Ухвала суду № 43184065, 26.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5635/14 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

26 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Гром Л.М.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської митниці Міндоходів на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" до Київської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" звернувся до суду з позовом до Київської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачені суми митних платежів.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Київської митниці Міндоходів щодо відмови у складанні висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» митних платежі відповідно до заяви від 08 серпня 2014 року. Зобов'язано Київську митницю Міндоходів підготувати та направити органам Державної казначейської служби України висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» митних платежів у порядок та спосіб, передбачений чинним законодавством. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Київська митниця Міндоходів звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14 червня 2013 року за результатами митного оформлення, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" товару, Київською митницею Міндоходів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №125130000/2013/110026/2 за вантажною митною декларацією №125130000/2013/214431.

З метою випуску задекларованого товару у вільний обіг, позивачем надано нову митну декларацію із коригуванням митної вартості, згідно рішення митного органу, сплачено митні платежі, згідно з митною вартістю цих товарів, яка була попередньо визначена декларантом та різницю між сумою митних платежів обчисленою, згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, яка визначена митним органом.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач оскаржив його до Київського окружного адміністративного суду.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року у справі № 810/363/13-а за адміністративним позовом ТОВ "Промислові засоби індивідуального захисту" до Київської митниці Міндоходів, Головного Управління Державної казначейської служби України у Київській області Головного Управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови - у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року апеляційну скаргу ТОВ "Промислові засоби індивідуального захисту" задоволено частково. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року скасовано та прийнято нове рішення. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 14 червня 2013 року № 125130000/2013/110026/2, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13 червня 2013 року №125130000/2013/214431. В інший частині позовних вимог відмовлено.

08 серпня 2014 року позивач звернувся до Київської митниці Міндоходів із заявою про повернення надмірно сплачених сум митних платежів у формі гарантійних зобов'язань у розмірі 81 745 грн. 17 коп.

Листом від 01 вересня 2014 року № 06.1-47/1/12-6881 Київська митниця Міндоходів повідомила позивача про те, що підстави для повернення сплачених грошових зобов'язань при здійсненні митного оформлення МД від 18 червня 2013 року № 125130000/2013/214688 відсутні, оскільки примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється з урахуванням положень Закону України «Про виконавче провадження». Однак, станом на 28 серпня 2014 року, документи від органів Державної виконавчої служби на опрацювання до митниці не надходили.

Не погоджуючись з відмовою митного органу у повернення надмірно сплачених сум митних платежів та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 301 Митного кодексу України передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів, здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618.

Відповідно до розділу ІІІ Порядку № 618, для повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, платником податку до загального відділу митного органу, яким здійснювалося оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147, керівництвом Відділу, за потреби, ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України. Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Тобто, на законодавчому рівні регламентована чітка процедура та порядок повернення суб'єктам господарювання надмірно сплачених митних платежів, який включає в себе сукупність послідовних дій учасників даних правовідносин, а саме: 1) звернення суб'єкта господарювання до митних органів із відповідною заявою; 2) проведення відповідними структурними підрозділами митного органу, до якого подано зазначену заяву, перевірки на підставі п. 4 розділу ІІІ Порядку № 618; 3) встановлення митними органами наявності факту переплати; 4) складання ними відповідного висновку та його надіслання органам Державної казначейської служби України для повернення платнику податків надміру сплачених митних платежів або прийняття обґрунтованої відмови у задоволенні заяви.

Згідно п. 2 Порядку № 611/147, повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Пунктом 7 Порядку № 611/147, на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком № 618 та Порядком № 611/147, на підставі його заяви та висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Міндоходів від 14 червня 2013 року № 125130000/2013/110026/2, яким було скориговано митну вартість заявлених товарів.

Судом встановлено, що загальна сума сплачених грошових коштів, у зв'язку із рішенням митного органу від 14 червня 2013 року № 125130000/2013/110026/2, становить 81745 грн. 17 коп., з яких 22093 грн. 29 коп. ввізне мито та 59651 грн. 88 коп. податок на додану вартість.

З метою повернення надмірно зарахованих до бюджету платежів, сплачених відповідно до скасованого в подальшому у судовому порядку рішення митниці про визначення митної вартої товару, позивач звернувся до митного органу з відповідною заявою, яку не було задоволено, що підтверджується листом від 01 вересня 2014 року № 06.1-47/1/12-6881 Київської митниці Міндоходів.

При цьому, колегія суддів вважає, що у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави для відмови позивачу у поверненні сплачених грошових зобов'язань при здійсненні митного оформлення митної декларації від 18 червня 2013 року № 125130000/2013/214688, а тому дії відповідача щодо відмови у складанні висновку про повернення надміру сплачених позивачем митних платежів є неправомірними.

Так, єдиною правовою підставою для повернення надміру сплачених митних платежів з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України є відповідний висновок митних органів, у якому вказується сума коштів, що підлягає поверненню.

Разом з тим, оскільки Київською митницею Міндоходів відповідний висновок не складався та не надсилався до органів Державної казначейської служби, у Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області не виникло обов'язку та законодавчо визначених підстав для повернення позивачеві надмірно сплачених коштів з Державного бюджету України.

Також, судом першої інстанції вірно зазначено, що вчинення Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області дій спрямованих на повернення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачених сум митних платежів належить до його дискреційних повноважень даного суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь позивача суми надмірно сплачених митних платежів є передчасними.

Дана позиція узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалах від 11 грудня 2014 року у справі № К/800/57229/14 та в ухвалі від 22 січня 2015 року у справі № К/800/50103/14.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Промислові засоби індивідуального захисту" - визнання протиправними дій Київської митниці Міндоходів щодо відмови у складанні висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та зобов'язання Київської митниці Міндоходів підготувати та направити органам Державної казначейської служби України висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених позивачем митних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Київської митниці Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.

Повний текст ухвали виготовлено 03.03.2015 року.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Бєлова Л.В.