Рішення № 43177968, 12.03.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/10811/14-ц 12.03.2015 12.03.2015 12.03.2015

Провадження № 22ц/784/584/15 Суддя першої інстанції Боброва І.В.

Категорія 39 Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 березня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Царюк Л.М,

суддів: Козаченка В.І., Леванчука О.М.,

при секретарі Харитоновій І.В.,

за участю: представника особи, яка має право апеляційного оскарження - ОСОБА_2,

представника позивачки - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 - представника інтересів ОСОБА_4, яка не брала участь у справі, але вирішено питання про її права та обов'язки, на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 січня 2015 року за позовом ОСОБА_5 до Миколаївської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності у порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И Л А:

7 листопада 2014 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом, який уточнила в подальшому, до Миколаївської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом.

Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її рідна сестра - ОСОБА_6, яка постійно проживала в АДРЕСА_1. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частки зазначеного будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що була успадкована після смерті чоловіка ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4. За свого життя ОСОБА_6 не оформила свідоцтва про право на спадщину, оскільки фактично прийняла її, так як продовжувала проживати в спірному будинку, вступивши в повне володіння і користування ним. Спадкоємці першої черги, які мають право на спадщину, відсутні.

Вона, як рідна сестра померлої та спадкоємиця другої черги, не мала змоги вчасно звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини з поважних причин, а тому рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 травня 2014 року їй було надано додатковий строк для прийняття спадщини. Між тим при її звернення до Першої Миколаївської державної нотаріальної контори, їй було відмовлено в оформленні спадкових прав з посиланням на відсутність документального підтвердження факту родинних стосунків із спадкодавцем та відсутністю правовстановлюючих документів на спірну нерухомість.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_5 просила суд встановити факт, що ОСОБА_6 є її рідною сестрою. Визнати за нею право власності на ? частку житлового будинку з відповідною часткою господарських та побутових будівель і споруд по АДРЕСА_1, як спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_6

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 січня 2015 року позов задоволено. Встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, є рідною сестрою ОСОБА_5 Визнано за ОСОБА_5 право власності на ? частку житлового будинку з відповідною часткою господарських та побутових будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4, яка не брала участь у справі, але судом вирішено питання про її права та обов'язки, ОСОБА_2 просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неповне дослідження судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті ( ст. 1218 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_7 На момент смерті йому згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, належало ? частки житлового будинку з відповідною частиною будівель та побудов, розташованих по АДРЕСА_1 (а.с. 69 обор.).

На момент смерті ОСОБА_7 спадкоємцями, відповідно до копії спадкової справи заведеної Першою Миколаївською державною нотаріальною конторою, були його дружина ОСОБА_6 та дочка ОСОБА_8 Остання звернулася з заявою до нотаріальної контори за оформленням своїх спадкових прав (а.с. 64 обор.).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 серпня 1987 року, виданого старшим державним нотаріусом ОСОБА_9, зареєстрованого в реєстрі за № 2-3057, ОСОБА_8, як непрацездатна дочка, успадкувала обов'язкову частку у вигляді 1/3 частки спадкового майна, а саме ? частки житлового будинку, що належала спадкодавцю, тобто ? частки. На 2/3 частки спадкового майна свідоцтво видано не було.

Як вбачається зі свідоцтва про укладення шлюбу, довідки ТОВ «Миколаївдомсервіс» №103 від 4 липня 2014 року та копії будинкової книги ОСОБА_7 та ОСОБА_6 15 грудня 1972 року уклали шлюб та з 29 березня 1973 року проживали разом в будинку АДРЕСА_1 до смерті ОСОБА_7 Його дружина - ОСОБА_6 продовжувала проживати одна в зазначеному будинку і померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.19,20).

18 серпня 2014 року з заявою про прийняття спадщина за законом після смерті ОСОБА_6 до Першої Миколаївської державної нотаріальної контори звернулась позивачка, якій рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 травня 2014 року було визначено додатковий строк для прийняття спадщини (а.с. 18).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19 серпня 2014 року державним нотаріусом Першої Миколаївської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_6 у зв'язку з відсутністю підтвердження родинних відносин та оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно (а.с. 23).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив факт родинних відносин між ОСОБА_5 і спадкодавицею ОСОБА_6 з метою поновлення її спадкових прав та дійшов висновку, що ОСОБА_6 після смерті свого чоловіка вступила в управління та володіння спадковим майном, тобто успадкувала 2/3 цього майна, що становить ? частку від частки домоволодіння. Отже, як зазначив суд, до ОСОБА_5, як єдиної спадкоємиці після смерті ОСОБА_6, у порядку спадкування за законом переходить право власності на спадкове майно, а саме 1\2 частку спірного жилого будинку.

Проте, колегія суддів вважає такі висновки суду передчасними, оскільки суд першої інстанцій дійшов до них внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права.

Так, перевіряючи доводи скарги, апеляційним судом з матеріалів інвентаризаційної справи № 2700 та цивільної справи № 2/487/5/13 було встановлено, що з 1976 року ОСОБА_7 був власником ? часток, а ОСОБА_10 власником ? частки домоволодіння АДРЕСА_1, тобто домоволодіння належало зазначеним особам на праві спільної часткової власності.

Після смерті ОСОБА_7 право власності на ? частку цієї спірної нерухомості успадкувала його дочка ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6. Внаслідок чого у порядку спадкування право власності на ? частку перейшло до дочки спадкодавиці - ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 127).

7 липня 2006 року згідно до свідоцтва про право на спадщину до ОСОБА_11 перейшло право власності на 1/4 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_10

Різними рішеннями районних судів за ОСОБА_12, сином позивачки, від 29 грудня 2010 року та від 13 січня 2011 року визнано право власності на спірну нерухомість на ? частку та відповідно на ? частку спірного домоволодіння.

Рішеннями виконкому Миколаївської міської ради від 21 грудня 2011 року № 1254 та 25 січня 2012 року № 86 оформлено право власності на ? частки житлового будинку по АДРЕСА_1 за ОСОБА_12 та цій нерухомості надана нова адреса: АДРЕСА_1. З огляду на це, за ОСОБА_11 було зареєстровано право власності на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1, та 23 березня 2012 року видано свідоцтво про право власності (а.с. 115,116, 126).

В результаті перегляду апеляційним судом зазначені рішення районних судів щодо визнання права власності на спірне майно за ОСОБА_12 були скасовані 13 січня 2011 року та відповідно 21 листопада 2012 року і відмовлено в задоволенні позовних вимог останнього. Проте, відповідних змін щодо державної реєстрації цих прав не внесено (118-120).

Відповідно до рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 квітня 2013 року за ОСОБА_4 визнано право власності на ? частки домоволодіння по АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7. Це рішення набрало законної сили (а.с. 130).

Таким чином встановлено, що на час звернення ОСОБА_5 з позовом до суду право власності на спірне майно було зареєстровано за ОСОБА_12, ОСОБА_11, як співвласницею домоволодіння, та визначено судовим рішенням за ОСОБА_4, а крім того, адреса, за якою знаходиться спірне майно, також була змінена.

Однак під час розгляду справи суд першої інстанції всупереч вимогам ч. 4 ст. 10 ЦПК України не з'ясував повно та всебічно обставини справи, не вирішив з позивачкою питання щодо залучення цих осіб до участі у справі як третіх осіб або співвідповідачів.

Отже, вирішуючи питання про задоволення позовних вимог, районним судом фактично вирішення питання про перехід права власності на частку у спільному майні на користь позивачки без участі осіб, які за відповідними правовстановлюючими документами є фактично власниками цього ж майна.

Також районний суд не з'ясував та не запропонував ОСОБА_5 уточнити свої позовні вимоги щодо адреси місця знаходження спірного майна на час розгляду справи.

Вимоги щодо встановлення факту родинних відносин правильно прийняті судом до розгляду в позовному провадженні, оскільки існує спір про право, проте ця позовна вимога також розглянута судом без участі осіб, з якими є спір про спадкове майно.

Неповне з'ясування місцевим судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, ці порушення не можуть бути виправлені під час розгляду справи апеляційним судом, а тому рішення суду на підставі п. 1,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника інтересів ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 січня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Миколаївської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на ? частку житлового будинку з відповідною часткою господарських та побутових будівель і споруд, розташованого за адресою: по АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: