Рішення № 43182063, 16.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2015Справа №910/2598/15-г

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»ДоТовариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта»Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Калініченко Дмитро Ігорович Провиплату страхового в порядку регресу в розмірі 3 212,11 грн.Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про виплату страхового відшкодування у розмірі 3 212,11 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відмовляється відшкодувати позивачу розмір сплаченого останнім страхового відшкодування своєму страхувальнику.

Ухвалою від 09.02.2015 року було порушено провадження по справі, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Калініченка Дмитра Ігоровича та призначено її розгляд на 23.02.2015 року.

Представник позивача в судове засідання 23.02.2015 року не з'явився, проте, до канцелярії суду подав клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання 23.02.2015 року не з'явився, проте 20.02.2015 року до Господарського суду міста Києва подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також 23.03.2015 року подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Третя особа в судове засіданні 23.02.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 23.02.2015 року розгляд справи відкладено на 16.03.2015 року.

Представник позивача в судове засідання 16.03.2015 року не з'явився, проте 04.03.2015 року та 16.03.2015 року до Господарського суду міста Києва подав клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача.

Представник відповідач та третя особа в судове засіданні 16.03.2015 року не з'явились, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.03.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.09.2014 року на перехресті вул. Леніна та вул. Данилевського в м. Харкові сталася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля «Nissan» державний номер АХ 81 72 СМ, під керуванням водія Кузнецова Антона Володимировича, та автомобіля «Chevrolet» державний номер АХ 72 30 СА, під керуванням водія Калініченка Дмитра Ігоровича.

Як вбачається з постанови Дзержинського районного суду міста Харкова від 03.11.2014 року у справі №638/17072/14-П, зазначена дорожньо - транспортна пригода сталася в результаті порушення Калініченком Д.І. вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України та ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 03.11.2014 року у справі №638/17072/14-П Калініченка Д.І. визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого та статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №25-2107-12-00030 від 30.10.2012 року страховиком транспортного засобу «Nissan» державний номер АХ 81 72 СМ є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група».

Відповідно до довідок ДАІ від 15.09.2014 року під час вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль «Nissan» державний номер АХ 81 72 СМ отримав механічні пошкодження.

Відповідно до рахунку №С4050297 від 01.10.2014 року відновлювальний ремонт автомобіля Nissan» державний номер АХ 81 72 СМ становить 12 857,78 грн.

Як вбачається зі страхового акту № ПССК-4081 від 02.10.2014 року загальний розмір страхового відшкодування становить 4 212,11 грн.

На виконання умов Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №25-2107-12-00030 від 30.10.2012 року позивач сплатив страхувальнику 4 212,11 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 24445 від 07.10.2014 року.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Зазначене правова норма також кореспондується зі статтею 993 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи цивільно - правова відповідальність водія автомобіля «Chevrolet» державний номер АХ 72 30 СА була застрахована у Товариства з додатковою відповідальністю «Домінанта», згідно полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС 9352923.

У зв'язку з цим, позивач направив на адресу відповідача заяву №11/10248 від 04.12.2014 року з вимогою виплатити страхове відшкодування в порядку регресу, однак відповідач страхове відшкодування не виплатив.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що на день звернення позивача з позовом до суду, не сплинув строку в межах якого відповідач має прийняти відповідне рішення щодо виплати страхового відшкодування, а отже, законні права та інтереси позивача не порушені відповідачем.

Згідно з пунктом 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Вказана норма кореспондується зі ст. 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є видом обов'язкового страхування згідно ч. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування».

Пункт 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, встановлює обов'язок страховика у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Стаття 990 ЦК України зазначає, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно ст. 993 ЦК України та ст. Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За змістом ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в змістом зобовязання нається з ється з ним язань ьної вартості робіт, що становить х фахівців у иплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Отже позивач набув право вимоги до страховика цивільної відповідальності (відповідача) стосовно сплаченого страхового відшкодування, оскільки страховик цивільної відповідальності - відповідач взяв на себе відповідальність за заподіяні збитки по страховому полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів та відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Згідно ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частиною 6 ст. 261 ЦК України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

При цьому слід враховувати, що страховик отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування за договором майнового страхування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Таке право страховика, враховуючи висновок, наведений у рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 року № 15-рп/2002, може бути реалізоване шляхом подання відповідного позову до суду.

Правова позиція з вказаного питання викладена в постанові Верховного Суду України від 28.08.2012 року № 3-38гс12 у справі № 23/279, яка в силу статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх судів України.

З огляду на викладене, судом відхиляються зазначені вище доводи відповідача.

За змістом п. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.п. 9.1, 9.4 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Частиною 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як вбачається, з пункту 9 Полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС 9352923 розмір франшизи становить 1 000,00 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню повністю в сумі 3 212,11 грн. (4 212,11 грн. (розмір сплаченого позивачем страхового відшкодування) - 1 000,00 грн. (франшиза)).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 119, код ЄДРПОУ 35265086) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (місцезнаходження: 03038, м. Київ, вул. Федорова, буд. 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) 3 212 (три тисячі двісті дванадцять) грн. 11 коп. - страхового відшкодування, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Повне рішення складено

19.03.2015 року