Постанова № 43164328, 18.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 березня 2015 року 16:35 № 826/19779/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (відповідач-1) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» Пантіної Любові Олександрівни (відповідач-2) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1) з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - відповідач-1, Фонд) та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» Пантіної Любові Олександрівни (надалі - відповідач-2, Уповноважена особа Фонду Пантіна Л.О.), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду Пантіної Л.О. щодо невключення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Солом'янським РУГУ МВС України в м. Києві 03.02.2009 року) до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду Пантіну Л.О. надати до Фонду додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Солом'янським РУГУ МВС України в м. Києві 03.02.2009 року), якій необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладом згідно договору банківського рахунку № 8101 від 19.05.2014 року в Публічному акціонерному товаристві «Старокиївський Банк» за рахунок Фонду;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду Пантіну Л.О. включити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Солом'янським РУГУ МВС України в м. Києві 03.02.2009 року) до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у встановленому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідач-2 в порушення норм чинного законодавства не включив ОСОБА_1, до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, що в подальшому зумовило не включення позивача до загального Реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» (надалі - ПАТ «Старокиївський банк»), які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та як наслідок, було порушено право позивача на отримання гарантованої суми відшкодування коштів за його вкладом.

У судове засідання 09.02.2015 року з'явилися представники сторін.

Представник позивача у вказаному судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідачів проти позову заперечували, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено, що, не включивши ОСОБА_3 до повного переліку вкладників та загального реєстру вкладників, Фонд та Уповноважена особа Фонду Пантіна Л.О. діяли у межах та на підставі наявних в останніх повноважень у зв'язку з визнання нікчемним договору банківського рахунку від 10.06.2014 року № 8577, укладеного між позивачем та ПАТ «Старокиївський Банк».

Суд у судовому засіданні 09.02.2015 року за згодою сторін на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2014 року між ОСОБА_3 (Клієнт) та ПАТ «Старокиївський Банк» (Банк), в особі завідуючої Відділенням № 1 Департаменту роздрібних продажів Рачінської Ж.М., укладений договорів банківського рахунку за № 8577, за умовами якого Банк, за заявою Клієнта, відкриває банківський поточний (на вимогу) рахунок Клієнта НОМЕР_3 у євро та здійснює за ним операції згідно діючого законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України, чинних умов здійснення операцій за рахунками фізичних осіб нормативно-правових актів Національного банку України та чинних Умов здійснення операцій за рахунками фізичних осіб в ПАТ «Старокиївський банк». За користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку Клієнта, Банк сплачує проценти в порядку та на умовах визначених, цим Договором.

На підтвердження факту внесення готівкових коштів вказаний поточний рахунок а загальну суму 5 668 євро, ОСОБА_1 надала суду копії наступних документів: заяв на переказ готівки від 10.06.2014 року № 66830 в сумі 933 євро (еквівалент у гривнях 14 986,06 грн.), від 11.06.2014 року № 66936 на суму 951 євро (еквівалент у гривнях 14 984,75 грн.), 12.06.2014 року № 67057 на суму 951 євро (еквівалент у гривнях 14 984,75 грн.), від 16.06.2014 року № 67232 на суму 945 євро (еквівалент у гривнях 14 994,10 грн.) і від 17.06.2014 року № 67462 на суму 943 євро (еквівалент у гривнях 14 993,58 грн.), в яких відсутній підпис платника (тобто, позивача); виписки Відділення № 1 ПАТ «Старокиївський Банк» за період з 10.06.2014 року по 19.06.2014 року, згідно якої станом на 19.06.2014 року залишок коштів становить 5 668 євро.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.06.2014 року № 365 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17.06.2014 року прийнято рішення № 50 про запровадження з 18.06.2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Старокиївський банк» (код ЄДРПОУ 19024948, МФО 321477, місцезнаходження: вул. Микільсько-Ботанічна, 6/8, м. Київ, 01033, Україна). Тимчасову адміністрацію в Банку запроваджено строком на 3 місяці з 18.06.2014 року по 18.09.2014 року включно.

Постановою Правління Національного банку України від 11.09.2014 року № 563 було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» з 18.09.2014 року.

На виконання даної постанови Національного банку України від 11.09.2014 року № 563 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 17.09.2014 року № 92 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Старокиївський банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Даним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Старокиївський банк» з 18.09.2014 року та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку Пантіну Л.О. строком на один рік з 18.09.2014 року по 18.09.2015 року включно.

ОСОБА_1 звернулася до Уповноваженої особи із наступними письмовими заявами: заявою від 10.09.2014 року (вх. № 1442/09-01 від 11.09.2014року), де просила Уповноважену особу Фонду Пантіну Л.О. надати їй інформацію щодо процедури отримання нею коштів з рахунку НОМЕР_3, відкритого в ПАТ «Старокиївський банк» згідно договору від 10.06.2014 року № 8577; заявами (вх. № 1135/09-01 і № 1136/09-01 від 08.10.2014 року), в якій зазначила, що, звернувшись за виплатою грошових коштів до ПАТ «Старокиївський банк», їй повідомили, що ОСОБА_1 не було включено до переліку/реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та у зв'язку з чим просила повідомити причину, з якої позивач відсутній у відповідних переліку/реєстру вкладників.

Листами за вих. № 2488/09-02 від 17.09.2014 року та № 683/09-02 від 10.11.2014 року Уповноважена особа Фонду Пантіна Л.О. повідомила позивача про те, що правочини, в тому числі договір банківського рахунку від 10.06.2014 року № 8577 та операції з внесення грошових коштів на рахунок, відкритий на виконання вказаного договору, який є предметом кримінального провадження, Банком визнаний нікчемним, відповідно до вимог ч. 2 і 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

10.10.2014 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_5 також звернулася до Фонду із письмовою заявою, де посилаючись на наявність у неї законного права на відшкодування коштів за вкладом за рахунок цього Фонду, просила включити її до реєстру вкладників, які мають право на відповідне відшкодування коштів.

Фонд своїм листом від 12.11.2014 року № 02-038-13258/14 позивача повідомлено про те, що в Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню, який був переданий до Фонду уповноваженою особою цього Фонду на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк», інформація про вклади ОСОБА_1 відсутня, а тому Фонд не має підстав для включення вказаних осіб до Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду.

Крім того, в листі від 29.12.2014 року № 21-036-17783/14, адресованому представнику позивача ОСОБА_5, Фонд повідомив короткий зміст інформації, отриманої з листів Національного банку України (отриманий разом із супровідним листом від 04.12.2014 року № 22-310/72301) і Генеральної прокуратури України (отриманий разом із супровідним листом від 27.12.2014 року № 19-166308-14-вих) та іншу інформацію з правових підстав нікчемності правочинів, вчинених Банком. Зокрема, Фонд зазначив, що: «…правові підстави нікчемності правочинів (у тому числі договорів) вчинених банком, встановлені пунктами 2, 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон)… внесення грошових коштів на рахунки здійснювалися в період дії обмежень в діяльності банку, встановлених Національним банком України. Таким чином операції з внесення грошових коштів було визнано нікчемними з підстав, передбачених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону… питання щодо виплати відшкодування коштів за вкладом вкладнику ПАТ «Старокиївський банк» ОСОБА_1 буде розглянуто після завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12014000000000367, внесеному 11.09.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за матеріалами ДДСБЕЗ MB С України, за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 364 1 Кримінального кодексу України.».

Вважаючи такі відмови щодо не включення позивача до повного переліку вкладників та Реєстру вкладників (Загального реєстру вкладників) ПАТ «Старокиївський банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, безпідставними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно з положеннями ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до ч. 1. ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Фонд вносить Національному банку України пропозицію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку: 1) відповідно до плану врегулювання; 2) у разі закінчення строку тимчасової адміністрації банку та/або невиконання плану врегулювання; 3) в інших випадках, передбачених цим Законом.

Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п'яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення.

Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Так, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 1 ст. 27).

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (ч. 2 ст. 27).

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 3 ст. 27).

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства (ч. 4 ст. 27).

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 5 ст. 27).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема складає не пізніше ніж через три дні з дня свого призначення перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Між іншим, відповідно до п. 4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012року № 14 (із змінами та доповненнями, надалі - Положення № 14), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 року за № 1548/21860, визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Пунктом 2 розділу IV Положення № 14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Пунктом 4 розділу IV Положення № 14 передбачено, що Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

З наведеного у сукупності вбачається, що Перелік, який складається Уповноваженою особою та Загальний реєстр вкладників, який затверджується Фондом, є різними за своєю суттю, змістом та призначенням документами.

Перелік складається Уповноваженою особою Фонду, а Загальний реєстр вкладників формується та затверджується Фондом на підставі Переліку.

Перелік, який складається Уповноваженою особою, по суті має характер попереднього документу, який надалі у формі Загального реєстру затверджується Фондом.

Згідно п. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноважена особа Фонду має право: повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів та звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Згідно ч. 5 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, наказом тимчасової адміністрації ПАТ «Старокиївський банк» від 24.06.2014 року № 23 на виконання ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» було вирішено здійснити в ПАТ «Старокиївський банк» перевірку договорів, укладених протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, що підтверджується протоколом засідання комісії з перевірки договорів, витягом з реєстру платіжних документів, випискою з протоколу засідання виконавчої дирекції, заявою до начальника ДДСБЕЗ МВС України, листом Головного слідчого управління МВС України про досудове розслідування кримінального провадження, витягом з кримінального провадження № 12014000000000367.

Відповідно до письмових заперечень проти позову представника відповідача-2 під час проведення такої перевірки договорів було встановлено, що, зокрема: згідно договору банківського рахунку від 10.06.14 року № 8577 у ПАТ «Старокиївський банк» на ім'я позивача був відкритий банківський поточний рахунок НОМЕР_3 у валюті євро. На даний рахунок зараховувались кошти, а саме: 10.06.20014 року в сумі 933 євро, 11.06.2014 року - 951 євро, 12.06.2014 року - 951 євро, 13.06.2014 року - 945 євро, 16.06.2014 року - 945 євро, 17.06.2014 року - 943 євро. Інших операцій не проводилось. Кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивачки, надходили внаслідок так званого «дроблення» рахунку іншого клієнта Так, з рахунку цього, іншого клієнта, розмір вкладу якого становив значно більше ніж 200 000 грн., «знімались» кошти і відразу ж ця сума «надходила» на рахунок відкритий на ім'я позивача.

На підтвердження вищевикладеного, відповідач-2 надав суду до матеріалів справи витяг з реєстру платіжних документів за період з 10.06.2014 року по 17.06.2014 року, з якого вбачається, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача було фактично «перераховано» з іншого рахунку (один і той самий рахунок), а готівкові кошти натомість не вносилися.

З урахуванням результатів перевірки наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» Пантіної Л.О. від 29.08.2014 року № 61 було зупинено перерахування/виплати за транзакціями і правочинами та визнано нікчемними всі транзакції (правочини), згідно переліку, який додається до цього наказу.

Згідно витягу із Переліку нікчемних договорів та інших правочинів, який є додатком до Наказу № 61 від 29.08.2014 року, зазначений договір № 8577 від 10.06.2014 року.

Також, судом було встановлено, що позивач уклав договір банківського рахунку № 8577 від 10.06.2014 року, в той час як постановою Національного банку України від 12.05.2014 року № 276/БТ ПАТ «Старокиївський банк» було віднесено до категорії проблемних та було введено обмеження, в тому числі щодо залучення вкладів.

Отже, на момент укладення договору банківського рахунку з ПАТ «Старокиївський банк» позивачу могло бути відомо, що даний банк постановою Національного банку України від 12.05.2014 року №276/БТ було віднесено до категорії проблемних.

Таким чином, враховуючи те, що договір банківського рахунку № 8577 від 10.06.2014 року є нікчемним в силу положень ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (а не з підстав Цивільного кодексу України, як помилково стверджує позивач), в Уповноваженої особи були відсутні підстави для включення ОСОБА_3 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

При цьому, позивач не надав суду жодних документальних доказів оскарження дій та рішення Уповноваженої особи Фонду Пантіної Л.О. про визнання договору банківського рахунку № 8577 від 10.06.2014 року нікчемним.

З огляду на викладене та попередньо встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутності підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок