Постанова № 43184240, 12.03.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/4804/14

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

12 березня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника позивача: Підгурського І.М.

представника відповідача: Загороднього В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного підприємства "АТП Поділля-Тур" та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "АТП Поділля-Тур" до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення конкурсного комітету Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті від 11 червня 2014 року в частині не допуску приватного підприємства "АТП Поділля -Тур" до участі у конкурсі з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування на об'єкті № 34 автобусний маршрут Затока - Одеса - Кам'янець - Подільський, рейси № 27/28. У задоволенні решти вимог позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем також подано апеляційну скаргу в якій апелянт просив скасувати рішення суду в частині задоволення адміністративного позову.

В судовому засіданні представники апелянтів повністю підтримали доводи своїх апеляційних скарг та просили її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Приватного підприємства "АТП Поділля-Тур" необхідно залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті - задовольнити, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року- скасувати, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді, звертаючись до суду першої інстанції та на аргументацію позовних вимог, позивач вказав на те, що 11.06.2014 року відповідачем проведений конкурс з перевезення пасажирів на міжобласних автобусних маршрутах загального користування. Однак, ПП "АТП Поділля-Тур" було не допущене до участі в цьому конкурсі у зв'язку з тим, що на один з транспортних засобів позивача, який був зазначений в анкеті до заяви про участь у конкурсі, була відсутня ліцензійна картка, а відтак, на думку позивача, таке рішення прийняте всупереч вимогам Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 року №1081 (далі - Порядок), у зв'язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано будь - якої недостовірної інформації, а отже рішення про недопуск до участі в конкурсі є протиправним. Також суд першої інстанції зазначив, що належним способом захисту прав позивача є саме визнання протиправним та скасування рішення конкурсного комітету Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті від 11 червня 2014 року в частині не допуску приватного підприємства "АТП Поділля -Тур" до участі у конкурсі з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування на об'єкті № 34 автобусний маршрут Затока - Одеса - Кам'янець - Подільський, рейси № 27/28, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з даним висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору, в межах апеляційних скарг, зазначає наступне.

Так, відповідно до Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 387/2011 із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 11.09.2013 №506/2013, Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті - Укртрансінспекція, відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, організовує та проводить конкурси з перевезення пасажирів на міжнародних та міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласних маршрутах) тощо.

Суспільні відносини, пов'язані із організацією та проведенням конкурсів з перевезення пасажирів, у яких виник спір, врегульовані Законом України "Про автомобільний транспорт", Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01 червня 2000 року №1775-111, Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року №1081 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування", а також іншими підзаконними нормативно - правовими актами у сфері пасажирських перевезень, зокрема, Положенням про ліцензійну картку, що додається до ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільні транспортом, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.07.20 №514, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2010 р. за №681/17976.

Саттею 7 цього Закону організація пасажирських перевезень на міжнародних та міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), покладена на урядовий орган державного управління на автомобільному транспорті. При цьому, одним з обов'язків органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування є обов'язок проводити конкурс на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

Відповідно до статті 43 Закону визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах. Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України.

Так, процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, що є обов'язковою для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками, визначено Порядком проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.12.2008 (далі по тексту Порядок).

Так, 11.06.2014 року Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті проведений конкурс з перевезення пасажирів на міжобласних автобусних маршрутах загального користування.

Одним з об'єктів конкурсу оголошений автобусний маршрут Затока - Одеса - Кам'янець - Подільський, рейси № 27/28.

У день проведення конкурсу представнику позивача було повідомлено про те, що "АТП Поділля - Тур" не допущене до участі в конкурсі.

Вказане рішення конкурсної комісії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті мотивоване тим, що на один транспортний засіб позивача - MERCEDES - BENZ 303, який був зазначений у анкеті до заяви про участь у конкурсі, відсутня ліцензійна картка.

Згідно п. 3 Порядку організацію проведення конкурсу (самостійно або із залученням робочого органу) забезпечує організатор, яким на міжміському і приміському маршрутах, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут), є Державтотрансадміністрація.

Згідно п. 29 Порядку для участі у конкурсі автомобільний перевізник подає на кожний об'єкт конкурсу окремо заяву за формою, визначеною згідно з додатками 1 або 2, і такі документи:

1) копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання;

2) нотаріально завірену копію ліцензії на право надання послуг з перевезень пасажирів (може подаватися в одному примірнику, якщо перевізник-претендент бере участь у кількох конкурсах, які проводяться на одному засіданні);

3) перелік транспортних засобів, які пропонуються до використання на автобусному маршруті;

4) копії ліцензійних карток на кожний автобус, який пропонується до використання на автобусному маршруті;

5) документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі;

6) копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів або тимчасових реєстраційних талонів автобусів, що пропонуються до використання на маршруті;

7) копію документа, що підтверджує проведення процедури санації (за умови проведення санації);

8) перелік транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті, або письмова інформація про їх відсутність;

9) анкету, в якій передбачаються питання, що будуть враховані під час перевірки достовірності відомостей, що містяться у документах для участі у конкурсі, та під час розрахунків за бальною системою оцінки пропозицій перевізників-претендентів (п. 29 Порядку).

