Постанова № 43164752, 11.03.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"11" березня 2015 р. № 2а- 279/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі - Вождаєвій М.О.,

за участю: представника позивача - Платіциної О.Г. (довіреність від 15.10.14р. №94 ),

представника відповідача - Коваленко М.В. (довіреність від 15.12.14р. №6877),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом , в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.11.2011р. №0004062311, від 01.11.2011р. №0004102311.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року у задоволенні позовних вимог у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.11.2011р. №0004062311, від 01.11.2011р. №0004102311- відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року - залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 листопада 2014 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.14 року справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.11.2011р. №0004062311, від 01.11.2011р. №0004102311 - прийнято до провадження.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив , що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованим, спростовуються наявними первинними документами, які були в наявності у відповідача під час перевірки. Господарські взаємовідносини позивача з ФОП ОСОБА_3 мали реальний характер, що підтверджується належними документами, які відповідають вимогам закону. Також позивач зазначив, що не несе відповідальність за господарську діяльність свого контрагента, тому посилання відповідача на це в акті перевірки є необґрунтованим.

Посилаючись на вказані обставини, представник позивача - Платіцина О.Г., у судовому засіданні підтримала позов та просила суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Представник відповідача - Коваленко М.В., у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на письмові заперечення, надані до матеріалів справи та акт перевірки від 21.10.2011 року № 839/2311/31293151 .

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, встановив наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців(т.1 а.с.183-184).

Позивач має ліцензії на виробництво ветеринарних медикаментів та препаратів, оптову, роздрібну торгівлю ветеринарними медикаментами та препаратами (т. 2 а.с. 4, т. 1 а.с. 182) Серії АБ №101367 від 29.04.2005 року ( з терміном дії з 29.04.2005р. по 28.04.2010р.) та Серії АВ № 521987 від 28.03.10 року ( зі строком дії - безстроково).

Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала взаємовідносини з платником податків ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.10 року по 31.12.10 року, за результатами якої складено акт № 839/2311/31293151 від 21.10.2011 року (т. 1 а.с.11-20).

Вказаним актом встановлені наступні порушення :

- п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 п.п. 7.4.1., п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 167976грн..

- п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 209969 грн.

Не погодившись з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки № 839/2311/31293151 від 21.10.2011 року, позивач звернувся до податкового органу з запереченням на акт перевірки (т. 1 а.с.26-28), за результатами розгляду яких відповідачем було відмовлено в задоволенні вимог позивача (т. 1 а.с.29-32).

На підставі акту № 839/2311/31293151 від 21.10.2011 року Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області 01.11.2011 року винесені податкові повідомлення - рішення:

- № 0004062311 (а.с.7), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 251964,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 167976,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 83988,00 грн.;

- № 0004102311 (а.с.8), яким збільшено суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 314953,50 грн., в тому числі: за основним платежем - 209969,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 104984,5 грн.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями № 0004062311 від 01.11.2011 року та № 0004102311 від 01.11.2011 року, позивач оскаржив їх до Державної податкової адміністрації в Харківській області та до Державної податкової служби України, в результаті чого рішеннями Державної податкової адміністрації у Харківській області № 5334/10/25-203 від 28.11.11 року (т.1 а.с.37) та Державної податкової служби України №10-2115 від 26.12.11 року (т.1 а.с.43) в задоволенні скарг позивачу відмовлено, а податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Судом встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені податковим органом на підставі висновків про відсутність реального вчинення господарських операцій позивача з його контрагентом - ФОП ОСОБА_3, посилаючись на акт перевірки по контрагенту ФОП ОСОБА_3 від 27.07.2011р. №1453/17-221/НОМЕР_3 та відсутність у позивача документів, що підтверджують транспортування, зберігання та переміщення товарно - матеріальних цінностей.

Що стосується господарських взаємовідносин позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр", з ФО-П ОСОБА_3, судом встановлено наступне.

