Постанова № 43183528, 16.03.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/479/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Колодяжного Д.В.

позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Тімощука А.О.

представника третьої особи - Бибик В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хорольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, третя особа - Хорольська міська рада про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

14 лютого 2015 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хорольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - відповідач, Хорольська ОДПІ), третя особа - Хорольська міська рада про скасування податкового повідомлення - рішення від 30.10.2014 року №0000391500.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Хорольською ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і плати за землю, за результатами якої складено акт від 10.09.2014 року №315/15/НОМЕР_1, яким встановлено заниження оподаткування орендної плати за землю за період з 01.10.2013 року по 01.09.2014 року на загальну суму 28570,17 грн. В подальшому на підставі висновків вказаного акту 30.10.2014 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000391500, яким збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю в загальному розмірі 35712,67 грн, в тому числі за основним платежем - 28570,17 грн, штрафна санкція - 7142,50 грн. Позивач вважає вказане рішення безпідставним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не порушував п.288.3 статті 288 Податкового кодексу України та не повинен нести жодної відповідальності, передбаченої Податковим кодексом України.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову /а.с.49-51/. В обґрунтування заперечень зазначено, що ході перевірки встановлено заниження позивачем об'єкту оподаткування орендної плати за землю за період з 01.10.2013 року по 01.09.2014 року на загальну суму 28570,17 грн, що було зафіксовано в акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Оскільки факт порушення вимог податкового законодавства відображено в акті перевірки, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2015 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Хорольську міську раду /а.с.66/.

Представник третьої особи підтримав думку представника Хорольської ОДПІ та просив суд відмовити в задоволені позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 26.05.2005 року Хорольским районним управлінням юстиції, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 25800000000000686 /а.с.32/.

26 грудня 2011 року між позивачем (орендар) та Хорольською міською радою (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки /а.с.25-26/, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Хорольському районі від 09.04.2012 року за №532480004002044 /а.с.26 зворотній бік/.

За умовами вказаного договору позивачеві надано в оренду на 3 роки земельну ділянку площею 0,1997 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 333135,04 грн. В пункті 9 Договору вказано, що орендна плата вноситься у розмірі "3%" нормативно грошової оцінки землі відповідно до довідки про грошову оцінку землі року, за який проводиться плата, і на дату укладання договору складає 10084,05 грн в рік (за 1кв.м. 5,05 грн), в місяць 840,34 грн (за 1 кв.м. 0,42 грн).

30 липня 2013 року ОСОБА_1 договором дарування передав у власність ОСОБА_5 будівлю склад - магазин літ Ж-1 площею 125,2 кв. м., що складає 11/50 частин складських приміщень, гаражу, вісової, холодильної камери, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.35/.

Договором дарування від 25.01.2014 року позивач передав у власність ОСОБА_6 1/20 частину будівель (магазин з підвалом літ З-1, з площею 89,4 кв.м), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.36/.

07 лютого 2014 року позивачем подано до податкового органу податкову декларацію №9005034620 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, в якій самостійно визначено розмір орендної плати за земельну ділянку площею 0,0463 га. в сумі 12777,69 грн за рік /а.с.20-21/.

На підставі Наказу "Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки" від 25.09.2014 року №295 /а.с.52/ та письмового повідомлення від 29.09.2014р. № 26, виданих Хорольською ОДПІ, головним державним інспектором відділу оподаткування та контролю об'єктів і операцій, інспектором податкової та митної справи І рангу Литвиновою Т. І. та головним державним ревїзором-інспектором відділу оподаткування та контролю об'єктів і операцій, інспектором податкової та митної справи II рангу Балюком С. Д., згідно ст. 20, ст. 79, п.п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України, проведено позапланову невиїзну документальну перевірку поданої податкової звітності по земельному податку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати плати за землю ФОП ОСОБА_1 за період 01.10.2013 року по 01.09.2014 року.

За результатами перевірки податковим органом 10.09.2014 року складено акт №315/15/2275011119 /а.с.11-13/, в якому зафіксовано порушення позивачем: п. 288.3 ст.288 Податкового кодексу України, що призвело заниження об'єкту оподаткування орендної плати за землю за період 01.10.2013 року по 01.09.2014 року на суму 28570,17 грн в тому числі: за 4 квартал 2013 року - 2521,01 грн, за період з 01.01.2014 року - 01.09.2014 року - 26049,16 грн.

Не погоджуючись із висновками викладеними в акті №315/15/НОМЕР_1 позивачем до Хорольської ОДПІ 20.10.2014 року подано заперечення до акту невиїзної позапланової перевірки від 10.10.2014 року №315/15/НОМЕР_1.

У відповіді Хорольської ОДПІ від 27.10.2014 року №941/10/16-27-22-23 на заперечення ФОП ОСОБА_1 зазначено, що порушення встановлені в ході проведення перевірки, відповідають нормам чинного законодавства. /а.с.33-34/.

На підставі висновку акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення 30.10.2014 року №0000391500, яким збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю в загальному розмірі 35712,67 грн, в тому числі за основним платежем - 28570,17 грн, штрафна санкція - 7142,50 грн /а.с.10/.

Позивач не погодився з даним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

Досліджуючи правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення - рішення Хорольської ОДПІ суд приходить до наступних висновків.

Актом перевірки від 10.09.2014 року №315/15/НОМЕР_1 встановлено, що за період з 01.10.2013 року по 17.09.2014 року позивач не сплачував орендну плату згідно договору оренди землі від 26.12.2011 року та не задекларував земельну ділянку площею 0,1997 га при поданні податкової декларації з плати за землю на 2014 рік.

Як встановлено судом відповідно до договору дарування від 30.07.2013 року ОСОБА_1 подарував будівлю-склад магазину літ Ж-1 площею 125,2 кв.м. що складає 11/50 частин складських приміщень, гаражу, вісової, холодильної камери. Тобто, позивачем було подаровано частину майна, яке знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,1997 га.

В подальшому, 21.10.2013 року, позивач звернувся до Хорольської міської ради в особі голови Свириденка І.В. із заявою про розірвання договору оренди від 26.12.2011 року у зв'язку із переходом права власності на об'єкт нерухомості: склад-магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору №1865 від 30.07.2013 року та зміну цільового використання приміщення контори на житлове приміщення та просив укласти нові договори із власниками /а.с.41/.

Рішенням сорок дев'ятої сесії міської ради шостого скликання №629 від 20.12.2013 року відмовлено позивачу у зміні цільового призначення частини земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, та відмовлено у припиненні дії договору оренди землі від 26.12.2011 року за реєстраційним №532480004002044 від 09.04.2012 року шляхом його розірвання в зв'язку з неоднаковим зі сторони орендаря поділу земельної ділянки площею 0,1997 га /а.с.55/. Пунктом 3 Рішення надано дозвіл на поділ земельної ділянки загальною площею 0,1997 га за кадастровим №5324810100:50:003:0593 по АДРЕСА_1 на дві земельні ділянки для експлуатації та обслуговування об'єктів комерційного призначення з виділенням земельної ділянки для сервітутного користування згідно схеми розподілу території.

Відповідно до частини 6 статті 120 Земельного кодексу України: "Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера".

Як встановлено судом, позивачем укладено договори дарування від 30.07.2013 №1862 та №92 від 25.01.2014 року без проведення відповідних дій щодо земельної ділянки на якій розташоване майно.

З вищевикладеного слідує, що договір оренди землі від 26.12.2011 року укладений між ФОП ОСОБА_1 та Хорольською міською радою на час здійснення перевірки та в перевіряємий період не був припинений.

Стосовно розміру орендної плати за користування земельною ділянкою суд зазначає наступне.

З 01.01.2011 року питання щодо визначення розмір орендної плати за землю регулюється Податковим кодексом України.

Відповідно до п.1.1 ст. 1 Податкового кодексу України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно статті 9 Податкового Кодексу України визначено, що плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України з урахуванням критеріїв, які визначені у розділі XIII "Плата за землю".

Відповідно до пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Пунктами 288.1, 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України визначено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Водночас пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України визначається, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до абзацу 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. (стаття 15 Закону України "Про оцінку земель").

Згідно ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Пункт 9 Договору оренди земельної ділянки від 26.12.2011 року визначає, що орендна плата вноситься у формі та розмірі 3% нормативної грошової оцінки землі відповідно до довідки про грошову оцінку землі року, за який проводиться плата, і на дату укладання договору складає 10084,05 грн в рік (за 1кв.м. 5,05 грн), в місяць 840,34 грн (за 1 кв.м. 0,42 грн).