Так, Приватне підприємство "АТП Поділля- ТУР" оскаржує постанову першої інстанції в частині відмови у задоволенні адміністративного позову, а саме щодо зобов'язання відповідача визначити переможця цього конкурсу з урахуванням участі ПП "АТП Поділля - Тур" та внести відповідні зміни до протоколу засідання конкурсного комітету від 11.06.2014 року, однак суд першої інстанції на аргументацію своєї позиції зазначив, що вищевказані позовні вимоги за своїм змістом є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходять за межі завдань адміністративного судочинства.

Натомість, судова колегія апеляційної інстанції повністю погоджується з доводами суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні адміністративного позову в цій частині з огляду на наступне.

Так, згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З огляду на положення КАС України, щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною третьою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині , оскільки заявлені позовні вимоги у цій справі є формою втручання у дискреційні повноваження Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак, доводи апеляційної скарги Приватного підприємства "АТП Поділля- ТУР" не спростовують висновків суду першої інстанції.

Разом з тим, що стосується доводів апеляційної скарги Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті щодо визнання протиправним та скасування рішення, судова колегія апеляційної інстанції повністю погоджується з даними доводами з огляду на наступне.

Так, згідно з п.1 ч.12 Постанови КМУ від 03 грудня 2008 року №1081 "Про затверджені Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загально користування" конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі у конкур автомобільного перевізника, який подав до участі в конкурсі неналежним чином оформлені документи чи не в повному обсязі, а також такі, що містять недостовірну інформацію.

В силу п. 37 цієї Постанови достовірність інформації, викладеної в заяві та документа визначених пунктом 29, перевіряється організатором та/або робочим органом не пізніше, ніж за дні до дати проведення конкурсу.

Відповідно до пункту 67 Постанови інформація, що міститься в документах, подані перевізниками-претендентами для участі у конкурсі, повинна бути достовірною за станом і момент подання документів для участі в конкурсі.

Так, під час перевірки відомостей, поданих ПП «АТП Поділля-Тур», виявлено, що в анкеті до заяви про участь у конкурсі по позиції «Сумарна пасажиромісткість автобусів (не нижче ЄВРО-2), які є власністю, співвласністю перевізника або взяті у лізинг: для міжміських перевезень (категорія M3 класу В,III)» зазначено транспортний засіб Мерседес-Бенц 303, на який відповідно до ліцензійної бази Укртрансінспекції, відсутня ліцензійна картка. Дана ліцензійна картка серії АА №764383 була анулювана згідно із заявою позивача від 27.08.2013 року у зв'язку із розірванням договору оренди на вказаний транспортний засіб.

У відповідності до п.п. 3.3., 3.4. розділу III Положення про ліцензійну картку, що додається до ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.07.2010 №514, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2010 р. за №681/17976, ліцензійні картки є недійсними у разі виключення автотранспортного засобу, на який видано ліцензійну картку, із списку власних автотранспортних засобів або автотранспортних засобів, що використовуються на інших законних підставах тощо. Недійсна ліцензійна картка (крім втраченої ліцензійної картки) підлягає обов'язковому поверненню і органу ліцензування або відповідного територіального органу за місцем її отримання до здійснення відмітки про недійсність такої ліцензійної картки у ліцензійній базі Укртрансінспекції.

Разом з тим, підпунктом 4 пункту 29 Порядку встановлено, що до необхідних документів, які подаються автомобільним перевізником для участі в конкурсі, відносяться копії ліцензійних карток на кожний автобус, який пропонується до використання на автобусному маршруті.

Відповідно до пункту 32 Порядку до заяви автомобільного перевізника на участь у конкурсі з перевезення пасажирів додається анкета за формою, наведеною у додатку 5, в якій передбачаються питання, що будуть враховані під час перевірки достовірності відомостей, що містяться у документах для участі у конкурсі, та під час підрахунків за бальною системою оцінки пропозицій перевізників-претендентів.

Пунктом 42 Порядку передбачено, що у разі участі в конкурсі двох або більше перевізників-претендентів, конкурсний комітет визначає кращого з використанням бальної системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів. Перелік показників нарахування балів визначено у додатку 4 до Порядку, так, пунктом першим додатку 4 та пунктом першим додатку 5 до Порядку передбачено подання перевізником-претендентом такого показника, як «сумарна пасажиромісткість автобусів (не нижче ЄВРО 2), які є власністю, співвласністю перевізника або взяті у лізинг».

