Рішення № 43182002, 12.03.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.03.15р. Справа № 904/10291/14

За позовом Фізичної особи-підприємця Генслер Світлани Вікторівни, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМС-Україна", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 134 382,51 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Генслер Світлана Вікторівна звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМС-Україна" про стягнення заборгованості у сумі 134 382,51 грн., з яких: 118 321,59 грн. - основна сума заборгованості, 14 286,10 грн. - пеня, 1 774,82 - 3% річних. Судовий збір у сумі 2 687,65 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на заборгованість відповідача у сумі 118 321,59 грн. за договором поставки № ДЗ-14/2012 від 16.05.2012 року, яка виникла за результатом поставки відповідачу товару на підставі видаткових накладних на загальну суму 3 014 781,15 грн. При цьому зазначає, що поставлений товар відповідач сплатив частково у сумі 2 896 459,56 грн., у зв'язку з чим заборгував 118 321,59 грн. на які позивач нарахував пеню у сумі 14 286,10 грн. та 3% річних у сумі 1 774,82 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Представник відповідача у судове засідання 21.01.2015 року з'явився, частково надав витребувані судом документи. В усі інші судові засідання не з'являвся, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.12.2014 року та 11.03.2015 року (а.с. 55-57, 242-244 том 1).

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на позов Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМС-Україна" суду не надало. За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами.

Розгляд справи призначався на 21.01.2015 року, 16.02.2015 року, 25.02.2015 року та на 12.03.2015 року.

Ухвалою господарського суду від 25.02.2015 року за клопотанням представника позивача строк розгляду спору був продовжений на п'ятнадцять днів до 12.03.2015 року включно.

У судовому засіданні 12.03.2015 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОМС-Україна" (далі - Покупець, Відповідач) та Фізичною особою-підприємцем Генслер Світланою Вікторівною (далі - Постачальник, Позивач) було укладено договір поставки № ДЗ-14/2012 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов'язується передавати у власність покупцю товар, зазначений у прайс-листі постачальника та у встановлені цим договором строки, а покупець зобов'язується приймати зазначений товар і своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.

Згідно з пунктом 1.2. договору найменування, асортимент, кількість, ціна одиниці товару і загальна сума договору остаточно зазначається в специфікаціях до договору, які є додатком до цього договору.

Оплата товару за цим договором здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (пункт 2.5. договору).

За змістом пункту 2.6. договору покупець сплачує за товар не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання товару на склад покупця, якщо інше не передбачено додатками до договору.

Пунктом 2.7. договору передбачено, що днем оплати являється дата перерахування покупцем грошових коштів на рахунок постачальника.

Відповідно до пункту 3.1. договору поставка товару здійснюється протягом усього строку дії договору окремими партіями, на підставі заявок, узгоджених сторонами. Покупець самостійно визначає періодичність поставок кожної партії товару.

Згідно з пунктом 3.5. договору поставка кожної партії товару вважається виконаною постачальником з моменту підписання уповноваженим представником покупця відповідних товаро-транспортних та інших документів (товарних накладних, рахунків-фактур) на складі покупця.

Пунктом 3.7. договору встановлено, що товари постачаються у кількості, зазначеній покупцем у заявці. Кількість поставленого товару підтверджується рахунком-фактурою і товарною накладною, які є невід'ємною частиною цього договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.05.2013 року включно, а у випадку, якщо до моменту закінчення дії договору у сторін залишилися не виконані зобов'язання, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 9.1. договору).

За умовами пункту 9.2. договір вважається пролонгованим на один рік, якщо жодна із сторін за тридцять днів до настання дати закінчення договору письмово не заявить про свої наміри розірвати цей договір.

На підставі договору у період з 21.05.2012 року по 21.05.2014 року позивачем здійснювалась поставка овочевої продукції, яка останнім сплачена була частково.

За наслідками звірки розрахунків, відповідно до підписаного представниками сторін та скріпленого печатками двостороннього акту від 22.05.2014 року, станом на дату складання цього акту заборгованість відповідача за отриманий товар складає 118 321,59 грн. (а.с. 40 том 1).

Листом № 140 від 20.08.2014 року, скріпленого печаткою підприємства, відповідач в особі директора гарантував погашення заборгованості у сумі 118 321,59 грн. у строк до 20.09.2014 року (а.с. 37 том 1).

Причиною виникнення спору є несплата відповідачем заборгованості за поставлений товар у загальній сумі 118 321,59 грн., з яких:

22 244,49 грн. за накладною № 05/05-1 від 05.05.2014 року на суму 22 244,50 грн. (а.с. 217 том 2);

989,50 грн. за накладною № 07/05-2 від 07.05.2014 року на суму 989,50 грн. (а.с. 223 том 2);

18 210,33 грн. за накладною № 12/05-1 від 12.05.2014 року на суму 18 210,34 грн. (а.с. том 220 том 2);

21 404,99 грн. за накладною № 19/05-1 від 19.05.2014 року на суму 21 405,00 грн.,

22 138,74 грн. за накладною № 22/04-1 від 22.04.2014 року на суму 22 138,74 грн. (а.с. а.с. 230 том 2);

24 605,46 грн. за накладною № 14/04-1 від 14.04.2014 року на суму 24 605,46 грн. (а.с. 233 том 2);

8 728,09 грн. за накладною № 01/04-1 від 01.04.2014 року на суму 17545,34 грн. (а.с. 236 том 2).

