Ухвала суду № 43164418, 18.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

18 березня 2015 року м. Київ № 826/4395/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовомОСОБА_1до Київського слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській областіпровизнання протиправних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київського слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області, в якому просить визнати протиправними дії Київського слідчого ізолятору Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області по утриманню обвинуваченого ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; паспорт серії НОМЕР_2, виданий Залізничним РУ ГУ МВС України в м. Києві 03.10.1996 р.; ідентифікаційний номер за Державним реєстром фізичних осіб-платників податків НОМЕР_1; 01135, АДРЕСА_1), починаючи з 16.02.2012 р. по останній (крайній) день його перебування під вартою.

Розглянувши поданий адміністративний позов, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі з огляду на наступне:

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частиною 3 ст. 17 КАС України визначений перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів. Зокрема, п. 2 ч. 3 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, в середині грудня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України з метою отримання довідки про відсутність судимості, яка необхідна йому для подання до Київської обласної колегії адвокатури України. Проте 25.12.2014 р. ОСОБА_1 отримав витяг з реєстру (довідку) № 288-19122014/200, згідно якої він є особою, якій 19.07.2012 р. Генеральною прокуратурою України пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, кримінальна справа № 11049-1-1-2012/003559 від 13.07.2012 р.

Згідно з довідкою від 10.03.2015 р. № 08-4190 Київського слідчого ізолятора управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області позивач утримувався в Київському СІЗО з 16.02.2012 р. по 12.10.2012 р.

Як зазначає позивач, запобіжний захід до особи був застосований за відсутності порушеної кримінальної справи щодо неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Кримінального процесуального кодексу України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Отже, кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їхніх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Відносини щодо застосування до фізичної особи запобіжних заходів, зокрема, тривання під вартою врегульовані Главою 18 КПК України.

Статтею 206 КПК України регламентовано загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини в рамках кримінального процесу.

Відповідно до частини першої та другої вказаної статті кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.

Аналіз положень вказаної вище статті свідчить про те, що особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили повинна звернутися до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.

Таким чином, встановлення обставин щодо безпідставності тримання під вартою особи та прийняття відповідного рішення є компетенцією відповідного слідчого судді в межах відповідної територіальної підсудності.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Водночас, органи дізнання, слідства та прокуратури під час, зокрема, застосування до особи запобіжного заходу, виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.

Тому, враховуючи приписи КАС України, такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.

З урахуванням вищенаведеного, спірні відносини, які виникли між позивачем та Київським СІЗО, не є управлінськими, а повноваження цього органу та їхніх посадових осіб в межах даних позовних вимог регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом України,

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що викладені позивачем вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки їх розгляд має здійснюватися за правилами, встановленими Кримінальним процесуальним кодексом України, в порядку кримінального судочинства.

При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_1, що розгляд даних вимог має здійснюватися за правилами, встановленими Кримінальним процесуальним кодексом України, в порядку кримінального судочинства відповідним місцевим судом загальної юрисдикції в порядку ч. 2 ст. 206 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109, ст.ст. 160, 165 КАС України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. У відкритті провадження ОСОБА_1 - відмовити.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка її подала.

3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому надісланні супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі. У випадку оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі позовні матеріали будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

4. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження не допускається.

Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук