Рішення № 43178791, 16.03.2015, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1221/15-ц

Провадження № 2/522/4124/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2015 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Кравчук Т.С.,

при секретарі - Антонецькому С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ІМЕКСБАНК» про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «ІМЕКСБАНК», МФО 328384, ЄДРПОУ 20971504, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошові кошти у розмірі 115000 (сто п'ятнадцять тисяч) гривень 00 коп., банківського вкладу.

У судове засідання представник позивача надав заяву, у якій просив справу розглядати за його відсутності, позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, сповіщався належним чином, причини неявки не повідомив.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов доведений, обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 08 листопада 2013 року між ПАТ «Імексбанк» та ОСОБА_1, було укладено Договір № 220035384 про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (Депозиту), вклад «Постійний клієнт» 13 міс. Строк повернення вказаних грошових коштів - 10 грудня 2014 року.

Відповідно до вказаного Договору позивач передав, а ПАТ «Імексбанк» прийняв грошові кошти в сумі 115000,00 грн., що підтверджується квитанцією від 04 лютого 2013 року № 12495.

05.12.2014 р., позивач звернувся до банку з заявою про повернення внесених коштів, однак ПАТ «Імексбанк» було порушено та не виконано зобов'язання згідно п. п. 6.1 ч. 6 публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) згідно якого банк повертає Вклад або частину та сплачує нараховані та несплачені проценти у строк, що визначено в Договорі про приєднання до Договору.

15.12.2014 року ОСОБА_1 отримав відповідь ПАТ «ІМЕКСБАНКу» вих. № 104, де роз'яснено, що на виконання своїх зобов'язань відділення № 22 у місті Болград, після закінчення строку договору банківського вкладу, перерахувало депозит на поточний рахунок клієнта, з якого позивач можливість отримати кошти та надалі в своїй відповіді пояснили, що враховуючи наявний на початок робочого дня залишок готівки у касі відділення № 22 у м. Болград та необхідність обслуговування інших клієнтів, у день мого прибуття до відділення було запропоновано отримати наявну готівку у касі.

На теперішній час позивач не отримав від Відповідача грошових коштів в сумі 115000,00 (сто п'ятнадцять тисяч) гривень.?

Згідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Встановленим фактам відповідають правовідносини, які регулюються ст.ст. 15,16, 626, 629, 638,1058,1060,1061,1074 ЦК України, відповідно до яких договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на установлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. За договором банківського вкладу одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплатити вкладникові таку суму та проценти на неї, встановлених договором. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно ст.. 1066 ЦК України банк використовує кошти клієнта, гарантуючи його право безперешкодного розпорядження.

Оскільки стороною договору банківського вкладу є фізична особа, то відповідач не міг відмовити у видачі вкладу. Закон (стаття 1074 ЦК України) не допускає обмежень прав клієнта щодо розпорядження такого вкладу. Такі обмеження можливі лише у випадках, передбачених законом і на підставі судового рішення. Такий закон станом на день подання позовної заяви відсутній. Отже, дії відповідача, направленні на ухилення від повернення мені вкладу.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись чином, відповідно до умов договору.

Правовідносини між банком та вкладниками також регулюються законодавством про захист прав споживачів. Про це свідчить постанова Пленуму Верховного Суду України (ВСУ) № 5 від 12.04.96 р. Роз'яснюючи судам питання про застосування Закону України "Про захист прав споживачів" до відносин, які ним регулюються, ВСУ постановив, що цей Закон не визначає певних меж своєї дії. Він повинен застосовуватися, зокрема, до договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян, у тому числі про відкриття і ведення рахунків тощо. Якщо положення нормативних документів, наприклад інструкції або постанови НБу, суперечать чинному законодавству, суд застосовує норми цього законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 1058 ЦК України договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, відноситься до категорії публічних договорів, в яких, згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, одна сторона взяла на себе обов'язок здійснювати кожному, хто до неї звернеться, зокрема, надання послуг банківського обслуговування.

Частина 6 ст. 633 ЦК України встановлює, що умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті щодо умов публічного договору, які повинні встановлюватися однаковими для всіх споживачів, та правилам, обов язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними. Не є також підставою для звільнення боржника від відповідальності за недодержання своїх обов'язків відсутність необхідних коштів, про що прямо зазначено в абзаці 2 частини 1 ст. 617 ЦК України.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не встановлено заборони вкладникам звернення до суду з позовами до банку, що перебуває в тимчасовій адміністрації з вимогою про повернення вкладів (депозитів).

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

На підставі статті 88ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі вище висловленого та керуючись ст. 19, 60, 118-119, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «ІМЕКСБАНК» про стягнення грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «ІМЕКСБАНК», МФО 328384, ЄДРПОу 20971504, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошові кошти у розмірі 115000 (сто п'ятнадцять тисяч) гривень 00 коп., банківського вкладу.

Стягнути з ПАТ «ІМЕКСБАНК» на користь держави судовий збір у розмірі 1 150,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя 16.03.2015