Рішення № 43183029, 17.03.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2015 р.Справа № 922/100/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Кулабуховою А.В.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лугатранссервіс-2006", м. Краматорськ про стягнення коштів в розмірі 29 260,00 грн. за участю представників сторін:

представник позивача - Алєксєєв С.С., довіреність №27 від 01.01.2015р.;

представник відповідача - Слєсарев В.В., довіреність №20/02 від 20.02.2015р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лугатранссервіс-2006", в якій просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лугатранссервіс-2006" штраф за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 29260,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 12.01.2015 р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.01.2015 р. о 10:30 год.

Ухвалами господарського суду від 27.01.2015р., 12.02.2015р., 02.03.2015р. розгляд справи відкладався на 12.02.2015р., 02.03.2015р., 17.03.2015р.

Ухвалою суду від 02.03.2015р. задоволено клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору поза межами 2-х місячного терміну вирішення спорів, встановленого ч. 3 ст. 69 ГПК України.

У призначеному 17.03.2015р. судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

У призначеному 17.03.2015р. судовому засіданні представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував, через канцелярію суду надав клопотання (вх. №10718), в якому просить суд зменшити розмір штрафу, вставленого ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені відомості у залізничній накладній №50523026, до 5 852,00 грн., з посиланням на ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України.

В судовому засіданні 17.03.2015р. сторони наголосили на тому, що ними надані всі необхідні для розгляду справи докази та вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

У липні 2014 року зі станції Ровеньки Донецької залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лугатранссервіс-2006" здійснило відправлення вагону №67890301 згідно накладної №50523026 на станцію Дарниця Південно-Західної залізниці.

У відповідності до статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України (надалі - Статут) та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування... є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

При проходженні вагонів через станцію Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній.

Відповідно до ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємства, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за №861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за №863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за №861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірні вагони є напіввагонами, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

З матеріалів справи вбачається, що у накладній № 50523026 у вагоні №67890301 відповідачем вказана маса вантажу нетто 70700 кг, спосіб визначення маси - на 150-ти тонних вагонних вагах.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення. Так, по прибутті вагонів на станцію Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці, при переважуванні на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагонах.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000р. за №862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Контрольне переважування спірних вагонів проводилось на 150-тонних вагонних вагах, тобто таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення, про що було складено комерційний акт РА № 003660/331/3 від 09.07.2014 р.

Перевіркою було виявлено: в накладній №50523026 у вагоні №67890301 вказана маса вантажу складає 70700,00 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 74700 кг, що на 4000 кг більше, ніж вказано у накладній та на 3700 кг більше, ніж вантажопідйомність вагону.

Статтею 24 Статуту залізниць України визначено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

В свою чергу, статтею 122 Статуту встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

У п. 3.15 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 р. за № 04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" зазначено, що у застосуванні статті 118 Статуту слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Підсумовуючи вищевикладені обставини та норми закону, суд дійшов висновку про те, що комерційний акт РА № 003660/331/3 від 09.07.2014 р. відповідає вимогам Статуту та Правил складання актів, не був оскаржений у відповідності до пункту 16 Правил складання актів, тому є належним доказом у справі у розумінні ст. 34 ГПК України та є підставою для покладання на відповідача відповідальності, передбаченої ст. 122 Статуту.

Таким чином судом встановлено, що факт неправильного зазначення відповідачем відомостей у накладній № 50523026 підтверджено матеріалами справи, тому позивачем правомірно нараховано відповідачеві і пред'явлено до стягнення штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, який за даним позовом складає 29 260,00 грн. (5852,00 грн. х 5 = 29260,00 грн.).

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевказані обставини суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за неправильно зазначену масу вантажу в розмірі 29 260,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Водночас представник відповідача у судовому засіданні та у клопотанні просить суд зменшити розмір штрафу до 5852,00 грн., з посиланням на ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України.

Розглянувши дане клопотання відповідача, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи скрутне становище відповідача, відсутність збитків для позивача та надмірність розміру штрафу в порівнянні з наслідками порушення зобов'язання відповідачем, суд вважає за можливе у відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пред'явленого позивачем до 5 852,00 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за неправильно зазначену масу вантажу підлягають задоволенню частково в розмірі 5852,00 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаючи судовий збір у повному обсязі (в розмірі 1 827,00 грн.) на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Статутом залізниць України, статтями 233, 307 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 4-3, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лугатранссервіс-2006" (84301, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Соціалістична, буд. 45, офіс 205, код ЄДРПОУ 34579491) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) штраф за неправильно зазначену масу вантажу в розмірі 5852 (п'ять тисяч вiсiмсот п'ятдесят двi) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.03.2015 р.

Суддя Т.О. Пономаренко

справа № 922/100/15