Ухвала суду № 43182634, 18.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

18.03.2015Справа № 910/11020/14За позовом Приватного акціонерного товариства «Фармацевтичне підприємство «Спратлі»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛГЗ»

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

про спонукання укласти договір.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Блажкевич С.В., Березовська Є.Г., Качур М.М. (представники за довіреностями);

від відповідача - Славов В.О., Приступко О.О. (представники за довіреностями), Сіряченко Т.Б. (директор);

від третьої особи - Жовтун О.В. (представник за довіреністю).

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного акціонерного товариства «Фармацевтичне підприємство «Спратлі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛГЗ», за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про спонукання укласти типовий договір про технічне забезпечення енергопостачання споживача в редакції місяця листопада 2013 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2014, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014, у задоволення позову відмовлено. Постановою від 12.02.2015 Вищий господарський суд України скасував рішення господарського суду міста Києва та постанову Київського апеляційного господарського суду, а справу № 910/11020/14 направив на новий розгляд до суду першої інстанції. У Господарському суді міста Києва дана справа згідно повторного автоматизованого розподілу надійшла на новий розгляд до судді Сташківа Р.Б.

Ухвалою від 19.02.2015 судом було прийнято справу № 910/11020/14 до провадження, розгляд справи призначено на 18.03.2015 та зобов'язано сторони подати письмові пояснення по суті спору.

У судовому засіданні 18.03.2015 серед іншого розглядалося питання прийняття до сумісного розгляду з первісним позовом, поданої Відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛГЗ», зустрічної позовної заяви.

Дослідивши відповідність поданого зустрічного позову вимогам ст.ст. 54-58, 60 ГПК України, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ГПК України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.

Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним (зокрема, за підставами цих позовів та/або поданими доказами; у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують саме ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України).

Так, позовною вимогою первісного позову є спонукання укласти типовий договір про технічне забезпечення електропостачання Позивача в редакції місяця листопада 2013 року (проект договору про технічне забезпечення електропостачання за листопад 2013 року залучений до матеріалів справи, т.1 а.с. 38-42).

Мотивований первісний позов тим, що Відповідач є власником ЦМК до складу якого входили всі системи його електричного забезпечення та в.т.ч. ТП 3333 разом з засобами обліку і відповідним кабельним господарством, яке було розташоване на території ЦМК.

У грудні 2005 року між Відповідачем та Третьою особою було укладено договір на постачання електричної енергії та узгоджені технічні умови на приєднання об'єкта до електричних мереж. За умовами договору сторони зобов'язалися укласти додаткові договори передбачені чинним законодавством та Правилами користування електричною енергією у разі обґрунтованої присутності третьої сторони, та передбачили взаємовідносини з третьою стороною, об'єктивно присутньою при забезпеченні споживача електричною енергією.

Так, 22.04.2013 між Відповідачем та Третьою особою був укладений договір про спільне використання технологічних електричних мереж (Відповідач - власник мереж, Третя особа - користувач), за яким Відповідач зобов'язався забезпечити технічну можливість передачі електричної енергії власними технологічними електричними мережами у точці приєднання електроустановок Третьої особи, або споживача (споживачів) Третьої особи, передачу електричної енергії, яким забезпечує Третя особа.

У матеріалах справи міститься договір оренди від 15.12.2010 між Позивачем, як орендарем, та Відповідачем, як орендодавцем, щодо оренди обладнання трансформаторної підстанції ТП 3333, та листом від 10.10.2012 у продовженні оренди було відмовлено.

Згоди щодо укладення договору про технічне забезпечення електропостачання Позивача сторони не дійшли, але Позивач вважає, що Відповідач зобов'язаний укласти з ним цей договір, тому Позивач передав спір про укладення типового договору про технічне забезпечення електропостачання на вирішення суду.

Вимоги зустрічного позову натомість не стосуються вимог первісного позову - не стосуються узгодження між сторонами умов запропонованого до укладення договору, порядку та строків його укладення тощо, натомість незгода з його укладенням висловлена Відповідачем у поданому суду відзиві.

