, на думку суду апеляційної інстанції, свідчить про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про безпідставність відмови Уповноваженої особи фонду в акцептуванні вимог ТОВ «Фірма Рубіж» до ПАТ «КБ «Інтербанк» з підстав недоведеності заявленої суми у розмірі 31 787,53 грн., а відтак необхідності покладання на останнього обов'язків зі здійснення дій щодо включення таких вимог до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Інтербанк».

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновком Окружного адміністративного суду м. Києва про протиправність дій ФГВФО щодо затвердження Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Інтербанк» в частині ТОВ «Фірма Рубіж» в сумі 0,00 грн., з огляду на таке.

Як було зазначено раніше, виключно до повноважень колегіального органу - виконавчої дирекції Фонду належить питання щодо затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів та змін до нього. При цьому, затвердження такого реєстру відбувається на підставі відомостей, поданих уповноваженою особою фонду.

Зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді та ч. 3 ст. 2 КАС України випливає, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень адміністративний суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченими ст. 2 КАС України.

Разом з тим, оскільки на момент затвердження виконавчою дирекцією ФГВФО вимоги ТОФ «Фірма Рубіж» Уповноваженою особою Фонду були зменшені до 0,00 грн., а прийняття рішення щодо затвердження або відмови у затвердженні реєстру, а також внесення до нього змін належить до виключної компетенції Відповідача-2, висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог до ФГВФО є передчасним та таким, що йде у розріз з нормами матеріального права. Оскільки Уповноваженою особою Фонду не внесені зміни що Реєстру акцептованих кредиторів ПАТ «КБ «Інтербанк» щодо ТОВ «Фірма Рубіж» в частині суми вимоги, підстави для зобов'язання Відповідача-2 внести такі зміни до Реєстру відсутні, що свідчить про передчасність висновків суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог у вказаній частині, оскільки захисту підлягають виключно порушені права особи.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін; скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду - скасувати в частині.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інтербанк» Кононця Вадима Валерійовича - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2015 року - скасувати в частині задоволених позовних вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ухвалити у вказаній частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

У решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Рубіж» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інтербанк» Кононця Вадима Валерійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.