Постанова № 43178331, 17.03.2015, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/17274/14-а

Провадження № 2-а/520/65/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2015 року

Київський районний суд м.Одеси

У складі головуючого судді Калашнікової О.І.

При секретарі Малярчук О.М.

Розглянув у відкритому судовому засідання адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Другого Київського Відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, третя особа Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Д.О.М." про визнання незаконними бездіяльності та дій, зобов"язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 вернулась у грудні місяці 2014 року до суду з вимогами ухвалити рішення, яким визнати незаконною бездіяльність Другого Київського ВДВС щодо не направлення позивачам (боржникам за виконавчим провадженням) рахунку для сплати за рецензування звіту про оцінку майна, визнати незаконними дії Другого Київського ВДВС щодо направлення до ДП "Інформаційний центр" МЮУ листа за №05-42\24\27 від 7.10.14 р. з рецензією на звіт про оцінку майна та зобов"язати Другий Київський ВДВС забезпечити рецензування звіту у виконавчому провадженні шляхом направлення ОСОБА_1 рахунку для сплати. Крім того, позивачка вимагала заборонити Другому Київському ВДВС проводити будь-які дії з відчуження квартири АДРЕСА_1, в тому числі проводити прилюдні торги з продажу цієї квартири. У судовому засіданні після уточнення позову ОСОБА_2, який діє від імені ОСОБА_1, підтримав такі вимоги: визнати незаконною бездіяльність Другого Київського ВДВС щодо не направлення боржнику рахунку для сплати витрат за рецензування звіту про оцінку майна; визнати незаконними дії Другого Київського ВДВС щодо направлення до ДП "Інформаційний центр" листа №05-42\24\27 з рецензією на звіт про оцінку майна; зобов"язати Другий Київський ВДВС зняти квартиру боржниці ОСОБА_1 з прилюдних торгів; зобов"язати Другий Київський ВДВС забезпечити рецензування звіту у виконавчому провадженні шляхом направлення ОСОБА_1 рахунку для сплати за рецензування звіту; заборонити ДВС і ДП "Інформаційний центр" проводити будь-які дії на відчуження квартири боржниці ОСОБА_1

Представник Другого Київського ВДВС Одеського МУЮ і представник ТОВ "Будівельна компанія "Д.О.М." позов не визнали.

Представник ДП "Інформаційний центр" МЮУ у письмових поясненнях на позов зазначив, що дії ДП "Інформаційний центр" МУЮ відповідають вимогам закону і не порушують права та інтереси позивача.

Суд вислухав учасників процесу,вивчив матеріали даної справи і матеріали зведеного виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, №1512\9614\2012, виданого Київським райсудом м.Одеси 4.01.2013 року і встановив наступне:

4 січня 2013 року Київський райсуд м.Одеси на виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 18.12.2012 року видав виконавчі листи №1512\9614\2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь МЖБТ "Дом" грошових коштів в сумі 253514,99 грн за неналежне виконання умов договору інвестування і судових витрат в сумі 2535,14 грн.

17 січня 2013 року старшим державним виконавцем Другого Київського ВДВС Бельчуг О.Г. винесені постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів за №1512\9614\2012 про стягнення з ОСОБА_1 253514,99 грн і 2535,14 грн на користь МЖБТ "Дом" (провдження №270 і №271). Постановою від 4 лютого 2013 року державний виконавець об"єднав виконавчі провадження у зведене виконавче провадження за №270. Ухвалою Київського райсуду м.Одеси від 5.09.2014 року задоволено подання Другого Київського ВДВС ОМУЮ про заміну сторони у виконавчому провадженні: стягувач МЖБТ "Дом" замінено на стягувача ТОВ "Будівельна компанія "Д.О.М.".

ОСОБА_1 вимоги виконавчого документа не виконує, тому 15.02.2013 року державний виконавець склав акт опису і арешту майна боржника,а саме трикімнатної квартири АДРЕСА_1. В рамках вищевказаного виконавчого провадження на підставі постанови державного виконавця Полякова О.Г. від 09.04.2014 року ТОВ "Росла" виконало оцінку квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності боржниці ОСОБА_1, і склало 26.05.2014 року звіт про оцінку майна: на час складання звіту вартість квартири визначена у 809457 грн, що дорівнювало 71005 дол.США.

ОСОБА_1 не погодилась з оцінкою квартири, надала державному виконавцю письмові заперечення і 11.07.2014 року державний виконавець виніс постанову про призначення рецензування звіту про оцінку майна. Рецензія на звіт про оцінку майна виконана 1.09.2014 року.

Позивачева сторона стверджує, що дії державного виконавця щодо призначення рецензії на звіт про оцінку майна не відповідають вимогам закону: в порушення п.4 ст.58 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець не надав рахунок боржнику для оплати рецензування звіту; не ознайомив боржника з результатами рецензування звіту оцінки майна. Порушенням ЗУ "Про виконавче провадження" позивач вважає розбіжності в номері виконавчого провадження: в рецензії на звіт №ВП 34513736, в звіті про оцінку майна №ВП 36031471; направлення державним виконавцем на адресу ДП "Інформаційний центр" МЮУ двох заявок на реалізацію майна (квартири АДРЕСА_1) 16.10.2014 року і 5.12.2014 року. Представник позивачки у судовому засіданні пояснив, що неправомірні дії ДВС порушують право ОСОБА_1 на звернення до суду з позовом про оскарження звіту оцінки арештованого майна.

Представник Другого Київського ДВС, не визнаючи позов ОСОБА_1, посилався на наступне: на момент винесення постанови про відкриття провадження з примусового виконання виконавчих листів за №1512\9614\2012 про стягнення з ОСОБА_1 253514,99 грн і 2535,14 грн на користь МЖБТ "Дом", згідно з правовстановлюючими документами і витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 на праві власності ОСОБА_1 Відповідно до вимог ч.3 ст.58 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець своєчасно повідомив сторони виконавчого провадження про результати визначення оцінки майна. Боржниця заперечувала проти результатів оцінки квартири і державний виконавець призначив рецензування звіту. Представник ДВС стверджував, що закон не забороняє стягувачу сплатити витрати на рецензування звіту. У даному випадку оплату витрат на рецензування звіту оцінки майна виконав стягувач, тому державний виконавець не надавав боржниці рахунок для оплати. Державний виконавець визнав допущену описку в номері виконавчого провадження, і визнав, що з результатами рецензування звіту боржниця ознайомилась 06.03.2015 року. Щодо заявки на реалізацію арештованого майна, представник ДВС пояснив, що заявка була надана разом з усіма документами до ДП "Інформаційний центр" 16.10.2014 року, а 5.12.2014 року до ДП "Інформаційний центр" направлені результати рецензування на звіт з супроводжуючим листом.

Представник ТОВ "Будівельна компанія "Д.О.М." позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав і стверджував, що державний виконавець вживає передбачені ЗУ "Про виконавче провадження" заходи примусового виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів на користь ТОВ "Будівельна компанія "Д.О.М."., а боржниця, на думку представника товариства, звернулась до суду з цим позовом маючи на меті затягнути виконання рішення суду.

Представник ДП "Інформаційний центр" МЮУ в письмових запереченнях на позов, вимоги ОСОБА_1 не визнав з тих підстав, що дії підприємства не порушують права та інтереси позивачки.

При вищенаведених обставинах суд вважає позов ОСОБА_1 не підлягаючим задоволенню з таких підстав:

Ч.1 ст.6 КАС України визначає "кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернуться до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб"єкта владних повноважень порушені її права, свобод або інтереси.

Ст.181 КАС України передбачає, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси.

Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає ЗУ "Про виконавче провадження". Відповідно до вимог ч.1ст.6 та ст.11 зазначеного Закону державний виконавець зобов"язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, зобов"язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Дослідивши надані сторонами докази суд дійшов висновку, що дії ДВС з примусового виконання виконавчих листів, виданих Київським райсудом м.Одеси про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів на користь ТОВ "Будівельна компанія "Д.О.М." не порушили права ОСОБА_1 на оскарження звіту оцінки майна в судовому порядку. Представник позивачки пояснив, що після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження і отримання копії рецензування звіту, ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогами визнати звіт оцінки майна недійсним.

Суд погоджується з доводами представника ДВС, що оплата стягувачем витрат на рецензування звіту, описка в номері виконавчого провадження та направлення рецензії на звіт до ДП "Інформаційний центр" не вплинули на право ОСОБА_1 оскаржити звіт в судовому порядку. В матеріалах виконавчого провадження міститься супроводжуючий лист про направлення боржниці рецензування звіту 3.10.2014 року, але в цих матеріалах наявне письмове підтвердження отримання ОСОБА_1 рецензування 6.03.2015 року і відповідач визнав, що саме з цієї дати рахується строк ОСОБА_1 для звернення до суду з оскарженням звіту майна. З огляду на викладене відсутні правові підстави для зобов"язання ДВС забезпечити виконати ще одне рецензування звіту оцінки майна.

Щодо вимог позивачки в частині зобов"язати ДВС зняти квартиру з прилюдних торгів та заборонити ДВС і ДП "Інформаційний центр" вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження арештованої квартири до вирішення спору судом, то ці вимоги суд оцінює як заходи забезпечення адміністративного позову і це питання судом розглядалось двічі в межах судового розгляду даної справи.

Керуючись ст.ст. 159-163 КАС України, суд

П о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 відмовити у задоволенні адміністративного позову до Другого Київського Відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, третя особа Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Д.О.М." про визнання незаконними бездіяльності та дій суб"єкта владних повноважень, зобов"язання вчинити певні дії.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Київський райсуд м.Одеси протягом 10 днів з дня його оголошення.

Суддя Калашнікова О. І.