Також у випадку задоволення, вимоги зустрічного позову, що будуть задоволені судом, не виключають задоволення вимог первісного позову, оскільки зокрема, ТОВ «КЛГЗ» з ПрАТ «ФП «Спратлі» просить стягнути нанесену шкоду, збитки і борг на загальну суму 322403 грн.:

- за спожиту за рахунок ТОВ «КЛГЗ» електроенергію 15256 грн.;

- за використання власності ТОВ «КЛГЗ» 288000 грн.;

- відновлення вартості пошкодженого майна 7232 грн.;

- частину вартості встановлення системи і електричного обладнання 10355 грн.

- частини вартості відновлення належного стану обладнання 1560 грн.

Вищевказані вимоги стосуються правовідносин між сторонами, що пов'язані з відшкодуванням збитків та шкоди, з відшкодуванням вартості користуванням власністю, тобто не є зустрічними по відношенню до вимог первісного позову - про спонукання укласти типовий договір про технічне забезпечення електропостачання.

У зустрічному позові ТОВ «КЛГЗ» також заявляє до ПрАТ «ФП «Спратлі» вимоги про зобов'язання його:

- привести у відповідність до розподілу прав власності і права ТОВ «КЛГЗ» як основного споживача (ЦМК, ТП 3333 і приєднаних кабельних ліній) - межі відповідальності за використання цих мереж та точки продажу електроенергії;

- протягом 5 днів після вступу рішення в законну силу подати сторонам відповідні документи і знизити на 200 КВА дозволений рівень максимальної потужності з 600 КВА до узгодженої з основним споживачем - 400 КВА;

- тимчасово використовувати лише узгоджену зі сторонами і дозволену документально однолінійну схему підключення 0,4 KB та до 01.01.2015 повністю від'єднатись від незаконно використовуваної другої лінії ТОВ «КЛГЗ»;

- 01.01.2015 вирішити виконавцем і постачальником електроенергії ПАТ «КИІВЕНЕРГО» питання про підключення до іншої підстанції і іншого джерела живлення та повністю від'єднатись від ТП №3333 ТОВ «КЛГЗ» і приєднаних до нього належних ТОВ «КЛГЗ» кабельних ліній 0,4 KB (які належать ТОВ КЛГЗ на праві власності);

- привести всі взаємні документи Сторін спору у відповідність до розподілу прав власності на ЦМК, ТП №3333 разом з приєднаними до нього кабельними лініями ТОВ «КЛГЗ» 0,4 KB та вимогами чинного законодавства.

Вищевказані вимоги про зобов'язання до ПрАТ «ФП «Спратлі» вчинити певні дії також не є зустрічними вимогами по відношенню до основного позову (про спонукання укласти типовий договір про технічне забезпечення електропостачання), оскільки за своєю суттю є вимогами про зобов'язання усунути порушення права власності та превентивно забезпечити відсутність порушення цього права у майбутньому шляхом усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю (майном), тоді як первісний позов є переддоговірним спором щодо укладення договору у типовій встановленій законодавством формі про технічне забезпечення електропостачання.

Щодо вимог зустрічного позову ТОВ «КЛГЗ» до Публічного акціонерного товариства «Київенерго», то оскільки відповідач за цими вимогам - Публічне акціонерне товариство «Київенерго» не є позивачем по первісному позову, та натомість, є третьою особою без самостійних вимог на предмет спору, тому дані вимоги не є зустрічними по відношенню до первісного позову у межах даної справи, як такі, що заявлені не до суб'єкта звернення з первісним позовом, а до особи, що ніяких самостійних вимог на предмет позову не заявляє (Третьої особи), тобто не відповідають вимогам ст. 60 ГПК України. Одночасно суд зазначає, що заявлені до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» вимоги можуть бути вимогами окремого позову, поданого в загальному порядку.

