Рішення № 43175390, 11.03.2015, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа: № 317/4779/14-ц

№/п 2/317/248/2015

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді ГРОМОВОЇ І.Б.

при секретарі Вишняковій В.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, завданої злочином, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2014 року позивач звернувся до суду з позовом ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, завданої злочином.

В позовній заяві ОСОБА_2 зазначив, що 30.05.2014 р. трапилась дорожньо-транспортна пригода в результаті якої було пошкоджено автомобіль ОСОБА_3, ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, завданої злочином, що належить позивачу та загинула людина. Відповідно до вироку Запорізького районного суду Запорізької області від 21.08.2014 р. ОСОБА_3. було визнано винним у скоєні злочину , який передбачено ч.2 ст. 286 КК України.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транпортного заобу НОМЕР_3, транспортний засіб «КІА SOUL», реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстрований 27.03.2013 року за позивачем. Згідно до висновку № 024 експертного автотоварознавчого дослідження від 06. 09. 2014 року з визначення вартості матеріальної шкоди, завданої власнику автомобілю «КІА SOUL», реєстраційний номер НОМЕР_1, розмір матеріальної шкоди складає 101 336 гривень.

Крім того, позивачем понесені витрати на послуги експерта - автотоварознавця в розмірі 500, 00 гривень, що підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордеру № 024 від 08 вересня 2014 року.

Цивільна-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована у ПАТ «Українська охоронна-страхова компанія». Згідно полісу №АС 6098087 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних, ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну складає 50 000 гривень, розмір франшизи складає 1000 гривень. Добровільно вказана страхова компанія завдану позивачу шкоду не відшкодувала.

25.03.2014 року між позивачем та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту, предметом якого є майнові інтереси ОСОБА_2, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілю «КІА SOUL», реєстраційний номер НОМЕР_1, за умовами якого страховим ризиком є дорожньо-транспортна пригода. На підставі даного договору, позивачеві, як власнику даного транспортного засобу була частково відшкодований матеріальний збиток, спричинений ДТП, а саме 15.08.2014 року ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» перерахувала на рахунок позивача 32 983, 33 гривні., але перерахованих коштів не достатньо для повного відновлення автомобіля позивача, оскільки розмір загальної матеріальної шкоди складає 101 836 гривень. Таким чином, розмір невідшкодованої матеріальної шкоди складає 68 852, 67 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до суми страхового відшкодування не входить сума франшизи, встановлена договором.

В межах ліміту (50 000 гривень) з урахуванням франшизи (1 000 гривень), відповідач Приватне акціонерне товариство «Українська охоронно-страхова компанія» зобов'язаний відшкодувати позивачеві 49 000 гривень.

Різниця між фактичним розміром шкоди (68 852, 67 гривень) та страховим відшкодуванням, яке підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (49 000 гривень) складає 19 852, 67 гривень. За змістом положень ЦК України, що регулюють відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, дану різницю має відшкодувати відповідач ОСОБА_3

На підставі вищевикладеного, позивач був вимушений звернутись до суду із вказаною позовною заявою, в якій просив суд :

- стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_2 49 000 гривень страхового відшкодування.

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 19 852, 67 гривень.

Але 25.12.2014 р. позивач ОСОБА_2 подав до канцелярії суду заяву про залишення частини його позовних вимог без розгляду, а саме в частині стягнення з відповідача ОСОБА_3 на його користь матеріальної шкоди в розмірі 19 852, 67 грн., оскільки відповідачем ОСОБА_3 було відшкодовано повну суму.

Ухвалою суду від 25.12.2014 р. було прийнято до розгляду позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, завданої злочином в розмірі 49 000,00 гривень.

В судовому засіданні був присутній представник позивача, ОСОБА_1, яка підтримала уточнені позовні вимоги ОСОБА_2, та просила їх задовольнити в повному обсязі, а саме : стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_2 49 000 гривень страхового відшкодування.

Представник відповідача ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія», в судові засідання, які були призначені на 25.12.2014р., 28.01.2015 р., та на 11.03.2015 р. не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи. Заперечень на позов не надали.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення відповідача, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до вироку Запорізького районного суду Запорізької області від 21.08.2014року 30 травня 2014 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ВАЗ-2106», реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався по автодорозі ведучої від автодороги Харків - Сімферополь в напрямку смт. Малокатеринівка, на території Запорізького району Запорізької області, де в районі опори ЛЕП №75 зупинив автомобіль, з метою виконання маневру лівого повороту на СТ «Таврія», Запорізького району. В цей час, у зустрічному водію напрямку, рухався автомобіль «КІА SOUL», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності позивачу - ОСОБА_2, під керуванням водія ОСОБА_5 Відповідач - водій ОСОБА_3, маючи об'єктивну можливість виявити зустрічний автомобіль «КІА SOUL», перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, поновив рух, та почав виконувати поворот ліворуч, при цьому не дав дорогу зустрічному транспортному засобу та виїхавши на зустрічну смугу, скоїв зіткнення з автомобілем «КІА SOUL», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5 Своїми діями водій ОСОБА_3 порушив вимоги п.п. 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України. Внаслідок допущених порушень сталося зіткнення автомобілів, пасажирка, що знаходилась в автомобілі позивача померла на місці пригоди.

В результаті ДТП автомобіль позивача зазнав значних ушкоджень, а позивачу завдана матеріальна шкода, яка підлягає відшкодуванню. За вказаним вирком ОСОБА_3 визнаний винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

У відповідності до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транпортного заобу НОМЕР_3, транспортний засіб «КІА SOUL», реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстрований 27.03.2013 року за позивачем. Згідно до висновку № 024 експертного автотоварознавчого дослідження від 06. 09. 2014 року з визначення вартості матеріальної шкоди, завданої власнику автомобілю «КІА SOUL», реєстраційний номер НОМЕР_1, розмір матеріальної шкоди складає 101 336 гривень.

Крім того, позивачем понесені витрати на послуги експерта - автотоварознавця в розмірі 500, 00 гривень, що підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордеру № 024 від 08 вересня 2014 року.

Цивільна-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована у ПАТ «Українська охоронна-страхова компанія». Згідно полісу №АС 6098087 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних, ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну складає 50 000 гривень, розмір франшизи складає 1000 гривень. Добровільно вказана страхова компанія завдану позивачу шкоду не відшкодувала.

Разом з тим, 25.03.2014 року між позивачем та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту, предметом якого є майнові інтереси ОСОБА_2, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілю «КІА SOUL», реєстраційний номер НОМЕР_1, за умовами якого страховим ризиком є дорожньо-транспортна пригода. На підставі даного договору, позивачеві, як власнику даного транспортного засобу була частково відшкодований матеріальний збиток, спричинений ДТП, а саме 15. 08. 2014 року ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» перерахувала на рахунок позивача 32 983, 33 гривні.

Між тим, цього не достатньо для компенсації зазнаних позивачем матеріальних збитків для відновлення автомобілю, оскільки позивачу перераховано 32 983, 33 гривні, а розмір загальної матеріальної шкоди складає 101 836 гривень. Таким чином, розмір невідшкодованої матеріальної шкоди складає 68 852, 67 гривень.

У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до суми страхового відшкодування не входить сума франшизи, встановлена договором.

В межах ліміту (50 000 гривень) з урахуванням франшизи (1 000 гривень), відповідач Приватне акціонерне товариство «Українська охоронно-страхова компанія» зобов'язаний відшкодувати позивачеві 49 000 гривень.

У відповідності до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

За змістом ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування), для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08. 07. 2011 року, позивачі - за позовами про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином звільняються від сплати судового збору.

Різниця між фактичним розміром шкоди (68 852, 67 гривень) та страховим відшкодуванням, яке підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (49 000 гривень) складає 19 852, 67 гривень. За змістом положень ЦК України, що регулюють відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, дану різницю має відшкодувати відповідач ОСОБА_3, але оскільки відповідачем ОСОБА_3 було відшкодовано позивачу завдану шкоду, а позивач в свою чергу відмовився в цій частині від своїх позовних вимог, про що надав заяву, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_2.

Керуючись ст. 3 ЦПК України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 1187, 1194 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, завданої злочином - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» ( адреса: 03056, м.Київ, вул. Барщагівська, 145) на користь ОСОБА_2 49 000( сорок дев'ять тисяч) гривень страхового відшкодування.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» ( адреса: 03056, м.Київ, вул. Барщагівська, 145) на користь держави суму судового збору в розмірі 490 (чотириста дев'яносто) гривень.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І.Б.ГРОМОВА