Ухвала суду № 43182230, 16.03.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Є.Ю.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

УХВАЛА

іменем України

"16" березня 2015 р. Справа № 806/50/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.

при секретарі Ковальчук А.О.

за участю представників сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А-ВІКТ" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "26" січня 2015 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А-ВІКТ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання дій неправомірними та протиправними, визнання бездіяльності протиправною, скарги задоволеною, а податкових повідомлень-рішень відликаними ,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2015р. позивач звернувся до суду з позовом про:

- визнання протиправними дій Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області по визначенню скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "А-ВІКТ" від 29.08.2014 на податкові повідомлення - рішення Бердичівської ОДПІ № 0001052200, № 0001062200 від 18.07.2014 як копії скарги до Державної фіскальної служби України (повідомлення про надання повторної скарги);

- визнання протиправною бездіяльності відповідача по не направленню зазначеної скарги до Державної фіскальної служби України;

- визнання скарги підприємства від 29.08.2014р. до Державної фіскальної служби України повністю задоволеною, а податкові повідомлення - рішення Бердичівської ОДПІ № 0001052200 та № 0001062200 від 18.07.2014 відкликаними з 22.09.2014.

Обґрунтовуючи позов підприємство зазначило, що 29.08.2014, в передбачений ПК України 10-денний термін, Товариством оскаржено податкові повідомлення - рішення № 0001052200 та № 0001062200 від 18.07.2014 до Державної фіскальної служби України. Скарга у зв'язку з реорганізацією Міністерства доходів і зборів України у ДФС України, яка відбувалася на момент подання скарги, була направлена через Головне управління Міндоходів у Житомирській області з метою пересилання за приналежністю, тобто до Державної фіскальної служби України. Не отримавши рішення Державної фіскальної служби про результати розгляду повторної скарги та повідомлення відповідача про пересилання скарги за приналежністю до ДФС України, та рішення ДФС України про продовження строку розгляду скарги, 05.12.2014 ТОВ "А-Вікт" направило запит до відповідача про надання інформації щодо пересилання скарги за належністю до ДФС. Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області листом від 19.12.2014 № 571/К-С/06-10-30-07 повідомило, що скарга від 29.08.2014 не була перенаправлена до ДФС за приналежністю, оскільки розцінена як копія скарги до ДФС. Позивач вважає, що таке розцінення відповідачем їх скарги суперечить п. 56.5 ст. 56 ПК України.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.01.2015р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, товариство звернулось до суду зі скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову про задоволення позову. Посилаючись на ст.7 ЗУ "Про звернення громадян" позивач зазначає, що забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше 5 днів пересилається ними за належністю відповідному органу, чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. На думку апелянта, судом першої інстанції проігноровано п.56.8 ст.56 ПК України, п.56.21 ст.56 ПК України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.

За результатами виїзної планової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "A-BIKT" (ПОЗИВАЧ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р. Бердичівською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області складено Акт № 1312/22-00/33446070, в якому як порушення зазначено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в КОРО на підставі фіскального звітного чека РРО № 0091 на суму 36 580, 20 грн., проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 3 626,66 грн., незабезпечення щоденного друку п'яти фіскальних чеків та їх зберігання в КОРО.

10.07.2014р. позивач направив до Бердичівської ОДПІ заперечення на Акт перевірки № 312/22-00/33446070 від 04.07.2014р., в якому була докладно пояснена позиція позивача на викладеш в акті перевірки твердження.

Незважаючи на надані заперечення Бердичівська ОДПІ прийняла податкові повідомлення - рішення № 0001052200 та № 0001062200 від 18.07.2014р., якими до ТОВ «A-BIKT застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 188 228 грн. 00 коп. Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач отримав 18.07.2014р.

Підприємство, не погоджуючись з прийнятими Бердичівською ОДПІ податковими повідомленнями - рішеннями від 18 липня 2014 року № 0001052200 та № 0001062200, звернулося до Головного управління Міндоходів у Житомирській області зі скаргою на них за вих. № 899 від 28.07.2014.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 12.08.2014 № 11303/К-С/10-205 вказані податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а скаргу ТОВ "А-Вікт" - без задоволення.

Як свідчать докази, зібрані в матеріалах справи, 29 серпня 2014 року позивачем за вих. № 353 підготовлено скаргу на податкові повідомлення - рішення Бердичівської ОДПІ № 0001052200, № 0001062200 від 18.07.2014 до Державної фіскальної служби України, в якій адресу одержувача зазначено: 10003, м. Житомир, вул. Войкова, 7. Цього ж дня вказана скарга направлена за адресою, про що свідчить опис вкладення до поштового відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

ТОВ "А-Вікт" 05 грудня 2014 року направило начальнику Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області запит за № 496, не отримавши рішення Державної фіскальної служби про результати розгляду повторної скарги і повідомлення ГУ Міндоходів у Житомирській області про пересилання скарги за приналежністю до ДФС України.

Відповідач листом від 19.12.2014 № 571/К-С/06-10-30-07 "Про розгляд запиту" повідомив позивача, що їх скарга від 29.08.2014 № 353 (вх. 217/К-С від 01.09.2014) на податкові повідомлення - рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції від 18 липня 2014 року № 0001052200, № 0001062200 розцінена як копія скарги до ДФС України (повідомлення про подання повторної скарги).

Одним із основних прав платників податків, закріплених у ст. 17 Податкового кодексу України, є право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами податкові консультації (пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України).

