Ухвала суду № 43182503, 26.02.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 р. Справа № 52062/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Яворського І. О., Кухтея Р. В.;

за участю секретаря судового засідання - Мартинишина Р. С.;

представників позивача - ОСОБА_1, Кота Ю. В.;

представника відповідача - Хмури Н. В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оліокс» до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2011 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Оліокс» до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області від 10 березня 2011 року № 000194/2300/3397/0, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Оліокс» збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 445360,00 грн. (основний платіж 356288,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 89072,00 грн.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області від 10 березня 2011 року № 000194/2300/3397/0.

Зазначену постанову мотивовано тим, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних попередніх звітних періодів. Окрім того, законодавством не передбачено жодних обмежень щодо включення до податкового кредиту податкових накладних минулих періодів.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Державною податковою інспекцією у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що до перевірки підприємством не було надано документального підтвердження отримання податкових накладних із запізненням. Також ТзОВ «Оліокс» не подавало в органи ДПС заяв із скаргою на постачальників, які несвоєчасно виписували податкові накладні.

На підставі ст. 55 КАС України судом апеляційної інстанції проведено заміну відповідача - Державну податкову інспекцію у Жовківському районі Львівської області на Державну податкову інспекцію у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області.

Представники позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечили та просять таку залишити без задоволення.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що ДПІ у Жовківському районі Львівської області було проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Оліокс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 30 вересня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 30 вересня 2010 року, за результатами якої складено акт від 23 лютого 2011 року № 17/23-а/35130561.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 000194/2300/3397/0 від 10 березня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 445360,00 грн., з яких 356288,00 грн. основного платежу та 89072,00 грн. штрафних санкцій.

За результатами розгляду первинної скарги ДПА у Львівській області прийнято рішення № 13455/10/25-005/1047 від 17 травня 2011 року, яким податкове повідомлення-рішення ДПІ в Жовківському районі Львівської області № 000194/2300/3397/0 від 10 березня 2011 року залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

За результатами розгляду повторної скарги ТзОВ «Оліокс» ДПА України прийнято рішення від 27 липня 2011 року № 13529/6/25-0515, яким податкове повідомлення-рішення ДПІ в Жовківському районі Львівської області № 000194/2300/3397/0 від 10 березня 2011 року залишено без змін, а повторну скаргу позивача без задоволення.

В акті перевірки зазначено, що ТзОВ «Оліокс» порушило п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.5.1 п.7.5, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чим занизило ПДВ на суму 356288,00 грн., п.п 6.3.3 п. 6.3 ст.6, п.п.8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого не нараховано та не утримано податок з доходів фізичних осіб в сумі 226,85 грн., а також п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме особам, які отримували товар видавався розрахунковий документ не встановленої форми.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону є дата здійснення першої з наступних подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); дата отримання податкової накладної.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що усі податкові накладні по господарських операціях ТзОВ «Оліокс» були належним чином оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що дало право позивачу на включення до складу податкового кредиту звітних періодів суму 356288,00 грн.

Відповідно до п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що до перевірки підприємством не надані документальні підтвердження отримання податкових накладних із запізненням. Зокрема, відповідач покликається на те, що згідно з вимогами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 документальним підтвердженням правомірності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкової накладної, яку виписано у будь-якому з попередніх періодів, для платника податку є зареєстрований лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного поштового штемпеля та отримана разом з цим листом податкова накладна з відображенням на ній дати реєстрації на штампі вхідної кореспонденції.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідач зробив висновок, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та з урахуванням визначення, наданого пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 податкова накладна відноситься до категорії первинних документів.

Порядок реєстрації податкової накладної як вхідного первинного документа визначається з урахуванням правил, встановлених Положенням № 88, облік податкових накладних та їх передача (пересилання) повинні ґрунтуватись на правилах, які встановлені для відповідних бухгалтерських документів.

Відповідно до пункту 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 1997 року № 799 звіти, розрахункові документи і декларації приймаються до відправлення листами, посилками, бандеролями з оголошеною цінністю (далі - поштові відправлення) з позначкою «Звіт» та з рекомендованим повідомленням про вручення, то податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.

Згідно п. 1 порядку № 799 - цей Порядок визначає вимоги щодо оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, що відсилаються платниками податку відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» така визначає порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до вірного переконання, що вказаний порядок № 799 стосується відправлення податкової звітності до органів державної податкової служби та не регулює порядку передавання платником податку - продавцем податкової накладної контрагенту, тому відсутність у позивача конвертів з повідомленням про вручення як доказу отримання податкової накладної не може слугувати підставою для визнання неправомірним включення такої податкової накладної до складу податкового кредиту періоду, у якому така була отримана.

