Рішення № 43182043, 10.03.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/26/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2015 Справа № 908/828/15-г

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, Київська область, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖС - Сервіс" (83001, Донецька область, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 69 - А)

про стягнення 6 532, 40 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

від позивача: Бережок С.І., довіреність №14/96 від 18.04.2014 р.

від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

10.02.2015 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖС - Сервіс" про стягнення 6 532, 40 грн.

Ухвалою суду від 10.02.2015 р. порушено провадження у справі №908/828/15-г, присвоєно справі номер провадження №5/26/15, судове засідання призначено на 10.03.2015р. У судовому засіданні 10.03.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, пояснив наступне 28.12.2012 р. між НАК "Нафтогаз України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЖС-Сервіс" укладено договір № 13/3312-БО-7 купівлі-продажу природного газу, відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов'язується передати у власність відповідачу у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору. У період з січня 2013 р. по грудень 2013 р. позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв природний в обсязі 33,798 тис. куб. м на загальну суму 156 769,46 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу. Відповідач свої зобов'язання за договором виконав, однак з порушенням встановленого у договорі строку виконання. На підставі п. 7.2. договору, ст. 625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 4 744,56 грн., 3 % річних у розмірі 1003,91грн., інфляційні витрати у розмірі 783,93 грн. Просить суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у судове засідання 10.03.2015 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце призначеного судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином шляхом розміщення на сторінці господарського суду Запорізької області офіційного веб-порталу «Судова влада України» в мережі Інтернет, ухвали суду від 10.02.2015 р. Відзив на позовну заяву та документи, витребувані ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.02.2015 р. відповідачем суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. № 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Відповідно до п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

В матеріалах справи міститься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.03.2015 р. відповідно до якого місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖС - Сервіс" є 83001, Донецька область, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 69 - А.

Листом за вих. № 04-16-83 від 20.01.2015 р. Запорізька дирекція УДППЗ „Укрпошта" повідомила про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк.

З огляду на вказане, у господарського суду Запорізької області відсутня можливість направлення ухвали суду від 10.02.2015 р. відповідачу на адресу: 83001, Донецька область, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 69 - А, про що складено відповідний акт від 11.02.2015 р.

Відповідно до абзаців 1 та 3 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14, учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов.

Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

11.02.2015 р. ухвала суду від 10.02.2015 р. про порушення провадження у справі №908/828/15-г та призначення судового засідання, розміщена на сторінці господарського суду Запорізької області офіційного веб-порталу «Судова влада України» в мережі Інтернет, про що свідчить відповідна роздруківка витягу з сайту.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце призначеного судового засіданні, однак своїм правом бути присутнім у судовому засіданні відповідач не скористався.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Надання відзиву та документів, що підтверджують заперечення проти позову, є не обов'язком, а правом відповідача, в чому вбачається прояв принципу диспозитивності.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають право брати участь у господарських засіданнях. Оскільки зміст норми не передбачає обов'язку сторін брати участь в судових засіданнях, нез'явлення повноважного представника відповідача в судові засідання є реалізацією процесуального права сторони.

В п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Положеннями ст. ст. 638, 639 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язань, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2012 р. між НАК "Нафтогаз України" (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЖС - Сервіс" (далі - Покупець) укладено договір № 13/3312-БО-7 купівлі-продажу природного газу, відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (далі - газ), на умовах цього договору.

Продавець передає Покупцеві з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. газ обсягом до 52,7 тис. куб. м, у тому числі по місяцях кварталів. (п. 2.1.)

Пунктом 5.2. договору передбачено, що ціна за 1000 куб. м газу становить 3 459,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%, податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 295,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 59,12 грн., всього з ПДВ -354,76 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 823,78 грн., крім того ПДВ - 20% - 764,76 грн., всього з ПДВ - 4 588,54 грн.

Згідно з п. 6.1 договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 7.2. договору, у разі невиконання Покупцем п. 6.1 договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 9.3. договору передбачено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків процентів, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

На виконання умов вказаного договору позивач у період з січня 2013 р. по грудень 2013 р. поставив відповідачу, а відповідач прийняв природний в обсязі 33,798 тис. куб. м на загальну суму 156 769,46 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які містяться в матеріалах справи.

З Довідки про операції по ТОВ "ДЖС - Сервіс" за період з 01.01.2013 р. по 30.03.2014р. за підписом головного бухгалтера ПАТ «НАК Нафтогаз України» Буртан Т.П. вбачається, що відповідач сплатив грошові кошти у розмірі 156 769,46 грн. за отриманий природний газ, однак з порушенням строку встановленого у п. 6.1. договору.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 744,56 грн. за період з 14.02.2013 р. по 28.03.2014 р. за прострочення виконання зобов'язань щодо сплати основного боргу, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі статтею 4 вказаного Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

У пункті 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем п. 6.1 договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Суд перевіривши розрахунок пені, наданого позивачем, зазначає, що розмір пені розраховано по кожному Акту приймання-передачі природного газу окремо з 14 числа відповідного місяця, однак розрахунок повинен здійснюватися з 15 числа відповідного місяця, тобто з дня коли виникла заборгованість.

Крім цього, вказаний розрахунок здійснено без врахування днів часткових оплат відповідачем заборгованості.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку здійснити власний розрахунок розміру пені.

Відповідно до розрахунку суду розмір пені за період з 15.02.2013 р. по 27.03.2014 р. складає 4 624,96 грн., який підлягає задоволенню з відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму 3% річних за період з 14.02.2013р. по 28.03.2014 р. у розмірі 1 003,91 грн.

Судом перевірено правильність розрахунку позивача щодо нарахування 3 % річних та встановлено, що стягненню підлягає сума 978,83 грн., оскільки позивачем невірно визначено кількість днів прострочення, на які нараховується 3% річних, тобто позивач помилково зараховує день здійснення оплати відповідачем до дня прострочки суми боргу по акту без врахування часткової оплати.

Розрахована позивачем сума інфляційних втрат у розмірі 783,93 грн., відповідає вимогам законодавства та підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на викладене, загальна сума заборгованості відповідача складає 6 387,72 грн., а саме: пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 4 624,96 грн., 3 % річних у розмірі 978,83 грн., інфляційні втрати у розмірі 783,93 грн.

На день розгляду справи відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості повністю або частково.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖС - Сервіс" (83001, Донецька область, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 69 - А; р/р №26006099576000 в ДОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 335076, код ЄДРПОУ 35098956) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6; р/р №26002301921 АТ «Ощадбанк», МФО 300465, код ЄДРПОУ 20077720) пеню у розмірі 4 624 (чотири тисячі шістсот двадцять чотири) грн. 96 коп., 3 % річних у розмірі 978 (дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 83 коп., інфляційні втрати у розмірі 783 (сімсот вісімдесят три) грн. 93 коп., судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім ) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя К.В. Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 16.03.2015