Ухвала суду № 43181083, 02.03.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 березня 2015 року Справа № 922/4552/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Губенко Н.М.,суддів:Грека Б.М., Кочерової Н.О., Мележик Н.І., Самусенко С.С.,

перевіривши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків"про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 26.11.2014у справі№ 922/4552/13за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "БКЗ-Інвест"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору настороні відповідача:Державна інспекція сільського господарства в Харківській областіпростягнення коштів у розмірі 626 717, 06 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БКЗ-Інвест" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків" про стягнення 626 737,06 грн. збитків, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача у вигляді самовільного зайняття належних позивачу на праві тимчасового користування земельних ділянок.

Справа розглядалась судами неодноразово. Останнім рішенням господарського суду Харківської області від 26.06.2014 у справі № 922/4552/13 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 у справі № 922/4552/13 рішення місцевого господарського суду скасовано частково, а саме в частині відмови у стягненні 493 874, 50 грн.; в цій частині прийнято нове рішення, яким позов задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БКЗ-Інвест" 493 874, 50 грн.; в іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2014 у справі № 922/4552/13 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26.11.2014 у справі № 922/4552/13, у якій просить вказану постанову та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 17.12.2013 у справі № 921/513/13-г/13, від 11.06.2014 у справі № 5023/4983/12 та від 27.05.2013 у справі № 18/1857/12, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм права, а саме статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", положень Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 26.11.2014 у справі № 922/4552/13, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного господарського суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позову про стягнення збитків. При цьому, суд касаційної інстанції виходив із встановлених апеляційним судом обставин справи про те, що: відповідач за відсутності правовстановлюючих документів самовільно зайняв належні позивачу на праві оренди земельні ділянки та здійснив їх засів, у зв'язку з чим позивачем понесено реальні втрати, внаслідок сплати ним орендної плати за вказані земельні ділянки, користуватися якими він був позбавлений можливості, та реальні втрати, у зв'язку зі сплатою штрафу на користь іншого товариства за невиконання свого зобов'язання за договором поставки сільськогосподарської продукції майбутнього врожаю, що свідчить про наявність всіх елементів цивільного правопорушення, сукупність яких має своїм наслідком настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

У постанові від 11.06.2014 у справі № 5023/4983/12 суд касаційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми неодержаного доходу (упущеної вигоди), обґрунтованих тим, що відповідач самовільно зайняв орендовані позивачем земельні ділянки, які позивач мав намір обробити та засіяти. При цьому, суд касаційної інстанції виходив із встановлених місцевим судом обставин справи про те, що: позивач не довів реальність намірів та можливості отримання заявленої в позові суми в якості прибутку; розрахунки упущеної вигоди є теоретичними, побудовані на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами, що свідчили б про конкретний розмір прибутку, який міг би отримати позивач.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

У постановах від 17.12.2013 у справі № 921/513/13-г/13 та від 27.05.2013 у справі № 18/1857/12 суд касаційної інстанції дійшов тих самих правових висновків в частині, що стосується доводів заявника, що і у постанові, про перегляд якої подано заяву, а саме щодо наявності підстав для стягнення з відповідача збитків, яких зазнав позивач внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116 - 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків" у допуску справи № 922/4552/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяН. ГубенкоСудді:Б. Грек Н. Кочерова Н. Мележик С. Самусенко