Між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр", та ФО-П ОСОБА_3 01.01.2009 року укладено договір постачання (т.1 а.с.44-45), відповідно до якого постачальник, зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та по цінам, викладеним в додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною. Під додатками до цього договору розуміються рахунки та витратні накладні, що видаються Постачальником (п.1.2 Договору від 01.01.2009р.).

Договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками Сторін та діє до 31.12.2009 року (п.13.1 Договору від 01.01.2009р.).

Представник позивача під час судового засідання повідомила суду, що у договорі від 01.01.2009 року помилково зазначено про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр" є покупцем та постачальником. На підтвердження зазначеного позивачем надано договір від 04.01.11р., який укладено між позивачем та ФОП ОСОБА_3 у зв"язку з закінченням строку дії договору від 01.01.2009 року та з якого вбачається, що ТОВ "Зооветеринарний центр" є покупцем, а ФОП ОСОБА_3 є постачальником .

П.3.6 Договору від 01.01.2009р. закріплено, що разом з кожною партією Продукції Постачальник передає Покупцю один оригінальний примірник накладної та один оригінальний примірник податкової накладної на таку партію Продукції .

До матеріалів справи надано податкові та видаткові накладні до Договору від 01.01.2009р.(а.с.74-89,107-141 т.І).

Згідно видаткових та податкових накладних, які долучено до матеріалів справи, предметом постачання були наступні товари: Селеніт Барію, Ліпофільна Фракція, субстанція ліпофільної фракції, субстанція неоміцина сульфата, субстанція енрофлоксацина н/с, П/добавка расторопша п'ятниста, шафа сушильна КВС-G-100/250, шафа сушильна ШСС-80п, лазня водяна ЛВК, олія вазелінова.

У той же час з акту перевірки позивача від 21.10.2011 року № 839/2311/31293151 вбачається, що під час перевірки досліджено накладні, предметом товару яких є : Селеніт Барію, субстанція ліпофільної фракції, П/добавка расторопша п'ятниста, неоміцин сульфата.

Суми на додану вартість та валові витрати по зазначеним податковим накладним ТОВ "Зооветеренарний центр" включено до складу податкового кредиту до податкової декларації з податку на додану вартість та до складу валових витрат до податкових декларацій з податку на прибуток за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, та відображено у Реєстрах отриманих та виданих податкових накладних, що також підтверджується актом перевірки позивача від 21.10.2011 року № 839/2311/31293151 .

Сплата товару, отриманого від ФОП ОСОБА_3, підтверджується платіжними дорученнями, які долучено до матеріалів справи (а.с.46-73 т.І).

Згідно з п. 2.1 Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені в письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

П.2.13 Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, закріплено, що керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

До матеріалів справи позивачем надано Наказ № 1 від 02.01.2009р., згідно якого директором ТОВ «Зооветеринарний центр» покладені обов`язки по отриманню матеріалів від ФОП ОСОБА_3 на інженера ОСОБА_6 (т.1 а.с.211).

Як пояснив представник позивача під час судового засідання приймання матеріалів від ФОП ОСОБА_3 здійснювалося у м.Харкові за приміщенням, яке орендоване позивачем на підставі договору № 96ор-09 від 03.09.2009р. (т.2 а.с.176) та договору оренди № 4595-Н від 26.04.2010р. (т.1 а.с.192) з метою виробничо-дослідницької діяльності для ветеринарної галузі та є містом роботи інженера ОСОБА_6 Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №476203 та договору позички приміщення б/н від 01.04.2011р. основне виробництво позивача знаходиться за місцем його державної реєстрації у смт. Чкаловське Харківської області , вул. Леніна, 11, секція А(т.1 а.с.183,196).

Крім того, позивач має приміщення - будівля цеху по виробництву преміксів та ветеринарних препаратів за адресою: смт. Чкаловське Харківської області , вул.Михайлівська ,1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 14.10.2003р. (а.с.191 т.І).

