Рішення № 4316461, 01.06.2009, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-1980/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2009 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Сторожука С.М.

при секретарі: Дробот О.Ю.

за участю позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „ ІНФОРМАЦІЯ_3 ” про відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров’я, суд –

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в якій просив суд стягнути з відповідача на його користь в рахунок грошового відшкодування моральної шкоди суму у розмірі – 90750 гривень.

В обґрунтування заявленої вимоги позивач зазначив, що тривалий час він знаходився у трудових відносинах з шахтою ІНФОРМАЦІЯ_1 , правонаступником якого є шахта ІНФОРМАЦІЯ_2

За час праці на підприємстві він отримав травму обличчя, захворів на професійне захворювання, що підтверджується висновком МСЕК від 19 серпня 1991 року якою йому встановлено - 10% по травмі обличчя, 17 серпня 1995 року – 20% туговухості, 21 жовтня 1996 року – 30% «дискогенна п/кр, полірадікулопатія». Висновком МСЕК від 21 жовтня 1996 року йому було встановлено втрату 60% професійної працездатності за професійним захворюванням і травмою.

В наслідок отриманих ним травм та професійних захворювань заподіяно моральних страждань.

Представник відповідача надав суду заперечення проти позову, згідно змісту яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки обов’язок по встановленню факту спричинення моральної шкоди заподіяної працівникові покладено на МСЕК. Висновок МСЕК наданий позивачем не містить свідчень про моральну шкоду.

Відшкодування моральної шкоди було покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. З 01 січня 2008 року на території України законодавчо скасоване відшкодування моральної шкоди, завданої застрахованому працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я при виконання трудових обов’язків.

Позивачем пропущений тримісячний строк для звернення до суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та пояснив, що просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі – 92000 гривень. Одноразову компенсацію згідно висновку МСЕК від 21 жовтня 1996 року він отримував, чи отримував він компенсацію в рахунок відшкодування моральної шкоди не пам’ятає.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що при вирішенні питання просить суд керуватися Правилами відшкодування шкоди, а також тими нормативно правовими актами на які посилається позивач у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позивача не визнала, зазначивши, що підтримує надані заперечення. Позивач отримував компенсацію за спричинену йому моральну шкоду на підприємстві згідно висновку МСЕК від 21 жовтня 1996 року. Крім того, позивач пропустив строк для звернення до суду з відповідними вимогами.

Вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши наявні письмові докази, судом були встановлені наступні обставини справи:

Позивач тривалий час працював у вугільній промисловості, в тому числі на шахті ІНФОРМАЦІЯ_1 , правонаступником якого є ВАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». За час роботи в шкідливих умовах у нього виникло професійне захворювання. Висновком МСЕК від 21 жовтня 1996 року позивачу встановлено 60% втрати працездатності безстроково ( а.с. 7 ).

23 жовтня 1996 року позивач звернувся до керівника шахти «Першотравнева» з заявою про виплату йому компенсації за моральну шкоду із розрахунку втрати працездатності по професійному захворюванню згідно висновку МСЕК від 21 жовтня 1996 року ( а.с. 60 ). На підставі заяви позивачу було виплачено в рахунок відшкодування моральної шкоди одноразову компенсацію у розмірі – 45грн в жовтні 1996 року ( а.с. 61 ).

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08 листопада 2005 року „Кечко проти України” до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

На момент виникнення у позивача права на отримання компенсації за моральну шкоду спричиненою професійним захворюванням під час праці на підприємстві відповідача, а саме на час встановлення МСЕК стійкої страти професійної працездатності, діяли положення визначені в Постанові Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року №472 «Про затвердження Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків», пунктом 11 яких було передбачено: - моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого про характер моральної втрати чи висновком медичних органів у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі, розмір яких визначається в кожному конкретному випадку на підставі: домовленості сторін ( власника і потерпілого ).

Враховуючи встановлені судом обставини справи та положення законодавства України діючого на час виникнення спірних правовідносини, суд вважає, що позовна вимога - не підлягає задоволенню , оскільки позивач в жовтні 1996 року скориставшись своїм правом на відшкодування моральної шкоди звернувся до керівництва підприємства на якому працював та отримав компенсацію за спричинену моральну шкоду у наслідок професійного захворювання згідно до висновку МСЕК від 21 жовтня 1996 року.

Частиною 3 ст.81 ЦПК України передбачено, що не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, Постановою КМ України від 23 червня 1993 року №472 «Про затвердження Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків», суд –

В И Р І Ш И В :

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „ ІНФОРМАЦІЯ_3 ” про відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров’я – відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на користь бюджету міста Павлограда ( код ЄДРПОУ 24237540 р/р 31217259700032 банку: „ГУДКУ” в Дніпропетровській області МФО 805012, призначення платежу „за інформаційно-технічне забезпечення” ) в розмірі – 1 ( одна ) гривня 50 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України./span>

Суддя С.М. Сторожук