Постанова № 43164701, 04.03.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

04 березня 2015 р. №820/620/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: представника позивача - Даншиної Г.О.,

представника відповідача - Мосійчука Р.С.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахалінське" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сахалінське", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.01.2015 року №0000302203.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було проведено перевірку ТОВ «Сахалінське». На підставі перевірки складено акт про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2014 р. по 31.01.2014 р., з 01.04.2014 р. по 30.04.2014 р., з 01.05.2014 р. по 31.05.2014 р. від 15.12.2014 р. № 7520/20-31- 22-03-07/32337278. У висновках акту перевірки встановлено порушення ст.185, п.198.1 п.198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого сталося завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість у загальній сумі 842873 грн. На підставі зазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення від14.01.2015 року №0000302203 , яким нараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1053591,25 грн. у т.ч. за основним платежем - 842 873 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 210 718,25 грн. З нарахуванням грошового зобов'язання позивач не погоджується, оскільки податковим органом зроблено посилання на акт від 03.04.2014 року №1011/26-55-22-07/37265968 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сібол» щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за січень-лютий 2014 року» та Акт від 06.08.2014 року №1108/04-62-22-3/19321287 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Софія» ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень, квітень, травень 2014 року». Інших доказів та доводів щодо неправомірності формування податкового кредиту не надано, через щодо представник позивача вважає посилання на зазначені вище акти є таким, що суперечить чинному законодавству. Також представником позивача зазначено, що актом перевірки підтверджено факт укладення договорів між позивачем та його контрагентами. При цьому відповідачем при здійсненні перевірки досліджувались декларації, договори, акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), податкові накладні, банківські виписки, реєстри отриманих податкових накладних, картки по рахунку 631, також з акту перевірки не вбачається претензій з боку відповідача до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочину, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, належності та правильності складання первинних документів. Представник позивача зазначила, що предметом правочинів є послуги, які не обмежені в цивільному обороті, зміст прав та обов'язків сторін спірного правочину не суперечить закону.

Представник позивача Даншина Г.О. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Мосійчук Р.С. у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сахалінське" (далі - ТОВ "Сахалінське") зареєстроване як юридична особа 06.02.2003 року (а.с.147-149), перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, є платником податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Сахалінське" з питань правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2014 р. по 31.01.2014 р., з 01.04.2014 р. по 30.04.2014 р. та з 01.05.2014 р. по 31.05.2014 р.

За результатами перевірки складений акт від 15.12.2014 року №7520/20-31-22-03-07/32337278 (а.с.10-80), яким встановлено порушення ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого зазначено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у загальному розмірі 842873 грн., у т.ч. за період січень 2014 року в розмірі 289693 грн., квітень 2014 року у розмірі 223758 грн., травень 2014 року в розмірі 329422 грн.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 14.01.2015 року №0000302203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1053591,25 грн., в тому числі 842873 грн. за основним платежем та 210718,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями(а.с.9).

З акту перевірки від 15.12.2014 року №7520/20-31-22-03-07/32337278 вбачається, що підставою для висновку щодо завищення податкового кредиту на суму 50237,00 грн., з посиланням на нереальність господарських операцій з ТОВ "Сібол", ТОВ "Софія" ЛТД", стали акти контрагентів позивача, господарські операції з яким мали безпосередній вплив на вищевказані порушення, а саме:

- акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Софія" ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень, квітень та травень 2014 року від 06.08.2014 року №1108/04-62-22-3/19321287 (а.с.59);

- акт ДПІ у Печерському районі м. Києві ГУ Міндоходів у Київській області про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Сібол" (код ЄДРПОУ 37265968) щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за січень - лютий 2014 року від 03.04.2014 року №1011/26-55-22-07/37265968 (а.с.46);

Проте суд не погоджується з висновками, зазначеними в акті перевірки від 15.12.2014 року №7520/20-31-22-03-07/32337278, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ "Сахалінське" (замовник) та ТОВ "Сібол" (підрядник) укладено договір про виконання робіт від 02.01.2014 року №1/01-1 (а.с.89-91). Згідно п.1. договору про виконання робіт - замовник доручає, а підрядник приймає обов'язок виконати роботи з відновлення обваловки сторін амбару аварійного спалювання газу на УПГ - 2 Сахалінського НГКМ з використанням власних матеріалів.

На підтвердження реальності виконання робіт, їх сплати, позивачем надані первинні документи: акт приймання робіт за січень 2014 року №1 (а.с.92-94), вільний кошторис вартості будівництва (а.с.95-96), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за січень 2014 року, підсумкові відомості ресурсів (витрати по факту) (а.с.99-101), локальна схема на будівельні роботи №2-1-1 (а.с.102-104), платіжне доручення (а.с.176).

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту підтверджено наявною у справі податковою накладною, яка виписана ТОВ "Сібол" (а.с.105).

Судом встановлено, що податкова накладна, виписана ТОВ "Сібол", відповідає вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, також між позивачем (замовник) та ТОВ "Софія" ЛТД" (підрядник) укладено договір про виконання робіт від 01.04.2014 року №1/4 (а.с.106-108). Згідно п.1.1 договору про виконання робіт - замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов'язок виконати відновлення системи подачі теплоносія другої та третьої технологічної лінії підготовки газу майданчика НТС та А УПГ-2 Сахалінського НГКМ з використанням власних матеріалів.

На підтвердження реальності виконання робіт, їх сплати, позивачем надані первинні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2014 року №1 (а.с.109-111), вільний кошторис вартості будівництва (а.с.117-118), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2014 року (а.с.112), договірна ціна (а.с.113), локальна схема на будівельні роботи №2-1-1 (а.с.114-116), підсумкова відомість (витрати - по факту)(а.с.119-121), платіжні доручення (а.с.177-181).

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту підтверджено наявною у справі податковою накладною, яка виписана ТОВ "Софія" ЛТД" (а.с.122).

Судом встановлено, що податкова накладна, виписана ТОВ "Софія" ЛТД", відповідає вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Також, судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ "Софія" ЛТД" (підрядник) укладено договір про виконання робіт від 05.05.2014 року №1/5 (а.с.123-125). Згідно п.1.1 договору про виконання робіт - замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов'язок виконати роботи з збільшення обсягу амбару аварійного спалювання газу на УПГ - 2 Сахалінського НГКМ з використанням власних матеріалів.

На підтвердження реальності виконання робіт, їх сплати, позивачем надані первинні документи: акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2014 року №1 (а.с.130-133), вільний кошторис вартості будівництва (а.с.126-127), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2014 року (а.с.129), договірна ціна (а.с.128), локальна схема на будівельні роботи №2-1-1 (а.с.137-139), підсумкова відомість (витрати - по факту)(а.с.134-136), платіжні доручення (а.с.182-183).

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту підтверджено наявною у справі податковою накладною, яка виписана ТОВ "Софія" ЛТД" (а.с.140).

Судом встановлено, що податкова накладна, виписана ТОВ "Софія" ЛТД", відповідає вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Також суд зазначає, що предметом правочинів є роботи, які не обмежені в цивільному обороті, зміст прав та обов'язків сторін спірного правочину не суперечить закону.

Платіжні доручення засвідчують факт виконання ТОВ "Сахалінське" зобов'язань по оплаті вартості отриманих послуг шляхом вибуття готівкових коштів із власності даного суб'єкта господарювання в оплату вартості виконаних робіт, що свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи по взаємовідносинам ТОВ "Сахалінське" та ТОВ "Софія" ЛТД", ТОВ "Сібол" оформлені належним чином та у відповідності до приписів чинного законодавства України, документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу положень ст.44 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили.

На час укладання та виконання договору ТОВ "Софія" ЛТД", ТОВ "Сібол" зареєстровані як юридичні особи (а.с.185-186) та є платниками податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.188).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Софія" ЛТД" має ліцензію від 12.06.2012 року №040357, яка видана Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Донецькій області, строк дії якої з 12.06.2012 по 10.11.2014 року (а.с.170), що надає право товариству здійснювати господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури.

Також ТОВ "Сібол" має ліцензію від 23.12.2011 року №601821, яка видана Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві, строк дії якої з 23.12.2012 року по 23.12.2014 року (а.с.172), що надає право товариству здійснювати господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури.

Крім того, факт наявності у позивача - ТОВ "Сахалінське" матеріально - технічних ресурсів, персоналу (а.с.175), свідчить про наявність умов необхідних для здійснення основаного виду діяльності - виконання робіт підвищеної небезпеки при добуванні природного газу, а також експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що не заперечується відповідачем.

Суд зазначає, що здійснені роботи ТОВ "Софія" ЛТД" та ТОВ "Сібол" були використанні для забезпечення господарської діяльності, зокрема, шляхом збільшення обсягу амбара аварійного спалювання газу на УПГ - 2 Сахалинського НГКМ, відновлення системи подачі теплоносія другої та третьої технологічної лінії підготовки газу майданчика НТС та А УПГ-2 Сахалинського НГКМ, а також виконання роботи з відновлення обваловки сторін амбару аварійного спалювання газу на УПГ - 2 Сахалинского НГКМ, що підтверджується відомостями обсягів робіт на зазначених об'єктах (а.с.192-193)

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з придбання робіт у ТОВ "Софія" ЛТД" та ТОВ "Сібол".

Таким чином, ТОВ "Софія" ЛТД" та ТОВ "Сібол" - виконали свої зобов'язання за вказаними вище договорами, а ТОВ "Сахалінське" отримало роботи за цими договорами, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Наявні у справі докази не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Порядок формування податкового кредиту здійснюється відповідно до ст. 198 ПК України.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.4 ст. 198 ПК України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

У відповідності до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, позивачем було повністю дотримано всіх вимог ПК України з реалізації права на податковий кредит, ним було подано декларацію з ПДВ, розрахунок податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування.

Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Софія" ЛТД" та ТОВ "Сібол".

Посилання відповідача на акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Софія" ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень, квітень та травень 2014 року від 06.08.2014 року №1108/04-62-22-3/19321287, а також на акт ДПІ у Печерському районі м. Києві ГУ Міндоходів у Київській області про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Сібол" (код ЄДРПОУ 37265968) щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за січень - лютий 2014 року від 03.04.2014 року №1011/26-55-22-07/37265968, суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між ТОВ "Сахалінське" та ТОВ "Софія" ЛТД", ТОВ "Сібол" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.01.2015 року №0000302203 винесене Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахалінське" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 14.01.2015 року №0000302203.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 10.03.2015 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.