Постанова № 43182662, 17.03.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2015 р. Справа № 918/489/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Демидюк О.О. ,

судді Коломис В.В.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від апелянта - не з'явився

від кредитора - не з'явився

від боржника - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Самойленка Юрія Володимировича на ухвалу господарського суду Рівненської області від 11.02.15 р. у справі № 918/489/13

за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Лучезар"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Західний соко-оцтовий завод"

про банкрутство (перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 11.02.2015 року у справі № 918/489/13 (суддя Церковна Н.Ф.) повернуто без розгляду заяву Самойленка Юрія Володимировича про перегляд за навовиявленими обставинами ухвали господарського суду Рівненської області від 17.12.2013 року № 918/489/13 в частині затвердження мирової угоди від 25.11.2013 року та додані до неї документи.

Мотивуючи прийняту ухвалу суд першої інстанції зазначив, що всупереч приписів Господарського процесуального кодексу України в якості доказу надсилання сторонам у справі копії заяви та доданих до неї документів Самойленком Юрієм Володимировичем було надано лише фіскальні чеки від 06.12.2014 р. № 1096 та № 1097 без опису вкладення в поштовий конверт, що є підставами для не прийняття заяви та її повернення заявникові.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Самойленко Ю.В. подав апеляційну скаргу в якій просить останню скасувати з підстав порушення норм процесуального права та направити справу на розгляд до місцевого господарського суду. В обгрунтування скарги зазначає, що розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії заяви. Підтвердженням вказаного на думку апелянта є висновки, викладені в постанові пленуму ВГСУ від 24.10.2011 р. № 11 "Про деякі питання пректики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України".

В судове засідання представник апелянта не з'явився.

Учасники провадження у справі письмових відзивів на апеляційну скаргу не подали, явку представників в судове засідання не забезпечили.

Зважаючи, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду скарги за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матиеріалів справи, Самойленко Юрій Володимирович звернувся до господарського суду Рівненської області з заявою про перегляд за навовиявленими обставинами ухвали господарського суду Рівненської області від 17.12.2013 року у справі № 918/489/13 про банкрутство ТОВ "Західний соко-оцтовий завод".

В якості доказу направлення копії заяви іншим сторонам, заявником додані фіскальні чеки УДППЗ "Укрпошта" від 06.12.2014 року № 1096 та № 1097.

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що приписами частини 1 статті 56 ГПК України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. З огляду на вказане та враховуючи вимоги п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку судом відзначено, що належними доказами відправлення відповідачу копії заяви з доданими до неї документами є опис вкладення в поштовий конверт з підписом працівника поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля, а також документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Однак, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується враховуючи таке.

Стаття 56 Господарського процесуального кодексу України відноситься до розділу VIII (Подання позову), а відтак регламентує порядок надсилання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів. Даною статтею прямо визначено, що надсилання відбувається листом з описом вкладення.

Слід зазначити, що положення цієї статті не являються загальним правилом по відношенню до вчинення інших процесуальних дій сторонами процесу, зокрема, як надсилання апеляційних та касаційних скарг, заяв про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. В зазначених випадках процесуальний закон також зобов'язує сторону надіслати іншим учасникам провадження копію заяви, скарги та доданих до неї документів, однак прямо не визначає обов'язку надсилання листом з описом вкладення.

За умовами ч. 4 ст. 113 ГПК України заявник зобов'язаний надіслати іншим сторонам копії заяви і доданих до неї документів. При цьому стаття не містить приписів, що надсилання має відбуватися в порядку, встановленому ст. 56 ГПК.

Таким чином, в даному випадку суду слід керуватися встановленою практикою з оцінки доказів надсилання заяв і скарг, відповідно до якої розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі заяви, скарги та доданих до неї документів.

З огляду на викладене, ухвала господарського суду Рівненської області від 11.02.2015 року по справі № 918/489/13 підлягає скасуванню з підстав порушення норм процесуального права, а справа згідно ч. 7 ст. 106 ГПК України передачі на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст.ст. 105, 106 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Самойленка Юрія Володимировича від 20.02.2015 р. № 20/02-15 задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 11.02.2015 року по справі № 918/489/13 скасувати.

3. Справу № 918/489/13 передати на розгляд господарського суду Рівненської області.

4. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Коломис В.В.