Постанова № 43164017, 12.03.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

12 березня 2015 року Справа № 814/445/15

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1

довідповідача 1: реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, вул. Котовського, 28, м. Миколаїв, 54010 відповідача 2: державного реєстратора прав на нерухоме майно Мостецького Д.О., вул. Котовського, 28, м. Миколаїв, 54010 проскасування запису, визнання неправомірним та скасування рішення від 15.12.2014 р., В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області (відповідач 1) та державного реєстратора прав на нерухоме майно Мостецького Д.О. (відповідач 2).

З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просить суд скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності за номером 4985245 про реєстрацію права власності за ОСОБА_3, визнати неправомірним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 15.12.2014 р.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення суду, яке стало підставою для реєстрації права власності на будинок за ОСОБА_3, скасоване, а відтак запис про державну реєстрацію має бути скасований.

Відповідач 1 подав заперечення на позовну заяву, в яких вказано, що рішення суду, надані позивачем, не є підставою для скасування записів у Державному реєстрі. У рішенні суду не зазначено, за ким саме визнано право власності на будинок.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Згідно ст. 128 ч. 4 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З'ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню частково, виходячи з наступного:

Позивач успадкував 1/6 частини житлового будинку по АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 11.07.2006 р. (а. с. 8-9).

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.10.2007 р. право власності на житловий будинок по АДРЕСА_2 визнано за ОСОБА_3 (а. с. 10-11). На підставі даного рішення 12.03.2014 р. відповідач 1 зареєстрував право власності на будинок за ОСОБА_3

Однак ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 01.09.2009 р. рішення суду від 17.10.2007 р. було скасоване, а справу направлено на новий розгляд (а. с. 12-14). За результатами нового розгляду справи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 31.03.2011 р. (а. с. 15-17).

09.12.2014 р. позивач звернувся з заявою про державну реєстрацію права власності на будинок, але відповідач 2 прийняв рішення від 15.12.2014 р. № 18013293 про відмову у державній реєстрації.

Таким чином, рішення суду, на підставі якого право власності на спірний будинок було зареєстроване за ОСОБА_3, скасоване. Державна реєстрація права не може існувати окремо від рішення, а відтак скасуванню підлягає і запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Оскільки на час звернення позивача з заявою про державну реєстрацію права власності на будинок таке право вже було зареєстроване за ОСОБА_3, відповідач 2 правомірно відмовив у державній реєстрації на підставі п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Таким чином, оскаржуване рішення прийняте відповідачем 2 у межах повноважень і в спосіб, передбачений законом, а відтак не підлягає скасуванню.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Позивач надав суду квитанцію про сплату судового збору в сумі 73,08 грн. (а. с. 4). Таким чином, відшкодуванню з Державного бюджету України підлягають судові витрати в сумі 36,54 грн.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис від 12.03.2014 р. № 4985245 про реєстрацію права власності на житловий будинок по АДРЕСА_2 за ОСОБА_3

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у сумі 36,54 грн. з Державного бюджету України.

Повний текст постанови суду буде виготовлено протягом п'яти робочих днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. В. Лісовська