Згідно наданого до суду витягу від 27.05.2014 року №2171 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки розташованої за адресою АДРЕСА_1, нормативно грошова оцінка земельної ділянки на 2014 рік за 1 кв.м. складає 579,74 грн /а.с.57/.

Отже, беручи до уваги умови договору укладеного між ФОП ОСОБА_1 та Хорольською міською радою від 26.12.2011 року, та витяг від 27.05.2014 року №2171 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, позивач повинен сплачувати орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди, що відповідно складає:

- за період з 01.10.2013 року по 31.12.2013 року по земельній ділянці площею 0,1997 га. становить 2521,01 грн =10084,05 грн /12 х 3 (10084,05 грн - річна сума орендної плати за 2013 рік згідно договору оренди; 12 - кількість місяців у році; 3 - кількість місяців перевіряємого періоду).

- за період з 01.01.2014 року по 01.09.2014 року по земельній ділянці площею 0,1997 га. становить 26049,16 грн. 579,74 грн х 1997 х 3% =34732,22 грн; 34732,22 грн. /12 х 9 = 26049,16 грн. (579,74 грн - нормативна грошова оцінка кв.м земельної ділянки під забудовою; 1997 кв.м. - площа земельної ділянки; 12 - кількість місяців у році; 9 - кількість місяців перевіряємого періоду).

Стосовно посилань позивача на те, що постановою Хорольського районного суду Полтавської області від 15.01.2014 року по справі №548/1263/13-а, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 року /а.с.29-30/, рішення тридцять шостої сесії міської ради шостого скликання від 27.12.2012 року №523 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Хорол" є незаконним та суперечить вимогам Податкового та Бюджетного кодексів України, суд зазначає.

Постановою Хорольського районного суду Полтавської області від 15.01.2014 року по справі №548/1263/13-а визнано незаконними та скасовано п.п. 6-8 рішення Хорольської міської ради від 27.12.2012 року №523 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Хорол" /а.с.28/.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 24.02.2015 року по справі №548/1263/13-а /а.с.100-101/ було роз'яснено, що грошову оцінку земель м.Хорол, затверджену рішенням тридцять шостої сесії міської ради шостого скликання від 27.12.2012 року №523 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Хорол" введено в дію з 01.01.2014 року.

Тобто з вище вказаного слідує, що в цілому рішення Хорольської міської ради від 27.12.2012 року №523 не скасоване, а скасовано лише 6-8 пункт Рішення, щодо визначення дати введення в дію нормативної грошової оцінки земель міста Хорола. З 01.01.2014 року введено в дію грошову оцінку земель м. Хорола, затверджену рішенням тридцять шостої сесії міської ради шостого скликання від 27.12.2012 року №523 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Хорол".

Отже, податковий орган під час проведення перевірки правомірно застосував витяг від 27.05.2014 року №2171 технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно до вимог п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до вимог п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1,54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Оскільки в ході судового розгляду справи судом підтверджено висновки податкового органу про заниження об'єкту оподаткування орендної плати за землю за період з 01.10.2013 року по 01.09.2014 року на загальну суму 28570,17 грн, суд вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання судового збору, суд враховує наступне.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 року становить 1218,00 грн.

Отже ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру в даному випадку складає 1827,00 грн.

Згідно квитанції № 1Р10299 від 10.02.2015 року позивачем сплачено 10% розміру ставки судового збору - 182,70 грн /а.с.3/.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

На підставі вищезазначеного з ОСОБА_1 до Державного бюджету України підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1644,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Хорольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, третя особа - Хорольська міська рада про скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (на розрахунковий рахунок: 31213206784002, отримувач коштів: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, 22030001; Банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО: 831019; Код ЄДРПОУ: 38019510; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Призначення платежу: судовий збір, за позовом ОСОБА_1, Полтавський окружний адміністративний суд) витрати зі сплати судового збору в розмірі 90 відсотків розміру ставки судового збору, а саме: 1644 /одна тисяча шістсот сорок чотири/ грн 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 20 березня 2015 року.

Суддя Г.В. Костенко