Ухвала суду № 43169954, 11.02.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/32/15 Справа № 201/494/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Трещов В. В. Доповідач - Волошин М.П.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Волошина М.П.,

суддів - Куценко Т.Р., Демченко Е.Л.,

при секретарі - Назаренко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 від 14 квітня 2014 року на заочне рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 25 лютого 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» до ОСОБА_3, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю підприємство «Машинобудівник», про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2014 року ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві посилалося на те, що 20 грудня 2005 року між позивачем та ТОВ П «Машинобудівник» укладено кредитний договір №80-05, та додаткові угоди до кредитного договору № 01 від 03 лютого 2006 року, № 02 від 22 лютого 2006 року, № 03 від 20 грудня 2006 року, № 04 від 21 грудня 2006 року, № 05 від 02 червня 2008 року, № 06 від 28 листопада 2008 року та № 07 від 19 грудня 2008 року, відповідно до яких позивач відкрив позичальнику мультивалютну відкличну відновлювальну кредитну лінію і надав кредит у сумі еквівалентній 1 000 000 доларів США з остаточним терміном повернення не пізніше 10 квітня 2009 року.

В забезпечення виконання умов кредитного договору № 80-05 від 20 грудня 2005 року позивач та відповідач, який одночасно є керівником ТОВ П «Машинобудівник», 20 грудня 2005 року уклали договір поруки № 93-05 відповідно до умов якого поручитель зобов'язався перед кредитором сплатити заборгованість ТОВ П «Машинобудівник» за кредитним договором № 80-05 від 20.12.2005 року, нарахованими за його користування процентами, а також неустойки у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань перед кредитором.

У зв'язку з тим, що свої зобов'язання за кредитним договором боржник не виконував належним чином, у нього виникла заборгованість, тому позивач просив суд стягнути з відповідача як з поручителя на користь позивача заборгованість по кредитному договору в розмірі 11 466 870,49 гривень та судові витрати у розмірі 3441 гривень.

Заочним рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 25 лютого 2014 року позовні вимоги ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» в погашення заборгованості за кредитним договором № 80-05 від 20 грудня 2005 року в розмірі 11 466 870 гривень 49 копійок та у рахунок повернення судових витрат 3 441 гривню судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ П «Машинобудівник» 20 грудня 2005 року укладено кредитний договір №80-05, та додаткові угоди до кредитного договору № 01 від 03 лютого 2006 року, № 02 від 22 лютого 2006 року, № 03 від 20 грудня 2006 року, № 04 від 21 грудня 2006 року, № 05 від 02 червня 2008 року, № 06 від 28 листопада 2008 року та № 07 від 19 грудня 2008 року, відповідно до яких позивач відкрив позичальнику мультивалютну відкличну відновлювальну кредитну лінію і надав кредит у сумі еквівалентній 1 000 000 доларів США з остаточним терміном повернення не пізніше 10 квітня 2009 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позивач та відповідач, який одночасно є директором ТОВ П «Машинобудівник», 20 грудня 2005 року уклали договір поруки № 93-05.

Відповідно до розділу 1, пунктів 2.1,2.2 договору поруки поручитель зобов'язався у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань перед кредитором сплатити заборгованість ТОВ підприємство «Машинобудівник» за кредитним договором №80-05 від 20 грудня 2005 року, нараховані за його користування проценти, а також неустойку. Крім того, згідно п. 2.4 договору поруки поручитель по прийнятим на себе зобов'язанням відповідає всім своїм майном та грошовими коштами.

Пунктами 3.1-3.3, 4.2. договору поруки №93-05 від 20 грудня 2005 року сторони передбачили, що поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, сплати суми процентів, сплати пені, відшкодування збитків. Порука за цим договором припиняється після закінчення п'яти років з дня настання терміну повернення кредиту.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав - надав позичальнику кредит, однак позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором не виконав.

Зазначені обставини підтверджуються постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 вересня 2013 року по справі № 9/5005/3773/2012.

Відповідно до вказаної вище постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду стягнуто з ТОВ П «Машинобудівник» на користь ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» 11 466 870,49 гривень, копія зазначеної постанови наявна в матеріалах справи.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядалась у господарському суді, брали участь в якості позивача та відповідача ПАТ «Інпромбанк» та ТОВ П «Машинобудівник», що є позивачем та третьою особою і за цим позовом, та стосувалися вони безпосередньо стягнення заборгованості за кредитним договором № 80-05 від 25.12.2005 року, суд прийшов до висновку про те, що розмір заборгованості ТОВ П «Машинобудівник» за вказаним кредитним договором встановлено судом, а тому він не підлягає додатковому доведенню при розгляді даного позову.

Задовольняючи позовні вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що оскільки заборгованість перед ПАТ «Інпромбанк» на час розгляду справи залишилась непогашеною, позивач відповідно до умов договору поруки має всі законні підстави вимагати стягнення непогашеної заборгованості з поручителя ОСОБА_3

Такий висновок суду відповідає встановленим у справі обставинам, нормам матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 22 вересня 2014 року, яке набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_3 до ПАТ «Інвестиційно-промисловий банк» про визнання договору поруки припиненим, задоволені.

Визнано договір поруки № 93-05 від 20 грудня 2005 року, укладений ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» з ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 80-05 від 20 грудня 2005 року, припиненим.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2015 року заочне рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 22 вересня 2014 року скасовано та у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_3 до ПАТ «Інвестиційно-промисловий банк» про визнання договору поруки припиненим, відмовлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки, договір поруки № 93-05 від 20 грудня 2005 року, укладений ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» з ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 80-05 від 20 грудня 2005 року, не визнано припиненим, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3

Виходячи з викладеного, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Інвестиційно-промисловий банк» є вірним та таким, що відповідає вимогам матеріального права та встановленим у справі обставинам.

Доводи апеляційної скарги про неповне дослідження обставин справи є безпідставними та не спростовують правильності висновків суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 як з поручителя.

Відповідно до положень ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Ухвалене судом рішення відповідає матеріалам справи та вимоги закону, що регулює зазначені правовідносини, підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308,315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 - відхилити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 25 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду чинна з моменту проголошення та може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.П.Волошин

Судді: Е.Л.Демченко

Т.Р.Куценко