Ухвала суду № 43181120, 17.03.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 березня 2015 року Справа № 910/24625/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Харченко В.М. (доповідач) - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", м. Київ

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015

зі справи № 910/24625/13

за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", м. Київ

до відповідача комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", м. Київ

про стягнення 4 322 071,57 грн.,

та за зустрічним позовом комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", м. Київ

до публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", м.Київ

про визнання відсутнім права,

ВСТАНОВИВ:

17.02.2015 комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 зі справи №910/24625/13.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VІ (далі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпунктів 1 та 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону встановлено ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду в розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Судовий збір справляється як і з первісних, так і з зустрічних позовних заяв майнового і немайнових характеру.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 № 80-VIII установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1 218,00 грн.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, відповідач фактично у повному обсязі оскаржує рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 зі справи №910/24625/13.

Рішенням господарського міста Києва від 11.04.2014, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015, первісний позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом заборгованість у розмірі 2 850 761,37 грн., пеню - 82077,17 грн., 3% річних - 16 886,67 грн. та штраф - 142 538,07 грн. В решті первісних позовних вимог відмовлено. В зустрічному позові відмовлено повністю.

Відповідно до наведеного, комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на момент подачі касаційної скарги повинно було сплатити судовий збір як за майнову, так і за немайнову частину вимог скарги.

Проте, відповідачем за первісним позовом не дотримано вказаних вимог, оскільки до касаційної скарги додане платіжне доручення від 06.02.2015 № 1409 про сплату судового збору у розмірі 30 922,63 грн., а отже, останнє не може бути належним доказом сплати судового збору у визначеному чинним законодавством розмірі.

Пунктом 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 зі справи №910/24625/13 повернути комунальному підприємству "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

2.Повернути комунальному підприємству "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" судовий збір сплачений за платіжним дорученням від 06.02.2015 № 1409 у сумі 30 922,63 грн.

Головуючий суддя Харченко В.М.

Суддя Бенедисюк І.М.

Суддя Палій В.В.