За змістом частин першої, третьої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За умовами частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктом 2.6. договору оплата мала бути здійснена відповідачем не пізніше:

04.06.2014 року - за накладною № 05/05-1 від 05.05.2014 року;

06.06.2014 року - за накладною № 07/05-2 від 07.05.2014 року;

11.06.2014 року - за накладною № 12/05-1 від 12.05.2014 року;

18.06.2014 року - за накладною № 19/05-1 від 19.05.2014 року;

22.05.2014 року - за накладною № 22/04-1 від 22.04.2014 року;

14.05.2014 року - за накладною № 14/04-1 від 14.04.2014 року;

05.05.2014 року - за накладною № 01/04-1 від 01.04.2014 року.

За таких обставин строк оплати є таким, що настав. Належних та допустимих доказів сплати 118 321,59 грн. за вказаними накладними відповідач суду не надав, хоча з огляду на процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 22, 33 Господарського процесуального кодексу України, таку можливість мав.

Отже, заборгованість відповідача у сумі 118 321,59 грн. є належним чином обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.1. договору у випадку не оплати покупцем товару у строки та порядку, встановлених розділом 2 цього договору, постачальник має право вимагати від покупця сплатити пеню у розмірі облікової ставки НБУ за період прострочення.

Заявлена позивачем до стягнення пеня у загальній сумі 14 286,10 грн. розрахована за період з 19.06.2014 року по 19.12.2014 року із заборгованості 118 321,59 грн. та з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ у вказаний період.

Перевіркою розрахунку пені встановлено, що вона здійснена з порушенням частини шостої статті 232 Господарського кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а також з порушенням розміру облікової ставки НБУ, яка за умовами договору повинна складати одну облікову ставку, а не подвійний її розмір.

За вказаних обставин та з урахуванням нормативних приписів статті 83 Господарського процесуального кодексу України щодо меж позовних вимог в частині початку нарахування пені, який позивачем визначений 19.06.2014 року, а також базових величин заборгованості, прийнятих позивачем для розрахунку пені за спірними накладними, пеня підлягає перерахунку і буде складати:

за період з 19.06.2014 року по 05.12.2014 року - 1 264,89 грн. із заборгованості на суму 22 244,49 грн. за накладною № 05/05-1 від 05.05.2014 року;

за період з 19.06.2014 року по 07.12.2014 року - 56,27 грн. із заборгованості на суму 989,50 грн. за накладною № 07/05-2 від 07.05.2014 року;

за період з 19.06.2014 року по 12.12.2014 року - 1 084,39 грн. із заборгованості на суму 18 210,33 грн. за накладною № 12/05-1 від 12.05.2014 року;

за період з 19.06.2014 року по 19.12.2014 року - 1 332,09 грн. із заборгованості на суму 21 404,99 грн. за накладною № 19/05-1 від 19.05.2014 року;

за період з 19.06.2014 року по 23.11.2014 року - 1 156,98 грн. із заборгованості 22 138,74 грн. за накладною № 22/04-1 від 22.04.2014 року;

за період з 19.06.2014 року по 15.11.2014 року - 1 210,39 грн. із заборгованості на суму 24 605,46 грн. за накладною № 14/04-1 від 14.04.2014 року;

за період з 19.06.2014 року по 06.11.2014 року - 401,37 грн. із заборгованості на суму 8728,09 грн. за накладною № 01/04-1 від 01.04.2014 року.

Усього: 6 506,38 грн. (1264,89 + 56,27 + 1084,39 + 1332,09 + 1156,98 + 1210,39 + 401,37 = 6506,38).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у загальній сумі 1 774,82 грн. розраховані за період з 19.06.2014 року по 19.12.2014 року із суми заборгованості 118 321,59 грн.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку встановлено, що 3% річних за вказаний період фактично будуть складати 1 789,41 грн. Однак, приймаючи до уваги нормативні положення статті 83 Господарського процесуального кодексу України щодо меж позовних вимог, позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню у заявленій позивачем сумі - 1 774,82 грн.

За викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 126602,79 грн., з яких: 118 321,59 грн. - основний борг, 1 774,82 грн. - 3% річних, 6 506,38 грн. - пеня.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 2 532,06 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 78, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМС-Україна" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, буд. 73, ідентифікаційний код 36010275) на користь Фізичної особи-підприємця Генслер Світлани Вікторівни (51931, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, проспект Леніна, буд. 57, кв. 103, ідентифікаційний номер 2531106604) основний борг у сумі 118 321,59 грн., 3% річних у сумі 1 774,82 грн., пеню у сумі 6 506,38 грн., судовий збір у сумі 2 532,06 грн.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.03.2015 року.

Суддя І.І. Колісник