Ухвала суду № 43182524, 17.03.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 р.Справа № 553/339/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві на постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 16.02.2015р. по справі № 553/339/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві

про визнання бездіяльності протипрвною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Ленінського районного суду м. Полтави з позовом до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплачувати пенсію позивачу в розмірі відсотків від суми заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, компенсації за невикористану відпустку та індексації заробітної плати, відображеної в довідці №1 від 06.01.2015 року, виданій Полтавською митницею Міндоходів, відповідно до законодавства з дати призначення пенсії 17.06.2013 року та сплатити грошові кошти до яких належить матеріальна допомога, компенсація за невикористану відпустку та інші платежі що не враховані Пенсійним фондом та становлять 24723, 70 грн.

Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 16.02.2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною відмову відповідача в перерахунку пенсії по 2-гій групі інвалідності позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначеної згідно Закону України "Про державну службу", за період з 17 червня 2013 року по 19 серпня 2013 року (включно) та з 13 листопада 2014 року, з урахуванням сум: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, суми індексації заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, доплати за надурочні нічні .

Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії по 2-гій групі інвалідності позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначеної згідно Закону України "Про державну службу", за період з 17 червня 2013 року по 19 серпня 2013 року (включно) та з 13 листопада 2014 року, з урахуванням сум, вказаних у довідці Полтавської митниці державної фіскальної служби України від 06 січня 2015 року № 1, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, суми індексації заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, доплати за надурочні нічні та провести відповідні виплати з урахуванням уже виплачених сум.

Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Колегія суддів відповідно ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач з 17 червня 2013 року по 19 серпня 2013 року та з 13 листопада 2013 року отримує пенсію по другій групі інвалідності, призначеній згідно Закону України "Про державну службу".

Відповідно до довідки Полтавської митниці державної фіскальної служби України від 06 січня 2015 року № 1 позивач з червня 2011 року по травень 2013 року отримував такі виплати: надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи; премію; премію до державних, професійних свят та ювілейних дат; надбавку за особливі умови служби в митних органах; матеріальну допомогу; індексацію; надурочні, нічні; компенсацію за невикористану відпустку. На всі виплати, уключені у довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Листами від 26 грудня 2014 року № 140/Ш-02 та від 30 січня 2015 року № 7/Ш-02 відповідач повідомив позивача про відмову у перерахунку пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку, доплати за надурочні нічні та суми індексації заробітної плати.

Не погодившись з відмовою пенсійного органу позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, в частині визнання бездіяльності відповідача протиправною, щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити кошти за період з 17 червня 2013 року по 19 серпня 2013 року (включно) та з 13 листопада 2014 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України "Про державну службу" (далі - Закон), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік робот понад 10 років на державній службі розмір пенсії збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90% заробітної плати.

Згідно із ч. 2 ст. 33 Закону, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Приписами ч. 2 ст. 2 Закону України "Про оплату праці" визначено, що в структуру заробітної плати входить також додаткова заробітна плата, яка визначена як винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Аналогічні положення містяться й в підпункті 2.2.2 пункту 2 Інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 року за № 5, де вказано, що до складу фонду додаткової заробітної плати входять премії та винагороди, в тому числі за вислугу років, які мають систематичний характер, а відповідно підпункту 2.3.3 пункту 2 цієї Інструкції матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом) входить до складу фонду оплати праці.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці", структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсії. Із змісту статті 40 вказаного Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Положеннями ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Згідно з ч. 1 вказаної статті Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат па оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 20.02.2012 року (справа № 21-430а11), від 28.05.2013 року (справа №21-97а13).

Згідно з ч. 2 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, сума індексації заробітної плати, компенсація за невикористану відпустку, доплата за надурочні нічні включаються до складу заробітної плати державного службовця та повинні враховуються при обчисленні розміру пенсії позивача.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Ленінського районного суду м. Полтави від 16.02.2015 року по справі №553/339/15-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 16.02.2015р. по справі №553/339/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Пянова Я.В. Чалий І.С.