Встановлено, що перевіряючим органом під час перевірки було досліджено значну кількість податкових накладних датованих попередніми звітними періодами, проте огриманих ТзОВ «Оліокс» у звітному періоді, за результатом дослідження таких накладних перевіряючий орган прийшов до висновку, що суми ПДВ відображені у таких накладних товариство правомірно включало до складу податкового кредиту.

Зокрема, такі висновки відповідач зробив щодо наступних податкових накладних.

27 травня 2009 року ТзОВ «Оліокс» отримало від ТзОВ «ВАЛ» податкову накладу № 84, датовану 03 квітня 2009 року на суму ПДВ 09,00 грн., включило суми ПДВ відповідно до цієї накладної до складу податкового кредиту за травень 2009 року.

23 червня 2009 року ТзОВ «Оліокс» отримало від ТзОВ «Радивилівмолоко» податкову накладну № 310 датовану 27 травня 2009 року на суму ПДВ 1400,00 грн., включило суми ПДВ відповідно до цієї накладної до складу податкового кредиту за червень 2009 року.

04 листопада 2009 року ТзОВ «Оліокс» отримало від ТзОВ «Міжнародна група морепродуктів» податкову накладну № 38854 датовану 02 вересня 2009 року на суму ПДВ 24672,02 грн., включило суми ПДВ відповідно до цієї накладної до складу податкового кредиту за листопад 2009 року.

10 листопада 2009 року ТзОВ «Оліокс» отримало від ТзОВ «Скандинавія-Фіш» податкову накладну № 56/34 датовану 02 вересня 2009 року на суму ПДВ 2760,00 грн., включило суми ПДВ відповідно до цієї накладної до складу податкового кредиту за листопад 2009 року.

20 листопада 2009 року ТзОВ «Оліокс» отримало від ТзОВ «Міжнародна група морепродуктів» податкову накладну № 49032 датовану 15 жовтня 2009 року на суму ПДВ 10469,33 грн., включило суми ПДВ відповідно до цієї накладної до складу податкового кредиту за листопад 2009 року.

02 грудня 2009 року ТзОВ «Оліокс» отримало від ТзОВ «Торговий Дім Пелікан» податкову накладну № 1332 датовану 25 листопада 2009 року на суму ПДВ 18375,00 грн., включило суми ПДВ відповідно до цієї накладної до складу додаткового кредиту за грудень 2009 року.

11 грудня 2009 року ТзОВ «Оліокс» отримало від ТзОВ «ТД Мясний Магнат» податкову накладну № 3188 датовану 07 липня 2009 року на суму ПДВ 23146,25 грн., включило суми ПДВ відповідно до цієї накладної до складу податкового кредиту за грудень 2009 року.

17 грудня 2009 року ТзОВ «Оліокс» отримало від ТзОВ «Медіа Голд» податкову накладну № 43 датовану 05 червня 2009 року на суму ПДВ 10264,88 грн., включило суми ПДВ відповідно до цієї накладної до складу податкового кредиту за грудень 2009 року.

23 грудня 2009 року ТзОВ «Оліокс» отримало від ВАТ «Львівоблплодоовоч» податкову накладну № 1916 датовану 29 травня 2009 року на суму ПДВ 1467,74 грн., включило суми ПДВ відповідно до цієї накладної до складу податкового кредиту за грудень 2009 року.

Таким чином, податковий орган констатував правомірне формування ТзОВ «Оліокс» податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум ПДВ відображених у податкових накладних виписаних у попередніх звітних періодах та отриманих із запізненням.

Крім того, постановою Жовківського районного суду Львівської області від 15 червня 2011 року по справі № 3-563/11 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4, директора ТзОВ «Оліокс», за ч. 1 ст. 163-1 КпАП України - порушення порядку ведення податкового обліку, що призвело до завищення податкового кредиту, що призвело до заниження ПДВ на суму 356288,00 грн. провадження в адміністративній справі закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постановою Жовківського районного суду Львівської області від 15 червня 2011 року по справі № 3-563/11 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, головного бухгалтера ТзОВ «Оліокс», за ч. 1 ст. 163-1 КпАП України - порушення порядку ведення податкового обліку, що призвело до завищення податкового кредиту, що призвело до заниження ПДВ на суму 356288,00 грн. провадження в адміністративній справі закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року в справі № 2а-8799/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: І. О. Яворський

Р. В. Кухтей

Ухвалу складено в повному обсязі 03 березня 2015 року.