Вирок № 43170949, 26.02.2015, Старобільський районний суд Луганської області

26.02.2015

ЄУН №431/4153/14-к

Провадження №1-кп/431/21/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 р. м. Старобільськ

Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Форощука О.В.,

за участю секретаря: Мозуль І.О.,

прокурорів: Самойленко Т.О., Чернишова О.С.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Старобільськ, кримінальне провадження за обвинувальним актом стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сніжне Донецької області, з середньою освітою, українця, громадянина України, неодруженого, раніше судимого:

05.07.1997 Ватутінським районним судом м. Києва за ст.ст. 140 ч. 3, 141 ч. 2, 42 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років;

11.11.2003 Боровським районним судом Харківської області за ст.ст. 15, 185 ч. 3, 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки;

07.11.2008 Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст. 185 ч. З КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки;

15.11.2012 Старобільським районним судом Луганської області за ст. 263 ч.2 КК України до покарання у вигляді громадських робіт на строк 200 годин;

27.08.2013 Старобільським районним судом Луганської області за ст. 309 ч. 1 КК України до покарання у вигляді 50 годин громадських робіт;

27.11.2013 Старобільським районним судом Луганської області за ст. 185 ч.2 КК України до покарання у вигляді арешту на строк 5 місяців та штрафу в розмірі 850 гривень;

04.10.2013 Апеляційним судом Луганської області за ст.ст. 185 ч.2, 395, 70 КК України до покарання у вигляді арешту на строк 3 місяці і штрафу в розмірі 850 гривень;

07.07.2014 Старобільським районним судом Луганської області за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у вигляді 2 років обмеження волі;

20.11.2014 року Старобільським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 185 КК України, з застосуванням ст. 71,72 КК України остаточно до 4 років позбавлення волі, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2,

у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

в с т а н о в и в:

26.10.2014 приблизно о 21 годині, точнішого часу під час проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_3, на підставі раптово виниклих неприязних відносин, вступив в словесний конфлікт зі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5. Під час конфлікту у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій раптово виниклий умисел, ОСОБА_3 наніс один удар кулаком по обличчю ОСОБА_2, після чого схопив за одяг та двічі штовхнув його головою об стіну квартири та двері балкону. Від вказаних дій ОСОБА_2 впав на підлогу, а ОСОБА_3 перевернув його на спину, сів зверху та, усвідомлюючи, що може заподіяти ОСОБА_2 тяжку шкоду здоров'ю і свідомо бажаючи її настання, наніс йому не менше 10 ударів кулаками по голові та не менше 3 ударів по тулубу. Після нанесення ударів ОСОБА_3 ліг спати у вказаній квартирі, а ОСОБА_2 в непритомному стані, але з ознаками життєздатності, залишився лежати на підлозі. Вранці 27.10.2014 приблизно о 06 годині ОСОБА_3 виявив, що ОСОБА_2 від спричинених йому тілесних ушкоджень помер. Після цього ОСОБА_3 покинув вказану квартиру, залишивши місце злочину.

Згідно висновку експерта № 314 від 28.11.2014 року, причиною смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, є тупа сочетана травма голови та грудної клітини, що супроводжувалась розвитком травматичного шоку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 провину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, пояснив, що дійсно 26.10.2014 року ОСОБА_1 знаходився в квартирі за адресою: АДРЕСА_3, разом з ОСОБА_2, де разом вживали алкогольні напої, після чого у нього та ОСОБА_2 виник конфлікт на ґрунті вживання спиртних напоїв, ОСОБА_1 відмовив ОСОБА_2 у вживанні спиртних напоїв. Під час конфлікту виниклав сварка, в результаті якої від один раз вдарив ОСОБА_2 кулаком в обличчя, та декілька разів вдарив ОСОБА_2 головою об стіну квартири, після чого останній впав, та ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 декілька ударів руками по голові та тулубу, ОСОБА_2 залишився лежати на полу вищевказаної квартири, проте на думку ОСОБА_1 був живий, після чого ОСОБА_1 пішов та продовжив вживати спиртні напої, потім пішов спати. Коли він прокинувся 27.10.2014 року то ОСОБА_2 вже був без ознак життєдіяльності, після чого ОСОБА_1 покинув вищевказану квартиру. Обвинувачений ОСОБА_1 щиро розраюється у скоєному.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, суд находить їх достатніми та істинними.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позицій, заслухавши думку учасників процесу та роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікує за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Вчинений обвинуваченим злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується негативно (акр.45), раніше судимий, (арк.. 52-54), на обліку лікарів: нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває, арк.(47-51).

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире розкаяння в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, що обтяжують покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння, рецидив злочинів.

Беручи до уваги викладене, враховуючи всі пом'якшувальні і обтяжуючи провину обвинуваченого обставини, суд приймає до уваги положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення ним нових злочинів, вважає, що з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 попередження з його боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

20.11.2014 року ОСОБА_1 був засуджений Старобільським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 185 КК України, з застосуванням ст. 71,72 КК України остаточно до 4 років позбавлення волі. Цим вироком фактично встановлено, що ОСОБА_1 вчинив цей злочин до постановлення попереднього вироку суду, тому суд вважає за необхідне призначити остаточне покарання за правилами ч.4 ст. 70 КК України.

Суд вважає за необхідно з набранням вироку чинності долю речових доказів вирішити в порядку до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Суд вважає за необхідне згідно ст.ст. 124,126 КПК України стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведену дактилоскопічну експертизу.

Керуючись ст. ст. 368, 370 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним і призначити покарання за ч.2 ст. 121 КК України у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднати покарання за вироком Старобільського районного суду Луганської області від 20 листопада 2014 року, у вигляді 6 місяців позбавлення волі і остаточне покарання ОСОБА_1 визначити у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців.

Речові докази з набранням вироку чинності: три паперові конверти зі змивами речовини бурого кольору, вилучені 28.10.2014 року під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3, конверт, який містить зразки крові ОСОБА_2, конверт, який містить зразки крові ОСОБА_1, картонний коробок, який містить штани сірого кольору, з білими смужками, светер сірого кольору з малюнками у вигляді орнаменту червоного та чорного кольору, сорочку в клітинку білого та синього кольору, картонний коробок, який містить чоловічу куртку темно-зеленого кольору, светер чорного кольору - передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Старобільського РВ ГУМВС України - знищити.

Одяг: штани сірого кольору, з білими смужками, светер сірого кольору з малюнками у вигляді орнаменту червоного та чорного кольору, сорочку в клітинку білого та синього кольору, передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Старобільського РВ ГУМВС України, які належить ОСОБА_1 - повернути власнику ОСОБА_1

Одяг: чоловічу куртку темно-зеленого кольору, светер чорного кольору, передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Старобільського РВ ГУМВС України, які належать ОСОБА_2 - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1(ід номер НОМЕР_1) в доход держави витрати за проведення дактілоскопічної експертизи від 08.12.2014 року № 347 в сумі 430,43 гривень. Одержувач УК у Старобільському районі 24060300, рахунок № 3116115700331, банк ГУДКСУ у Луганській області, ід номер 37858396.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 28.10.2014 року.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Старобільський районний суд Луганської області, обвинуваченим у той самий строк з моменту отримання його копії.

Суддя: О.В. Форощук