Оскарження рішень контролюючих органів, згідно зі пп. 14.1.7 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

У відповідності до п.п. 56.2, 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів. Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення (п. 56.5 ст. 56 Податкового кодексу України).

Пунктом 56.6 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, у разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

У пункті 56.20 зазначеної статті Податкового кодексу України визначено, що вимоги до оформлення скарги, порядок подання та розгляду скарг встановлюється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

На підставі статей 19-1, 55 розділу I та статті 56 глави 4 розділу II Податкового кодексу України, статті 24 Митного кодексу України, з урахуванням вимог Закону України "Про звернення громадян" розроблено Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.12.2013 N 848 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 січня 2014 р. за N 99/24876 (надалі - Порядок).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 р. 2 Порядку, скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до органів доходів і зборів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів. Скарги на рішення органів доходів і зборів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до Міністерства доходів і зборів України.

Скарга платника податку подається в письмовій формі та має включати таку інформацію: найменування платника податку, його місцезнаходження, податкова адреса для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання для фізичної особи - платника податків; найменування органу доходів і зборів, яким прийнято оскаржуване рішення, дата і номер, назва та сума податку, збору та/або штрафної (фінансової) санкції; підстави, за якими оскаржується рішення, обставини справи, які, на думку заявника, встановлені органом доходів і зборів неправильно чи не встановлені взагалі; обґрунтування незгоди платника податків із рішенням органу доходів і зборів з посиланням на норми законодавства; суть вимог та клопотань платника податку; відомості про повідомлення чи неповідомлення відповідного органу доходів і зборів про подання скарги до органу доходів і зборів вищого рівня; відомості про подання чи неподання позовної заяви про оскарження рішення органу доходів і зборів до суду; адресу, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги; перелік документів, які додаються до скарги (п.4.1 р. 4 Порядку).

Згідно зі п. 5.1 р. 5 Порядку, скарга може подаватись платником податку особисто або через свого представника чи надсилатись поштою (поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення та описом вкладення). Платник податків одночасно з поданням скарги органу доходів і зборів вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти про це орган доходів і зборів, який прийняв оскаржуване рішення.

Підсумовуючи вказане вище слід зробити висновок про те, що ні приписами Податкового кодексу України, ні Порядку не передбачено подання скарги до контролюючого органу вищого рівня через контролюючий орган нижчого рівня.

Отже, направлення позивачем скарги від 29 серпня 2014 року № 353 до Головного управління Міндоходів у Житомирській області для пересилання за приналежністю до Державної фіскальної служби України не узгоджується із вимогами Податкового кодексу України та Порядку, здійснено позивачем без дотримання приписів чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що визначення відповідачем скарги ТОВ "А-Вікт" від 29.08.2014 як копії скарги до ДФС України (повідомлення про подання повторної скарги) відповідає абз. 2 п. 5.1 р. 5 Порядку.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на п. 9.1 Порядку, оскільки ним визначено, що у разі розгляду скарги орган доходів і зборів, перевіривши правомірність та обґрунтованість рішення, що оскаржується, приймає рішення за результатами розгляду скарги. Рішення органу доходів і зборів про залишення скарги без розгляду оформлюється у виді листа, в якому зазначаються мотиви такого рішення. У відповідача були відсутні підстави для розгляду скарги від 29.08.2014 і прийняття будь - якого рішення за наслідками її розгляду, так як, згідно зі п. 8.5 р. 8 Порядку, не розглядаються повторні звернення до одного і того самого органу доходів і зборів від однієї і тієї самої особи з одного і того самого питання, якщо перше було вирішено по суті.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "А-ВІКТ" щодо визнання дій Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області по визначенню скарги від 29.08.2014 на податкові повідомлення - рішення Бердичівської ОДПІ № 0001052200, № 0001062200 від 18.07.2014 як копії скарги до Державної фіскальної служби України (повідомлення про надання повторної скарги) неправомірними та протиправними, а бездіяльності відповідача по не направленню зазначеної скарги до Державної фіскальної служби України протиправною є безпідставними.

З огляду на те, що позивач не дотримався процедури адміністративного оскарження рішень контролюючого органу, встановленої Порядком, а також у зв'язку з допущеною помилкою позивача при зазначені адреси одержувача скарги, Державною фіскальною службою України не було прийнято рішення за наслідками розгляду скарги ТОВ "А-Вікт" від 29.08.2014р.

Підсумовуючи вищевказане суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для застосування наслідків п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України і п. 7.4 Порядку до скарги позивача від 29 серпня 2014 року, визнавши необґрунтованою вимогу ТОВ "А-Вікт" стосовно визнання цієї скарги повністю задоволеною, а податкових повідомлень - рішень Бердичівської ОДПІ № 0001052200 та № 0001062200 від 18.07.2014 відкликаними з 22.09.2014р.

В апеляційній скарзі, позивач посилаючись на ЗУ "Про звернення громадян", не звернув увагу на те, що вказаний Закон регулює питання практичної реалізації саме громадянами України ( а не юридичним особам) наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Інші доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище та не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А-ВІКТ" залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "26" січня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: Л.О. Зарудяна

Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "17" березня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "А-ВІКТ" вул.Низгірецька, 157,м.Бердичів,Житомирська область,13307

3- відповідачу/відповідачам: Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області вул.Войкова, 7,м.Житомир,10000

4-третій особі: - ,