Також вимога зустрічного позову про зобов'язання відповідачів, ПАТ «ФП «Спратлі» та ПАТ «Київенерго» вирішити між собою питання постачання електроенергії без використання власності ТОВ «КЛГЗ» (у т.ч. без використання обладнання ТОВ «КЛГЗ», приєднаних кабельних мереж ЦМК), не є зустрічною вимогою щодо первісного позову (про спонукання укласти типовий договір про технічне забезпечення електропостачання), оскільки спрямовані на спонукання ПАТ «ФП «Спратлі» та ПАТ «Київенерго» врегулювати відносини між ними, тобто стосуються саме ПАТ «ФП «Спратлі» та ПАТ «Київенерго», тоді як вимоги первісного позову стосуються встановлення договірних відносин між ПАТ «ФП «Спратлі» та ТОВ «КЛГЗ».

Позаяк судом встановлена невідповідність поданого ТОВ «КЛГЗ» позову вимогами щодо його зустрічності по відношенню до первісного позову, як того вимагає ст. 60 ГПК України, то даний позов судом не приймається і повертається заявнику як такий, що не є зустрічним позовом у межах даного спору у справі № 910/11020/14.

Додатково суд зазначає, що при поданні даного позову ТОВ «КЛГЗ» також не було дотримано вимог ст.ст. 56-57 ГПК України щодо надсилання копій позовної заяви і доданих до неї документів відповідачам за поданим позовом. Додання ж заявником копій позову відповідно до кількості відповідачів не є виконанням вимог ст. 56 ГПК України, оскільки положення ГПК України покладають саме на заявника обов'язок надсилання копій позовної заяви і доданих до неї документів відповідачам, а не на суд.

Усупереч п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позову ТОВ «КЛГЗ» також не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі. Зокрема, при поданні зустрічного позову мало бути сплачено:

- за 5 (п'ять) немайнових вимог до ПАТ «ФП «Спратлі» - 6090 грн. судового збору;

- за 5 (п'ять) немайнових вимог до ПАТ «Київенерго» - 6090 грн. судового збору;

- за 1 (одну) немайнову вимогу до двох відповідачів разом - 1218 грн. судового збору;

- за 5 (п'ять) майнових вимог до ПАТ «ФП «Спратлі» сумою 322403 грн. - 6448,06 грн. судового збору, проте до позову додано платіжне доручення про сплату 1218 грн. судового збору, тобто судовий збір оплачено у меншому розмірі, ніж вимагається законом.

Окрім того, у межах зустрічного позову заявлені позовні вимоги, які стосуються одночасно усіх спірних питань, що виникли між сторонами цього позову, а саме: щодо відшкодування збитків, шкоди, та відшкодуванням вартості користуванням власністю; щодо зобов'язання усунути порушення права власності та превентивно забезпечити відсутність порушення цього права у майбутньому шляхом усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю (майном); щодо зобов'язання вчинити дії по розмежуванню відповідальності у користування електроенергією та документального оформлення такого розмежування; щодо зобов'язання відповідачів вирішити між собою питання постачання електроенергії без використання власності позивача. Суд зазначає, що одночасний та сумісний розгляд вищевказаних вимог зустрічного позову в межах одного судового провадження, перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, чим суттєво утруднить вирішення спору, тому позивачу належить заявити декілька окремих позовів, спрямованих на захист та усунення порушення його прав щодо кожного з описаного ним порушення, та/або об'єднуючи їх невеликими групами у залежності від підстав виникнення та доказової бази.

Отже, з огляду на все вищенаведене, наявні підстави для повернення зустрічного позову за ст. 60 ГПК України та п. 4, 5 та 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Керуючись ст. 60 ГПК України та п. 4, 5 та 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛГЗ» (вх. 6603/15 від 18.03.2015) повернути заявнику без розгляду. Ухвала набирає чинності з моменту прийняття та може бути оскаржена у порядку ст. 106 ГПК кодексу України.

Суддя Р.Б. Сташків