Позивач має власну лабораторію з проведення обстежень сировини та розробки нових препаратів із придбаної сировини. Зразки виробленої власної продукції позивач обов`язково направляє для перевірки до Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів і кормових добавок (м.Львів, вул.Донецька,11) та отримує дозвіл для надання споживачам власних сертифікатів (т.2 стор.111-122).

Наявність виробничого приміщення та відповідного обладнання, транспорту у позивача підтверджується витягом з бухгалтерського обліку основних виробничих фондів підприємства (т.1 а.с..201-208).

На підтвердження наявності штатного розпису та персоналу позивачем надано наказ № 14/1 від 01.03.2009р., згідно якого директором ТОВ «Зооветеринарний центр» ОСОБА_7 затверджено штатний розпис на 2009 рік , наказ № 17 від 31.04.2010р., згідно якого директором ТОВ «Зооветеринарний центр» ОСОБА_7 затверджено штатний розпис на 2010 рік.

З письмових пояснень позивача від 06.03.2015 року та матеріалів справи встановлено, що подальший рух придбаного позивачем товару здійснювався наступним чином: Наказом № 34\1 від 08.08.2005р. директора ТОВ «Зооветеринарний центр» (т.2 а.с..222) обов`язки завідувача складу сировини, готової продукції, матеріалів покладено на апаратницю з виготовлення ветеринарних препаратів вітаміно-мінеральних додавань ОСОБА_8,

Спочатку придбану сировину перевіряє технолог, який встановлює відповідність такої сировини нормативним вимогам та характеристикам, що відображається їм у Журналі вхідного контролю сировини(т.2 а.с.224).

Прихід товару на підставі накладних по придбанню сировини від постачальників, які одночасно відображаються на рахунку 201 бухгалтерського обліку фіксується у Журналі обліку субстанцій та сировини вет.препаратів (т.2 стор.226) .

У момент передавання сировини до виробництва складаються наряди для відповідних ветеринарних препаратів (т.1 а.с..212-232), які реєструються у Журналі реєстрації нарядів (т.2 а.с..228). На підставі виписаних нарядів у бухгалтерському обліку здійснюються проводки Дт 231 Кт 201.

З додаткових письмових пояснень позивача від 06.03.2015 року вбачається, що товари, придбані позивачем у ФОП ОСОБА_3 (селеніт барія, субстанція неоміцина сульфату, ліпофільна фракція, субстанція єнрофлоксацину г\х, плоди росторопши плямистої) є сировиною, яка використовується позивачем для виготовлення ветеринарних препаратів.

До матеріалах справи (т.1 стор.212-232) позивачем надано первинні документи, у яких відображено рух сировини, придбаної у ФОП ОСОБА_3, яка використовується позивачем для виготовлення ветеринарних препаратів, а саме: калькуляції, сертифікати, наряди, паспорти на відповідні препарати та первинні документи, які підтверджують подальшу реалізацію позивачем препаратів, в яких використано ТМЦ, отриманий від ФОП ОСОБА_3.(т.І а.с.233-249).

Суд не приймає посилання відповідача на те, що позивачем обов"язково повинні складатись акти на списання ТМЦ у разі використання їх у власній господарській діяльності, оскільки посилання на це відсутні в акті перевірки позивача від 21.10.2011р. та як встановлено вище позивачем на підставі виписаних нарядів у Журналі вхідного контролю сировини здійснювалось списання сировини (вихід) у кількісному виразі та списання матеріалів з бухгалтерського рахунку 201 .

Крім того, відповідно до п.2 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996 питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до п.5. ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996 підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Щодо транспортування товару , отриманого позивачем у ФОП ОСОБА_3, судом встановлено наступне.

П. 3.7 договору поставки від 01.01.2009 р. закріплено, що якщо інше не зазначено у Додатках або додаткових угодах до цього Договору, всі втрати пов'язані із поставкою продукції на склад Покупця несе сам Покупець, а місцем поставки є склад постачальника, тобто поставка здійснюється на умовах ЕХW смт. Чкаловське (відповідно до ІНКОТЕРМС-2000). Міжнародні правила щодо тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС» (редакція 2000 року), застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору та є необхідними при тлумаченні Договору, якщо інші умови або доповненнях до нього .

Партія Продукції вважається переданою Постачальником та прийнятою Покупцем: за кількістю шляхом перевірки та порівняння, відповідно до кількості місць, вказаної в транспортних та супровідних документах партію Продукції; за якістю - відповідно до сертифікатів якості та/або відповідності Постачальника та/або Виробника (п.7.1 договору від 01.01.2009 р. ).

Позивач має в оренді легкові автомобілі, що підтверджується договорами позички від 07.07.2007р. та від 07.05.2009р.(т.1 а.с.198-200).

Представник позивача під час судового засідання пояснила суду, що транспортування товару, отриманого від ФОП ОСОБА_3, здійснювалося транспортом позивача, що підтверджується подорожними листами та Журналом реєстрації подорожних листів (т.2 а.с.188-221).

Судом встановлено, що копії долучених до матеріалів справи накладних та інших первинних документів по взаємовідносинам позивача з ФОП ОСОБА_3 оформлені належним чином та не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

На запит відповідача від 02.09.2011р. № 7523/10/18-018 про надання пояснень та їх документальне підтвердження позивач своєчасно направив відповідь № 130 від 16.09.2011р. та надав відповідачу пояснення та копії усіх первинних документів відносно господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_3 за період з липня 2009р. по грудень 2010р. (т.1 а.с.140-144).

Порядок формування податкового кредиту на момент виникнення спірних правовідносин регулюється Законом України "Про податок на додану вартість" .

Вимогами п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п.7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Судом встановлено, що позивачем товари були придбані у ФОП ОСОБА_3 з метою використання їх у власній господарській діяльності, а саме: для виготовлення ветеринарних препаратів із придбаної сировини.

Що стосується порядку формування валових витрат, суд вважає за необхідне керуватись законодавством, яке діяло на момент існування спірних правовідносин, а саме: Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

П.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем до матеріалів справи надано належні накладні, банківські виписки та інші первинні документи, які підтверджують виконання договору , укладеного позивачем з ФОП ОСОБА_3

Суд, аналізуючи вищезазначені положення нормативно-правових актів, приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб №476203 видами діяльності позивача є зокрема, ветеринарна діяльність, оптова торгівля фармацевтичними товарами , тощо.

Як встановлено та зазначено судом вище, товари, придбані позивачем у ФО-П ОСОБА_3 (селеніт барія, субстанція неоміцина сульфату, ліпофільна фракція, плоди росторопши плямистої) є сировиною, яка використовується позивачем для виготовлення ветеринарних препаратів та кормових добавок. Виготовленні позивачем ветеринарні препарати поставляються багатьом сільським господарствам України, про що свідчать примірники договорів, укладених з покупцями, та копії первинних документів (т.1 стор.233-249).

Позивач має Технологічний регламент по виготовленню лікарського препарату «Ліпотон для ветеринарної медицини», погоджений з Державним науково-дослідним інститутом ветеринарних препаратів і кормових добавок, для виробництва якого використовується сировина ліпофільна фракція.

Також позивач має дозвіл на випуск лікарських засобів і кормових добавок за рецептами лікарів ветеринарної медицини, наданий Державним науково-дослідним інститутом ветеринарних препаратів і кормових добавок від 09.03.10р. № 404-В/03.

На підтвердження змін майнового характеру внаслідок здійснення господарської діяльності позивачем до матеріалів справи надано Баланс та Звіт про фінансові результати за 2010 рік, згідно якого чистий прибуток підприємства складає 16,7 тис.грн.

Судом встановлено, що придбання товару у ФОП ОСОБА_3 безпосередньо пов'язано з виробництвом позивачем товару - ветеринарних препаратів , тобто придбання таких ТМЦ (послуг) необхідно позивачу для використання у власній господарській діяльності та у подальшому для отримання прибутку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність зв'язку спірних поставок ТМЦ з господарською діяльність позивача, через що ТОВ "Зооветеринарний центр" правомірно віднесено зазначені витрати по господарським взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 до складу валових витрат .

Також суд зазначає, що угода, укладена між позивачем та ФОП ОСОБА_3 є чинною та не визнана в установленому порядку недійсною.

Що стосується обізнаності позивача стосовно ймовірних порушень, які могли бути допущені його контрагентом та на які відповідач посилається в акті перевірки позивача від 21.10.11р., суд зазначає наступне.

П.13.2 Договору від 01.01.2009р. закріплено, що сторони підтверджують , що на момент укладання Договору , ніяким чином , жодна із сторін не обмежена у праві укладати та виконувати даний Договір. Представники сторін підтверджують, що мають всі необхідні повноваження для здійснення дій щодо підписання Договору від імені і в інтересах сторін. Сторони заявляють та гарантують одна одній , що вони мають стабільний фінансовий стан , є платоспроможними , справно платять податки й збори і не вчиняють будь - яких дій щодо ліквідації , реорганізації або припинення своєї діяльності у будь - який інший спосіб.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що на час укладення угоди позивачем з ФОП ОСОБА_3 , складання інших первинних документів, позивач та його контрагент не знаходились в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також не були платниками податку на додану вартість, та інших доказів, які свідчать, що підприємства не могли здійснювати господарську діяльність з постачання товарів, здійснення робіт та послуг.

Таким чином, відповідачем не доведено про обізнаність позивача щодо порушень , які могли бути допущені його контрагентом - ФОП ОСОБА_3 при здійсненні господарської операції , висновки по якому відображено в акті перевірки по зазначеному контрагенту .

Посилання відповідача на висновки акту перевірки по контрагенту позивача - ФОП ОСОБА_3 від 27.07.2011 року №1453/17-221/НОМЕР_3, суд не бере до уваги, оскільки норми діючого на той момент законодавства не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Крім того, ФО-П ОСОБА_3 було оскаржено до суду податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту № 1453\17-221\НОМЕР_3 від 27.07.2011р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2012р. по справі № 2-а-16946\11\2070 (т.2 а.с.43-51) адміністративний позов ФОП ОСОБА_3 в частині скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Харківським апеляційним адміністративним судом від 18 червня 2012 року по справі № 2а-16946/11/2070 (т.2 а.с..60) постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2012р. залишена без змін.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній чи господарській справі , що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З постанови Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2012р. по справі № 2-а-16946\11\2070 вбачається, що видані позивачем - ФОП ОСОБА_3, на адресу ТОВ «Зооветеринарний центр» податкові та видаткові накладні (за період 2010 року) відповідають вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість.

Надаючи оцінку документам, які містяться в матеріалах справи, та які відображають фактичне передавання товару від позивача (ФОП ОСОБА_3.) ТОВ «Зооветеринарний центр» на загальну суму 1007854,07 грн., в т.ч. ПДВ - 167 975,70 грн., що відповідно до вимог податкового законодавства є підставою для виникнення у позивача (ФО-П ОСОБА_3.) податкових зобов`язань з податку на додану вартість, суд в постанові від 22.02.2012р. дійшов до висновку про наявність у позивача підстав збільшення податкових зобов`язань на суму 167 975,68 грн.

Також суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

На вимогу суду відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що договір, зазначений вище, визнано недійсним у порядку, встановленому законодавством України.

Таким чином, висновок податкового органу про порушення позивачем норм Закону України " Про податок на додану вартість" та Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств" не відповідає встановленим обставинам справи, через що, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції від 01.11.2011року №0004062311, від 01.11.2011 року №0004102311 обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 01.11.2011року №0004062311, від 01.11.2011 року №0004102311.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 16 березня 2015 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.