Ухвала суду № 43181634, 11.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

11.03.2015р. м. Київ К/800/43319/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О.,Чумаченко Т.А.,Цуркана М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ «Інтерпап» до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості № 100260000/2013/200258/2 від 18.04.2013 та картки відмови в прийняті митної декларації № 100260000/2013/00245 від 18.04.2013, за касаційною скаргою Київської регіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2013 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2013 року, -

в с т а н о в и в:

У травні 2013 року ТОВ «Інтерпап» звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № 100260000/2013/200258/2 від 18.04.2013 та картку відмови в прийнятті митної декларації № 100260000/2013/00245 від 18.04.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2013 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості № 100260000/2013/200258/2 від 18.04.2013 та картку відмови в прийнятті митної декларації № 100260000/2013/00245 від 18.04.2013.

У касаційній скарзі Київська регіональна митниця, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що 19.06.2012 між ТОВ «Інтерпап» та фірмою «Трейдмор Інвестментс Лімітид» (США) укладено контракт №19SM, за умовами якого позивач придбаває і оплачує продукцію. Найменування товару, а також інші умови його купівлі-продажу встановлюються в додатках, які є невід'ємною частиною даного контракту і кожен з яких складається у вигляді єдиного документу, що підписується уповноваженими представниками обох сторін. 20.03.2013 між цими сторонами підписано додаток № 00726/1 до вказаного контракту, яким врегульовано питання купівлі-продажу конкретної партії товару.

18.04.2013 на підставі вказаного контракту та додатку до нього, позивачем було ввезено на митну територію України обумовлений додатком товар - папір крейдований, у аркушах, без вмісту волокон, одержаних механічним або хіміко-механічним способом, одношаровий, 2-х стороннього крейсування, без водяних знаків. Ecocoat Gloss: щільність 115 г/м2: формат 640х900 мм - 13 703,4 кг; щільність 115 г/м2: формат 700х1000 мм - 5 803,2 кг; щільність 148 г/м2: формат 640х900 мм - 5 112,00 кг; щільність 170г/м2: формат 640х900 мм - 5 292,00 кг; щільність 200 г/м2: формат 640х900 мм - 4 032,00 кг; щільність 250 г/м2: формат 640х900 мм - 5 652,00 кг. Торговельна марка - Ecocoat, країна виробництва - CN. Виробник - Chenming (HK) Limited.

Позивачем для митного оформлення вказаного товару була подана вантажна митна декларація за формою МД-2 №100260000/2013/101823 від 18.04.2013 року з визначенням вартості за придбаний товар за ціною контракту з використанням основного методу визначення митної вартості, у якій товар був задекларований у митному режимі «імпорт 40». На підтвердження митної вартості товару митному органу позивачем були надані документи, які передбачені частинами 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України далі - МК), зокрема: облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності №100/2012/0006200 від 28.11.2012 року (код 1602); міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) №09 від 16.04.2013 року (код 2730); міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) №10 від 16.04.2013 року (код 2730); коносамент (Bill of Lading) MSCUOP874053 від 28.02.2013 (код 2761); рахунок-фактура (інвойс) №2013INV00726 від 20.03.2013 (код 3105); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №19SM від 19.06.2012 (код 4100); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 20.03.2013 року №00726/1 (код 4103);некласифікований внутрішній договір (контракт) (договір на МБО) №09/07 від 09.07.2012; довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (про відсутність за межами України валютних цінностей та майна) (ДПА України) №26088788 ДПІ у Голосіївському районі № 192 від 05.04.2013 (код 5090); інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу "Радіологічний контроль ввіз/вивіз дозволено") № 2761 від 28.02.2013 (код 5504);декларація про походження товару №2013 INV00726 від 20.03.2013 (код 7014); сертифікат походження товару №ССРІТ124103720 від 26.02.2013 року (код 9000 - «Інші некласифіковані документи); екологічна декларація №29735 від 01.04.2013 (код 9000 - «Інші некласифіковані документи).Митна вартість товару позивачем була визначена виходячи з ціни контракту, тобто за основним методом.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів, на думку митного органу, у вказаних документах наявні наступні розбіжності: в інвойсі від 20.03.2013 № 2013INV00726 не вказані умови оплати за товар, тоді як в пункті 6 «умови платежу» контракту від 19.06.2012 року № 19SM зазначено, що продавець надає покупцю право купувати товар на умовах 100 % передоплати, так і з відстрочкою платежу до 90 календарних днів; в інвойсі від 20.03.2013 року №2013INV00726 вказані умови поставки CIF-Одеса, відповідно до яких з Правилами Інкотермс 2010 Міжнародної торгової палати товар страхується та доставляється до порту призначення. Тоді як в пункті 3 «ціна» контракту від 19.06.2012 року №19SM зазначено, що ціна товару включає вартість товару та вартість упаковки.

Відповідачем у зв'язку з виявленими розбіжностями щодо митної вартості товару, відповідно до вимог частини 3 статі 53 МК декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

З переліку витребуваних документів декларантом було подано копію митної декларації країни відправлення, а подати інші документи, не було можливості.

18.04.2013 Київською регіональною митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №100260000/2013/200258/2, яким було скориговано митну вартість товару з 850 доларів США за тонну до 900 доларів за тонну, та визначено його митну вартість за резервним методом. Зазначено, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у зв'язку з тим, що документи, надані декларантом для підтвердження митної вартості відповідно до частини 2 статті 53 МК, містять розбіжності.

Також відповідно до пункту 6 статті 54 та статті 256 МК в зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів № 100260000/2013/200258/2 від 18.04.2013 митним органом було видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №100260000/2013/00245 від 18.04.2013.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з наступного.

Відповідно до статей 49 Митного кодексу України (далі - МК) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 статті 51 МК встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 «Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування» Митного кодексу України.

За правилами частини 2 статті 52 МК декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У частинах 1-3 статті 53 МК визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості .

У разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За правилами частин 1,2 статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частин 5,7,8 статті 55 МК декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно пункту 6 контракту від 19.06.2012 № 19SM покупець має право придбавати товар на умовах як 100 % передплати, так і з відстрочкою платежу до 90 календарних днів, а відповідно до пункту 3 додатку від 20.03.2013 року №00726/1, який є невід'ємною частиною контракту, оплата за товар здійснюється в доларах США протягом 90 днів з дати інвойсу.

Встановлено, що на момент подачі митної декларації з дати інвойсу минуло 29 днів, а тому вказані відповідачем обставини на підтвердження розбіжностей є необґрунтованими. Також відповідачем в якості розбіжності прийнято відсутність в пункті 3 контракту від 19.06.2012 №19SM транспортних витрат товару, оскільки зазначено, що ціна товару включає вартість товару та вартість упаковки. Проте, такі витрати були включені в ціну товару.

Відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс-2010 CIF (Cost, Insurance, Freight) - (вартість, страхування і фрахт): вважається, що продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження, а ціна продажу включає в себе вартість товару, фрахт або транспортні витрати, а також вартість страхування для морських перевезень.

Згідно з пунктом 2 додатку від 20.03.2013 №00726/1 до контракту загальна сума складає: 33 655,41 доларів США на умовах поставки CIF-Одеса відповідно до Інкотермс-2010.

Отже, умова поставки CIF-Одеса передбачена як додатком до контракту від 20.03.2013 № 00726/1, яким встановлюються умови конкретної поставки товару, так і інвойсом від 20.03.2013 №2013INV00726 - документом, на підставі якого здійснюється оплата імпортованого товару.

Пропозиція відповідача надати додаткові документи у вигляді договору про поставку товарів та рахунків за цим договором є безпідставною, оскільки в розумінні правил Інкотермс - 2010 позивач не є стороною договору поставки, а суми, зазначені у вказаних документах не дають змоги визначити реальну вартість товару без калькуляції виробника.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для визначення митної вартості товару за основним методом, оскільки митним органом не надано доказів на підтвердження того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій і доводи касаційної скарги його не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Київської регіональної митниці залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2013 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: