Рішення № 43181027, 19.03.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/11401/13-ц Провадження № 22-ц/795/49/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Логвіна Т. В. Доповідач - Бечко Є. М.

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБечка Є.М.,суддів:Горобець Т.В., Острянського В.І.,при секретарі:Мартиновій А.В.за участю:представників ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_7,

розглянувши заяву ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення по справі за апеляційними скаргами ОСОБА_8, ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 05 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_5, Чернігівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Чернігівської міської ради, ОСОБА_8 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування державного акту на землю, скасування державної реєстрації,

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Комунальне підприємство «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради, Управління державного агентства земельних ресурсів України в Чернігівському районі Чернігівської області,

в с т а н о в и в:

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 10 лютого 2015 року скасовано рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 05 листопада 2014 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 Визнано незаконним рішення 9 сесії 24 скликання Чернігівської міської ради народних депутатів від 30 вересня 2003 року про передачу в приватну власність ОСОБА_8 земельної ділянки площею 0,1000 гектарів в межах згідно з планом, розташованої в АДРЕСА_1; визнано недійсним та скасовано Державний акт на право приватної власності на землю серії РЗ №984170, виданий ОСОБА_8 20 жовтня 2003 року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №3818; скасовано держану реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:02:017:5638, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_8 та з Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_5 по 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп. з кожного у відшкодування судового збору. В іншій частині рішення залишено без змін.

19 лютого 2015 року ОСОБА_5 через свого представника ОСОБА_7 звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення суду та просила стягнути з ОСОБА_8 та Чернігівської міської ради по 2191 грн. 95 коп. з кожного у відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката, здійсненою в розмірі 4383,90 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши обґрунтованість вимог заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно з п.4 ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи постановити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

В силу вимог ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, в задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно з п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України до судових витрат серед іншого належать витрати на правову допомогу.

Відповідно до ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанції до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Згідно із Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» витрати на правову допомогу компенсуються за участь особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді. Витрати, пов'язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено рішення, компенсуються іншою стороною у сумі, що не перевищує 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем-позивачем ОСОБА_5 та адвокатом ОСОБА_6, діючого на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №125 від 04 серпня 1994 року, виданого на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в Чернігівській області №2 від 28 липня 1994 року, 27 січня 2014 року було укладено Договір №1/01-14 про надання правової допомоги (а.с.51-52).

Згідно умов Договору, з розрахунку правової допомоги вбачається, що адвокату належить сплатити 974 грн. 20 коп. за аналіз правового положення, консультування (2 год.), 1461 грн. 30 коп. - за збір та ознайомлення з документами по справі (3 год.), 974 грн. 20 коп. - підготовка до судових засідань (2 год.) та 974 грн. 20 коп. з участь в судових засіданнях (2 год.).

На виконання зазначеного договору ОСОБА_5 було сплачено ОСОБА_6 згідно копії квитанції 6000 грн. (а.с.55).

Згідно ст.ст. 79, 84, 88, 89 ЦПК України, роз'яснень, даних у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу.

Відповідно до п.п.47, 48 вищезазначеної постанови розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Колегія суддів апеляційного суду частково погоджується з витратами ОСОБА_5 на правову допомогу та приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_8 та Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_5 по 974 грн. 20 коп., що складається з витрат за аналіз правового положення клієнта та консультацію, а також за участь адвоката в судових засіданнях (дані витрати документально підтверджені).

Проте, відповідно до роз'яснень, даних у п.41 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» колегія суддів вважає, що в задоволенні вимог про стягнення витрат пов'язаних зі збором та ознайомленням адвоката з документами по справі, підготовкою до судових засідань, необхідно відмовити, оскільки дані витрати позивачем належним чином не підтверджені.

Керуючись ст.ст. 88, 220 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 та Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_5 по 974 (дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 20 коп. з кожного у відшкодування витрат на правову допомогу.

В решті вимог відмовити.

Додаткове рішення набирає чинності після його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: