Копія
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 березня 2015 р. Справа №818/3911/13-a
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кравченка Є.Д.
за участю секретаря судового засідання - Терехової О.Ю.,
представника позивача - Шевцова П.В.,
представника відповідача - Соколенка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання протиправною та скасування вимоги,-
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" (далі - позивач, ПАТ "Сумихімпром") звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (далі - відповідач, УПФ України в м. Сумах), в якому просить суд:
- визнати протиправною і скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах від 04.04.2013 № Ю-13 про сплату фінансових санкцій та пені у сумі 10577145,62 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за даними бухгалтерського обліку позивача заборгованість згідно вимоги від 04.04.2013 № Ю-13 нарахована за несплату страхових внесків за період до 24.10.2011, а саме: по рішенню від 21.04.2011 № 188 сума фінансових санкцій - 290 311,55 грн. пені - 653 166,82 грн.; по рішенню від 15.12.2010 № 606 сума фінансових санкцій - 18 173,23 грн., пені - 35 491,38 грн.; по рішенню від 09.06.2009 № 450 сума фінансових санкцій - 1 955 626,48 грн. пені - 612 935,51 грн.; по рішенню від 19.04.2010 № 186 сума фінансових санкцій - 328 283,32 грн., пені - 900 388,72 грн.; по рішенню від 18.06.2009 № 469 сума фінансових санкцій - 1 429 199,50 грн.; по рішенню від 02.11.2010 № 538 сума фінансових санкцій - 261 591,27 грн., пені - 737 687,38 грн.; по рішенню від 15.12.2010 № 605 сума фінансових санкцій - 296 349,15 грн., пені - 678 724,63 грн.; по рішенню від 27.09.2011 № 289 сума фінансових санкцій - 293 335,60 грн., пеня - 1 008 315,49 грн.; по рішенню від 22.09.2009 № 670 сума фінансових санкцій - 345 542, 23 грн., пеня - 732 023, 36 грн.
Позивач вважає вимогу протиправною з тих підстав, що за більшістю з вищевказаних рішень вже існують судові рішення про стягнення коштів, що унеможливлює прийняття нової вимоги про їх сплату, оскільки це суперечить законодавству та практиці Вищого адміністративного суду України. За деякими рішеннями прийнято судові рішення про відмову у стягненні коштів.
Крім того, позивач вважає ці вимоги погашеними у зв'язку з не заявленням їх відповідачем до реєстру вимог кредиторів у рамках справи про банкрутство позивача, що розглядається господарським судом Сумської області.
Таким чином, позивач вважає, що фінансові санкції та пеня зазначені в вимозі від 04.04.2013 № Ю-13 вважаються погашеними та не можуть бути стягнуті з ПАТ „Сумихімпром".
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача надав суду письмові заперечення проти позову, в яких вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки позивач не звертався із заявою про узгодження вимоги до управління.
Зазначає, що формування управлінням вимоги про сплату боргу та винесення судом рішень про стягнення заборгованості не може призвести до подвійного стягнення заборгованості, оскільки відповідно до пп. ґ п.8.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2001 р. № 21-1, зареєстрованої в міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663, із змінами та доповненнями (далі - Інструкція) вимога вважається відкликаною, якщо: є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу, то зазначені у вимозі. У випадку, зазначеному в підпункті "ґ", вимога вважається відкликаною у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби. Проте підстави вважати вимогу відкликаною не є підставами вважати її протиправною та такою що належить до скасування.
При цьому ні Інструкцією, ні Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено черговість звернення до суду з позовами про стягнення недоїмки та формування вимоги, а лише визначено право органів Пенсійного фонду як на звернення до суду з позовами про стягнення недоїмки так і на формування вимоги про сплату боргу.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
04 квітня 2013 року відповідачем винесено вимогу № Ю-13 про сплату боргу, згідно з якою станом на 01 квітня 2013 року заборгованість позивача зі сплати фінансових санкцій і пені становить 10577145,62 грн., у т.ч.: фінансових санкцій - 5218412,33 грн., пеня -5358733,29 грн. (а. с. 6, т. 1).
Судом встановлено, що до вимоги від 04 квітня 2013 року № Ю-13 увійшли суми фінансових санкцій та пені, визначені рішеннями відповідача: № 606 від 15.12.2010, № 188 від 21.04.2011, № 450 від 09.06.2009, № 186 від 19.04.2010, № 469 від 18.06.2009, № 538 від 02.11.2010, № 605 від 15.12.2010, № 289 від 27.09.2011, № 670 від 22.09.2009.
Судом встановлено, що у добровільному порядку суму заборгованості визначену вищезазначеними рішеннями позивач не сплатив.
Задовольняючи позовні вимоги, щодо скасування вимоги від 04 квітня 2013 року № Ю-13 в частині включення фінансових санкції у розмірі 4 628 727,58 грн. та пені у розмірі 3 671 693,17 грн., суд виходить з наступного.
Рішенням Управління пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми № 606 від 15 грудня 2010 року до позивача застосовано штраф в розмірі 18 173, 23 грн. та нарахована пеня в розмірі 35 491, 38 грн. (а. с. 46, т. 1).
З метою стягнення зазначеної заборгованості Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернувся з позовом до Сумського окружного адміністративного суду.
Постановою суду від 02.03.2012 по справі № 2а-1870/1149/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості по сплаті фінансових санкцій та пені, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012, позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах задоволено. Стягнуто з ПАТ "Сумихімпром" штраф в розмірі 18 173, 23 грн. та пеню в розмірі 35 491, 38 грн. (а. с. 47-49, т. 1).
Рішенням відповідача від 18 червня 2009 № 469 до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" застосовано штраф в розмірі 1 429 199, 50 грн.
З метою стягнення заборгованості, визначеної рішенням від 18.06.2009 № 469, відповідач звернувся з позовом до суду. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.10.2012 по справі № 2а-1870/6869/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 (а.с. 33-34, т. 1), позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" фінансові санкції в сумі 1429199,50 грн. (а. с. 58, т. 1).
Рішенням відповідача від 19 квітня 2010 року № 186 до ПАТ "Сумихімпром" застосовано штраф у розмірі 328283, 32 грн. та нарахована пеня в розмірі 900388,72 грн. (а.с. 65, т. 1).
З метою стягнення зазначеної заборгованості, Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернувся з позовом до суду.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2012 по справі № 2а-1870/6460/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012, позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах заборгованість зі сплати штрафних санкцій та пені у загальному розмірі 1 228 672 грн. 04 коп. (а. с. 68-71, т. 1).
Проаналізувавши спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, щодо скасування оскаржуваної вимоги в частині включення фінансових санкції та пені по зазначеним рішенням підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 1058) позивач був зареєстрований як платник страхових внесків в УПФУ в Зарічному районі м. Суми (правонаступником якого є відповідач).
Відповідно до ч. 13 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.
Виходячи з положень вказаних норм, страхувальник має право протягом десяти днів з моменту отримання рішення про сплату фінансових санкцій та пені оскаржити його в судовому порядку, повідомивши про це орган Пенсійного фонду, який прийняв оскаржуване рішення. При цьому строк сплати визначених рішенням фінансових санкцій та пені, настає після закінчення встановленого десятиденного строку для подання позову до суду про його оскарження або після набрання законної сили судовим рішенням за наслідками оскарження.
Згідно з частиною 3 статті 106 Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.
Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.
У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Таким чином, Законом встановлено порядок стягнення заборгованості, в якому направлення вимоги передує зверненню до суду з відповідним позовом. Вчинення дій у зворотному порядку не передбачено.
Отже, оскільки вимога Управління Пенсійного фонду про сплату боргу є виконавчим документом, то наявність рішення суду про стягнення суми цього боргу, яке також може бути звернене до виконання, породжує ситуацію, за якої одна і та ж заборгованість може бути стягнута два рази, що є неприпустимим.
Викладена позиція щодо неможливості співіснування вимоги про сплату боргу та рішення суду про його стягнення кореспондується з пунктом 8.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція).
Відповідно до положень цієї норми, вимога вважається відкликаною, якщо є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу, що зазначені у вимозі.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для направлення позивачеві вимоги про сплату заборгованості, рішення про стягнення сум якої вже прийнято судом.
Зазначене стосується рішень відповідача, заборгованість по яких включено до оскаржуваної вимоги: від 15.12.2010 № 606 , від 18.06.2009 № 469, від 19.04.2010 № 186, оскільки по цих рішеннях станом на дату прийняття вимоги від 06.12.2012 були такі, що набрали законної сили, судові рішення про стягнення боргу.
Вищевказані висновки суду узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в постанові від 24 листопада 2011 року у справі № К/9991/67042/11.
Таким чином, оскаржувана вимога в частині сплати заборгованості з фінансових санкцій та пені, що виникла на підставі рішень від 15.12.2010 № 606, від 18.06.2009 № 469, від 19.04.2010 № 186, є необґрунтованою і підлягає скасуванню.
Щодо вимоги про сплату фінансових санкцій та пені, які виникли на підставі рішень відповідача від 09.06.2009 № 450, від 02.11.2010 № 538 та від 21.04.2011 № 188, суд зазначає наступне.
Рішенням відповідача від 09 червня 2009 року № 450 до ПАТ "Сумихімпром" застосовано штраф в розмірі 1 955 626, 48 грн. та нарахована пеня в розмірі 612 935, 51 грн. (а.с. 51, т. 1 ).
З метою стягнення зазначеної заборгованості Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернувся з позовом до суду.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2012 по справі № 2а-1870/4337/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012 р., позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" заборгованість в сумі 2 568 561 грн. (а.с. 53-55, т. 1).
Постановою Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2013 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" задоволено, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012 скасовано, в задоволенні позову відмовлено (а.с. 56-57, т. 1).
Так, рішенням відповідача від 21 квітня 2011 року № 188 до ПАТ "Сумихімпром" застосовано штраф в розмірі 290 311, 55 грн. та нарахована пеня в розмірі 653 166, 82 грн. (а.с. 40, т. 1)
З метою стягнення заборгованості за зазначеним рішенням, Управління пенсійного фонду України в м. Сумах звернулось із позовом до Сумського окружного адміністративного суду. 19.04.2012 постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 по справі № 2а-1870/1652/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості по сплаті фінансових санкцій та пені позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" заборгованість по сплаті фінансових санкцій та пені в сумі 943478,37 грн. (а. с. 42, т. 1).
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 по справі № 2а-1870/1652/12 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 скасовано, в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про стягнення з ПАТ "Сумихімпром" боргу на підставі рішення № 188 від 21.04.2011 відмовлено (а.с. 43, т. 1).
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах від 02 листопада 2010 року № 538 до позивача застосовано штраф в розмірі 261591,27 грн. та нарахована пеня в розмірі 737687, 38 грн. (а.с. 108, т. 1).
З метою стягнення зазначеної заборгованості Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернувся з позовом до суду. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2012 по справі № 2а-1870/7981/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013, в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах відмовлено (а. с. 109-112, т. 1).
Відповідно до приписів частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість оскаржуваної вимоги в частині сплати заборгованості з фінансових санкцій та пені, що виникла на підставі рішень від 21.04.2011 № 188, від 02.11.2010 № 538 та від 09.06.2009 № 450.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову щодо скасування вимоги № Ю-13 від 04.04.2013 в частині заборгованості, що виникла на підставі рішень від 15.12.2010 № 606, від 21.04.2011 № 188, від 09.06.2009 № 450, від 19.04.2010 № 186, від 18.06.2009 № 459, від 02.11.2010 № 538.
Задовольняючи позовні вимоги, щодо скасування оскаржуваної вимоги в частині включення рішення № 670 про нарахування фінансових санкцій - 345 542, 23 грн. та пені - 732 023, 36 грн., суд виходить з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що 22.09.2009 року відповідачем прийнято рішення №670 про нарахування фінансових санкцій - 345 542, 23 грн. та пені - 732 023, 36 грн.
Позивач, не погодившись зі змістом зазначеного рішення звернувся з позовом до суду.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.01.2010 по справі № 2-а-330/10/1870 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми про стягнення заборгованості, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2013, в задоволенні позову відмовлено.
Згідно з ч. 2 ст. 106 Закону № 1058, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною 3 статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Частиною 13 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Згідно п. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Як встановлено з матеріалів справи, строк сплати нарахованих рішенням від 02.09.2009 № 670 фінансових санкцій у вигляді штрафу та пені настав у серпні 2010 року (набрання законної сили ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2010 по справі № 2а-330/10/1870).
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.10.2011 по справі №5021/2506/2011 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
УПФ України в м. Сумах 22 березня 2012 року подало до Господарського суду Сумської області заяву про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів по справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром". Із копії вказаної заяви встановлено, що заборгованість по фінансовим санкціям та пені, застосованих згідно з рішенням від 22.09.2009 № 670, не заявлена відповідачем до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заборгованість по фінансових санкціях та пені, застосованих згаданими рішеннями, виникла до порушення провадження у справі про банкрутство, не була включена до реєстру вимог кредиторів, а тому вона вважається погашеною.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість оскаржуваної вимоги в частині сплати заборгованості з фінансових санкцій та пені, що виникла на підставі рішень від 22.09.2009 № 670.
Крім того, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості включення до спірної вимоги від 04.04.2011 № Ю-13, заборгованості, що виникла на підставі рішень від 15 грудня 2010 року № 605 та від 27 вересня 2011 року № 289, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що стосовно рішення від 15.12.2010 № 605 постановою державного виконавця від 30.09.2013 було відкрито виконавче провадження ВП №39988538 на підставі заяви про відкриття виконавчого провадження від 18.09.2013 та на підставі виконавчого листа по справі № 2а-1870/9428/12, виданного 04.07.2013.
Постановою державного виконавця від 08.10.2013 виконавче провадження було зупинено.
Стосовно рішення від 27.09.2011 № 289 постановою державного виконавця від 30.09.2013 було відкрито виконавче провадження ВП № 39988639 на підставі заяви про відкриття виконавчого провадження від 18.09.2013 та на підставі виконавчого листа по справі № 2а-1870/9815/12, виданного 04.07.2013.
Постановою державного виконавця від 08.10.2013 виконавче провадження було зупинено.
Постановою державного виконавця від 19.01.2015 ВП № 39988639 було закінчено.
Відповідно до частини 5 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли після порушення справи про банкрутство. А поточною заборгованістю є заборгованість, яка виникла після порушення справи про банкрутство.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 24 жовтня 2011 року у справі № 5021/2506/2011 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
22 березня 2012 року УПФ України в м. Сумах подало до Господарського суду Сумської області заяву про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром", з якої вбачається, що заборгованість по фінансовим санкціям та пені, застосованих згідно з рішеннями від 15 грудня 2010 року № 605 та від 27 вересня 2011 року № 289, до реєстру вимог кредиторів не заявлена.
Разом з тим, судом досліджено, що на момент прийняття ухвали господарського суду Сумської області від 24 жовтня 2011 року про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром", рішення УПФ України в Зарічному районі м. Суми (правонаступником якого є відповідач) від 15 грудня 2010 року № 605 та від 27 вересня 2011 року № 289 про стягнення фінансових санкцій перебували у процесі оскарження, тобто були такими, що не набрали законної сили, і відповідач не набув права вимоги до позивача щодо сплати за вказаним рішенням фінансових санкцій та пені, а у позивача станом на 24 жовтня 2011 року ще не виникло обов'язку їх сплачувати, а тому вимоги УПФ України в м. Сумах щодо сплати фінансових санкцій та пені за рішеннями від 15 грудня 2010 року № 605 та від 27 вересня 2011 року № 289 є поточними.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби.
У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду, передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Отже, законодавством встановлено порядок стягнення заборгованості, в якому направлення вимоги про сплату боргу передує зверненню до суду з відповідним позовом. При цьому, вчинення дій в зворотному напрямку не передбачено.
Суд дійшов висновку, що право УПФ України в м. Сумах на стягнення суми фінансових санкцій та пені, які були включені ним у вимогу від 04.04.2013 № Ю-13, реалізовано відповідачем шляхом звернення до суду із позовами про стягнення з ПАТ "Сумихімпром" заборгованості, що виникла на підставі рішень від 15 грудня 2010 року № 605 та від 27 вересня 2011 року № 289.
Враховуючи, що УПФ України в м. Сумах реалізувало своє право на стягнення суми фінансових санкцій та пені згідно рішень від 15 грудня 2010 року № 605 та від 27 вересня 2011 року № 289, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для включення до спірної вимоги сум фінансових санкцій та пені за вказаними рішеннями.
Також, з огляду на приписи Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, суд вважає, що вимога УПФУ в м. Сумах про сплату боргу є виконавчим документом, і рішення суду про стягнення суми цього ж боргу також може бути звернене до виконання, тобто, одна і та ж заборгованість може бути стягнута два рази, що в свою чергу, є неприпустимим.
Вищевказані висновки суду узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 20 травня 2014 року по справі № К/800/60045/13.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову щодо скасування вимоги від 04.04.2013 № Ю-13 в частині заборгованості, що виникла на підставі рішень від 15.12.2010 № 606, від 21.04.2011 № 188, від 09.06.2009 № 450, від 19.04.2010 № 186, від 18.06.2009 № 459, від 02.11.2010 № 538, від 22.09.2009 № 670, від 15.12.2010 № 605, від 27.09.2011 № 289 на загальну суму фінансових санкцій та пені у розмірі 10 577 145, 62 грн.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах від 04.04.2013 № Ю-13 про сплату боргу у загальному розмірі 10 577 145, 62 грн., у тому числі: фінансові санкції (штрафи) - 5 218 412, 33 грн. та пеня - 5 358 733, 29 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко
З оригіналом згідно
Суддя Є.Д. Кравченко
Постанову складено у повному обсязі та підписано 20.03.2015.
Судове рішення № 43183555, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 17.03.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 818/3911/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: