Ухвала суду № 43166276, 16.03.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/6124/14-ц Головуючий у І інстанції Ковальчук Л.М. Провадження № 22-ц/780/979/15 Доповідач у 2 інстанції Верланов С.М.Категорія 16.03.2015

УХВАЛА

Іменем України

16 березня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Антоненко В.І., Таргоній Д.О.,

при секретарі - Ромашині І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво - Святошинського районного суду Київської області від 18 грудня 2014 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Микитин Оксани Степанівни, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою, посилаючись на те, що у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (далі - УДВС ГУЮ у Київській області) знаходиться на виконанні виконавчий лист №2-2957/2011, виданий 26 жовтня 2012 року Києво - Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 448 104,40 доларів США, заборгованості по штрафу у розмірі 128 085 грн. 70 коп., судового збору у розмірі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Зазначав, що 13 червня 2014 року йому стало відомо про те, що на підставі вказаного вище виконавчого листа 28 травня 2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області Микитин О.С. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (виконавче провадження №43497601). Вважає вказану постанову про відкриття виконавчого провадження незаконною, оскільки з моменту видачі виконавчого листа і до часу пред`явлення його стягувачем до виконання минуло півтора року, що є порушенням строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, встановлено ст.22 Закону України «Про виконавче провадження». Тому, на думку заявника, державний виконавець повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження на підставі ст.26 цього ж Закону.

Також заявник вказував, що на підставі зазначеного виконавчого листа 27 грудня 2013 року державним виконавцем Токар Д.А. вже виносилась постанова про відкриття виконавчого провадження, яка ухвалою Києво - Святошинського районного суду Київської області від 08 квітня 2013 року за його , ОСОБА_1, скаргою була скасована. Ухвала суду набрала законної сили 24 квітня 2013 року. Тому вважає, що з урахуванням цих обставин строк пред`явлення виконавчого листа №2-2957/2011 стягувачем пропущено, оскільки з моменту повернення виконавчого листа стягувачу і до часу пред`явлення його до виконання минуло більше року, що є порушенням вимог ст.22 Закону України «Про виконавче провадження».

З урахуванням наведеного, заявник просив поновити йому строк на оскарження рішення державного виконавця Микитин О.С. по виконавчому провадженню №43497601, визнати неправомірними рішення державного виконавця Микитин О.С. по вказаному виконавчому провадженні, скасувати постанову державного виконавця Микитин О.С. про відкриття виконавчого провадження від 28 травня 2014 року та зобов'язати державного виконавця Микитин О.С. задовольнити вимоги і поновити його порушені права та свободи.

10 листопада 2014 року ухвалою Києво - Святошинського районного суду Київської області залучено до участі у справі в якості заінтересованих осіб: публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» та Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області.

Ухвалою Києво - Святошинського районного суду Київської області від 18 грудня 2014 року поновлено строк для подання скарги Есмаіл Пур Аліреза. У задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області Микитин О.С. - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не доведено заявлених вимог про визнання неправомірними рішень державного виконавця Микитин О.С. по виконавчому провадженню №43497601, скасування оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 28 травня 2014 року та зобов'язання державного виконавця Микитин О.С. задовольнити вимоги і поновити порушені права та свободи заявника.

Однак до таких висновків суд дійшов передчасно, у зв'язку з неповним з`ясуванням всіх обставин, які мають суттєве значення для вирішення даного питання.

Відповідно до ч.1 ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, в якій посилаючись на те, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області Микитин О.С. від 28 травня 2014 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-2957/2011, виданого 26 жовтня 2012 року Києво - Святошинським районним судом Київської області, з пропуском строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, встановленого ст.22 Закону України «Про виконавче провадження», просив визнати неправомірними рішення державного виконавця Микитин О.С. по виконавчому провадженню №№43497601, скасувати постанову державного виконавця Микитин О.С. про відкриття виконавчого провадження від 28 травня 2014 року та зобов'язати державного виконавця Микитин О.С. задовольнити вимоги і поновити його порушені права та свободи.

Згідно з ч.4 ст.10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

У випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази (ч.1 ст.137 ЦПК України).

По справі встановлено, що в ході розгляду скарги представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заявив клопотання про витребування завірених копій документів по виконавчому провадженню №43497601 з відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області, посилаючись на те, що у листопаді 2014 року він звертався до відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області з письмовою заявою про надання йому завірених копій документів по вказаному виконавчому провадженню, однак таких документів йому не надали (а.с.88).

Ухвалою Києво - Святошинського районного суду Київської області від 28 листопада 2014 року вказане вище клопотання представника заявника задоволено. Зобов`язано відділ примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області надати суду належним чином завірену копію виконавчого провадження №43497601, відкритого на підставі виконавчого листа №2-2957/2011 від 26 жовтня 2012 року (а.с.97).

Відповідно до ст.208 ЦПК України судові рішення викладаються у формі ухвал та рішень.

Згідно з ч.3 та ч.4 ст.137 ЦПК України докази, які вимагає суд, направляються до суду безпосередньо. Особи, які не мають можливості подати доказ, який вимагає суд, взагалі або у встановлені судом строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.

За неповідомлення суду про неможливість подати докази, а також за неподання доказів, у тому числі і з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, встановлену законом (ч.5 ст.137 ЦПК України).

Суд першої інстанції на вказані вимоги закону уваги не звернув, не перевірив даних про отримання відділом примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області ухвали суду про витребування доказів від 28 листопада 2014 року та не з`ясував обставин щодо неможливості виконання відділом примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області вказаної ухвали суду від 28 листопада 2014 року.

Тому посилання суду на те, що представник заявника відмовився від заявленого клопотання про витребування доказів не може бути підставою для залишення ухвали суду про витребування доказів без виконання з наведених вище підстав.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, після постановлення судом оскаржуваної ухвали суду від 18 грудня 2014 року, 26 грудня 2014 року на виконання вимог ухвали суду від 28 листопада 2014 року на адресу суду надійшли завірені копії матеріалів виконавчого провадження №43497601 разом із запереченнями державного виконавця на скаргу заявника (а.с.119-237).

В своїх заперечення на скаргу, державний виконавець відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області посилається на те, що 04 липня 2013 державним виконавцем винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження відповідно до п.8 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що ухвалою Києво - Святошинського районного суду Київської області від 08 квітня 2014 року скасовано постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 27 грудня 2012 року, про що зроблено запис у виконавчому листі №2-2957/2011 від 26 жовтня 2012 року. Також зазначав, що 04 березня 2014 року державним виконавцем ДВС Києво - Святошинського РУЮ Київської області винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження відповідно до п.4. ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавчий лист подано стягувачем не за підвідомчістю, про що також зроблено запис у виконавчому листі №2-2957/2011 від 26 жовтня 2012 року. З огляду на викладене, державний виконавець вважає, що оскаржувана постанова від 28 травня 2014 року винесена відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки стягувачем не пропущено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, встановлений ст.22 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак вказані обставини судом досліджені не були, хоча вони мають суттєве значення для вирішення даного питання.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув скаргу з порушенням порядку, встановленого для його вирішення.

Відповідно до вимог ч.3 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню на підставі ст.312 ЦПК України з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки постановлена з порушенням порядку, встановленого для його вирішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

УхвалуКиєво - Святошинського районного суду Київської області від 18 грудня 2014 року скасувати, передати питання на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді