Ухвала суду № 43184247, 17.03.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 р.Справа № 818/3658/14

Головуючий 1 інстанції: Кравченко Є.Д.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Бенедик А.П.

при секретарі Зарицька Т.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.01.2015р. по справі № 818/3658/14

за позовом ОСОБА_2

до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконними та скасувати податкове повідомлення-рішення Охтирської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Сумській області № 0001832400 від 15.05.14 р. та податкову вимогу форми «Ф» № 1705-25 від 14.10.14 р. на загальну суму 1351,63 грн., якими позивачу без внесення змін до договору оренди землі був збільшений розмір орендної плати за 2014 р. за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15.01.15 р. по справі № 818/3658/14 у задоволенні позову було відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.01.15 р. по справі № 818/3658/14 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.05.09 р. між Охтирською міською радою Сумської області (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) укладений договір оренди землі загальною площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, строком на 25 років зі сплатою орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 10-12). Разом з тим, 16.02.12 р. між тими самими сторонами була укладена додаткова угода про зміни та доповнення до договору від 23.09.09 р., якою встановлено, що орендна плата вноситься орендарем в розмірі 0,09 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 17).

Податковим повідомленням-рішенням Охтирською ОДПІ № 0001832400 від 15.05.14 р. позивачу визначено грошове зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб у загальному розмірі 33943,72 грн., в т.ч. орендна плата за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, за 1 квартал 2014 р. у сумі 20,88 грн. та за 2-4 квартали 2014 р. у сумі 2088,0 грн. (а.с. 19).

Платіжними дорученнями від 07.08.14 р. на суму 18927,79 грн., від 11.08.14 р. на суму 2370,66 грн., від 12.08.14 р. на суму 83,52 грн., від 13.08.14 р. на суму 1611,45 грн. та від 14.08.14 р. на суму 8924,94 грн. (а.с. 31-35) позивачем частково сплачено грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки. За земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 позивачем сплачена орендна плата у розмірі 83,52 грн., що становить 0,09% від нормативної грошової оцінки землі. У зв'язку з цим відповідачем була сформована та направлена позивачу податкова вимога форми «Ф» № 1705-25 від 14.10.14 р. на суму 1351,63 грн.

Не погодившись з прийнятими відповідачем рішеннями, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку, що податковий орган діяв у відповідності до вимог діючого законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення та податкова вимога є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення слугувала та обставина, що Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII від 27.03.14 р. до ПК України були внесені зміні, які набули чинності з 01.04.14 р., якими п. 288.5.1 ст. 288 ПК України був викладений у новій редакції, яка встановила мінімальний розмір річної суми земельного податку в розмірі 3% нормативної грошової оцінки.

В доводах апеляційної скарги позивач по справі посилається на те, що додатковою угодою про зміни та доповнення до договору від 23.09.09 р. встановлено, що орендна плата вноситься орендарем в розмірі 0,09% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а тому суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству. Відповідно ст. 125, ст. 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав і посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння та користування на певний строк, а орендар - використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. В ч. 1 ст. 15 вказаного Закону визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Крім того, апелянт вказує на те, що відповідно ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Постановою КМУ № 220 від 03.03.04 р. затверджений Типовий договір оренди землі, в п. 9 якого встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності вноситься у грошовій формі та зазначається у відсотках нормативної грошової оцінки земельної ділянки або розміру земельного податку. Розмір орендної плати за землю переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом (п. 13 Типового договору оренди землі).

Слід відмітити, що відповідно п. 14.1.147 та п. 14.1.136 ст. 14 ПК України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

В п. 288.1 ст. 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. В той же час, в ст. 269 ПК України встановлено, що платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (ст. 270 ПК України). Розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, повинен відповідати вимогам п. 288.5.1 ст. 288 ПК України.

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII від 27.03.14 р. внесені зміни до п. 288.5.1 ст. 288 ПК України та визначено, що з 01.04.14 р. річна сума орендної плати за землі державної і комунальної власності будь-якої категорії не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки землі.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що з 01.04.14 р. річна сума платежу орендної плати за землю не може бути меншою розміру, визначеного п. 288.5.1 ст. 288 ПК України, а саме - 3 відсотків нормативної грошової оцінки землі. Оскільки плату за землю у формі орендної плати за землі комунальної та державної власності віднесено Верховною Радою України до загальнодержавних податків і зборів згідно переліку ст. 9 ПК України, колегія суддів зазначає, що розмір орендної плати за вказані ділянки є нормативно-регульованою ціною із визначеними мінімальною та максимальною межами.

В ст. 271 ПК України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII ПК України, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок. Відповідно п. 14.1.125 ст. 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України «Про оцінку земель», відповідно абз. 5 ст. 5 якого нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно ст. 15 даного Закону підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Таким чином, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків, порядок нарахування та сплати якого регламентований положеннями ПК України, положення договору оренди земельної ділянки, які суперечать ПК України в частині визначення розміру орендної плати, не можуть застосовуватися та мати пріоритет над нормами ПК України.

Наведені обставини свідчать про те, що сплата орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі, встановленому п. 288.5.1 ст. 288 ПК України, має здійснюватися орендарем незалежно від внесення змін до договору оренди за ініціативою сторін, оскільки внесення змін до договору є правом договірних сторін, проте як сплата належних податків та платежів згідно вимог чинного законодавства є обов'язком суб'єктів господарювання.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду України № 42010791 від 02.12.14 р., яка в силу приписів ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Наведені вище обставини стали підставою для висновку суду першої інстанції про відсутності підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Зважаючи на те, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 15.01.15 р. по справі № 818/3658/14 прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.01.15 р. по справі № 818/3658/14 - залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.01.15 р. по справі № 818/3658/14 за позовом ОСОБА_2 до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С.Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Бенедик А.П.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 20.03.2015 року.