Відповідно до аналізу наведених правових норм, а також роз'яснення Міністерства інфраструктури України (копія міститься в матеріалах справи) даний показник формується з числа транспортних засобів, на які наявні дійсні ліцензійні картки, отримані перевізником - претендентом у встановленому чинним законодавством порядку.

Таким чином, на підставі підпункту 1 пункту 12 Порядку, членами конкурсного комітету прийнято рішення не допустити до участі у конкурсі ПП «АТП Поділля-Тур» м.Хмельницький як такого, що подав до участі у конкурсі документи, що містять недостовірну інформацію.

Крім того, судом першої інстанції залишено поза увагою роз'яснення Міністерства інфраструктури України з приводу оспорюваного рішення конкурсного комітету, згідно з якими у разі участі в конкурсі двох і більше перевізників-претендентів, конкурсний комітет приймає рішення про переможця конкурсу перевізника-претендента, який за результатами оцінювання по бальній системі оцінки конкурсних пропозицій, визначеній у додатку 4 до Порядку набрав найбільшу кількість балів. Пунктом першим додатку 4 та пунктом першим додатку 5 до Порядку передбачено подання перевізником-претендентом такого показника, як «сумарна пасажиромісткість автобусів (не нижче ЄВРО 2), які є власністю, співвласністю перевізника або взяті у лізинг». Саме даний показник формується з числа транспортних засобів, на які наявні дійсні ліцензійні картки, отримані перевізником-претендентом у встановленому чинним законодавством порядку.

Так як, у відповідності до розділу І Положення про ліцензійну картку, що додається ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом, ліцензійна картка - документ, який додається до ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом. Ліцензійні картки додаються до ліцензії на кожен автомобільний транспортний засіб, ліцензійної картки заносяться реєстраційні дані ліцензії та автотранспортного засобу. Ліцензійна картка видається на автотранспортний засіб, тип якого відповідає виду здійснюваних робіт згідно з ліцензією.

Однак, судом першої інстанції не залишено поза увагою вищезазначені роз'яснення, проте, у відповідності до Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Указом Президента України від травня 2011 року №581/2011, Мінінфраструктури України, відповідно до покладених на нього завдань, інформує та надає роз'яснення щодо здійснення державної політики у галузі транспорту, дорожнього господарства, поштового зв'язку, туризму та курортній сфері, відтік в розумінні ст.70 КАС України, таке роз'яснення є належним засобом доказування щодо оспорюваного рішення.

Крім цього, у відповідності до ст.8 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01 червня 2000 року №1775-ІІІ ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарс діяльності. Суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов. Тобто, мається на увазі, що перевізник, а в даному випадку Позивач ліцензіат, провадить свою господарську діяльність шляхом надання послуг з перевезень пасажирів транспортними засобами, на які наявні оформлені та дійсні ліцензійні картки.

Отже, перевізник-претендент - Позивач завідомо зазначив в анкеті, що додається до заяви на участь у конкурсі, недостовірні відомості, а саме - вказавши у переліку, належних йому транспортних засобів автобус Мерседес Бенц 303, на який відсутня ліцензійна картка, що є порушенням п.32 Порядку, а відтак, Позивач є суб'єктом господарювання та ліцензіатом, який в свою чергу для перевезення пасажирів повинен використовувати транспортні засоби у спосіб та порядку, передбачені чинним законодавством України про автомобільний транспорт, а саме з оформленими ліцензійними картками на транспортні засоби, а відтак, судова колегія апеляційної інстанції вважає що апеляційна скарга повинна бути задоволена повністю, а постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року повинна бути скасована в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення конкурсного комітету від 11 червня 2014 року, а в задоволенні позову в цій частині Приватного підприємства " АТП Поділля- Тур" - слід відмовити повністю.

Таким чином, колегія суддів вважає, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "АТП Поділля - Тур" - залишити без задоволення .

Апеляційну скаргу Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та Приватного підприємства "АТП Поділля-Тур" задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "АТП Поділля-Тур" до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті про визнання протиправним та скасування рішення скасувати в частині скасування рішення конкурсного комітету Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті від 11 червня 2014 року в частині не допуску приватного підприємства "АТП Поділля - Тур" до участі у конкурсі з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування на об'єкті № 34 автобусний маршрут Затока-Одеса-Кам'янець- Подільський, рейси №27/28..

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в цій частині адміністративного позову Приватного підприємства "АТП Поділля-Тур" до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

В іншій частині постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року- залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі протягом 5 днів з дня закінчення розгляду справи.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О.

Загороднюк А.Г.