Постанова № 43183691, 20.03.2015, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 року м. Чернігів Справа № 825/579/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

при секретарі Новик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 41 КАС України, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом комунального підприємства «Ріпкинська житлово-експлуатаційна дільниця» до Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Ріпкинська житлово-експлуатаційна дільниця» звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Чернігівської області щодо розгляду матеріалів камеральних перевірок та прийняття податкових повідомлень-рішень від 15.07.2014 № 0005251500, від 28.08.2014 № 0002791500, від 10.09.2014 № 0003181500, від 27.10.2014 № 0005451500, від 24.11.2014 № 0006381500 з порушенням терміну, встановленого ст. 86 Податкового кодексу України, до вручення платнику податку акту перевірки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення п. п. 17.1.6. п. 17.1 ст. 17, п. 86.2 ст. 86 ПК України, акти камеральних перевірок на адресу підприємства до прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не надходили, відтак підприємство позбавлено прав передбачених ст. 17 Податкового кодексу України та порушено порядок розгляду матеріалів камеральних перевірок, та прийняття за її наслідками податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, позивач вважає протиправними дії Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Чернігівської області щодо розгляду матеріалів камеральних перевірок та прийняття податкових повідомлень-рішень.

Представник позивача через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за йогго відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав письмові заперечення із доказами належного вручення актів камеральних перевірок (а. с. 40-52).

Враховуючи вищевикладене ДПІ у Ріпкинському районі Чернігівської області вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними і просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечень на неї, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

На підставі п. 20.1.4 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України проводились камеральні перевірки своєчасної сплати по податковим деклараціям по ПДВ. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова (п. 76.1 ст. 76 Кодексу).

Судом встановлено, що відповідачем проведено камеральні перевірки КП «Ріпкинська житлово-експлуатаційна дільниця», за результатом яких складено акти від 27.06.2014 № 223/15-119/30904220, від 14.08.2014 № 270/15-119/30904220, від 28.08.2014 № 233/15-119/30904220, від 13.10.2014 № 568/15-119/30904220, від 11.11.2014 № 665/15-119/30904220.

Згідно п. 86.2. ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Згідно вимог ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Також, згідно листа ДПА України від 21.06.2011 № 17197/7/15-0617 «Щодо оформлення акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів» акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів, складається у двох примірниках і підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, та після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

На спростування доводів позовної заяви суду надано акти камеральних перевірок (а. с. 43, 45, 47, 49, 51), які були надіслані у визначені п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України строки до КП «Ріпки Жед» рекомендованими листами з повідомленнями про вручення та вручені посадовим особам підприємства належним чином, про що свідчать передбачені відмітки у рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень (зворот а. с. 43, 45, 47, 49, 51).

До зазначених актів від КП «Ріпки Жед» заперечень не надходило.

Відповідно до п. 58.1. ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України були прийняті повідомлення рішення від 15.07.2014 № 0002521500, від 28.08.2014 № 0002791500, від 10.09.2014 № 0003181500, від 27.10.2014 № 0005451500, від 24.11.2014 № 0006381500 та у відповідності до п. 58.3 ст. 58 ПК України надіслано за податковою адресою позивача та вручені, про що на поштових відправленнях маються відмітки (а. с. 44, 46, 48, 52).

Отже, обставини викладені у позовній заяві є необгрунтованими та не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність своїх дій.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 41, 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову комунального підприємства «Ріпкинська житлово-експлуатаційна дільниця», - відмовити.

Відповідно до ст. ст. 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а у разі проголошення її вступної та резолютивної частин, або прийняття її у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.

Суддя Д.В. Лобан